The presented article examines the forms of abuse of rights. In legal science and legislation of Ukraine, the category of "abuse of rights" is legally vague and there is no agreed approach to defining the criteria for abuse of rights. The legislator often uses the institution of "abuse" as part of various legal structures, but does not legally establish the content of the general (generalized) concept of "abuse of rights". This creates problems both for legal practice, legal proceedings, and in the case of the exercise of rights by their owners and owners. Abuse of law means the formally lawful behavior of the subject of legal relations, which leads to a violation of the rights and legitimates interests of others, incompatible with the fundamental principles of legal regulation. However, the content of the term "abuse of right" (rights) is in the prescriptions; covers individual, sometimes different types of acts. Procedural legislation defines in more detail the content of "abuse of procedural rights", but does not provide an exhaustive list of such acts. The official position of the legislator is that any abuse of rights is unacceptable. Such legal norms are of a protective (prohibitive) nature; they do not always reveal the essence of abuse. The classification of actions on abuse of rights contains not only formal, purely theoretical significance, but, in essence, the classification allows, by identifying the most typical cases of the phenomenon under study, to establish trends in the emergence of new types and forms of abuse of rights and to determine the most effective methods and means of overcoming them. The author determined the place of abuse of subjective rights in comparison with socially significant (legal) behavior. It has been established, that abuse of the right is not a type of legally significant behavior. The author's understanding of the concept of "abuse of rights" and its types is offered
Представленная статья посвящена рассмотрению форм злоупотребления правом. В юридической науке и законодательстве Украины категория «злоупотребление правами» юридически неопределенная и нет согласованного подхода к определению критериев злоупотребления правом. Законодатель часто использует институт «злоупотребление» как часть различных правовых конструкций, но не устанавливает содержания общего (обобщенного) понятия «злоупотребление правами» юридически. Это создает проблемы как для юридической практики, судопроизводства, так и в случае осуществления прав их владельцами и собственниками. Под злоупотреблением правом понимается формально правомерное поведение субъекта правоотношений, которое приводит к нарушению прав и законных интересов других лиц, несовместимое с основополагающими принципами правового регулирования.Однако содержание термина «злоупотребление правом» (правами) находится в предписаниях; охватывает индивидуальные, иногда различные виды действий. Процессуальное законодательство более детально определяет содержание «злоупотребление процессуальными правами», но не дает исчерпывающий перечень таких деяний. Официальная позиция законодателя - неприемлемость любых злоупотреблений правами. Такие правовые нормы имеют защитный (запрещающий) характер, они не всегда раскрывают сущность злоупотреблений. По своей сути, классификация действий по злоупотреблению правами позволяет віявить наиболее типичные случаи изучаемого явления, установить тенденции появления новых видов и форм злоупотребления правами и определить наиболее действенные методы и средства их преодоления.В исследовании определено место злоупотребления субъективными правами по сравнению с социально значимым (правовым) поведением. Установлено, что злоупотребление правом не является видом юридически значимого поведения. Предлагается авторское понимание понятия «злоупотребление правами» и его виды ; Представлена стаття присвячена розгляду форм зловживання правом. В юридичній науці і законодавстві України категорія «зловживання правами» юридично невизначена й немає узгодженого підходу щодо визначення критеріїв зловживання правом. Законодавець часто використовує інститут «зловживання» як частину різних правових конструкцій, але не встановлює змісту загального (узагальненого) поняття «зловживання правами» юридично. Це створює проблеми як для юридичної практики, судочинства, так і у разі здійснення прав їх володільцями та власниками.Під зловживанням правом розуміється формально правомірна поведінка суб'єкта правовідносин, яка призводить до порушення прав і законних інтересів інших осіб, що несумісне з основоположними принципами правового регулюваня.Проте зміст терміна «зловживання правом» (правами) знаходиться у приписах; охоплює індивідуальні, іноді різні види діянь. Процесуальне законодавство більш детально визначає зміст «зловживання процесуальними правами», але не дає вичерпний перелік таких діянь. Офіційна позиція законодавця – неприйнятність будь-яких зловживань правами. Такі правові норми мають захисний (заборонний) характер, вони не завжди розкривають сутність зловживань. По своїй суті, класифікація дій по зловживанню правами дозволяє виявити найбільш типові випадки досліджуваного явища, встановити тенденції на появу нових видів і форм зловживання правами і визначити найбільш дієві методи і засоби їх подолання.У дослідженні визначено місце зловживання суб'єктивними правами в порівнянні з соціально значущою (правовою) поведінкою. Встановлено, що зловживання правами не є особливим видом юридично значущої поведінки. Пропонується авторське розуміння поняття «зловживання правами» та його види ; The presented article examines the forms of abuse of rights. In legal science and legislation of Ukraine, the category of "abuse of rights" is legally vague and there is no agreed approach to defining the criteria for abuse of rights. The legislator often uses the institution of "abuse" as part of various legal structures, but does not legally establish the content of the general (generalized) concept of "abuse of rights". This creates problems both for legal practice, legal proceedings, and in the case of the exercise of rights by their owners and owners.Abuse of law means the formally lawful behavior of the subject of legal relations, which leads to a violation of the rights and legitimates interests of others, incompatible with the fundamental principles of legal regulation.However, the content of the term "abuse of right" (rights) is in the prescriptions; covers individual, sometimes different types of acts. Procedural legislation defines in more detail the content of "abuse of procedural rights", but does not provide an exhaustive list of such acts. The official position of the legislator is that any abuse of rights is unacceptable. Such legal norms are of a protective (prohibitive) nature; they do not always reveal the essence of abuse. The classification of actions on abuse of rights contains not only formal, purely theoretical significance, but, in essence, the classification allows, by identifying the most typical cases of the phenomenon under study, to establish trends in the emergence of new types and forms of abuse of rights and to determine the most effective methods and means of overcoming them.The author determined the place of abuse of subjective rights in comparison with socially significant (legal) behavior. It has been established, that abuse of the right is not a type of legally significant behavior. The author's understanding of the concept of "abuse of rights" and its types is offered
Представленная статья посвящена рассмотрению форм злоупотребления правом. В юридической науке и законодательстве Украины категория «злоупотребление правами» юридически неопределенная и нет согласованного подхода к определению критериев злоупотребления правом. Законодатель часто использует институт «злоупотребление» как часть различных правовых конструкций, но не устанавливает содержания общего (обобщенного) понятия «злоупотребление правами» юридически. Это создает проблемы как для юридической практики, судопроизводства, так и в случае осуществления прав их владельцами и собственниками. Под злоупотреблением правом понимается формально правомерное поведение субъекта правоотношений, которое приводит к нарушению прав и законных интересов других лиц, несовместимое с основополагающими принципами правового регулирования.Однако содержание термина «злоупотребление правом» (правами) находится в предписаниях; охватывает индивидуальные, иногда различные виды действий. Процессуальное законодательство более детально определяет содержание «злоупотребление процессуальными правами», но не дает исчерпывающий перечень таких деяний. Официальная позиция законодателя - неприемлемость любых злоупотреблений правами. Такие правовые нормы имеют защитный (запрещающий) характер, они не всегда раскрывают сущность злоупотреблений. По своей сути, классификация действий по злоупотреблению правами позволяет віявить наиболее типичные случаи изучаемого явления, установить тенденции появления новых видов и форм злоупотребления правами и определить наиболее действенные методы и средства их преодоления.В исследовании определено место злоупотребления субъективными правами по сравнению с социально значимым (правовым) поведением. Установлено, что злоупотребление правом не является видом юридически значимого поведения. Предлагается авторское понимание понятия «злоупотребление правами» и его виды ; Представлена стаття присвячена розгляду форм зловживання правом. В юридичній науці і законодавстві України категорія «зловживання правами» юридично невизначена й немає узгодженого підходу щодо визначення критеріїв зловживання правом. Законодавець часто використовує інститут «зловживання» як частину різних правових конструкцій, але не встановлює змісту загального (узагальненого) поняття «зловживання правами» юридично. Це створює проблеми як для юридичної практики, судочинства, так і у разі здійснення прав їх володільцями та власниками.Під зловживанням правом розуміється формально правомірна поведінка суб'єкта правовідносин, яка призводить до порушення прав і законних інтересів інших осіб, що несумісне з основоположними принципами правового регулюваня.Проте зміст терміна «зловживання правом» (правами) знаходиться у приписах; охоплює індивідуальні, іноді різні види діянь. Процесуальне законодавство більш детально визначає зміст «зловживання процесуальними правами», але не дає вичерпний перелік таких діянь. Офіційна позиція законодавця – неприйнятність будь-яких зловживань правами. Такі правові норми мають захисний (заборонний) характер, вони не завжди розкривають сутність зловживань. По своїй суті, класифікація дій по зловживанню правами дозволяє виявити найбільш типові випадки досліджуваного явища, встановити тенденції на появу нових видів і форм зловживання правами і визначити найбільш дієві методи і засоби їх подолання.У дослідженні визначено місце зловживання суб'єктивними правами в порівнянні з соціально значущою (правовою) поведінкою. Встановлено, що зловживання правами не є особливим видом юридично значущої поведінки. Пропонується авторське розуміння поняття «зловживання правами» та його види ; The presented article examines the forms of abuse of rights. In legal science and legislation of Ukraine, the category of "abuse of rights" is legally vague and there is no agreed approach to defining the criteria for abuse of rights. The legislator often uses the institution of "abuse" as part of various legal structures, but does not legally establish the content of the general (generalized) concept of "abuse of rights". This creates problems both for legal practice, legal proceedings, and in the case of the exercise of rights by their owners and owners.Abuse of law means the formally lawful behavior of the subject of legal relations, which leads to a violation of the rights and legitimates interests of others, incompatible with the fundamental principles of legal regulation.However, the content of the term "abuse of right" (rights) is in the prescriptions; covers individual, sometimes different types of acts. Procedural legislation defines in more detail the content of "abuse of procedural rights", but does not provide an exhaustive list of such acts. The official position of the legislator is that any abuse of rights is unacceptable. Such legal norms are of a protective (prohibitive) nature; they do not always reveal the essence of abuse. The classification of actions on abuse of rights contains not only formal, purely theoretical significance, but, in essence, the classification allows, by identifying the most typical cases of the phenomenon under study, to establish trends in the emergence of new types and forms of abuse of rights and to determine the most effective methods and means of overcoming them.The author determined the place of abuse of subjective rights in comparison with socially significant (legal) behavior. It has been established, that abuse of the right is not a type of legally significant behavior. The author's understanding of the concept of "abuse of rights" and its types is offered
