In this article the author offers a historical and bibliological analysis of a Cyrillic edition of the German Protestant Bishop Wilhelm Stratemann work «Featron or Historical Shame» (SPb.: typography of Alexander Nevsky Monastery, 1724) against the background of the Russian book culture, historical thought and book publishing in the first quarter of XVIII century.The research has revealed that the publication of secular books in Russia during this period was under the governmental control and largely depended on the reformation activity of Peter I. We have defined that the main goal of secular publishing was the distribution of enlightenment, science and education ideas. In the article we have revealed the characteristic features of the development of Western European Protestant and Catholic historiography of XVI–XVII centuries. The study of sources and scientific materials allows us to disclose the value of the work of W. Stratemann as the first Russian edition of the world history textbook in the distribution and popularization of historical knowledge, as well as its influence on the Russian historical science formation. We have studied the main historical ideas of W. Stratemann work and G. Buzhinsky foreword, as well as their influence on the development of historical thought in Russia during the studied period. The author attempts to make a bibliological analysis of W. Stratemann publication exemplars which are stored in the holdings of rare books of the largest libraries of Kyiv: the printing features of these printed works, bindings and engravings state, contents of provenances, marginalia etc are characterized.
The paper presents data of sociological surveys on political participation of citizens and political actors in contemporary Russia on the Internet. The data were obtained by interviewing experts in 4 subjects of the Russian Federation (Yaroslavl, Vologda, Ulyanovsk and Novosibirsk region) and the mass survey of Internet users in 15 regions of the Russian Federation, actively participating in political campaigns on the Internet. This gave a possibility to obtain both quantitative and qualitative assessments of political participation on the Internet.The author characterizes the main objects of political activity on the Internet. The study highlighted areas of political participation, most effectively realized by using the Internet. The paper analyzes the activity of the political opposition on the Internet.It is stated that the Internet users can be divided into two unequal groups: activists and consumers of information. The author points out a high proportion of professionals among activists in the Internet. The biggest proportion of customers are young people. ; Приводятся данные социологических исследований политического участия граждан и субъектов политики в современной России в сети «Интернет». Данные получены посредством опроса экспертов 4 субъектов Российской Федерации (Ярославская, Вологодская, Ульяновская и Новосибирская области) и массовый Интернет опрос пользователей из 15 субъектов Российской Федерации, активно участвующих в политических кампаниях в Интернете. Это позволило получить как количественные, так и качественные оценки политического участия граждан в сети «Интернет».Выделяются основные причины политического участия в сети «Интернет». Автором характеризуются основные объекты политической активности в Интернете. Выявляются направления политического участия, наиболее эффективно реализующиеся с помощью Интернета. Анализируется активность в Интернете политической оппозиции.Указывается, что аудиторию интернета можно разделить на две неравные группы: активисты и потребители информации. Отмечается значительная доля профессионалов в сфере Интернет среди активистов глобальной сети. Среди потребителей наиболее велика доля молодежи.
Визначено поняття «інституалізація розвідувальної діяльності в системі забезпечення національної безпеки». Виявлено, що з метою реалізації державної політики національної безпеки України одним із завдань є удосконалення державної системи стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, аналізу, прогнозування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони, забезпечення ефективної координації та функціонування єдиної системи ситуаційних центрів профільних органів державної влади сектору безпеки і оборони. Виокремлено та розкрито специфіку етапів інституалізації розвідувальної діяльності в системі забезпечення національної безпеки України, а саме: усвідомлення потреби в аналітичній та розвідувальній інформації; формування мети розвідувальної діяльності та цілей розвідувально-інформаційного забезпечення; ціннісне і нормативне впорядкування розвідувальної діяльності в інтересах забезпечення національної безпеки; організація розвідувальної діяльності в інтересах забезпечення національної безпеки. Наголошено, що основною умовою існування будь-якої суверенної держави є захист її національних інтересів та забезпечення державної та воєнної безпеки держави. Охарактеризовано сфери розвідувальної діяльності розвідувальних органів України, зокрема: політична, економічна, військова, науково-технічна, прикордонна, інформаційна та екологічна. ; The author's definition of the notion "institutionalization of reconnaissance activity in the system of national security's guaranteeing" is suggested in the article. The specificities of institutionalization stages for reconnaissance activity in the system of Ukrainian national security's guaranteeing are marked out and developed here. For example, the study defines such options as need in recognition of analytical and reconnaissance information; forming of the aim for reconnaissance activity as well as goals of reconnaissance-information providing; value and legal ordering of reconnaissance activity in the interests of national security's guaranteeing; ...
Purpose of Article. The purposes of the article are to characterize the librarian activity of the Kyiv literacy society in the organization and distribution of the Pavlenkov libraries network at the beginning of the twentieth century; to study the characteristics of acquisition of books of those libraries, the originality of readers, dynamics of basic library indicators; to analyse the importance of Pavlenkov libraries in spreading education and culture in the central region of Ukraine. Methodology. The research methodology is to applygeneral specific and special methods. The author uses historical-comparative, statistical, chronological and other methods. The using of these research methods allow to characterize the activities of the Kyiv literacy Society, concerning foundation of Pavlenkov libraries and to analyse the dynamics of the main librarian indicators, to study features of their function and to show their significance in the spread of education and culture. Scientific Novelty. The scientific novelty of the article in the fact that the author is the first who has researched the features of the Pavlenkov libraries foundation by Kyiv literacy society; obtained and expanded activity of Pavlenkov libraries in the central region of Ukraine in the early twentieth century; put new historical sources into scientific circulation. The comparative analysis of the dynamics of the main indicators of Pavlenkov libraries, based Kyiv literacy society, allows to determine the dependence of the efficiency of their work on the level of funding and the quality of Collection, initiatives and activities of heads of libraries and the local community. Conclusions. It is proved that the most active development of Pavlenkov libraries was in the period of 1905-1907, which was associated with the rise of political life, the democratization of society, the strengthening of national cultural and educational prosperity. The further development of Pavlenkov libraries stopped because of the reaction policy in the country, increasing of the police harassment and the prohibition of Kyiv literacy society in 1908. It is underlined that Pavlenkov libraries were often the only centres of culture in the remote places. They also executed different social functions and were not only libraries, but also clubs and museums. It is proved that the main direction of Pavlenkov libraries activity was aimed to readers from the simple population, especially among the lower classes in villages and small towns, to reduction of the cultural distance between the centre and periphery, to the creation and development of cultural and educational space in the region. It is determined that despite a significant number of Pavlenkov libraries, established by the Kyiv literacy society (according to various sources from 167 till 267), the company had not put the goal to build a library network. They wanted to create as many public libraries as they could, regardless the frequency of their location. ; Цель работы: характеристика библиотечной деятельности Киевского общества грамотности по организации и распространению сети павленковских библиотек в начале ХХ в.; исследование особенностей комплектования книжного фонда указанных библиотек, своеобразия состава читателей, динамики основных библиотечных показателей, а также изучение значения павленковских библиотек в распространении просвещения и культуры в центральном регионе Украины. Методология исследования заключается в применении общенаучных и специальных методов познания, в частности автор использовал историко-сравнительный, статистический, хронологический и другие методы исследования. Использование совокупности методов исследования позволило охарактеризовать деятельность Киевского общества грамотности по созданию павленковских библиотек, проанализировать динамику их основных библиотечных показателей, изучить особенности функционирования, раскрыть их значение в распространении просвещения и культуры. Научная новизна работы заключается в том, что впервые раскрыты особенности основания павленковских библиотек Киевским обществом грамотности; в получении и расширении данных о деятельности павленковских библиотек в центральном регионе Украины в начале ХХ в .; во введении в научный оборот новых исторических источников . Сравнительный анализ динамики основных библиотечных показателей павленковских библиотек, организованных Киевским обществом грамотности, позволил определить зависимость эффективности их работы от уровня финансирования и качества комплектования книжных фондов, инициативы и активности заведующих библиотек и местной общественности. Выводы. В результате проведенного исследования выявлено, что наибольшая активность развития павленковских библиотек была в период 1905–1907 гг., что было связано с подъемом общественно-политической жизни, повышением уровня демократизации общества, усилением национально-культурного и просветительского развития. Дальнейшее развитие павленковских библиотек было остановлено началом реакции в стране, усилением полицейских притеснений и запретом деятельности Киевского общества грамотности в 1908 г. Установлено, что павленковские библиотеки были часто единственными очагами культуры в отдаленных населенных пунктах, они осуществляли разветвленные социальные функции, выполняя задачи не только библиотек, но и клубов и музеев. Доказано, что основное направление деятельности павленковских библиотек было ориентировано на приобщение к чтению широких слоев населения, в том числе социальных низов сел и небольших городков; на поддержку образовательного и просветительского процессов; на сокращение культурной дистанции между центром и периферией; на создание и развитие культурно-образовательного пространства региона. Определено, что несмотря на значительное количество организованных Киевским обществом грамотности павленковских библиотек (по разным данным от 167 до 267), Общество не ставило целью построение библиотечной сети как таковой, что объяснялось в основном стремлением к созданию как можно большего количества народных библиотек, независимо от частоты их расположения. ; Мета роботи: характеристика бібліотечної діяльності Київського товариства грамотності з організації та поширення мережі павленківських бібліотек на початку ХХ ст.; дослідження особливостей комплектування книжкового фонду зазначених книгозбірень, своєрідності складу читачів, динаміки основних бібліотечних показників, а також вивчення значення павленківських бібліотек у поширенні просвітництва та культури у центральному регіоні України. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема автор використовував історико-порівняльний, статистичний, хронологічний та інші методи дослідження. Використання сукупності методів дослідження дозволило охарактеризувати діяльність Київського товариства грамотності із заснування павленківських бібліотек, проаналізувати динаміку їхніх основних бібліотечних показників, вивчити особливості функціонування, розкрити їх значення у поширенні просвітництва та культури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розкрито особливості заснування павленківських бібліотек Київським товариством грамотності; в отриманні та розширенні даних про діяльність павленківських бібліотек у центральному регіоні України на початку ХХ ст.; у введені до наукового обігу нових історичних джерел. Порівняльний аналіз динаміки основних бібліотечних показників павленківських бібліотек, заснованих Київським товариством грамотності, дозволив визначити залежність ефективності їхньої роботи від рівня фінансування та якості комплектування книжкових фондів, ініціативи та активності завідуючих бібліотек і місцевої громадськості. Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що найбільша активність розвитку павленківських бібліотек припадала на період 1905–1907 рр., що було пов'язано з піднесенням суспільно-політичного життя, підйомом рівня демократизації суспільства, посиленням національно-культурного та просвітницького розвію. Подальший розвиток павленківських бібліотек було зупинено початком реакції в країні, посиленням поліцейських утисків та забороною діяльності Київського товариства грамотності у 1908 р. Встановлено, що павленківські бібліотеки були часто єдиними осередками культури у віддалених населених пунктах, вони здійснювали розгалужені соціальні функції, виконуючи завдання не тільки книгозбірень, а й клубів та музеїв. Доведено, що основний напрям діяльності павленківських бібліотек було орієнтовано на прилучення до читання широких верств населення, зокрема соціальних низів сіл і невеликих містечок; на підтримку освітнього та просвітницького процесів; на скорочення культурної дистанції між центром і периферією; на створення та розвиток культурно-освітнього простору регіону. Визначено, що незважаючи на значну кількість заснованих Київським товариством грамотності павленківських бібліотек (за різними даними від 167 до 267), Товариство не ставило за мету побудувати бібліотечну мережу як таку, що пояснювалося, в основному, прагненням до створення якомога більшої кількості народних бібліотек, незалежно від частоти їхнього розташування.
Purpose of Article. The purposes of the article are to characterize the librarian activity of the Kyiv literacy society in the organization and distribution of the Pavlenkov libraries network at the beginning of the twentieth century; to study the characteristics of acquisition of books of those libraries, the originality of readers, dynamics of basic library indicators; to analyse the importance of Pavlenkov libraries in spreading education and culture in the central region of Ukraine. Methodology. The research methodology is to applygeneral specific and special methods. The author uses historical-comparative, statistical, chronological and other methods. The using of these research methods allow to characterize the activities of the Kyiv literacy Society, concerning foundation of Pavlenkov libraries and to analyse the dynamics of the main librarian indicators, to study features of their function and to show their significance in the spread of education and culture. Scientific Novelty. The scientific novelty of the article in the fact that the author is the first who has researched the features of the Pavlenkov libraries foundation by Kyiv literacy society; obtained and expanded activity of Pavlenkov libraries in the central region of Ukraine in the early twentieth century; put new historical sources into scientific circulation. The comparative analysis of the dynamics of the main indicators of Pavlenkov libraries, based Kyiv literacy society, allows to determine the dependence of the efficiency of their work on the level of funding and the quality of Collection, initiatives and activities of heads of libraries and the local community. Conclusions. It is proved that the most active development of Pavlenkov libraries was in the period of 1905-1907, which was associated with the rise of political life, the democratization of society, the strengthening of national cultural and educational prosperity. The further development of Pavlenkov libraries stopped because of the reaction policy in the country, increasing of the police harassment and the prohibition of Kyiv literacy society in 1908. It is underlined that Pavlenkov libraries were often the only centres of culture in the remote places. They also executed different social functions and were not only libraries, but also clubs and museums. It is proved that the main direction of Pavlenkov libraries activity was aimed to readers from the simple population, especially among the lower classes in villages and small towns, to reduction of the cultural distance between the centre and periphery, to the creation and development of cultural and educational space in the region. It is determined that despite a significant number of Pavlenkov libraries, established by the Kyiv literacy society (according to various sources from 167 till 267), the company had not put the goal to build a library network. They wanted to create as many public libraries as they could, regardless the frequency of their location. ; Цель работы: характеристика библиотечной деятельности Киевского общества грамотности по организации и распространению сети павленковских библиотек в начале ХХ в.; исследование особенностей комплектования книжного фонда указанных библиотек, своеобразия состава читателей, динамики основных библиотечных показателей, а также изучение значения павленковских библиотек в распространении просвещения и культуры в центральном регионе Украины. Методология исследования заключается в применении общенаучных и специальных методов познания, в частности автор использовал историко-сравнительный, статистический, хронологический и другие методы исследования. Использование совокупности методов исследования позволило охарактеризовать деятельность Киевского общества грамотности по созданию павленковских библиотек, проанализировать динамику их основных библиотечных показателей, изучить особенности функционирования, раскрыть их значение в распространении просвещения и культуры. Научная новизна работы заключается в том, что впервые раскрыты особенности основания павленковских библиотек Киевским обществом грамотности; в получении и расширении данных о деятельности павленковских библиотек в центральном регионе Украины в начале ХХ в .; во введении в научный оборот новых исторических источников . Сравнительный анализ динамики основных библиотечных показателей павленковских библиотек, организованных Киевским обществом грамотности, позволил определить зависимость эффективности их работы от уровня финансирования и качества комплектования книжных фондов, инициативы и активности заведующих библиотек и местной общественности. Выводы. В результате проведенного исследования выявлено, что наибольшая активность развития павленковских библиотек была в период 1905–1907 гг., что было связано с подъемом общественно-политической жизни, повышением уровня демократизации общества, усилением национально-культурного и просветительского развития. Дальнейшее развитие павленковских библиотек было остановлено началом реакции в стране, усилением полицейских притеснений и запретом деятельности Киевского общества грамотности в 1908 г. Установлено, что павленковские библиотеки были часто единственными очагами культуры в отдаленных населенных пунктах, они осуществляли разветвленные социальные функции, выполняя задачи не только библиотек, но и клубов и музеев. Доказано, что основное направление деятельности павленковских библиотек было ориентировано на приобщение к чтению широких слоев населения, в том числе социальных низов сел и небольших городков; на поддержку образовательного и просветительского процессов; на сокращение культурной дистанции между центром и периферией; на создание и развитие культурно-образовательного пространства региона. Определено, что несмотря на значительное количество организованных Киевским обществом грамотности павленковских библиотек (по разным данным от 167 до 267), Общество не ставило целью построение библиотечной сети как таковой, что объяснялось в основном стремлением к созданию как можно большего количества народных библиотек, независимо от частоты их расположения. ; Мета роботи: характеристика бібліотечної діяльності Київського товариства грамотності з організації та поширення мережі павленківських бібліотек на початку ХХ ст.; дослідження особливостей комплектування книжкового фонду зазначених книгозбірень, своєрідності складу читачів, динаміки основних бібліотечних показників, а також вивчення значення павленківських бібліотек у поширенні просвітництва та культури у центральному регіоні України. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема автор використовував історико-порівняльний, статистичний, хронологічний та інші методи дослідження. Використання сукупності методів дослідження дозволило охарактеризувати діяльність Київського товариства грамотності із заснування павленківських бібліотек, проаналізувати динаміку їхніх основних бібліотечних показників, вивчити особливості функціонування, розкрити їх значення у поширенні просвітництва та культури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розкрито особливості заснування павленківських бібліотек Київським товариством грамотності; в отриманні та розширенні даних про діяльність павленківських бібліотек у центральному регіоні України на початку ХХ ст.; у введені до наукового обігу нових історичних джерел. Порівняльний аналіз динаміки основних бібліотечних показників павленківських бібліотек, заснованих Київським товариством грамотності, дозволив визначити залежність ефективності їхньої роботи від рівня фінансування та якості комплектування книжкових фондів, ініціативи та активності завідуючих бібліотек і місцевої громадськості. Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що найбільша активність розвитку павленківських бібліотек припадала на період 1905–1907 рр., що було пов'язано з піднесенням суспільно-політичного життя, підйомом рівня демократизації суспільства, посиленням національно-культурного та просвітницького розвію. Подальший розвиток павленківських бібліотек було зупинено початком реакції в країні, посиленням поліцейських утисків та забороною діяльності Київського товариства грамотності у 1908 р. Встановлено, що павленківські бібліотеки були часто єдиними осередками культури у віддалених населених пунктах, вони здійснювали розгалужені соціальні функції, виконуючи завдання не тільки книгозбірень, а й клубів та музеїв. Доведено, що основний напрям діяльності павленківських бібліотек було орієнтовано на прилучення до читання широких верств населення, зокрема соціальних низів сіл і невеликих містечок; на підтримку освітнього та просвітницького процесів; на скорочення культурної дистанції між центром і периферією; на створення та розвиток культурно-освітнього простору регіону. Визначено, що незважаючи на значну кількість заснованих Київським товариством грамотності павленківських бібліотек (за різними даними від 167 до 267), Товариство не ставило за мету побудувати бібліотечну мережу як таку, що пояснювалося, в основному, прагненням до створення якомога більшої кількості народних бібліотек, незалежно від частоти їхнього розташування.
The article considers the problem of international supply chains in machinery-building. The meanings of appropriate terms are specified (outsourcing, international production sharing, vertical specialization). It is clarified (following D. Hummels et al.) the definition of vertical specialization as a structure of supply chain when a country is using imported inputs to produce goods for exports. It is emphasized that countries exporting raw materials usually show high share of vertical specialization-based trade in their exports but not in imports. Developed industrial countries (excluding Japan) usually show high content of vertical specialization-based trade in both exports and imports. Statistical analysis of the intra-industry labor division in the office, accounting and computing machinery of Asia and Pacific is made. In China and Japan most inputs consumed by office, accounting and computing machinery are of domestic origin. The larger share of intermediate production of the office, accounting and computing machinery, consumed by the same branch, in China is of domestic origin, too. It means that a queue of successive components of supply chains is placed on the territory of China. At the same time, what concerns the territory of Korea assembling industries are prevailing. In USA and Japan the branch is using as inputs mostly intermediate production of domestic origin. Still, a larger fraction of the intermediate production of the computer industry itself is imported. In the four from five countries reviewed (USA, Japan, Republic of Korea, Thailand) the imported intermediate production for computer industry used by the respective industry as inputs is larger than the domestic production. This proves high degree of internationalization of this industry in Asia and Pacific.
The article considers features of the East Asian machinery-building cluster. It differs from the older machinery-building clusters in West Europe and North America primarily. The share of intermediate goods in the imports of the East Asian countries is higher than the share of such goods in their exports. This results from prevalence of the assembly manufactures in their industry. The international supply chains of the region are described as follows: manufacturing parts and components in the countries of East and South-East Asia – assembly in China – exports to USA, Europe and Japan. The changes in the structure of the international supply chains in 2007–2011 are shown in the case of telecommunications industry. It is established that the structure of the telecommunications imports of the USA has changed in favor of China. The technological level of the telecommunications equipment exported from China enhanced significantly. The share of parts and components in China's telecommunications exports increased. Imports of telecommunications equipment from Japan to USA diminished whereas its delivery from China to Japan more than doubled. This points to reduction of the role of Japan as the supplier of telecommunications equipment in the world scale.
The article considers the proportions of mutual deliveries of goods in the triangle USA – Western Europe – East Asia in the recent decade. It is shown that the USA remained to be a net importer of industrial products while West European and East Asian countries were the net providers. The US deficit in goods' trade with China and Germany exceeded the pre-crisis level. Still, the integral trade deficit of the USA remained lower than before the crisis, in particular because of lesser deficit in trade with oil producing countries and Japan. Reduction of China's and Eurozone countries' surplus in comparison to 2007-2008 can be explained by the dynamics of their trade with third countries (in particular, with the suppliers of energy resources which the prices turned back to high levels in post-crisis period). The same relate to a lesser extent to Japan which the surplus in trade with the USA did not reach the pre-crisis level. The author concludes that even during crisis and post-crisis periods the changes in balance of payments of the leading suppliers of mechanical engineering goods were mostly determined by their trade with the suppliers of raw materials rather than by the mutual trade.
In a modern world, the national economy plays a double role – of a sustainment mechanism for the population living within the appropriate territory, and of a link in the global value chain. The international labor division may be regarded as a labor division between nation-states. At the same time, the national economy is an open system where the exchange of goods, services, capitals and work force with external world happens to a greater or lesser degree, and which cannot exist without such exchange. The engineering industry has the greatest potential of the intra-industry division of labor. The engineering industry external commercial relations of three countries – the USA, Germany and China – are taken into investigation in the article.
The article considers the concept of strategic effect in international economic relations in a narrow sense, as a gain of national economy from purposeful support of the branches participating in international competition on oligopolistic markets. The mechanism of the competition of this kind according to the theory developed by J. Brander and B. Spencer is analyzed. The influence of the government support of domestic producers on the situation on oligopolistic markets and the opportunities of carrying out such policy under conditions of the effective WTO rules are considered (subsidization of aircraft industry by the WTO members is analyzed as an example).
In today's world there are three centers of industrial production: Western Europe, North America and East Asia. These regions account for the lion's share of world exports of industrial products. The financial crisis of 2008-2009 exerted major negative impact on the growth of international trade in these products. The article examines the trade in certain branches of engineering products in 1990-2000, the influence of the global crisis on international trade, as well as the balance of payments problems of major countries and regions of the world.
The place of Russian engineering in international trade-production ties system is defined, its position relative to the leading world engineering centers is evaluated, the main directions of foreign relations are analyzed. It is concluded that up to date, for the most part, Russia has taken a stand of an "assembly-room", typical for countries of medium development level. However, for a dynamic economy development, it needs a potent machine-building complex.
