Search results

Introduction. Socially significant goods and services is the complex that includes a certain list of food products, certain types of products present in the domestic consumer market, which are sold at fixed prices. The regulation of the market for socially oriented goods and services requires regulation of consumer behavior and an optimal behavioral approach, which can help to improve the well-being of the population. Aim and tasks. The purpose of the article is to substantiate the theoretical and methodological principles and conceptual provisions for the regulation of the domestic consumer market in terms of socially significant goods and services in Ukraine. Results. A conceptual approach to socially oriented goods and services has been developed for the better functioning of the domestic consumer market. At the same time, it is important to take into account that the approach is built taking into account the principles: accountability and responsibility, predictability, consistency and consistency: efficiency, adaptability, social justice. The mechanism of state regulation of the market of socially significant goods and services has been improved. The concept of state regulation of the market of socially oriented goods and services is presented. The process of implementing the concept should include full interaction of all elements of state regulation of the market of socially significant goods and services. The purpose of the concept is to substantiate the theoretical and methodological aspects of state regulation of the market of socially significant goods and services in Ukraine. Conclusion. A conceptual approach to the regulation of the market of socially oriented goods and services is presented, which consists in the application of all components, namely the legislative aspect, the economic aspect of market regulation of socially significant goods and services taking into account factors influencing the regulation of domestic consumer market and legislative aspects of price regulation for socially oriented goods and services. The concept presents three components of socially oriented goods and services. State regulation is applied to each of the components (price regulation, regulation of the industry – in some industries, which are producers and suppliers of socially oriented goods and services, natural monopolies operate). Compliance principles of market regulation of socially oriented goods and services would ensure the appropriate and rational consumption of the goods by the population. ; Вступ. У комплексі певний перелік продуктів харчування, окремі види продуктів, присутніх на внутрішньому споживчому ринку, які реалізуються за встановленими цінами, являють собою соціально-значущі товари та послуги. Регулювання ринку соціально-орієнтовних товарів і послуг потребує регулювання споживчої поведінки та оптимального поведінкового підходу, що може сприяти підвищенню добробуту населення. Мета та завдання. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад і концептуальних положень щодо регулювання внутрішнього споживчого ринку в розрізі соціально-значущих товарів та послуг в Україні. Результати. Для більш вдалого функціонування внутрішнього споживчого ринку розроблено концептуальний підхід соціально орієнтованих товарів та послуг. При цьому, треба враховувати, що підхід побудовано з урахуванням принципів: підзвітність та відповідальність , передбачуваність, узгодженість та послідовність:, ефективність, адаптивність, соціальна справедливість. Удосконалено механізм державного регулювання ринку соціально значущих товарів та послуг. Представлено поняття державного регулювання ринку соціально орієнтованих товарів та послуг. Процес реалізації концепції повинен включати повну взаємодію всіх елементів державного регулювання ринку суспільно значущих товарів та послуг. Мета концепції – обґрунтувати теоретико-методологічні аспекти державного регулювання ринку соціально значущих товарів та послуг в Україні. Висновки. Представлено концептуальний підхід до регулювання ринку соціально-орієнтованих товарів та послуг, який полягає в застосуванні всіх складових, а саме законодавчого аспекту, економічного аспекту регулювання ринку соціально-значущих товарів та послуг з урахуванням факторів впливу на регулювання внутрішнього споживчого ринку в контексті соціально-значущих товарів та послуг. Представлено підходи до регулювання споживчої поведінки з урахуванням раціональності споживчого вибору та законодавчі аспекти регулювання цін на соціально орієнтовані товари. Концепція представляє три складові соціально орієнтованих товарів і послуг. Державне регулювання застосовується до кожної зі складових (регулювання цін, регулювання галузі – в деяких галузях, які є виробниками та постачальниками соціально орієнтованих товарів і послуг, діють природні монополії). Принципи дотримання ринкового регулювання соціально орієнтованих товарів та послуг забезпечують належне та раціональне споживання товарів населенням.

Мета. Метою дослідження є визначення впливу глобальної інтегрованої енергетичної моделі на мотивацію енергозбереження в управлінні стратегією розвитку організації.
Результати. У статті доведено, що передумови інноваційної стратегії подолання енергетичної кризи знайшла своє відображення в законопроєктах і нормативних законодавчих актах та документах України. Зроблено висновок, що нині в державі важливо підвищувати обізнаність про енергоефективність з боку попиту, зокрема організацій різних форм власності. Актуалізовано, що сучасна криза змусила широку громадськість усвідомити проблеми та необхідність їх вирішення, а також зіштовхнутися з викликами, які ця проблема ставить у їх повсякденному житті, що є дуже вдалим часом для уряду України, щоб розпочати інформаційну кампанію, поки вся увага зосереджена на поточній ситуації. Доведено, що в Україні є нагальна потреба в розробці дієвої комплексної та інноваційної стратегії подолання енергетичної кризи/проблеми для забезпечення економічної стабільності, розвитку та політичної стабільності як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Зазначено, що не лише Уряд України, а й кожна в окремості організація відіграє важливу роль у забезпеченні екологічної політики та енергетичної стабільності завдяки сприянню стратегії енергозбереження. Для впровадження енергоефективності на всіх рівнях, зокрема в організаціях різних форм власності, актуалізується вивчення трьох основних моментів: обізнаність, мотивація та дотримання енергоефективності.
Наукова новизна. Новизна полягає в актуалізації впливу глобальної інтегрованої енергетичної моделі на мотивацію енергозбереження в управлінні стратегією розвитку організацій різних форм власності.
Практична цінність. Цінність проведеного дослідження полягає у спрямуванні таких посилів інформаційної екологічної політики як обізнаність, мотивація та дотримання енергоефективності в організаціях різних форм власності.

The purpose of the study is to review the academic literature on food security issues in order to examine the indicators of rational and minimal nutrition, facilitating the analysis of the existing system of indicators by which to assess the state of the food security system in a country. The aim of the article is to investigate and demonstrate the imperatives behind the formation of Ukraine's national (food) security in the context of globalization. National food security in the broad sense should be considered as the state of the economy, and more narrowly – as the guaranteed ability of a state to meet the needs of the population by providing each citizen with the required volume, range and quality of food at a level that ensures the health and intellectual development of the individual, based on the principles of self-sufficiency of basic products and their economic and physical accessibility, regardless of the influence of external and internal factors. The Global Food Security Index Ranks of the European Union and Ukraine are analyzed. Consumer expenditure on food consumed at home in Ukraine is analyzed in the article. Average food security indicators of the EU and Ukraine are analyzed for 2001–2018, in particular for food exports, food imports, food production index, food, beverages and tobacco. The dynamics and forecasts of wheat and maize harvest and crop production in Ukraine and the EU are compared. The analysis of the Suite of Food Security Indicators of the EU and Ukraine is presented alongside a comprehensive analysis of the multifactor regression model of Food Production Index from foreign direct investment, net inflows, GDP growth, GNI per capita growth, short-term debt, tax revenue, total natural resources rents, and trade. The analysis has shown that for the analysis of the food production index it is effective to build a regression model, because it allows not only to estimate the degree of influence of the factor on the result, but also to most effectively predict the size of the food production index for the future.

The purpose of the study is to review the academic literature on food security issues in order to examine the indicators of rational and minimal nutrition, facilitating the analysis of the existing system of indicators by which to assess the state of the food security system in a country. The aim of the article is to investigate and demonstrate the imperatives behind the formation of Ukraine's national (food) security in the context of globalization. National food security in the broad sense should be considered as the state of the economy, and more narrowly – as the guaranteed ability of a state to meet the needs of the population by providing each citizen with the required volume, range and quality of food at a level that ensures the health and intellectual development of the individual, based on the principles of self-sufficiency of basic products and their economic and physical accessibility, regardless of the influence of external and internal factors. The Global Food Security Index Ranks of the European Union and Ukraine are analyzed. Consumer expenditure on food consumed at home in Ukraine is analyzed in the article. Average food security indicators of the EU and Ukraine are analyzed for 2001–2018, in particular for food exports, food imports, food production index, food, beverages and tobacco. The dynamics and forecasts of wheat and maize harvest and crop production in Ukraine and the EU are compared. The analysis of the Suite of Food Security Indicators of the EU and Ukraine is presented alongside a comprehensive analysis of the multifactor regression model of Food Production Index from foreign direct investment, net inflows, GDP growth, GNI per capita growth, short-term debt, tax revenue, total natural resources rents, and trade. The analysis has shown that for the analysis of the food production index it is effective to build a regression model, because it allows not only to estimate the degree of influence of the factor on the result, but also to most effectively predict the size of the food production index for the future. ; Celem pracy jest przegląd literatury naukowej z zakresu bezpieczeństwa żywnościowego i rozważenie wskaźników racjonalnego i minimalnego żywienia, co pozwoli na analizę istniejącego systemu wskaźników służących do oceny stanu systemu bezpieczeństwa żywnościowego w kraju. Celem artykułu jest zbadanie i uzasadnienie wpływu czynników kształtujących bezpieczeństwo narodowe (żywnościowe) Ukrainy w kontekście globalizacji. Szeroko rozumiane bezpieczeństwo żywnościowe państwa należy traktować jako stan gospodarki, a ściślej – jako gwarantowaną zdolność państwa do zaspokojenia potrzeb ludności poprzez zapewnienie każdemu obywatelowi żywności w wymaganej ilości, różnorodności i jakości, na poziomie zapewniającym zdrowie i rozwój intelektualny jednostki, w oparciu o zasady samowystarczalności podstawowych produktów oraz ich ekonomicznej i fizycznej dostępności, niezależnie od wpływu czynników zewnętrznych i wewnętrznych. Przeanalizowano pozycję Unii Europejskiej i Ukrainy w Światowym Indeksie Bezpieczeństwa Żywności (Global Food Security Index). W artykule zbadano ponoszone na Ukrainie wydatki konsumpcyjne na żywność spożywaną w domu. Przeanalizowano średnie wskaźniki bezpieczeństwa żywnościowego UE i Ukrainy w latach 2001–2018, w szczególności: eksport żywności; import żywności; indeks produkcji żywności; żywność, napoje i tytoń. Porównano dynamikę i prognozy zbiorów pszenicy i kukurydzy oraz produkcji roślinnej na Ukrainie i w UE. Przedstawiono analizę zestawu wskaźników bezpieczeństwa (Suite of Food Security Indicators) UE i Ukrainy. Kompleksowo przeanalizowano wieloczynnikowy model regresji wskaźnika produkcji żywności na podstawie bezpośrednich inwestycji zagranicznych, napływów netto, wzrostu PKB, wzrostu DNB na mieszkańca, zadłużenia krótkoterminowego, dochodów podatkowych, renty z zasobów naturalnych ogółem i handlu. Przegląd wykazał, że w celu analizy wskaźnika produkcji żywności przydatne jest zbudowanie modelu regresji, ponieważ pozwala on nie tylko oszacować stopień wpływu różnych czynników, ale także najskuteczniej przewidzieć wielkość indeksu produkcji w przyszłości.

The purpose of the study is to review the academic literature on food security issues in order to examine the indicators of rational and minimal nutrition, facilitating the analysis of the existing system of indicators by which to assess the state of the food security system in a country. The aim of the article is to investigate and demonstrate the imperatives behind the formation of Ukraine's national (food) security in the context of globalization. National food security in the broad sense should be considered as the state of the economy, and more narrowly – as the guaranteed ability of a state to meet the needs of the population by providing each citizen with the required volume, range and quality of food at a level that ensures the health and intellectual development of the individual, based on the principles of self-sufficiency of basic products and their economic and physical accessibility, regardless of the influence of external and internal factors. The Global Food Security Index Ranks of the European Union and Ukraine are analyzed. Consumer expenditure on food consumed at home in Ukraine is analyzed in the article. Average food security indicators of the EU and Ukraine are analyzed for 2001–2018, in particular for food exports, food imports, food production index, food, beverages and tobacco. The dynamics and forecasts of wheat and maize harvest and crop production in Ukraine and the EU are compared. The analysis of the Suite of Food Security Indicators of the EU and Ukraine is presented alongside a comprehensive analysis of the multifactor regression model of Food Production Index from foreign direct investment, net inflows, GDP growth, GNI per capita growth, short-term debt, tax revenue, total natural resources rents, and trade. The analysis has shown that for the analysis of the food production index it is effective to build a regression model, because it allows not only to estimate the degree of influence of the factor on the result, but also to most effectively predict the size of the food production index for the future. ; Celem pracy jest przegląd literatury naukowej z zakresu bezpieczeństwa żywnościowego i rozważenie wskaźników racjonalnego i minimalnego żywienia, co pozwoli na analizę istniejącego systemu wskaźników służących do oceny stanu systemu bezpieczeństwa żywnościowego w kraju. Celem artykułu jest zbadanie i uzasadnienie wpływu czynników kształtujących bezpieczeństwo narodowe (żywnościowe) Ukrainy w kontekście globalizacji. Szeroko rozumiane bezpieczeństwo żywnościowe państwa należy traktować jako stan gospodarki, a ściślej – jako gwarantowaną zdolność państwa do zaspokojenia potrzeb ludności poprzez zapewnienie każdemu obywatelowi żywności w wymaganej ilości, różnorodności i jakości, na poziomie zapewniającym zdrowie i rozwój intelektualny jednostki, w oparciu o zasady samowystarczalności podstawowych produktów oraz ich ekonomicznej i fizycznej dostępności, niezależnie od wpływu czynników zewnętrznych i wewnętrznych. Przeanalizowano pozycję Unii Europejskiej i Ukrainy w Światowym Indeksie Bezpieczeństwa Żywności (Global Food Security Index). W artykule zbadano ponoszone na Ukrainie wydatki konsumpcyjne na żywność spożywaną w domu. Przeanalizowano średnie wskaźniki bezpieczeństwa żywnościowego UE i Ukrainy w latach 2001–2018, w szczególności: eksport żywności; import żywności; indeks produkcji żywności; żywność, napoje i tytoń. Porównano dynamikę i prognozy zbiorów pszenicy i kukurydzy oraz produkcji roślinnej na Ukrainie i w UE. Przedstawiono analizę zestawu wskaźników bezpieczeństwa (Suite of Food Security Indicators) UE i Ukrainy. Kompleksowo przeanalizowano wieloczynnikowy model regresji wskaźnika produkcji żywności na podstawie bezpośrednich inwestycji zagranicznych, napływów netto, wzrostu PKB, wzrostu DNB na mieszkańca, zadłużenia krótkoterminowego, dochodów podatkowych, renty z zasobów naturalnych ogółem i handlu. Przegląd wykazał, że w celu analizy wskaźnika produkcji żywności przydatne jest zbudowanie modelu regresji, ponieważ pozwala on nie tylko oszacować stopień wpływu różnych czynników, ale także najskuteczniej przewidzieć wielkość indeksu produkcji w przyszłości.