Suchergebnisse

The development of trade unions in the public and political dimension associated with maintaining by them socio-political movements, which in different periods of political history had the status of social movements. Among these movements are a social democratic and labor movements in Europe, which later acquired the status of parties. In addition, social movements are informal and very broad associations that need support group of values, or focused on single-step action, such as changing the current ruling power. In these circumstances, trade unions have to choose cooperation or dismissal from the social movements.The main cause of optimum interaction of trade unions and social movements are spontaneous occurrence of the latter. However, the broad social base, which is natural in the social and political movements, based on the negative perception of individuals and groups surrounding social reality. In this regard unions can support or deny certain facts of social life.The development of social movements is an important feature of democratic political life. Access to political participation is determined by the ability of self-organization and freedom to nominate requirements. The trade union movement at this stage has the ability to mobilize citizens to defend their labor rights that are under regulatory pressure correction and minimization by reviewing the priorities of the welfare state.New typological features of social movements are formed on the basis of a new type of social and communication links. Social hierarchy and class antagonisms, which provided the basis for the existence and development of trade unions in the past, expired. Therefore, the organizational forms of trade unions as social movements have become more available and acceptable for contemporary citizens. ; Розвиток профспілок у громадсько-політичному вимірі пов'язаний з підтримкою ними деяких суспільно-політичних течій, які в різні періоди політичної історії мали статус суспільних рухів. Серед таких рухів є соціал-демократичні та лейбористські рухи в Європі, які згодом отримали статус партій. Крім того, суспільні рухи є неформальними і дуже широкими об'єднаннями, які вимагають підтримки невеликої групи цінностей або спрямовані на одномоментну дію, наприклад, зміну існуючої владної команди. В цих умовах профспілки мають обирати співпрацю чи відсторонення від суспільних рухів.Основною причиною порушення оптимальності взаємодії профспілок та суспільних рухів є спонтанність виникнення останніх. Водночас широка соціальна база, яка вважається в стихійних суспільно-політичних течіях, базується на негативному сприйнятті індивідами і групами оточуючої соціальної реальності. В цьому ставленні профспілки можуть підтримувати або заперечувати ті чи інші факти соціального життя.Розвиток суспільних рухів виступає важливою особливістю демократичного політичного життя. Доступ до політичної участі визначається можливістю самоорганізації населення та вільного висування ним своїх вимог. Профспілковий рух на сучасному етапі має можливість мобілізації громадян на відстоювання своїх трудових прав, які перебувають під тиском нормативно-правової корекції, та згортання через перегляд пріоритетів соціальної держави.Нові типологічні ознаки суспільних рухів формуються на основі нового типу соціальних і комунікативних зв'язків. Суспільна ієрархія і класові антагонізми, які давали основу для існування і розвитку профспілок у минулому, втратили свою чинність. Тому організаційні форми профспілок як суспільного руху мають перетворитися на більш доступні і прийнятні для сучасних громадян.

The purpose of the article is to clarify the philosophical principle of the local in the context of modern political governance. The theoretical basis of the research embraces scenario analysis, dialectical and existential approaches, as well as philosophical anthropology and philosophy of communication. Local communities are a specific reflection of the connection between a person and a place. The specifics of the formation of a special mode of being, which forms and reproduces relations of loyalty, mutual understanding, and a common feeling in the locus, are established. Originality. The article for the first time focuses on the anthropological content of local existence, which is the matrix of civil culture and the prospects of its integration into the global cultural space. Conclusions. Local identity as an object of purposeful formation in the conditions of nation-building requires considering the philosophical provisions that were introduced in the anthropological discourse. At the current stage, Ukrainian civil culture strives to invent specific local meanings of political identity in the conditions of external aggression. Its main components will be consensus, mutual respect, integrity, and the will to unite in order to protect statehood. Interdisciplinary meanings of locality form subject-object relations within which modern political management should be carried out. Taking into account the ethnic, cultural, and socio-functional, and role aspects of locality promises to ensure effective decision-making and increase the well-being of modern local communities. The political context of locality is formed based on the interaction of local political actors and institutions. Their examination within the framework of the case studies approach allows for empirically substantiating the local priorities of political actions. It also indicates the specific functionality of local political and administrative structures. at the local level, the discussed source of locality is the question of the origin or authenticity of the local population. For political governance, this is one of the meaningful contexts for justifying local autonomy or even sovereignty.