The article examines the socio-cultural and political sources of the modern ethnocultural division of Ukraine and shows that the historically formed cultural division of Ukrainian society due to geographical and political factors was significantly leveled in the Soviet assimilation policy, but was not completely overcome due to slight industrialization of Ukrainian villages and west. As a result, the Ukrainian population was divided into several separate strips, which contributed to the deepening of the cultural divide with other, industrially developed, but de-ethnicized Ukrainian regions. The lack of ethnic unity of Ukrainians and the active position of national minorities in regions with a large number of ethnically related groups, in the absence of a balanced national policy, have become the main causes of ethnocultural division in Ukraine. Overcoming the latter is possible in the process of gradual introduction of general civilizational principles of civil society and the formation of economic, social and spiritual conditions for the development of both the individual and the community. Only when the permanent economic crisis is overcome and science, education and culture broadcast by the national language are raised to the level of state values, without marginalizing the nation-building significance of the languages of interethnic communication, Ukrainian society will become a nation. ; В статті висвітлено соціокультурні та політичні джерела сучасного етнокультурного розколу України та показано, що історично сформований культурний розкол українського суспільства зумовлений географічними та політичними чинниками був помітно знівельований в процесі радянської асиміляційної політики, проте не був повністю подоланий через незначну індустріалізацію українського села та західноукраїнських регіонів. У висліді цього, українське населення виявилося помереженим кількома роздільними смугами, що й сприяло поглибленню культурного розколу з іншими, промислово розвиненими, проте деетнізованими українськими регіонами. ...
В статті показано, що в сучасному суспільно-політичному дискурсі концепт соборність зазвичай асоціюється з Актом злуки 1919 року, тобто добровільним об'єднанням, «злукою» УНР та ЗУНР, внаслідок якої постала єдина соборна УНР. На перший погляд, таке об'єднання видається цілком очевидним й може не викликати жодних дискусій, утім це зовсім не так. Адже, як свідчать словникові дані, у ХІХ – ХХ ст., поняття «соборність» використовувалося для позначення «єдності» та «неподільності», котрі були й залишаються «зайвими» характеристиками унітарних держав та етнічних націй. Більш того, використовуючи поняття «соборність», у значенні «неподільність» чи «об'єднання», що реалізується завдяки запровадженню спільної парадигми буття і розвитку, ми тим самим підкреслюємо свідомо сконструйований характер суспільно-політичної та етнокультурної єдності і відкриваємо шлях до різноманітних політичних спекуляцій. Позбутися останніх, як показано у роботі, можна тільки за умови, коли соборність експлікується як концепт спрямований підкреслити добровільну єдність у процесі якого встановлюються світоглядно-ціннісні пріоритети та продукуються життєві орієнтири, котрі визнаються всіма членами спільноти. ; The article shows that in modern socio-political discourse the concept of spiritual commonality is usually associated with the Act of Unification of 1919, i.e. voluntary unification, "union" of the UPR and WUPR, which resulted in a single conciliar UPR. At first glance, such a merger seems obvious and may not provoke any discussion, but it does not. After all, according to dictionary data, in the XIX-XX centuries, the term "spiritual commonality" was used to denote "unity" and "indivisibility", which were and remain superfluous characteristics of unitary states and ethnic nations. Moreover, using the concept of "spiritual commonality", meaning "indivisibility" or "unification", which is realized through the introduction of a common paradigm of existence and development, we thus emphasize the consciously constructed nature of socio-political and ethno-cultural unity and open the way to various political speculations. As shown in the paper, it is possible to get rid of the latter only if spiritual commonality is explicated as a concept aimed at emphasizing voluntary unity; in its process the worldview and value priorities being established and life guidelines being produced, which are recognized by all members of the community.
Purpose of the work. Forming the axiological system of Western society, with the intentions to establish gender equality as a guarantee of a just society being taken into account, on the one hand, and preserving the traditional gender stereotypes inherent to patriarchal gender roles in a considerable part of the world, on the other hand, is actualizing the study of the factors that have contributed to realizing the problem of gender inequality and discrimination. Therefore, the purpose of our study is to highlight the factors that stipulated the awareness of gender equality in European social and cultural space, while leaving alive the traditional gender values in a number of other cultural environments. Methodology of the study is determined by interdisciplinary approach involving the use of general scientific methods such as analysis, synthesis, generalization, etc. The leading role belonged to the principle of the historical and logical unity. At the same time the study applies the basic principles of philosophical hermeneutics and the contextual analysis method. Originality lies in putting forward the new theoretical statements aimed to show that in the ancient and pre-modern society, gender inequality and discrimination did not exist, because at that time gender relations were considered either as a result of the biological characteristics of a human body, or were explained by worldview ideas about the origin and structural features of the world, prevailing in a specific historical dimension. Consequently, gender roles were taken for granted and were not subject to any doubt. Conclusions. Despite all the worldview shifts that had been taking place in the pre-modern era social outlook, nevertheless, as history has shown, they failed to generate sufficient philosophical foundations either for recognizing the equality of women, or changing their social, legal and political status. This led to accumulating the unconscious internal resistance to dominant social standards, which was expressed primarily in behavioural arbitrariness that, whatsoever had not been acquiring any openness by the beginning of industrialization. The latter, having destroyed rural communities with their inherent division of labour and lifestyle, which eventually weakened significantly the mythological social structures, has opened an opportunity not only to understand but also to commence the fight for the recognition of gender equality.
Purpose of the work. Forming the axiological system of Western society, with the intentions to establish gender equality as a guarantee of a just society being taken into account, on the one hand, and preserving the traditional gender stereotypes inherent to patriarchal gender roles in a considerable part of the world, on the other hand, is actualizing the study of the factors that have contributed to realizing the problem of gender inequality and discrimination. Therefore, the purpose of our study is to highlight the factors that stipulated the awareness of gender equality in European social and cultural space, while leaving alive the traditional gender values in a number of other cultural environments. Methodology of the study is determined by interdisciplinary approach involving the use of general scientific methods such as analysis, synthesis, generalization, etc. The leading role belonged to the principle of the historical and logical unity. At the same time the study applies the basic principles of philosophical hermeneutics and the contextual analysis method. Originality lies in putting forward the new theoretical statements aimed to show that in the ancient and pre-modern society, gender inequality and discrimination did not exist, because at that time gender relations were considered either as a result of the biological characteristics of a human body, or were explained by worldview ideas about the origin and structural features of the world, prevailing in a specific historical dimension. Consequently, gender roles were taken for granted and were not subject to any doubt. Conclusions. Despite all the worldview shifts that had been taking place in the pre-modern era social outlook, nevertheless, as history has shown, they failed to generate sufficient philosophical foundations either for recognizing the equality of women, or changing their social, legal and political status. This led to accumulating the unconscious internal resistance to dominant social standards, which was expressed primarily in behavioural arbitrariness that, whatsoever had not been acquiring any openness by the beginning of industrialization. The latter, having destroyed rural communities with their inherent division of labour and lifestyle, which eventually weakened significantly the mythological social structures, has opened an opportunity not only to understand but also to commence the fight for the recognition of gender equality. ; Цель работы. Формирования аксиологической системы западноевропейского общества с учетом интенции на установление гендерного равенства, как залога развития справедливого общества, с одной стороны, и сохранение в значительной части мира традиционных гендерных стереотипов с присущими им патриархальными гендерными ролями, с другой стороны, актуализирует изучение тех факторов, которые способствовали осознанию проблемы гендерного неравенства и дискриминации по половому признаку. Несмотря на это, цель нашего исследования заключается в освещении факторов, которые обусловили осознания проблемы гендерного равенства в европейском социокультурном пространстве, оставив одновременно живыми традиционные гендерные ценности в ряде других культурных сред. Методология исследования обусловлена междисциплинарным подходом, который предусматривает использование таких общенаучных методов как анализ, синтез и обобщение и др. Ведущее значение сыграл принцип единства исторического и логического. Наряду с этим в работе использованы основные принципы философской герменевтики и метод контекстуально анализа. Научная новизна заключается в выдвижении новых теоретических положений направленных показать, что в античном и предмодерном обществе гендерного неравенства и дискриминации не было, поскольку в это время гендерные отношения рассматривались или как результат биологических особенностей человеческого организма, или же определялись господствующими в конкретно-историческом измерении мировоззренческими представлениями о происхождении и особенности строения мира. В результате гендерные роли являлись данностью, которая не подлежала никакому сомнению. Выводы. Несмотря на все мировоззренческие сдвиги, которые происходили в общественном мировоззрении домодерной эпохи, все же, как показала история, они не смогли сформировать достаточных мировоззренческих установок ни для признания равноправия мужчины и женщины, ни для изменения общественного, юридического и политического статуса женщины. Это приводило к накоплению бессознательного внутреннего сопротивления господствующим общественным стандартам, который выражался прежде всего в поведенческом беспределе, который однако не получил открытости к началу индустриализации. Последняя, разрушила сельскую общину с присущим ей разделением труда и укладом жизни, в следствии чего существенно ослабила мифологические социальные структуры, открыла возможность не только осознать, но и начать борьбу за признание гендерного равенства. ; Мета роботи. Формування аксіологічної системи західноєвропейського суспільства з урахуванням інтенції на встановлення гендерної рівності, як запоруки розвитку справедливого суспільства, з одного боку, та збереження у значній частині світу традиційних гендерних стереотипів з притаманними їм патріархальними гендерними ролями, з іншого боку, актуалізує вивчення тих чинників, які сприяли усвідомленню проблеми гендерної нерівності та дискримінації за статевою ознакою. Зважаючи на це, мета нашого дослідження полягає у висвітленні чинників, які зумовили усвідомлення проблеми гендерної рівності у європейському соціокультурному просторі, залишивши водночас живими традиційні гендерні цінності у ряді інших культурних середовищ. Методологія дослідження обумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає використання таких загальнонаукових методів як аналіз, синтез та узагальнення тощо. Провідне значення відіграв принцип єдності історичного й логічного. Поряд з цим у роботі використані засадничі принципи філософської герменевтики та метод контекстуального аналізу. Наукова новизна полягає у висуненні нових теоретичних положень спрямованих показати, що у античному та премодерному суспільстві гендерної нерівності та дискримінації не існувало, позаяк в цей час гендерні відносини розглядалися або ж як результат біологічних особливостей людського організму, або ж пояснювалися пануючими в конкретно-історичному вимірі світоглядними уявленнями про походження та особливості будови світу. Внаслідок цього гендерні ролі поставали даністю, яка не підлягала ніякому сумніву. Висновки. Незважаючи на усі світоглядні зрушення, які відбувалися у суспільному світогляді домодерної доби, все ж, як показала історія, вони не змогли сформувати достатніх світоглядних підвалин ні для визнання рівноправності жінки, ні для зміни її суспільного, юридичного та політичного статусу. Це призводило до накопичення несвідомого внутрішнього спротиву пануючим суспільним стандартам, який виражався передусім у поведінковому свавіллі, яке однак не набувало відкритості до початку індустріалізації. Остання, зруйнувавши сільську общину з притаманним їй поділом праці укладу життя, у підсумку чого суттєво послабила міфологічні соціальні структури, відкрила можливість не тільки усвідомити, а й розпочати боротьбу за визнання гендерної рівності.
Purpose. Considering the fact that the concept «by nature» formed the basis of diametrically different approaches to the interpretation of the place and role of women not only in Greek society, but determined the gender relations up to this time, the article examines the features of the interpretation of the term «nature» («φύσις») in Greek outlook and the impact of natural-philosophical ideas on the evolution of gender relations of Ancient period. Methodology of the study is caused by interdisciplinary approach, involving not only the use of scientific methods such as analysis, synthesis and generalization and so on. Basic principles of philosophical hermeneutics, hypothetical-deductive method and contextual analysis are used at the same time. Originality lies in the denial of existing idea in contemporary intellectual discourse that the concept «by nature» is a conceptual prerequisite for ensuring gender inequality. Against this background, it is shown that gender equality and inequalities are both caused by the dominant in the public worldview meta-narrative paradigm and specific features of interpretation of the concept «by nature» (or «nature»). So when nature is seen in physiological or empirical sense, it establishes a pattern of gender inequality. The same can occur in cases of dogmatization and mythologizing of empiricism, which appears on the ideological level as a meta-narrative. However, when the concept of «nature» acquires metaphysical meaning and is viewed as a kind of potentiality that is actualized in the presence of favorable conditions prerequisites of gender equality are emerging. Conclusions. Having considered the proposed by Greek philosophy approaches to gender interaction as a kind of stereotypes, we conclude that the development of gender relations in individual historical terms was caused by the specificity of the dominant narrative of life and world order.
Purpose. Mechanization and computerization of modern society causes dramatic changes in the forms and methods of teaching. Their uniqueness lies in bringing computer technology and the Internet for education, causing formation of extreme polar social assessments of their impact on the harmonious development of children and adolescents, on possibility of self-actualization of natural potentials of teenagers whose minds are often on the brink of real and virtual worlds. Methodology is caused by interdisciplinary approach, involving not only the use of scientific methods such as analysis, synthesis and generalization, but also the methods of comparative analysis and analogies which were used to solve specific research problems related to the study of influence of computer technology and created through it virtual reality on self-actualization of teenagers. Originality lays in the explication of conceptual philosophical core to study the impact of virtual reality on self-actualization of teenagers and to prove possibility of differentiation of such concepts as "actualization" and "self-actualization" for the study of specific features of teenagers' development. Such the approach provides a theoretical justification of major conflicts of personality development in adolescence and clearly demonstrates the threats that virtual reality brings to the process of person formation and development of mankind. Conclusions. Due to high levels of emotional stress in teenagers' worldview, there is no evidence to suggest that they are at the level of self-actualization. The latter is possible only in the case of organic inclusion of adolescents in real socio-cultural processes, while their simulation in the virtual world can lead to inhibition of personality development.
