Suchergebnisse

The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.

The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.

Мета роботи − дослідити в теоретичному та практичному аспектах особливості становлення правової держави в сучасній Україні. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія та ін.), філософських (діалектичний, герменевтичний) та спеціально-юридичних (нормативно-аналітичний, порівняльно-правовий) методів. Наукова новизна роботи полягає у системному розкритті інституційних та неінституційних чинників розбудови правової держави в Україні, виокремленні проблемних питань, що виникають на сучасному етапі вітчизняного державотворення. Висновки. Науковий дискурс з приводу особливостей реалізації сутнісних ознак правової держави в сучасній Україні розгортається за такими напрямами: забезпечення якісної діяльності судових та правоохоронних органів, чіткий розподіл повноважень між гілками влади та її структурами (уникнення дублювання, подвійного підпорядкування), реальне забезпечення прав і свобод громадян, підвищення рівня законотворчої роботи в українському парламенті, дотримання принципів правової держави в усіх сферах суспільного життя тощо. Загалом можна констатувати, що в сучасній Україні правова держава лише народжується, а виконання принципів її функціонування у вітчизняних правовідносинах ще не набуло системного характеру. Розвиток інститутів правової держави є невід'ємним складником усієї владної системи в країні. Саме тому є необхідність у реформуванні судової гілки влади, правоохоронних органів, процедур законотворення з урахуванням кращих закордонних зразків. Одним зі шляхів покращення якості законотворчої роботи є створення в Україні двопалатного парламенту, який має забезпечити більш ретельний розгляд законопроектів, представництво регіонів, слугуватиме полем знаходження компромісу щодо стратегічних напрямів розвитку країни. Як показує досвід країн зі сталими демократичними традиціями, для розбудови правової держави недостатньо прийняття якісних законів – важливе їх сприйняття і виконання всіма суб᾽єктами соціальних відносин, які мають розвинену правосвідомість та правову культуру демократичного ґатунку. Для підвищення рівня правосвідомості та правової культури українських громадян ми пропонуємо створити систему правового виховання, яка б підтримувалася державою та громадянським суспільством. У правовій політиці країни варто передбачити низку послідовних кроків для забезпечення правовиховної роботи. ; The purpose of the article is to investigate in theoretical and practical aspects of the peculiarities of the formation of the rule of law in modern Ukraine. The methodology is based on a complex combination of general scientific (analysis, synthesis, analogy, etc.), philosophical (dialectical, hermeneutical) and special legal (regulatory and analytical, comparative legal) methods. The scientific novelty of the work lies in the systemic disclosure of institutional and non-institutional factors for the development of the rule of law in Ukraine, highlighting the problematic issues that arise at the present stage of national state-building. Conclusions. The scientific discourse about the features of the realization of the essential features of the rule of law in modern Ukraine unfolds in the following areas - ensuring quality of judicial and law enforcement activities, clear separation of powers between the branches of government and its structures (in order to avoid duplication, dual subordination), raising the level of legislative work in the Ukrainian Parliament, adherence to the principles of the rule of law in all areas of public life no and so on. Generally, it can be stated that in modern Ukraine the rule of law is only being born, and the compliance with the principles of its functioning in domestic legal relations is not yet systemic. The development of the institutions of the rule of law is an integral part of the entire political system in the country. That is why there is a need to reform the judicial branch of the government, law enforcement agencies, lawmaking procedures, taking into account the best foreign examples. One of the ways to improve the quality of legislative work is the creation of bicameral parliament in Ukraine, which should ensure more thorough consideration of the draft laws, representation of the regions, and which will serve as a forum for finding a compromise on the strategic directions of the country's development. As the experience of the countries with stable democratic traditions shows, for the development of the rule of law, it is not enough to adopt quality laws; important is their perception and implementation by all subjects of social relations, which have a developed legal awareness and legal culture of democratic quality. To raise the level of legal recognition and legal culture of Ukrainian citizens, we propose to create a system of legal education and upbringing that would be supported by the state and civil society. To ensure legal education and upbringing legal policy of the country, a number of consecutive steps should be foreseen. ; Цель работы − исследовать в теоретическом и практическом аспектах особенности становления правового государства в современной Украине. Методология исследования базируется на комплексном сочетании общенаучных (анализ, синтез, аналогия и др.), философских (диалектический, герменевтический) и специально-юридических (нормативно-аналитический, сравнительно-правовой) методов. Научная новизна работы заключается в системном раскрытии институциональных и неинституциональных факторов развития правового государства в Украине, выделении проблемных вопросов, возникающих на современном этапе отечественного государственного строительства. Выводы. Научный дискурс об особенностях реализации сущностных признаков правового государства в современной Украине разворачивается по следующим направлениям − обеспечение качественной деятельности судебных и правоохранительных органов, четкое распределение полномочий между ветвями власти и ее структурами (во избежание дублирования, двойного подчинения), реальное обеспечение прав и свобод граждан, повышение уровня законотворческой работы в украинском парламенте, соблюдение принципов правового государства во всех сферах общественной жизни и пр. В целом можно констатировать, что в современной Украине правовое государство только зарождается, а соблюдение принципов его функционирования в отечественных правоотношениях еще не имеет системного характера. Развитие институтов правового государства является неотъемлемой составляющей всей политической системы в стране. Именно поэтому есть необходимость в реформировании судебной ветви власти, правоохранительных органов, процедур законотворчества с учетом лучших зарубежных образцов. Одним из путей улучшения качества законотворческой работы является создание в Украине двухпалатного парламента, который должен обеспечить более тщательное рассмотрение законопроектов, представительство регионов, будет служить полем нахождения компромисса относительно стратегических направлений развития страны. Как показывает опыт стран с устойчивыми демократическими традициями, для развития правового государства недостаточно принятия качественных законов – важно их восприятие и исполнение всеми субъектами социальных отношений, которые имеют развитое правосознание и правовую культуру демократического толка. Для повышения уровня правосознания и правовой культуры украинских граждан мы предлагаем создать систему правового воспитания, которая бы поддерживалась государством и гражданским обществом. В правовой политике страны следует предусмотреть ряд последовательных шагов по обеспечению правовоспитательной работы.

The article is devoted to the analysis of socio-cultural and institutional-legal features of the development of the rule of law state in Ukraine. It is noted that the development of the rule of law state in Ukraine involves the interaction of several socio-cultural, ideological and institutional-legal aspects, the implementation of which at present is burdened with various difficulties of an objective and subjective nature. In particular, the most significant problems that need to be addressed immediately are optimization of the Ukrainian government system and improvement of the quality of law-making, increasing the level of professionalism and civil liability of officials of all levels, overcoming imbalance in government and effective legal support of this process, implementation of the principles of the rule of law state taking into account the European tradition of democratic governance.

El artículo está dedicado a los problemas de influencia mutua de la cultura jurídica de la población y los procesos de construcción del estado en la Ucrania moderna. Se confirma la idea de que el Estado democrático como institución que es la encarnación de la democracia presupone la presencia de una cultura jurídica activista en los temas de las relaciones públicas. Al mismo tiempo, la formación de la cultura jurídica y los procesos de construcción del estado se ven obstaculizados por la ineficiencia del sistema judicial y de aplicación de la ley, la corrupción de los funcionarios estatales, la falta de un sistema de educación jurídica para los jóvenes, las peculiaridades de La mentalidad y el pasado histórico de nuestra gente, etc. ; The article is devoted to problems of mutual influence of the legal culture of the population and state-building processes in modern Ukraine. The idea is substantiated that the democratic state as an institution which is the embodiment of democracy presupposes the presence of an activist legal culture in the subjects of public relations. At the same time, the formation of legal culture and state-building processes are hampered by the inefficiency of the judiciary and the law enforcement system, the corruption of state officials, the lack of a system of legal education for young people, the peculiarities of the mentality and historical past of our people, etc.

El artículo está dedicado a los problemas de influencia mutua de la cultura jurídica de la población y los procesos de construcción del estado en la Ucrania moderna. Se confirma la idea de que el Estado democrático como institución que es la encarnación de la democracia presupone la presencia de una cultura jurídica activista en los temas de las relaciones públicas. Al mismo tiempo, la formación de la cultura jurídica y los procesos de construcción del estado se ven obstaculizados por la ineficiencia del sistema judicial y de aplicación de la ley, la corrupción de los funcionarios estatales, la falta de un sistema de educación jurídica para los jóvenes, las peculiaridades de La mentalidad y el pasado histórico de nuestra gente, etc.

The purpose of the work is to investigate the peculiarities of the transformation of law under the influence of globalization and to determine the most significant trends of globalization of law. The research methodology is based on a complex combination of general scientific (analysis, synthesis, analogy, etc.), philosophical (dialectical, hermeneutical) and special legal (regulatory and analytical, comparative legal) methods. The scientific novelty of the work is in discovering the main aspects of the influence of globalization on the legal sphere, identifying the most significant trends in globalization of law. Conclusions. In the context of globalization, as a result of universalization and certain localization of legal processes, a "global" legal system emerges, in which international law and national legal systems become multi-level "branches" and "institutions", and the entire social system of human civilization becomes the object of regulation. Legal globalization can be defined as the process of forming a new, global system of legal norms that organize and ensure global intergovernmental interaction in various areas of modern society, in which international law, national law, and the law of international business associations are in a state of close interconnection. The main ways of legal globalization are: legal integration, legal internationalization and implementation, the forms of legal internationalization include: reception, harmonization and unification, and the most significant trends of globalization of law are: the emergence of supranational legal arrays; expansion and deepening of legal regulation; the emergence of new branches and institutions of law; politicization of law; humanization of law, etc. ; El propósito del trabajo es investigar las peculiaridades de la transformación del derecho bajo la influencia de la globalización y determinar las tendencias más significativas de la globalización del derecho. La metodología de investigación se basa en una combinación compleja de métodos científicos generales (análisis, síntesis, analogía, etc.), filosóficos (dialécticos, hermenéuticos) y legales especiales (regulatorios y analíticos, legales comparativos). La novedad científica del trabajo radica en descubrir los principales aspectos de la influencia de la globalización en el ámbito jurídico, identificando las tendencias más significativas en la globalización del derecho. Conclusiones En el contexto de la globalización, como resultado de la universalización y cierta localización de los procesos legales, surge un sistema legal "global", en el que el derecho internacional y los sistemas legales nacionales se convierten en "ramas" e "instituciones" de varios niveles, y toda la sociedad social El sistema de civilización humana se convierte en objeto de regulación. La globalización legal puede definirse como el proceso de formar un nuevo sistema global de normas legales que organizan y aseguran la interacción intergubernamental global en diversas áreas de la sociedad moderna, en las que el derecho internacional, el derecho nacional y el derecho de las asociaciones empresariales internacionales se encuentran en un estado de estrecha interconexión. Las principales formas de globalización legal son: integración legal, internacionalización e implementación legal, las formas de internacionalización legal incluyen: recepción, armonización y unificación, y las tendencias más significativas de la globalización del derecho son: la aparición de matrices legales supranacionales; expansión y profundización de la regulación legal; la aparición de nuevas ramas e instituciones de derecho; politización del derecho; humanización de la ley, etc. ; Мета роботи − дослідити особливості трансформації права під впливом глобалізації та визначити найбільш істотні тенденції глобалізації права. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія та ін.), філософських (діалектичний, герменевтичний) та спеціально-юридичних (нормативно-аналітичний, порівняльно-правовий) методів. Наукова новизна роботи полягає у розкритті головних аспектів впливу глобалізації на правову сферу, визначенні найбільш істотних тенденції глобалізації права. Висновки. Вумовах глобалізації внаслідок універсалізації та певної локалізації правових процесів відбувається становлення «глобальної» правової системи, в якій міжнародне право і національні правові системи стають багаторівневими «галузями» та «інститутами», а об'єктом регулювання стає вся соціальна система людської цивілізації. Правову глобалізацію можна визначити як процес формування нової, загальносвітової системи правових норм, що організовують і забезпечують глобальну міждержавну взаємодію в різних сферах життя сучасного суспільства, у процесі якого міжнародне право, національне право, а також право міжнародних господарських об'єднань виявляються в стані тісного взаємозв'язку. Основними способами правової глобалізації є правова інтеграція, правова інтернаціоналізація та імплементація, до форм правової інтернаціоналізації можна віднести рецепцію, гармонізацію та уніфікацію, а найбільш істотними тенденціями глобалізації права є: виникнення наднаціональних правових масивів; розширення і поглиблення правового регулювання; поява нових галузей та інститутів права; політизація права; гуманізація права тощо.

The purpose of the work is to investigate the peculiarities of the transformation of law under the influence of globalization and to determine the most significant trends of globalization of law. The research methodology is based on a complex combination of general scientific (analysis, synthesis, analogy, etc.), philosophical (dialectical, hermeneutical) and special legal (regulatory and analytical, comparative legal) methods. The scientific novelty of the work is in discovering the main aspects of the influence of globalization on the legal sphere, identifying the most significant trends in globalization of law. Conclusions. In the context of globalization, as a result of universalization and certain localization of legal processes, a "global" legal system emerges, in which international law and national legal systems become multi-level "branches" and "institutions", and the entire social system of human civilization becomes the object of regulation. Legal globalization can be defined as the process of forming a new, global system of legal norms that organize and ensure global intergovernmental interaction in various areas of modern society, in which international law, national law, and the law of international business associations are in a state of close interconnection. The main ways of legal globalization are: legal integration, legal internationalization and implementation, the forms of legal internationalization include: reception, harmonization and unification, and the most significant trends of globalization of law are: the emergence of supranational legal arrays; expansion and deepening of legal regulation; the emergence of new branches and institutions of law; politicization of law; humanization of law, etc.

Problem setting. Critical thinking is an attribute of consciousness that can be manifested in all human activities where it is required, as a condition of possibility, in the use of critical reason and deliberation. Consequently, it is in the domains of politics that critical thinking is used more frequently, to discuss the scope and concrete significance of the discourses and practices that, from the exercise of public powers, are deployed on intelligent citizenship and with the minimum necessary of information for peer deliberation. Recent research and publications analysis. The term «critical thinking» itself is inextricably linked with the concept of «criticism. The Modern Dictionary of Social Sciences defines the term «criticism» as «a way of spiritual activity, the main task of which is to give a holistic assessment of the phenomenon, revealing its contradictions, strengths and weaknesses». Critical thinking is understood as a system of judgments, which is used to analyze things and events with the formulation of sound conclusions and allows us to make informed estimates, interpretations, and also apply the results to situations and problems. According to a number of researchers (Palacios, Alvarez, Moreira, and Moran, 2017), critical thinking is a type of reasoning that can be defined differently, but most of these reasoning always have something to do with the act of a survey or assessment. For this reason, speaking of critical thinking in general terms, references are made to questions and assessments, which ultimately make it possible to express a judgment or substantiate a position regarding a fact, phenomenon or idea. There is a position that the transition to a critical level of thinking in a particular community is a necessary prerequisite for the beginning of the civilized development of this community. Paper objective. The objective of this article is to deconstruct the most common contributions of critical thinking, as a form of participation and political deliberation. It is about investigating ...

Critical thinking is an attribute of consciousness that can be manifested in all human activities where it is required, as a condition of possibility, in the use of critical reason and deliberation. Consequently, it is in the domains of politics that critical thinking is used more frequently, to discuss the scope and concrete significance of the discourses and practices that, from the exercise of public powers, are deployed on intelligent citizenship and with the minimum necessary of information for peer deliberation. The objective of this article is to deconstruct the most common contributions of critical thinking as a form of participation and political deliberation. Methodologically it is a research of documentary design developed in the coordinates of the philosophical essay, next to the Latin American philosopher and the revision of the most popular political theory. Among the main findings, the idea that critical thinking is not the exclusive patrimony of certain self-defined political and ideological tendencies as progressive in the region stands out. It is concluded that, this way of thinking is uncomfortable per se for all the paradigms that serve as the basis for the status quo, in politics and society.