Suchergebnisse

The aim of the work. Determination of priority directions for improving state and public regulation in pharmacy. Materials and Methods. We used a systematic approach, analytical, statistical, graphical and questionnaire survey method for respondents.Results and Discussion. Based on the results of the questionnaire survey of specialists, problems were identi ed and the most important priorities for reforming the system of state and public regulation in pharmacy were established. The results of the survey of specialists from 2011–2012 and 2015–2016 were compared with the research data for 2007. An actual task was carried out to assess the problems of the development of domestic pharmacy and determine the priority directions for improving state and public regulation in domestic pharmacy over the past ten years.Conclusions. It was found that respondents consider economic methods to be the most effective means of state regulation (more than 71 % of pharmacy specialists and 80 % of managers, respectively). It should be noted that in the last ten years priorities have changed in this case, in the 2007 study, more than 80.0 % of respondents (the  rst place) preferred using legal means. It is established that more than 60 % of managers and specialists consider full transfer to the public organizations of the function of attesting pharmaceutical personnel. More than 35 % of pharmacists consider it possible to transfer to public organizations and such functions as licensing of activities related to the retail sale of medicines, as well as the accreditation of institutions, institutions and enterprises by the pharmaceutical industry (more than 17 %). ; Мета роботи. Визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у фармації.Матеріали і методи. Були використані системний підхід, аналітичний, статистичний, графічний та метод анкетного опитування респондентів.Результати й обговорення. За результатами проведеного анкетного опитування фахівців були визначені проблеми та встановлені найбільш важливі пріоритети щодо реформування системи державного й суспільного регулювання у фармації. Одержані результати опитування фахівців за 2011 – 2012 рр. та 2015-2016 рр. було порівняно з даними дослідження 2007 р. Було реалізовано актуальне завдання щодо оцінки проблем розвитку вітчизняної фармації та визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у вітчизняній фармації за останні десять років.Висновки. Встановлено, що найбільш ефективними засобами державного регулювання респонденти вважають економічні (більше 71 % спеціалістів фармації та 80 % керівників відповідно). Слід зазначити, що за останні десять років у даному випадку змінились пріоритети, у дослідженні 2007 р. більше 80,0 % опитаних (перше місце) віддавали перевагу використанню засобам правового спрямування. Встановлено, що більше 60 % керівників та спеціалістів вважають можливим повну передачу громадським організаціям функції атестації фармацевтичних кадрів. Понад 35 % фахівців фармації вважають можливою передачу громадським організаціям й таких функцій, як ліцензування діяльності, пов'язаної з роздрібною реалізацією ліків, а також акредитація установ, закладів і підприємств фармацевтичної галузі (більш ніж 17 %).

The formation of personnel policy in domestic pharmacy is extremely negatively affected by the uncertainty of the level of availability of pharmaceutical personnel, the lack of a single register of pharmaceutical workers (AF), as well as an imperfect system of certification of pharmacist and pharmacy technician. At the same time, in most countries of the world, the government is delegated by pharmaceutical public organizations (NGOs) to regulate such functions as the registration of pharmaceutical personnel and their attestation.Тhe aim purpose of the research is to assess the current problems of forming an effective human resource potential in domestic pharmacy.Results. Clustering was conducted on the basis of the provision of pharmaceutical staff with higher education in the EU and Ukraine based on time trends. Possible ways of creating a single register of pharmaceutical workers in the industry are proposed, as well as the structure of the database on the accounting of personnel movements. Taking into account the norms of domestic legislation and foreign experience, it is proposed to transfer the certification of the pharmaceutical personnel of the State Enterprise together with the State Medical Service of Ukraine and the higher educational institutions us the mechanism of the state social order.Conclusions. The further strategy of personnel policy reform in the pharmaceutical industry of Ukraine should be aimed at a comprehensive solution of the following main tasks: development and introduction of the National Register of Pharmaceutical Workers; transfer of authority regarding the attestation to the pharmaceutical NGOs on the basis of social order; definition of the needs of practical pharmacy and analysis of the level of staffing. ; На формирование кадровой политики в отечественной фармации крайне негативно влияет неопределенность уровня обеспеченности фармацевтическими кадрами, отсутствие единого реестра учета фармацевтических работников (ФР), а также несовершенная система аттестации провизоров и фармацевтов. Вместе с этим в большинстве стран мира характерным является делегирование государством фармацевтическим общественным организациям (ОО) таких регуляторных функций как учет фармацевтических кадров и их аттестация.Целью исследования является оценка современных проблем формирования эффективного кадрового потенциала в отечественной фармации.Результаты. Проведена кластеризация по показателю обеспечения фармацевтическими кадрами с высшим образованием в странах ЕС и в Украине на основе часовых трендов. Предложены возможные пути создания единого реестра фармацевтических работников в отрасли, а также структуру базы данных по учету движения кадров. С учетом норм отечественного законодательства и зарубежного опыта, предложено передать проведение аттестации фармацевтических кадров ОО совместно с Гослекслужбой Украины и высшими учебными заведениями с использованием механизма государственного социального заказа.Выводы. Дальнейшая стратегия реформирования кадровой политики в фармацевтической отрасли Украины должна быть направлена на комплексное решение следующих основных задач: разработка и введение Национального реестра фармацевтических работников; передача полномочий по аттестации ФП фармацевтическим ОО на основе социального заказа; определение потребностей практической фармации и анализ уровня обеспеченности кадрами. ; На формування кадрової політики у вітчизняній фармації вкрай негативно впливає невизначеність рівня забезпеченості фармацевтичними кадрами, відсутність єдиного реєстру обліку фармацевтичних працівників (ФП), а також недосконала система атестації провізорів та фармацевтів. Разом з цим у більшості країн світу характерним є делегування державою фармацевтичним громадським організаціям (ГО) таких регуляторних функцій, як облік фармацевтичних кадрів та їх атестація.Метою дослідження є оцінка сучасних проблем формування ефективного кадрового потенціалу у вітчизняній фармації.Результати. Проведена кластеризація за показником забезпечення фармацевтичними кадрами з вищою освітою в країнах ЄС та Україні на основі часових трендів. Запропоновані можливі шляхи створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників у галузі, а також структуру бази даних щодо обліку руху кадрів. З урахуванням норм вітчизняного законодавства та закордонного досвіду, запропоновано передати проведення атестації фармацевтичних кадрів ГО спільно з Держлікслужбою України та вищими навчальними закладами з використанням механізму державного соціального замовлення.Висновки. Подальша стратегія реформування кадрової політики у фармацевтичній галузі України повинна бути спрямована на комплексне вирішення наступних основних завдань: розробка та введення Національного реєстру фармацевтичних працівників; передача повноважень щодо атестації ФП ГО на засадах соціального замовлення; визначення потреб практичної фармації та аналіз рівня забезпеченості кадрами.

The formation of personnel policy in domestic pharmacy is extremely negatively affected by the uncertainty of the level of availability of pharmaceutical personnel, the lack of a single register of pharmaceutical workers (AF), as well as an imperfect system of certification of pharmacist and pharmacy technician. At the same time, in most countries of the world, the government is delegated by pharmaceutical public organizations (NGOs) to regulate such functions as the registration of pharmaceutical personnel and their attestation.Тhe aim purpose of the research is to assess the current problems of forming an effective human resource potential in domestic pharmacy.Results. Clustering was conducted on the basis of the provision of pharmaceutical staff with higher education in the EU and Ukraine based on time trends. Possible ways of creating a single register of pharmaceutical workers in the industry are proposed, as well as the structure of the database on the accounting of personnel movements. Taking into account the norms of domestic legislation and foreign experience, it is proposed to transfer the certification of the pharmaceutical personnel of the State Enterprise together with the State Medical Service of Ukraine and the higher educational institutions us the mechanism of the state social order.Conclusions. The further strategy of personnel policy reform in the pharmaceutical industry of Ukraine should be aimed at a comprehensive solution of the following main tasks: development and introduction of the National Register of Pharmaceutical Workers; transfer of authority regarding the attestation to the pharmaceutical NGOs on the basis of social order; definition of the needs of practical pharmacy and analysis of the level of staffing. ; На формирование кадровой политики в отечественной фармации крайне негативно влияет неопределенность уровня обеспеченности фармацевтическими кадрами, отсутствие единого реестра учета фармацевтических работников (ФР), а также несовершенная система аттестации провизоров и фармацевтов. Вместе с этим в большинстве стран мира характерным является делегирование государством фармацевтическим общественным организациям (ОО) таких регуляторных функций как учет фармацевтических кадров и их аттестация.Целью исследования является оценка современных проблем формирования эффективного кадрового потенциала в отечественной фармации.Результаты. Проведена кластеризация по показателю обеспечения фармацевтическими кадрами с высшим образованием в странах ЕС и в Украине на основе часовых трендов. Предложены возможные пути создания единого реестра фармацевтических работников в отрасли, а также структуру базы данных по учету движения кадров. С учетом норм отечественного законодательства и зарубежного опыта, предложено передать проведение аттестации фармацевтических кадров ОО совместно с Гослекслужбой Украины и высшими учебными заведениями с использованием механизма государственного социального заказа.Выводы. Дальнейшая стратегия реформирования кадровой политики в фармацевтической отрасли Украины должна быть направлена на комплексное решение следующих основных задач: разработка и введение Национального реестра фармацевтических работников; передача полномочий по аттестации ФП фармацевтическим ОО на основе социального заказа; определение потребностей практической фармации и анализ уровня обеспеченности кадрами. ; На формування кадрової політики у вітчизняній фармації вкрай негативно впливає невизначеність рівня забезпеченості фармацевтичними кадрами, відсутність єдиного реєстру обліку фармацевтичних працівників (ФП), а також недосконала система атестації провізорів та фармацевтів. Разом з цим у більшості країн світу характерним є делегування державою фармацевтичним громадським організаціям (ГО) таких регуляторних функцій, як облік фармацевтичних кадрів та їх атестація.Метою дослідження є оцінка сучасних проблем формування ефективного кадрового потенціалу у вітчизняній фармації.Результати. Проведена кластеризація за показником забезпечення фармацевтичними кадрами з вищою освітою в країнах ЄС та Україні на основі часових трендів. Запропоновані можливі шляхи створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників у галузі, а також структуру бази даних щодо обліку руху кадрів. З урахуванням норм вітчизняного законодавства та закордонного досвіду, запропоновано передати проведення атестації фармацевтичних кадрів ГО спільно з Держлікслужбою України та вищими навчальними закладами з використанням механізму державного соціального замовлення.Висновки. Подальша стратегія реформування кадрової політики у фармацевтичній галузі України повинна бути спрямована на комплексне вирішення наступних основних завдань: розробка та введення Національного реєстру фармацевтичних працівників; передача повноважень щодо атестації ФП ГО на засадах соціального замовлення; визначення потреб практичної фармації та аналіз рівня забезпеченості кадрами.

The aim of the work. Determination of priority directions for improving state and public regulation in pharmacy. Materials and Methods. We used a systematic approach, analytical, statistical, graphical and questionnaire survey method for respondents.Results and Discussion. Based on the results of the questionnaire survey of specialists, problems were identi ed and the most important priorities for reforming the system of state and public regulation in pharmacy were established. The results of the survey of specialists from 2011–2012 and 2015–2016 were compared with the research data for 2007. An actual task was carried out to assess the problems of the development of domestic pharmacy and determine the priority directions for improving state and public regulation in domestic pharmacy over the past ten years.Conclusions. It was found that respondents consider economic methods to be the most effective means of state regulation (more than 71 % of pharmacy specialists and 80 % of managers, respectively). It should be noted that in the last ten years priorities have changed in this case, in the 2007 study, more than 80.0 % of respondents (the  rst place) preferred using legal means. It is established that more than 60 % of managers and specialists consider full transfer to the public organizations of the function of attesting pharmaceutical personnel. More than 35 % of pharmacists consider it possible to transfer to public organizations and such functions as licensing of activities related to the retail sale of medicines, as well as the accreditation of institutions, institutions and enterprises by the pharmaceutical industry (more than 17 %). ; Мета роботи. Визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у фармації.Матеріали і методи. Були використані системний підхід, аналітичний, статистичний, графічний та метод анкетного опитування респондентів.Результати й обговорення. За результатами проведеного анкетного опитування фахівців були визначені проблеми та встановлені найбільш важливі пріоритети щодо реформування системи державного й суспільного регулювання у фармації. Одержані результати опитування фахівців за 2011 – 2012 рр. та 2015-2016 рр. було порівняно з даними дослідження 2007 р. Було реалізовано актуальне завдання щодо оцінки проблем розвитку вітчизняної фармації та визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулювання у вітчизняній фармації за останні десять років.Висновки. Встановлено, що найбільш ефективними засобами державного регулювання респонденти вважають економічні (більше 71 % спеціалістів фармації та 80 % керівників відповідно). Слід зазначити, що за останні десять років у даному випадку змінились пріоритети, у дослідженні 2007 р. більше 80,0 % опитаних (перше місце) віддавали перевагу використанню засобам правового спрямування. Встановлено, що більше 60 % керівників та спеціалістів вважають можливим повну передачу громадським організаціям функції атестації фармацевтичних кадрів. Понад 35 % фахівців фармації вважають можливою передачу громадським організаціям й таких функцій, як ліцензування діяльності, пов'язаної з роздрібною реалізацією ліків, а також акредитація установ, закладів і підприємств фармацевтичної галузі (більш ніж 17 %).