Suchergebnisse

Michelis Foucault genealogiškai analizavo asmenybės suverenaus aš susvetimėjimo procesą, kuris vyksta socialinių pokyčių gelmėje, veikiamas drausminių institucijų. Atkreipęs dėmesį į tų institucijų plėtrą bei jų biurokratinį (anonimišką) funkcionavimą, Foucault pabrėžė žmones drausminančių mechanizmų įtaką pavaldiniams, kurie, pasitelkus specifines prievartos formas ir procedūras, ugdomi pagal individų naudingumo visuomenei koeficientą. Šiame procese ypač reikšmingas žinijos ir valdžios bendradarbiavimas suteikiant žmogui socialinę ir asmeninę tapatybę, darant subjektą objektu, atskiriant jį tiek nuo savęs paties, tiek nuo kitų. Nagrinėdamas šį procesą Foucault atskleidė būdus, kaip drausminių institucijų veikiamas žmogaus kūnas, siela, mąstymas ir elgesys. Jis pabrėžė, kad asmens norminimas ir jo apribojimas vyksta mokyklose, ligoninėse, kalėjimuose ir kitose ugdymo bei perauklėjimo įstaigose. Straipsnio autorės nuomone, Foucault pateiktas asmenybės ir visuomenės santykio tyrimas nustatant transgresijos ribas atskleidžia valdžios amoralumo kriterijus.

Straipsnyje nagrinėjama Tomo Akviniečio moralės filosofija dažnai vadinama prigimtinio įstatymo etika. Ją galima apibūdinti kaip krikščioniškosios pasaulėžiūros, aristotelizmo ir neoplatonizmo elementų sintezę. Įstatymą Tomas Akvinietis skirsto į amžinąjį, dieviškąjį, prigimtinį ir žmogiškąjį. Yra dar ir penktoji rūšis – tai geidulingumo, arba nuodėmės, įstatymas. Etikai svarbiausias prigimtinis įstatymas, kurį Akvinietis pirmiausia apibrėžia kaip amžinojo įstatymo dalyvavimą protingame kūrinyje. Kalbėdamas apie prigimtinį įstatymą, Tomas suformuluoja pagrindinius žmogaus elgesio principus. Svarbiausias iš jų yra nuostata, liepianti žmogui siekti gėrio ir vengti blogio. Ją žmogus atranda savo prigimtiniame prote. Ji yra pirmasis Tomo Akviniečio etikos principas, iš kurio kyla kiti nurodymai, susiję su prigimtiniais žmogaus polinkiais.

Straipsnyje nagrinėjamas žinojimo ir tikėjimo santykis Tomo Akviniečio filosofijoje. Apžvelgiama šio santykio aiškinimo ankstesnė tradicija. P. Abelardas ir jo mokiniai pirmenybę teikė racionaliam mąstymui, anot jų, tikėjimas ir protas egzistuoja nepriklausomai vienas nuo kito, o tiesa yra tai, kas patvirtinta protu. Tomo Akviniečio filosofija sudarė naują etapą scholastikos istorijoje: jis suderino Aristotelio idėjas su Šv. Raštu. Aiškindamas proto ir tikėjimo harmoniją Tomas Akvinietis sujungia proto ir tikėjimo tiesas. Tikėjimas religijoje, anot jo, yra tas pats, kas protas filosofijoje. Protas ir tikėjimas neprieštarauja vienas kitam, o veikiau papildo vienas kitą. Intuityvus žmogaus tikėjimas dieviškosios būties atributais atsiranda teoriniuose filosofijos pagrinduose. Tiek tikėjimas, tiek protas savo pagrindus gauna iš dieviškojo intelekto, be kurio žmogaus protas ir tikėjimas nėra galimas. Įrodinėdamas dievišką būtį Tomas Akvinietis remiasi gamta ir jos objektais. Jis suformulavo penkis Dievo buvimo įrodymus, pagrįstus analogijos principu. Aptariami filosofo individuacijos ir specifikacijos principai, materijos ir formos, esybės ir būties sampratos.

This article is devoted to the problem of teachers' training in USA in the context of multicultural education. This country differs from average multicultural countries in a range of peculiarities, one of which is the fact that cultural interaction was not within an individual ethnos, but within immigrants – descendants of different countries, representatives of various cultures. On the territory of the country there live national minorities and as a result of constant mass immigration new ethno-cultural groups are formed. It is recognized that problem of immigrants is really urgent in USA. The most modern response to the cultural diversity at the end of the 20th century in the USA became the policy of multiculturalism and multicultural education. The aim of the study is to reveal the peculiarities of multicultural teachers' training for education of children-migrants in USA. Theoretical research methods have been used: analysis of scientific sources for the: systematisation and generalisation of available data; defining of the essence of basic concepts; identification of the current state of the problem under consideration and possibilities for its solution. Multiculturalism is considered to be a democratic policy of solving the problem of cultural and social diversity in the society, which includes educational, linguistic, economic and social components and has specific mechanisms of embodiment. Educational component is represented by multicultural education. Multicultural education in the USA has a status of the state educational policy and it is set forth at the legislative level. Multicultural education is usually interpreted as that one, which facilitates the formation in a person of the readiness for activities in a modern socio-cultural environment, preservation of personal identity, aspiration for respect and understanding of other cultural communities, the ability to live in peace and harmony with representatives of various racial, ethnic, cultural, religious groups. Multicultural education provides the formation of intercultural competence and ability to intercultural communication. Multicultural education is an important part of teachers' training in USA. Only multicultural teacher is able to work successfully with children-migrants. The goals, objectives and principles of the multicultural education have been defined in the light of the training of specialists in the educational institutions of the United States. It is emphasized that the main tasks of multicultural education are the formation and development of specialists' understanding of the diversity of cultures in the world, the development of a positive attitude to cultural differences, the ability to use foreign languages as an instrument of integration into the culture of other people. The possibilities of using positive American scientific and practical experience in training specialists in the spirit of multiculturalism have been outlined. ; В статті розглядаються проблеми полікультурної підготовки вчителя для роботи з дітьми-мігрантами. Підкреслюється, що проблема навчання і виховання дітей-мігрантів сьогодні є дуже важливою для багатьох країн світу. Оскільки саме в США нагромаджено значний позитивний досвід роботи з дітьми-мігрантами і підготовки педагогічних кадрів для цієї роботи, метою дослідження є виявлення особливостей підготовки полікультурного вчителя в США, здатного забезпечити навчально-виховну роботу з дітьми-мігрантами. Використані переважно теоретичні методи дослідження: аналіз наукових джерел для здійснення систематизації і узагальнення інформації; визначення базових положень; уточнення сучасного стану дослідження проблеми, можливостей її вирішення. У процесі дослідження розкрито мету, завдання, функції полікультурної освіти педагогічних кадрів в США, проаналізовано окремі програми підготовки. Наголошується на важливості використання прогресивних ідей американського досвіду у вітчизняному освітньому просторі.

This article is devoted to the problem of teachers' training in USA in the context of multicultural education. This country differs from average multicultural countries in a range of peculiarities, one of which is the fact that cultural interaction was not within an individual ethnos, but within immigrants – descendants of different countries, representatives of various cultures. On the territory of the country there live national minorities and as a result of constant mass immigration new ethno-cultural groups are formed. It is recognized that problem of immigrants is really urgent in USA. The most modern response to the cultural diversity at the end of the 20th century in the USA became the policy of multiculturalism and multicultural education. The aim of the study is to reveal the peculiarities of multicultural teachers' training for education of children-migrants in USA. Theoretical research methods have been used: analysis of scientific sources for the: systematisation and generalisation of available data; defining of the essence of basic concepts; identification of the current state of the problem under consideration and possibilities for its solution. Multiculturalism is considered to be a democratic policy of solving the problem of cultural and social diversity in the society, which includes educational, linguistic, economic and social components and has specific mechanisms of embodiment. Educational component is represented by multicultural education. Multicultural education in the USA has a status of the state educational policy and it is set forth at the legislative level. Multicultural education is usually interpreted as that one, which facilitates the formation in a person of the readiness for activities in a modern socio-cultural environment, preservation of personal identity, aspiration for respect and understanding of other cultural communities, the ability to live in peace and harmony with representatives of various racial, ethnic, cultural, religious groups. Multicultural education provides the formation of intercultural competence and ability to intercultural communication. Multicultural education is an important part of teachers' training in USA. Only multicultural teacher is able to work successfully with children-migrants. The goals, objectives and principles of the multicultural education have been defined in the light of the training of specialists in the educational institutions of the United States. It is emphasized that the main tasks of multicultural education are the formation and development of specialists' understanding of the diversity of cultures in the world, the development of a positive attitude to cultural differences, the ability to use foreign languages as an instrument of integration into the culture of other people. The possibilities of using positive American scientific and practical experience in training specialists in the spirit of multiculturalism have been outlined. ; В статті розглядаються проблеми полікультурної підготовки вчителя для роботи з дітьми-мігрантами. Підкреслюється, що проблема навчання і виховання дітей-мігрантів сьогодні є дуже важливою для багатьох країн світу. Оскільки саме в США нагромаджено значний позитивний досвід роботи з дітьми-мігрантами і підготовки педагогічних кадрів для цієї роботи, метою дослідження є виявлення особливостей підготовки полікультурного вчителя в США, здатного забезпечити навчально-виховну роботу з дітьми-мігрантами. Використані переважно теоретичні методи дослідження: аналіз наукових джерел для здійснення систематизації і узагальнення інформації; визначення базових положень; уточнення сучасного стану дослідження проблеми, можливостей її вирішення. У процесі дослідження розкрито мету, завдання, функції полікультурної освіти педагогічних кадрів в США, проаналізовано окремі програми підготовки. Наголошується на важливості використання прогресивних ідей американського досвіду у вітчизняному освітньому просторі.

Engl. Zsfassungen