Suchergebnisse

The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верхо­вен­ства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Цент­ра­ль­ної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Аме­ри­ки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства пра­ва на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпі­ри­чних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з до­три­манням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджу­ють, що важливість право­вих і ре­гуляторних норм істотно зростає за умов низької про­цент­ної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить прак­­ти­чний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окре­мих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механіз­мів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиін­ф­ляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки мо­жуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс вер­хо­венства права WJP, антиінф­ля­ційний вплив просте­жує­ть­ся і для зага­ль­ної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Цент­ра­ль­ної і Схід­ної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Ла­тин­ської Аме­ри­ки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для зага­ль­ної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колиш­ньо­го Радянського Союзу (за декількома винятками), але від­повідний ефект пов­ністю втра­ча­­ється для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінф­ля­ційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх ком­по­нент верхо­вен­ст­ва права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного вико­ри­с­­тан­ня оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Аме­рики. Також у цих краї­нах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Нато­мість у краї­нах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зрос­тан­ня ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верхо­вен­ства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Цент­ра­ль­ної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Аме­ри­ки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства пра­ва на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпі­ри­чних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з до­три­манням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджу­ють, що важливість право­вих і ре­гуляторних норм істотно зростає за умов низької про­цент­ної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить прак­­ти­чний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окре­мих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механіз­мів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиін­ф­ляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки мо­жуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс вер­хо­венства права WJP, антиінф­ля­ційний вплив просте­жує­ть­ся і для зага­ль­ної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Цент­ра­ль­ної і Схід­ної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Ла­тин­ської Аме­ри­ки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для зага­ль­ної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колиш­ньо­го Радянського Союзу (за декількома винятками), але від­повідний ефект пов­ністю втра­ча­­ється для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінф­ля­ційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх ком­по­нент верхо­вен­ст­ва права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного вико­ри­с­­тан­ня оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Аме­рики. Також у цих краї­нах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Нато­мість у краї­нах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зрос­тан­ня ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

Using data from 41 countries for the 2013—2018 period, the dependence of GDP growth on the rule of law index that is calculated by the non-governmental organization World Justice Project has been estimated. Compared to other specialized indicators for assessing compliance with the rule of law, such as the World Governance Indicator, the International Country Risk Guide, or the Index of Judicial Independence, the WJP differs more fully into actual legal practice (not only the quality of legislation) by combining expert judgment with the results of questionnaires surveys of residents of the country. Cross‒regression estimates for the 2013—2018 averages are quite contradictory for the general sample of countries, but a direct dependence of economic growth on the rule of law has been obtained for the countries of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union. IfUkrainerose from the current level of the WJP index (0.50) to the level ofGeorgia(0.61), it allows to increase the GDP growth rate by 0.6 percentage points. Estimates for panel data using the a random effects model (RE) confirm the direct relationship between the state of the rule of law and eco‒economic growth for CEE and the former Soviet Union, whereas a weak inverse relationship between the two indicators can be observed in Asia andLatin America. The results show that it is advisable to strengthen the rule of law in transformational economies, while this is not urgent measures in the other studied countries. The overall study does not deny the possibility of economic growth without advancing the legal foundations or deepening the process of democratization of political life, but this does not apply to the CEE countries and the formerSoviet Union. In the extended specification of the regression model, it seems that the favorable influence of the rule of law on GDP dynamics for transformational economies can be realized by slowing down inflation. At the same time, no dependence of inflation on the WJP has been found for Asian and Latin American countries; there is also no effect of consumer prices on economic growth. It is noticeable that estimates for the general sample of countries show the negative impact of only high inflation — over 15% per annum. Among other results, the direct relationship between investment and GDP growth is worth noting, regardless of the regression model chosen. This is in line with the standard assumptions of economic theory and, accordingly, reinforces the argument for the protection of property rights as a means of stimulating the investment process. ; С использованием данных 41 страны за период 2013—2018 гг. оценена зависимость темпа роста ВВП от индекса верховенства права, что рассчитывается неправительственной организацией World Justice Project. Сравнивая с другими специализированными индикаторами для оценки соблюдения стандартов верховенства права, как World Governance Indicator, Interna­tio­nal Country Risk Guide или Index of Judicial Independence, индекс WJP отличается более полным учетом реальной юридической практики (не только качества законодательных норм), ведь сочетает экспертные оценки по результатам анкетных опросов жителей данной страны. Оценки с помощью перекрестной регрессии для средних значений 2013—2018 гг. достаточно противоречивые для общей выборки стран, но для стран Центральной и Восточной Европы и бывшего Советского Союза получено прямую зависимость экономического роста от верховенства права. Если бы Украина с нынешнего уровня индекса WJP (0,50) поднялась до уровня Грузии (0,61), это позволяет повысить темп роста ВВП на 0,6 процентного пункта. Оценки для панельных данных с помощью метода с переменной постоянной (англ. a random effects model — RE) подтверждают прямую зависимость между состоянием верховенства права и экономическим ростом для стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза, тогда как слабая обратная связь между обоими показателями прослеживается в странах Азии и Латинской Америки. Полученные результаты показывают целесообразность укрепления верховенства права в трансформационных экономиках, тогда как с этим можно не спешить в остальных исследуемых странах. В общем проведенное исследование не отрицает возможность экономического роста без опережающего укрепления правовых основ или углубления процесса демократизации политической жизни, но это не касается стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза. В расширенной спецификации регрессионной модели все похоже на то, что благоприятное влияние верховенства права на динамику ВВП для трансформационных экономик может реализовываться через торможение инфляции. В то же время для стран Азии и Латинской Америки зависимости инфляции от индекса WJP не обнаружено; так же нет влияния потребительских цен на экономический рост. Примечательно, что оценки для общей выборки стран показывают негативное влияние только высокой инфляции — более 15 % годовых. Среди других результатов внимания стоит прямая связь между инвестициями и темпом роста ВВП, которая прослеживается независимо от выбранной спецификации регрессионной модели. Это соответствует стандартным предположениям экономической теории, а попутно усиливает аргументацию в пользу защиты имущественных прав как средства стимулирования инвестиционного процесса. ; З використанням даних 41 країни за період 2013—2018 рр. оцінено залежність темпу зростання ВВП від індексу верховенства права, що розра­хо­вується неурядовою організацією World Justice Project. Порів­ню­ючи з іншими спеціалізованими індикаторами для оцінки дотримання стандартів верховенства права, як World Governance Indicator, Interna­tio­nal Country Risk Guide чи Index of Judicial Independence, індекс WJP відрізняється повнішим урахуванням реальної юридичної практики (не лише якості законодавчих норм), адже поєднує експертні оцінки з результатами анкетних опитувань мешканців конкретної країни. Оцінки за допомогою перехресної регресії для середніх значень 2013—2018 рр. досить суперечливі для загальної вибірки країн, але для країн Центральної і Східної Європи та колишнього Радянського Союзу отримано пряму залежність економічного зростання від вер­ховенства права. Якби Україна з нинішнього рівня індексу WJP (0,50) піднялася до рівня Грузії (0,61), це доз­во­ляє підвищити темп зростання ВВП на 0,6 процентного пункту. Оцінки для панельних даних за допомогою методу зі змінною сталою (англ. a random effects model — RE) підтверджують пряму залежність між станом верховенства права і еко­но­міч­ним зростанням для країн ЦСЄ і колишньо­го Радянського Союзу, тоді як слабкий обернений зв'язок між обома показни­ка­ми простежується у країнах Азії і Латинської Америки. Отримані результати пока­зу­ють доцільність зміцнення верховенства права у трансформаційних еко­но­міках, тоді як з цим можна не поспішати в решті досліджуваних країн. Загалом, проведене дослідження не заперечує можливість економічного зростання без випереджувального зміцнення правових засад чи поглиблення процесу демократизації політичного життя, але це не стосується країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу. У розширеній специфікації регресійної моделі все виглядає на те, що сприятливий вплив верховенства права на динаміку ВВП для трансформаційних економік може реалізовуватися через гальмування інфляції. Водночас для країн Азії і Латинської Америки залежності інфляції від індексу WJP не виявлено; так само немає впливу споживчих цін на економічне зростання. Помітно, що оцінки для загальної вибірки країн показують негативний вплив лише високої інфляції – понад 15 % річних. З-поміж інших результатів вартує уваги прямий зв'язок між інвестиціями і темпом зростання ВВП, який простежується незалежно від обраної специфікації регресійної моделі. Це відповідає стандартним припущенням економічної теорії, а принагідно підсилює аргументацію на користь захисту майнових прав як засобу стимулювання інвестиційного процесу.

Using data from 41 countries for the 2013—2018 period, the dependence of GDP growth on the rule of law index that is calculated by the non-governmental organization World Justice Project has been estimated. Compared to other specialized indicators for assessing compliance with the rule of law, such as the World Governance Indicator, the International Country Risk Guide, or the Index of Judicial Independence, the WJP differs more fully into actual legal practice (not only the quality of legislation) by combining expert judgment with the results of questionnaires surveys of residents of the country. Cross‒regression estimates for the 2013—2018 averages are quite contradictory for the general sample of countries, but a direct dependence of economic growth on the rule of law has been obtained for the countries of Central and Eastern Europe and the former Soviet Union. IfUkrainerose from the current level of the WJP index (0.50) to the level ofGeorgia(0.61), it allows to increase the GDP growth rate by 0.6 percentage points. Estimates for panel data using the a random effects model (RE) confirm the direct relationship between the state of the rule of law and eco‒economic growth for CEE and the former Soviet Union, whereas a weak inverse relationship between the two indicators can be observed in Asia andLatin America. The results show that it is advisable to strengthen the rule of law in transformational economies, while this is not urgent measures in the other studied countries. The overall study does not deny the possibility of economic growth without advancing the legal foundations or deepening the process of democratization of political life, but this does not apply to the CEE countries and the formerSoviet Union. In the extended specification of the regression model, it seems that the favorable influence of the rule of law on GDP dynamics for transformational economies can be realized by slowing down inflation. At the same time, no dependence of inflation on the WJP has been found for Asian and Latin American countries; there is also no effect of consumer prices on economic growth. It is noticeable that estimates for the general sample of countries show the negative impact of only high inflation — over 15% per annum. Among other results, the direct relationship between investment and GDP growth is worth noting, regardless of the regression model chosen. This is in line with the standard assumptions of economic theory and, accordingly, reinforces the argument for the protection of property rights as a means of stimulating the investment process. ; С использованием данных 41 страны за период 2013—2018 гг. оценена зависимость темпа роста ВВП от индекса верховенства права, что рассчитывается неправительственной организацией World Justice Project. Сравнивая с другими специализированными индикаторами для оценки соблюдения стандартов верховенства права, как World Governance Indicator, Interna­tio­nal Country Risk Guide или Index of Judicial Independence, индекс WJP отличается более полным учетом реальной юридической практики (не только качества законодательных норм), ведь сочетает экспертные оценки по результатам анкетных опросов жителей данной страны. Оценки с помощью перекрестной регрессии для средних значений 2013—2018 гг. достаточно противоречивые для общей выборки стран, но для стран Центральной и Восточной Европы и бывшего Советского Союза получено прямую зависимость экономического роста от верховенства права. Если бы Украина с нынешнего уровня индекса WJP (0,50) поднялась до уровня Грузии (0,61), это позволяет повысить темп роста ВВП на 0,6 процентного пункта. Оценки для панельных данных с помощью метода с переменной постоянной (англ. a random effects model — RE) подтверждают прямую зависимость между состоянием верховенства права и экономическим ростом для стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза, тогда как слабая обратная связь между обоими показателями прослеживается в странах Азии и Латинской Америки. Полученные результаты показывают целесообразность укрепления верховенства права в трансформационных экономиках, тогда как с этим можно не спешить в остальных исследуемых странах. В общем проведенное исследование не отрицает возможность экономического роста без опережающего укрепления правовых основ или углубления процесса демократизации политической жизни, но это не касается стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза. В расширенной спецификации регрессионной модели все похоже на то, что благоприятное влияние верховенства права на динамику ВВП для трансформационных экономик может реализовываться через торможение инфляции. В то же время для стран Азии и Латинской Америки зависимости инфляции от индекса WJP не обнаружено; так же нет влияния потребительских цен на экономический рост. Примечательно, что оценки для общей выборки стран показывают негативное влияние только высокой инфляции — более 15 % годовых. Среди других результатов внимания стоит прямая связь между инвестициями и темпом роста ВВП, которая прослеживается независимо от выбранной спецификации регрессионной модели. Это соответствует стандартным предположениям экономической теории, а попутно усиливает аргументацию в пользу защиты имущественных прав как средства стимулирования инвестиционного процесса. ; З використанням даних 41 країни за період 2013—2018 рр. оцінено залежність темпу зростання ВВП від індексу верховенства права, що розра­хо­вується неурядовою організацією World Justice Project. Порів­ню­ючи з іншими спеціалізованими індикаторами для оцінки дотримання стандартів верховенства права, як World Governance Indicator, Interna­tio­nal Country Risk Guide чи Index of Judicial Independence, індекс WJP відрізняється повнішим урахуванням реальної юридичної практики (не лише якості законодавчих норм), адже поєднує експертні оцінки з результатами анкетних опитувань мешканців конкретної країни. Оцінки за допомогою перехресної регресії для середніх значень 2013—2018 рр. досить суперечливі для загальної вибірки країн, але для країн Центральної і Східної Європи та колишнього Радянського Союзу отримано пряму залежність економічного зростання від вер­ховенства права. Якби Україна з нинішнього рівня індексу WJP (0,50) піднялася до рівня Грузії (0,61), це доз­во­ляє підвищити темп зростання ВВП на 0,6 процентного пункту. Оцінки для панельних даних за допомогою методу зі змінною сталою (англ. a random effects model — RE) підтверджують пряму залежність між станом верховенства права і еко­но­міч­ним зростанням для країн ЦСЄ і колишньо­го Радянського Союзу, тоді як слабкий обернений зв'язок між обома показни­ка­ми простежується у країнах Азії і Латинської Америки. Отримані результати пока­зу­ють доцільність зміцнення верховенства права у трансформаційних еко­но­міках, тоді як з цим можна не поспішати в решті досліджуваних країн. Загалом, проведене дослідження не заперечує можливість економічного зростання без випереджувального зміцнення правових засад чи поглиблення процесу демократизації політичного життя, але це не стосується країн ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу. У розширеній специфікації регресійної моделі все виглядає на те, що сприятливий вплив верховенства права на динаміку ВВП для трансформаційних економік може реалізовуватися через гальмування інфляції. Водночас для країн Азії і Латинської Америки залежності інфляції від індексу WJP не виявлено; так само немає впливу споживчих цін на економічне зростання. Помітно, що оцінки для загальної вибірки країн показують негативний вплив лише високої інфляції – понад 15 % річних. З-поміж інших результатів вартує уваги прямий зв'язок між інвестиціями і темпом зростання ВВП, який простежується незалежно від обраної специфікації регресійної моделі. Це відповідає стандартним припущенням економічної теорії, а принагідно підсилює аргументацію на користь захисту майнових прав як засобу стимулювання інвестиційного процесу.