Suchergebnisse

In most of the countries that experienced the turning point in their development, the state and society as a whole took responsibility for providing the population with a socially-oriented assortment of medicines. Due to an effective system of production sectoral regulation and drug use, the socially determined level of access to medicines remains an important constant that allows stability in society to be safeguarded.Aim. To substantiate and develop theoretical applied approaches to improving sectoral regulation of the process of forming a socially – oriented assortment of medicines in the domestic pharmaceutical market.Materials and methods. The research used data from specialized literature and the results of research by foreign and domestic scientists on the sectoral regulation of the pharmaceutical market in the direction of forming a socially-oriented assortment of medicines. Achievement of the stated goal of research was carried out using the methods of historical, comparative, systemic and logical modeling.Results. The article presents the results of systematization of experience of the functioning of sectoral for regulating the pharmaceutical market in the direction of forming a socially oriented assortment of medicines in the EU countries. The levels are defined, advantages and disadvantages of functioning of the developed (multiple) and vertical (centralized) model of sectoral regulation of medicine turnover and assortment policy in the pharmaceutical market in the EU countries are indicated. It is established that the regulation of assortment policy in the pharmaceutical market in the EU countries is implemented at all stages of medicine promotion through the commodity distribution network using a set of tools. In turn, the regulation of the process of forming a socially – oriented assortment of medicines at the stage of their consumption is carried out in accordance with the levels of rendering pharmaceutical assistance to the population. At the same time, the most important social significance is the mechanisms for compensating the cost of drugs in a wide range of their introduction into the system of pharmaceutical provision of the population. The authors formulated the main tasks and principles of effective implementation of socially oriented assortment policy in the domestic pharmaceutical market at all stages of the commodity distribution chain of goods promotion and in accordance with the level of pharmaceutical care.Conclusions. Regulation of the process of forming a socially-oriented assortment of medicines in the pharmaceutical market in the conditions of reforming the health care system and the social and economic crisis in the state should be carried out in a wide range of state influence through the use of a set of mechanisms (pricing, taxation, insurance, investment, credit), as well as taking into account the levels of pharmaceutical assistance. ; Цель: обосновать и разработать теоретико-прикладные подходы к совершенствованию отраслевого регулирования процесса формирования социально-ориентированного ассортимента лекарств на отечественном фармацевтическом рынке.Материалы и методы: в исследованиях использовались данные специальной литературы и результаты исследований зарубежных и отечественных ученых по вопросам отраслевого регулирования фармацевтического рынка в направлении формирования социально-ориентированного ассортимента лекарств. Достижение поставленной цели исследований осуществлялось с помощью использования таких методов как исторический, сравнительный, системный и логического моделирования.Результаты. В статье представлены результаты систематизации опыта функционирования отраслевого регулирования фармацевтического рынка в направлении формирования социально-ориентированного ассортимента лекарств в странах ЕС. Определены уровни, обозначены преимущества и недостатки функционирования развернутой (множественной) и вертикальной (централизованной) модели отраслевого регулирования оборота лекарств и ассортиментной политики на фармацевтическом рынке в странах ЕС. Установлено, что регулирование ассортиментной политики на фармацевтическом рынке в странах ЕС реализуется на всех этапах продвижения лекарств по товаропроводящей сети с использованием комплекса инструментариев. В свою очередь, регулирование процессом формирования социально-ориентированного ассортимента лекарств на этапе их потребления осуществляется в соответствии с уровнями оказания фармацевтической помощи населению. При этом наибольшее социальное значение имеют механизмы компенсации стоимости лекарств по широкому спектру их использования в системе фармацевтического обеспечения населения. Авторами сформулированы основные задачи и принципы эффективной реализации социально ориентированной ассортиментной политики на отечественном фармацевтическом рынке на всех этапах товаропроводящей цепи продвижения товара и в соответствии с уровнем оказания фармацевтической помощи.Выводы. Регулирование процесса формирования социально-ориентированного ассортимента лекарств на фармацевтическом рынке в условиях реформирования системы здравоохранения и социально-экономического кризиса в государстве должно осуществляться по широкому спектру государственного влияния с помощью комплекса механизмов (ценообразования, налогообложения, страхования, инвестирования, кредитования), а также с учетом уровней оказания фармацевтической помощи. ; Мета: обґрунтувати та розробити теоретико-прикладні підходи до удосконалення галузевого регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на вітчизняному фармацевтичному ринку.Матеріали та методи: у дослідженні використовувалися дані спеціальної літератури та результати досліджень закордонних та вітчизняних учених з питань галузевого регулювання фармацевтичного ринку у напрямку формування соціально-орієнтованого асортименту ліків. Досягнення мети досліджень здійснювалось завдяки використанню таких методів як історичний, порівняльний, системний та логічного моделювання. Результати дослідження. Представлені результати систематизації досвіду функціонування галузевого регулювання фармацевтичного ринку у напрямку формування соціально-орієнтованого асортименту ліків у країнах ЄС. Визначені рівні та окреслені переваги і недоліки функціонування розгорнутої (множинної) та вертикальної (централізованої) моделі галузевого регулювання обігу ліків та асортиментної політики на фармацевтичному ринку у країнах ЄС, що здійснюється на всіх етапах просування ліків по товаропровідному ланцюгу з використанням комплексу інструментаріїв. У свою чергу, регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на етапі їх споживання реалізується відповідно до рівнів надання фармацевтичної допомоги населенню. При цьому найбільше соціальне значення мають механізми компенсації вартості споживання ліків за широким спектром їх впровадження у систему фармацевтичного забезпечення населення. Автори сформулювали основні завдання та принципи ефективної реалізації соціально-орієнтованої асортиментної політики на вітчизняному фармацевтичному ринку на всіх етапах товаропровідної мережі просування ліків та у відповідності до рівнів надання фармацевтичної допомоги. Висновки. Регулювання процесу формування соціально-орієнтованого асортименту ліків на фармацевтичному ринку за умов реформування вітчизняної охорони здоров'я та соціально-економічної кризи у державі повинно здійснюватися за широким спектром державного впливу, насамперед методами непрямого впливу на різні аспекти фармацевтичної діяльності за допомогою комплексу механізмів (ціноутворення, оподаткування, страхування, інвестування, кредитування), а також з урахуванням рівнів надання фармацевтичної допомоги населенню.

Aim. To study the dynamics of changes in the availability indexes of beta-blockers within 2013-2016. Materials and methods. In the study the data of the legislative normative base, "Morion" information retrieval system for 2012-2016 and special literature were used. The coefficients of adequacy of solvency (Са.s.) and the availability indexes (A) were calculated. The historical, logical, graphical, mathematical and statistical research methods were used.Results. It has been found that in the second year (2013) of implementation of the Pilot Project concerning the state price control on drugs used in the treatment of hypertension the increase of the availability is characteristic for all names of beta-blockers. In 2014-2015 there was a negative tendency to the drug availability decrease, and in 2016 on the contrary the drug availability increased. Thus, according to the data of 2016 the availability indexes of beta-blockers did not reach the "pre-crisis" values of 2013. By the average value of the availability indexes the imported drugs became more accessible than drugs of the domestic production.Conclusions. The impact of implementation of the Pilot Project (2012-2014) and the financial and economic crisis (2015-2016) on the availability indexes of beta-blockers determines the need for further research in this area and emphasize the socio-economic relevance of introduction of effective mechanisms of reimbursement of drug consumption. ; Мета: дослідження динаміки змін показників доступності бета-адреноблокаторів упродовж 2013-2016 років.Матеріали та методи. У дослідженнях нами використовувалися дані законодавчо-нормативної бази, інформаційно-пошукової системи «Моріон» за 2012-2016 рр. та спеціальної літератури. Розраховувалися коефіцієнти адекватності платоспроможності (Са.s.) та показники доступності (D). Застосовувалися історичний, логічний, графічний та математико-статистичні методи досліджень.Результати досліджень. Встановлено, що на другий рік (2013 р.) проведення Пілотного проекту з державного регулювання цін на ліки, які використовуються у лікуванні артеріальної гіпертензії, всі найменування бета-адреноблокаторів характеризувалися збільшенням їх доступності. У 2014-2015 рр. окреслилася негативна тенденція до зниження доступності препаратів, а у 2016 р., навпаки, до збільшення. При цьому, за даними 2016 р., показники доступності бета-адреноблокаторів так і не досягли своїх значень «докризового» 2013 р., а за середнім значенням показника доступності імпортні препарати стали доступнішими, ніж ліки вітчизняного виробництва. Висновки. Доведена авторами неоднозначність впливу реалізації Пілотного проекту (2012-2014 рр.) та фінансово-економічної кризи (2015-2016 рр.) на показники доступності бета-адреноблокаторів обумовлює необхідність проведення подальших досліджень у зазначеному напрямку та підкреслює соціально-економічну актуальність упровадження дієвих механізмів компенсації вартості споживання ліків. ; Цель: исследование динамики изменений показателей доступности бета-адреноблокаторов в течение 2013-2016 гг.Материалы и методи. В исследовании нами использовались данные законодательно-нормативной базы, информационно-поисковой системы «Морион» за 2012-2016 гг. и специальной литературы. Рассчитывались коэффициенты адекватности платежеспособности (Са.s.) и показатели доступности (D). Использовались исторический, логический, графический и математико-статистические методы исследований.Результаты исследований. Установлено, что на второй год (2013 г.) проведения Пилотного проекта по государственному регулированию цен на лекарства, которые используются в лечении артериальной гипертензии, для всех наименований бета-адреноблокаторов характерно увеличение их доступности. В 2014-2015 гг. наметилась негативная тенденция к снижению доступности препаратов, а в2016 г., наоборот, к повышению. При этом, по данным2016 г., показатели доступности бета-адреноблокаторов так и не достигли своих значений «докризисного»2013 г., а по среднему значению показателей доступности импортные препараты стали более доступными, чем препараты отечественного производства.Выводы. Установленная авторами неоднозначность влияния реализации Пилотного проекта (2012-2014 гг.) и финансово-экономического кризиса (2015-2016 гг.) на показатели доступности бета-адреноблокаторов обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований в данном направлении и подчеркивает социально-экономическую актуальность введения действенных механизмов компенсации стоимости потребления лекарств.

Aim. To study the dynamics of changes in the availability indexes of beta-blockers within 2013-2016. Materials and methods. In the study the data of the legislative normative base, "Morion" information retrieval system for 2012-2016 and special literature were used. The coefficients of adequacy of solvency (Са.s.) and the availability indexes (A) were calculated. The historical, logical, graphical, mathematical and statistical research methods were used.Results. It has been found that in the second year (2013) of implementation of the Pilot Project concerning the state price control on drugs used in the treatment of hypertension the increase of the availability is characteristic for all names of beta-blockers. In 2014-2015 there was a negative tendency to the drug availability decrease, and in 2016 on the contrary the drug availability increased. Thus, according to the data of 2016 the availability indexes of beta-blockers did not reach the "pre-crisis" values of 2013. By the average value of the availability indexes the imported drugs became more accessible than drugs of the domestic production.Conclusions. The impact of implementation of the Pilot Project (2012-2014) and the financial and economic crisis (2015-2016) on the availability indexes of beta-blockers determines the need for further research in this area and emphasize the socio-economic relevance of introduction of effective mechanisms of reimbursement of drug consumption. ; Цель: исследование динамики изменений показателей доступности бета-адреноблокаторов в течение 2013-2016 гг.Материалы и методи. В исследовании нами использовались данные законодательно-нормативной базы, информационно-поисковой системы «Морион» за 2012-2016 гг. и специальной литературы. Рассчитывались коэффициенты адекватности платежеспособности (Са.s.) и показатели доступности (D). Использовались исторический, логический, графический и математико-статистические методы исследований.Результаты исследований. Установлено, что на второй год (2013 г.) проведения Пилотного проекта по государственному регулированию цен на лекарства, которые используются в лечении артериальной гипертензии, для всех наименований бета-адреноблокаторов характерно увеличение их доступности. В 2014-2015 гг. наметилась негативная тенденция к снижению доступности препаратов, а в2016 г., наоборот, к повышению. При этом, по данным2016 г., показатели доступности бета-адреноблокаторов так и не достигли своих значений «докризисного»2013 г., а по среднему значению показателей доступности импортные препараты стали более доступными, чем препараты отечественного производства.Выводы. Установленная авторами неоднозначность влияния реализации Пилотного проекта (2012-2014 гг.) и финансово-экономического кризиса (2015-2016 гг.) на показатели доступности бета-адреноблокаторов обусловливает необходимость проведения дальнейших исследований в данном направлении и подчеркивает социально-экономическую актуальность введения действенных механизмов компенсации стоимости потребления лекарств. ; Мета: дослідження динаміки змін показників доступності бета-адреноблокаторів упродовж 2013-2016 років.Матеріали та методи. У дослідженнях нами використовувалися дані законодавчо-нормативної бази, інформаційно-пошукової системи «Моріон» за 2012-2016 рр. та спеціальної літератури. Розраховувалися коефіцієнти адекватності платоспроможності (Са.s.) та показники доступності (D). Застосовувалися історичний, логічний, графічний та математико-статистичні методи досліджень.Результати досліджень. Встановлено, що на другий рік (2013 р.) проведення Пілотного проекту з державного регулювання цін на ліки, які використовуються у лікуванні артеріальної гіпертензії, всі найменування бета-адреноблокаторів характеризувалися збільшенням їх доступності. У 2014-2015 рр. окреслилася негативна тенденція до зниження доступності препаратів, а у 2016 р., навпаки, до збільшення. При цьому, за даними 2016 р., показники доступності бета-адреноблокаторів так і не досягли своїх значень «докризового» 2013 р., а за середнім значенням показника доступності імпортні препарати стали доступнішими, ніж ліки вітчизняного виробництва. Висновки. Доведена авторами неоднозначність впливу реалізації Пілотного проекту (2012-2014 рр.) та фінансово-економічної кризи (2015-2016 рр.) на показники доступності бета-адреноблокаторів обумовлює необхідність проведення подальших досліджень у зазначеному напрямку та підкреслює соціально-економічну актуальність упровадження дієвих механізмів компенсації вартості споживання ліків.