Suchergebnisse

In the context of a systemic banking crisis in Ukraine, the financial mediation vacuum on redistribution of funds instead of banks would have to fill the non-bank financial market. At the same time, those expectations and preconditions regarding the development of the non-bank financial market in UkraineThe goal of research is to analyze the trends, problems of the development of the non-bank financial market, the theoretical substantiation of the proposals and the development of practical recommendations for improving the existing regulatory requirements that will promote its sustainable development. In accordance with the stated goal, the following research objectives have been formulated:a) to analyze the development trends in the context of financial market entities to distinguish between those financial and credit institutions that are not characterized by progressive development;b) to investigate the legal framework regulating the activities of participants of the financial market, to point out the shortcomings and inconsistencies that do not motivate their development;c) to propose a mechanism for localization of the problem of low level of public confidence to the participants of the financial market.The article presents a statistical and retrospective analysis of the non-bank financial sector development dynamics in Ukraine. The indicators, which have been the most significant changes during the last four years (2014—2017), are revealed, and the problems, which flow substantially on the dynamics of their development, are outlined. The comparative analysis disclosed the problems of the legislative field of Ukraine, which do not support the development of credit unions, insurance companies and sustainable economic development of Ukraine as a whole. Applying the historical method to the EU Directives on the development of individual financial market participants, in particular, credit cooperation, the insurance market, the authors were able to develop proposals for the progressive development of a given segments of the market of financial intermediaries in Ukraine, which will promote the sustainable development of small and medium-sized businesses whose interests banks often ignore or fail to focus on focusing on meeting the financial needs of corporate clients, large business enterprises. Also, in this research, by applying methods of analysis, synthesis of legislative acts, state programs of development of the financial sector of Ukraine, the emphasis was placed on the effectiveness of implementing in the legislative acts of Ukraine mechanisms and standards that would bring domestic normative, legal, organizational and financial requirements closer to the world. , on the one hand, the growth of confidence in the functioning of financial intermediaries and, accordingly, the growth of their resource potential at the expense of domestic sources of filling resource base of another implementation of declared European integration processes in Ukraine. ; При обстоятельствах системного банковского кризиса в Украине вакуум финансового посредничества по перераспределению денежных средств вместо банков должен наполнять небанковский финансовый рынок. В то же время ожиданий и предпосылок развития небанковского финансового рынка не произошло.Осуществлен статистический и ретроспективный анализ динамики развития небанковского финансового сектора Украины. Раскрыто показатели, которые наиболее существенно менялись на протяжении последних четырех лет (2014—2017 гг.) и выделены проблемы, которые существенно влияют на динамику их развития.Сравнительный метод раскрыл проблемы законодательно-правового поля Украины, которые не способствуют развитию кредитных союзов, страховых фирм и устойчивому экономическому развитию Украины в целом. Применяя исторический метод, исследованы Директивы ЕС по развитию отдельных участников рынка, в частности кредитной кооперации, страхового рынка, авторы получили возможность разработать предложения по прогрессивному развитию данных сегментов рынка финансовых посредников в Украине, что будет способствовать устойчивому развитию предприятий малого и среднего бизнеса, интересы которого банки часто игнорируют или не на должном уровне уделяют внимание, сосредоточившись на удовлетворение финансовых потребностей корпоративных клиентов, предприятий крупного бизнеса.Также в данном научном исследовании путем применения методов анализа, синтеза законодательных актов, государственных программ развития финансового сектора Украины осуществлен акцент на эффективности реализации в законодательных актах Украины механизмов, стандартов, которые приблизили отечественные нормативно-правовые, организационные и финансовые требования к общемировым и способствовали бы, с одной стороны, росту доверия к функционированию финансовых посредников и, соответственно, наращиванию их ресурсного потенциала за счет внутренних источников наполнения ресурсной базы, с другой — реализации задекларированных евроинтеграционных процессов Украины. ; За обставин системної банківської кризи в Україні вакуум фінансового посередництва з перерозподілу грошових коштів замість банків мав би наповнювати небанківський фінансовий ринок. Водночас тих очікувань і передумов щодо розвитку небанківського фінансового ринку не відбулось.Здійснено статистичний і ретроспективний аналіз динаміки розвитку небанківського фінансового сектору України. Розкрито показники, які найбільш суттєво змінювались упродовж останніх чотирьох років (2014—2017 рр.), та виокремлено проблеми, які суттєво пливають на динаміку їхнього розвитку.Порівняльний метод розкрив проблеми правового поля України, які не сприяють розвиткові кредитних спілок, страхових фірм та сталому економічному розвитку України в цілому. Застосовуючи історичний метод, досліджено Директиви ЄС щодо розвитку окремих учасників фінансового ринку, зокрема кредитної кооперації, страхового ринку, автори отримали можливість розробити пропозиції з прогресивного розвитку цих сегментів ринку фінансових посередників в Україні, що сприятиме сталому розвиткові підприємств малого і середнього бізнесу, інтереси якого банки часто ігнорують або не на належному рівні приділяють увагу, зосередившись на задоволенні фінансових потреб корпоративних клієнтів, підприємств великого бізнесу.Також шляхом застосування методів аналізу, синтезу законодавчих актів, державних програм розвитку фінансового сектору України здійснено акцент на ефективності реалізації в законодавчих актах України механізмів, стандартів, які б наблизили вітчизняні нормативно-правові, організаційні і фінансові вимоги до загальносвітових та сприяли б, з одного боку, зростанню довіри до функціонування фінансових посередників і, відповідно, нарощенню їхнього ресурсного потенціалу за рахунок внутрішніх джерел наповнення ресурсної бази, з другого — реалізації задекларованих євроінтеграційних процесів України.

In the context of a systemic banking crisis in Ukraine, the financial mediation vacuum on redistribution of funds instead of banks would have to fill the non-bank financial market. At the same time, those expectations and preconditions regarding the development of the non-bank financial market in UkraineThe goal of research is to analyze the trends, problems of the development of the non-bank financial market, the theoretical substantiation of the proposals and the development of practical recommendations for improving the existing regulatory requirements that will promote its sustainable development. In accordance with the stated goal, the following research objectives have been formulated:a) to analyze the development trends in the context of financial market entities to distinguish between those financial and credit institutions that are not characterized by progressive development;b) to investigate the legal framework regulating the activities of participants of the financial market, to point out the shortcomings and inconsistencies that do not motivate their development;c) to propose a mechanism for localization of the problem of low level of public confidence to the participants of the financial market.The article presents a statistical and retrospective analysis of the non-bank financial sector development dynamics in Ukraine. The indicators, which have been the most significant changes during the last four years (2014—2017), are revealed, and the problems, which flow substantially on the dynamics of their development, are outlined. The comparative analysis disclosed the problems of the legislative field of Ukraine, which do not support the development of credit unions, insurance companies and sustainable economic development of Ukraine as a whole. Applying the historical method to the EU Directives on the development of individual financial market participants, in particular, credit cooperation, the insurance market, the authors were able to develop proposals for the progressive development of a given segments of the market of financial intermediaries in Ukraine, which will promote the sustainable development of small and medium-sized businesses whose interests banks often ignore or fail to focus on focusing on meeting the financial needs of corporate clients, large business enterprises. Also, in this research, by applying methods of analysis, synthesis of legislative acts, state programs of development of the financial sector of Ukraine, the emphasis was placed on the effectiveness of implementing in the legislative acts of Ukraine mechanisms and standards that would bring domestic normative, legal, organizational and financial requirements closer to the world. , on the one hand, the growth of confidence in the functioning of financial intermediaries and, accordingly, the growth of their resource potential at the expense of domestic sources of filling resource base of another implementation of declared European integration processes in Ukraine. ; При обстоятельствах системного банковского кризиса в Украине вакуум финансового посредничества по перераспределению денежных средств вместо банков должен наполнять небанковский финансовый рынок. В то же время ожиданий и предпосылок развития небанковского финансового рынка не произошло.Осуществлен статистический и ретроспективный анализ динамики развития небанковского финансового сектора Украины. Раскрыто показатели, которые наиболее существенно менялись на протяжении последних четырех лет (2014—2017 гг.) и выделены проблемы, которые существенно влияют на динамику их развития.Сравнительный метод раскрыл проблемы законодательно-правового поля Украины, которые не способствуют развитию кредитных союзов, страховых фирм и устойчивому экономическому развитию Украины в целом. Применяя исторический метод, исследованы Директивы ЕС по развитию отдельных участников рынка, в частности кредитной кооперации, страхового рынка, авторы получили возможность разработать предложения по прогрессивному развитию данных сегментов рынка финансовых посредников в Украине, что будет способствовать устойчивому развитию предприятий малого и среднего бизнеса, интересы которого банки часто игнорируют или не на должном уровне уделяют внимание, сосредоточившись на удовлетворение финансовых потребностей корпоративных клиентов, предприятий крупного бизнеса.Также в данном научном исследовании путем применения методов анализа, синтеза законодательных актов, государственных программ развития финансового сектора Украины осуществлен акцент на эффективности реализации в законодательных актах Украины механизмов, стандартов, которые приблизили отечественные нормативно-правовые, организационные и финансовые требования к общемировым и способствовали бы, с одной стороны, росту доверия к функционированию финансовых посредников и, соответственно, наращиванию их ресурсного потенциала за счет внутренних источников наполнения ресурсной базы, с другой — реализации задекларированных евроинтеграционных процессов Украины. ; За обставин системної банківської кризи в Україні вакуум фінансового посередництва з перерозподілу грошових коштів замість банків мав би наповнювати небанківський фінансовий ринок. Водночас тих очікувань і передумов щодо розвитку небанківського фінансового ринку не відбулось.Здійснено статистичний і ретроспективний аналіз динаміки розвитку небанківського фінансового сектору України. Розкрито показники, які найбільш суттєво змінювались упродовж останніх чотирьох років (2014—2017 рр.), та виокремлено проблеми, які суттєво пливають на динаміку їхнього розвитку.Порівняльний метод розкрив проблеми правового поля України, які не сприяють розвиткові кредитних спілок, страхових фірм та сталому економічному розвитку України в цілому. Застосовуючи історичний метод, досліджено Директиви ЄС щодо розвитку окремих учасників фінансового ринку, зокрема кредитної кооперації, страхового ринку, автори отримали можливість розробити пропозиції з прогресивного розвитку цих сегментів ринку фінансових посередників в Україні, що сприятиме сталому розвиткові підприємств малого і середнього бізнесу, інтереси якого банки часто ігнорують або не на належному рівні приділяють увагу, зосередившись на задоволенні фінансових потреб корпоративних клієнтів, підприємств великого бізнесу.Також шляхом застосування методів аналізу, синтезу законодавчих актів, державних програм розвитку фінансового сектору України здійснено акцент на ефективності реалізації в законодавчих актах України механізмів, стандартів, які б наблизили вітчизняні нормативно-правові, організаційні і фінансові вимоги до загальносвітових та сприяли б, з одного боку, зростанню довіри до функціонування фінансових посередників і, відповідно, нарощенню їхнього ресурсного потенціалу за рахунок внутрішніх джерел наповнення ресурсної бази, з другого — реалізації задекларованих євроінтеграційних процесів України.

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.