Suchergebnisse

The article presents some results of the Ukrainian-Polish study of life problems of modern student youth. Attention is focused on the Ukrainian and Polish students' perception of the prospects for the development of the situation in Ukraine. A sociocultural approach to the analysis of the phenomenon of perception was used. Four groups of students are singled out, depending on the nature of their perception of the future of Ukraine: "absolute optimists", "moderate optimists", "absolute pessimists" and "moderate pessimists." Objective and subjective characteristics of students who have been included in these groups are analyzed. The factors determining the position of respondents on the "Ukrainian question" are defined. Attention is focused on such of them as the financial situation, political and ideological preferences of students, their potential protest activities, socio-cultural, economic and political characteristics of the country of residence. The conclusion that the higher level of optimism of Ukrainian students is due to their subjective experience, patriotic feelings, civic attitude, aspiration to defend the freedom and independence of their country is made. ; В статье представлены некоторые результаты украинско-польского исследования проблем жизнедеятельности современной студенческой молодежи. Акцентировано внимание на восприятии украинскими и польскими студентами перспектив развития ситуации, сложившейся в Украине. Использован социокультурный подход к анализу феномена восприятия. Выделены четыре группы студентов в зависимости от характера их восприятия будущего Украины: «абсолютные оптимисты», «умеренные оптимисты», «абсолютные пессимисты» и «умеренные пессимисты». Проанализированы объективные и субъективные характеристики студентов, вошедших в эти группы. Определены факторы, обусловливающие ту или иную позицию респондентов по «украинскому вопросу». Акцентировано внимание на таких из них, как материальное положение студентов, их политико-идеологические преференции, потенциальная протестная активность, социокультурные, экономические и политические характеристики страны проживания. Сделан вывод о том что более высокий уровень оптимизма украинских студентов обусловлен их субъективным опытом, патриотическими чувствами, гражданской позицией, стремлением отстоять свободу и независимость своей страны. ; В статье представлены некоторые результаты украинско-польского исследования проблем жизнедеятельности современной студенческой молодежи. Акцентировано внимание на восприятии украинскими и польскими студентами перспектив развития ситуации, сложившейся в Украине. Использован социокультурный подход к анализу феномена восприятия. Выделены четыре группы студентов в зависимости от характера их восприятия будущего Украины: «абсолютные оптимисты», «умеренные оптимисты», «абсолютные пессимисты» и «умеренные пессимисты». Проанализированы объективные и субъективные характеристики студентов, вошедших в эти группы. Определены факторы, обусловливающие ту или иную позицию респондентов по «украинскому вопросу». Акцентировано внимание на таких из них, как материальное положение студентов, их политико-идеологические преференции, потенциальная протестная активность, социокультурные, экономические и политические характеристики страны проживания. Сделан вывод о том что более высокий уровень оптимизма украинских студентов обусловлен их субъективным опытом, патриотическими чувствами, гражданской позицией, стремлением отстоять свободу и независимость своей страны.

The article provides a comparative review of the history, current status and areas of scientific activity of the Sociological Association of Ukraine (SAU), its creative ties with the European and world sociological community, in particular, joint research with Polish scientists. It emphasizes that most of the Ukrainian sociologists SAU members work in universities, the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, and public opinion research centers. Numerous sociological (theoretical and empirical) studies on various issues of vital activity of modern Ukrainian society are carried out by their efforts. It is noted that in addition to studying the issues of social transformation in its political, economic, legal, social and cultural aspects, that have become traditional for Ukrainian sociology, in recent years Ukrainian sociologists have turned to the analysis of such problems as external and internal migration (the problem of internally displaced persons); military conflict in the east of Ukraine and the volunteer movement; social inequality, including in its new manifestations, including those caused by the digitalization of public life. It is emphasized that today the most pressing issue of sociological reflection is the changes that occur in Ukraine after the last presidential election. Attention is focused on the fact that the victory of the political rookie in these elections was due to the huge social disappointments of the Ukrainians, since their expectations provoked by the Revolution of Dignity were not fulfilled. The first and most important disappointment, according to sociological studies, is the fact that peace has not reigned in the country. Second, the living standards of Ukrainian citizens have not improved. Third, the fight against corruption did not bring significant results. Fourth, social inequality deepened: the rich became richer, and the poor became poorer. The fifth disappointment is the inefficiency of the declared reforms: judicial, medical, educational, customs, electoral, etc. It is emphasized that the effectiveness of the new government depends, among other things, on its consideration of such features of the mass consciousness of the Ukrainian population as a critical level of distrust of all institutions of power; value and ideological ambivalence and uncertainty. The conclusions are formulated about the unlikeliness of return of Ukraine to the orbit of Russian political and economic influence, as well as the victory of radical nationalist ideology in our country. ; В статье осуществлен сравнительный обзор истории, современного состояния и направлений научной деятельности социологической ассоциации Украины (САУ), ее творческих связей с европейским и мировым социологическим сообществом, в частности совместных исследований с учеными Польши. Подчеркнуто, что большая часть украинских социологов-членов САУ работают в университетах, Институте социологии Национальной академии наук Украины и центрах исследования общественного мнения. Их усилиями осуществляются многочисленные социологические (теоретические и эмпирические) исследования по различным вопросам жизнедеятельности современного украинского общества. Отмечено, что кроме изучения вопросов социальной трансформации, ставших традиционными для отечественной социологии в ее политических, экономических, правовых, социальных и культурных аспектах, в последние годы украинские социологи обращаются к анализу таких проблем, как внешняя и внутренняя миграция (проблема внутренне перемещенных лиц); военный конфликт на Востоке Украины и связанное с ним волонтерское движение; социальное неравенство, в том числе в его новых проявлениях, в том числе обусловленных дигитализацией общественной жизни. Подчеркнуто, что сегодня самым актуальным вопросом социологической рефлексии являются изменения, которые происходят в Украине после последних президентских выборов. Акцентировано внимание на том, что победа политического новичка на этих выборах обусловлена огромными социальным разочарованиями украинцев, поскольку их ожидания, спровоцированные Революцией Достоинства, не были осуществлены. Первое и самое важное разочарование, как свидетельствуют социологические исследования, связано с тем, что в стране так и не воцарился мир. Второе – жизненные стандарты украинских граждан не улучшились. Третье – борьба с коррупцией не принесла существенных результатов. Четвертое – социальное неравенство углубилось: богатые стали еще богаче, а бедные – беднее. Пятое разочарование – неэффективность задекларированных реформ: судебной, медицинской, образовательной, таможенной, избирательной и др. Подчеркнуто, что эффективность деятельности новой власти зависит, в том числе, от учета ею таких особенностей массового сознания украинского населения, как критический уровень недоверия ко всем институтам власти; ценностная и идеологическая амбивалентность и неопределенность. Сформулированы выводы о маловероятности возвращения Украины в орбиту российского политического и экономического влияния, а также победы радикальной националистической идеологии в нашей стране. ; У публікації здійснено порівняльний огляд історії, сучасного стану та напрямків наукової діяльності соціологічної асоціації України (САУ), її творчих зв'язків з європейською та світовою соціологічною спільнотою, зокрема спільних досліджень із науковцями Польщі. Підкреслено, що переважна частина українських соціологів-членів САУ працюють в університетах, Інституті соціології Національної академії наук України та центрах дослідження громадської думки. Їхніми зусиллями здійснюються численні соціологічні (теоретичні та емпіричні) дослідження з різноманітних питань життєдіяльності сучасного українського суспільства. Зазначено, що окрім вивчення традиційних для вітчизняної соціології питань соціальної трансформації у її політичних, економічних, правових, соціальних та культурних аспектах, в останні роки українські соціологи звертаються до аналізу таких проблем, як зовнішня та внутрішня міграція (проблема внутрішньо переміщених осіб); військовий конфлікт на Сході України та пов'язаний з ним волонтерський рух; соціальна нерівність, у тому числі в її нових проявах, зумовлених дигіталізацією суспільного життя тощо. Підкреслено, що сьогодні найактуальнішим питанням соціологічної рефлексії є ті зміни, що відбуваються в Україні після останніх президентських виборів. Акцентовано увагу на тому, що перемога політичного новачка на цих виборах зумовлена величезними соціальним розчаруваннями українців, оскільки їхні очікування, спровоковані Революцією Гідності, не були здійснені. Перше і найважливіше розчарування, як свідчать соціологічні дослідження, пов'язане з тим, що в країні так і не запанував мир. Друге – життєві стандарти українських громадян не покращились. Третє – боротьба з корупцією не принесла суттєвих результатів. Четверте – соціальна нерівність поглибилась: багаті стали ще більш багатими, а бідні – біднішими. П'яте розчарування – неефективність задекларованих реформ: судової, медичної, освітньої, митної, виборчої та ін. Підкреслено, що ефективність діяльності нової влади залежить, у тому числі, від врахування нею таких особливостей масової свідомості українського населення, як критичний рівень недовіри до всіх інститутів влади; ціннісна та ідеологічна амбівалентність та невизначеність. Сформульовано висновки щодо малої ймовірності повернення України на орбіту російського політичного та економічного впливу, а також перемоги радикальної націоналістичної ідеології на теренах нашої країни.

The article is devoted to the analysis of dynamic characteristics and protest potential actualization factors of V. N. Karazin Kharkiv National University students. Based on a comparative analysis of data obtained within the research among the students of this university in 2008-2009 and 2014-2015 concluded that the key factors of protest activity are the political and ideological preferences and level of civic identity. The authors emphasize that in the context of increasing level of civic identity as well as reducing the number of communist ideology supporters and slight increase of radical nationalist supporters among V. N. Karazin Kharkiv National University students are in certain dissonance with changes in their protest potential, including the increase (11%) of those who does not approve of protest acts, and largely negative attitude to Euromaidan. The reasons for this situation are defined. Attention is paid to the fact that V. N. Karazin Kharkiv National University students consider the main achievement of Euromaidan is the development of civil society in Ukraine. ; В статье анализируются динамические характеристики и факторы актуализации протестного потенциала студенчества Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина (ХНУ). На основе сравнительного анализа данных, полученных в рамках исследований, проведенных в 2008-2009 гг. и 2014-2015 гг. среди студентов этого вуза, делается вывод о том, что важными факторами протестной активности каразинцев выступают их политико-идеологические преференции и уровень гражданской идентичности. Подчеркивается, что на фоне возрастающего уровня последней, а также уменьшения количества сторонников коммунистической идеологии и некоторого увеличения сторонников радикально-националистических взглядов среди студентов ХНУ неким диссонансом выглядят изменения уровня их протестного потенциала, в частности увеличение (на 11%) количества тех, кто не одобряет акты протеста, а также во многом негативное отношение к Евромайдану. Определяются причины такой ситуации. Акцентируется внимание на том, что главным достоянием Евромайдана студенты Каразинского университета считают построение в Украине гражданского общества. ; У статті аналізуються динамічні характеристики та чинники актуалізації протестного потенціалу студентства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. На підставі порівняльного аналізу даних, отриманих у межах досліджень, здійснених у 2008-2009 рр. та 2014-2015 рр. серед студентів цього вишу, робиться висновок, що важливими чинниками протестної активності каразинців виступають їхні політико-ідеологічні преференції та рівень громадянської ідентичності. Підкреслюється, що на тлі зростаючого рівня останньої, а також зменшення кількості прибічників комуністичної ідеології та деякого збільшення прихильників радикально-націоналістичних поглядів серед студентів ХНУ певним дисонансом виглядають зміни рівня їхнього протестного потенціалу, зокрема збільшення (на 11%) кількості тих, хто не схвалює акти протесту, а також багато в чому негативне ставлення до Євромайдану. Визначаються причини такої ситуації. Акцентується на тому, що головним здобутком Євромайдану студенти Каразінського університету вважають розбудову в Україні громадянського суспільства.