Search results

The article analyzes the problem of correlation between regional integration and globalization. Presented different interpretations of this relation, in particular, European integration is seen as a form and method of regional response to global challenges, as a way to accelerate the globalization, «tame» of its Americanized version, one of the main driving forces behind the emergence of globalization and catalysts, and so on. The characteristics of the terms «Europeanization», «brusselization» are done. A common European system of values formation as the moral basis of current globalization processes in Europe is considered as an important factor of successful Europeanization. These are the three alternative models of globalization: the globalization of the European way, American-style globalization, and un-Islamic globalization, resulting in the well-formed system of globalization separation of developing countries on the European, American and Islamic vectors of globalization development, examines the challenges facing the EU in the context of the further development of globalization in Europe. ; В статье анализируется проблема соотношения региональных интеграционных процессов и глобализации. Представлены различные трактовки этого соотношения, в частности европейская интеграция рассматривается как форма и способ региональной реакции на глобальные вызовы, как способ ускорить глобализации, «усмирить» ее американизированный вариант, одна из главных движущих сил и катализаторов возникновения глобализации и тому подобное. Дана характеристика терминов «европеизация», «брюсселизации». Важным фактором успешной реализации европеизации считается формирование общей общеевропейской системы ценностей как нравственной основы течения глобализационных процессов в Европе. Речь идет о трех альтернативных моделях глобализации: глобализация по-европейски, глобализация по-американски, глобализация по-исламски, результатом чего стала четко сформирована система глобализационного разделения развивающихся государств по европейскому, американскому и исламскому векторам глобализационного развития, анализируются проблемы, стоящие перед ЕС в контексте дальнейшего развития в Европе глобализации. ; У статті аналізується проблема співвідношення регіональних інтеграційних процесів та глобалізації. Подано різні трактування цього співвідношення, зокрема європейська інтеграція розглядається як форма і спосіб регіональної реакції на глобальні виклики, як спосіб прискорити глобалізацію, «втихомирити» її американізований варіант, одна із головних рушійних сил і каталізаторів виникнення глобалізації тощо. Подано характеристику термінів «європеїзація», «брюсселізація». Важливим фактором успішної реалізації європеїзації вважається формування спільної загальноєвропейської системи цінностей як етичної основи перебігу глобалізаційних процесів у Європі. Йдеться про три альтернативні моделі глобалізації: глобалізація по-європейськи, глобалізація по-американськи, глобалізація по-ісламськи, результатом чого стала чітко сформована система глобалізаційного поділу держав, які розвиваються за європейськими, американськими та ісламськими векторами глобалізаційного розвитку, аналізуються проблеми, що стоять перед ЄС у контексті подальшого розвитку в Європі глобалізації.

The article analyzes the problem of correlation between regional integration and globalization. Presented different interpretations of this relation, in particular, European integration is seen as a form and method of regional response to global challenges, as a way to accelerate the globalization, «tame» of its Americanized version, one of the main driving forces behind the emergence of globalization and catalysts, and so on. The characteristics of the terms «Europeanization», «brusselization» are done. A common European system of values formation as the moral basis of current globalization processes in Europe is considered as an important factor of successful Europeanization. These are the three alternative models of globalization: the globalization of the European way, American-style globalization, and un-Islamic globalization, resulting in the well-formed system of globalization separation of developing countries on the European, American and Islamic vectors of globalization development, examines the challenges facing the EU in the context of the further development of globalization in Europe. ; В статье анализируется проблема соотношения региональных интеграционных процессов и глобализации. Представлены различные трактовки этого соотношения, в частности европейская интеграция рассматривается как форма и способ региональной реакции на глобальные вызовы, как способ ускорить глобализации, «усмирить» ее американизированный вариант, одна из главных движущих сил и катализаторов возникновения глобализации и тому подобное. Дана характеристика терминов «европеизация», «брюсселизации». Важным фактором успешной реализации европеизации считается формирование общей общеевропейской системы ценностей как нравственной основы течения глобализационных процессов в Европе. Речь идет о трех альтернативных моделях глобализации: глобализация по-европейски, глобализация по-американски, глобализация по-исламски, результатом чего стала четко сформирована система глобализационного разделения развивающихся государств по европейскому, американскому и исламскому векторам глобализационного развития, анализируются проблемы, стоящие перед ЕС в контексте дальнейшего развития в Европе глобализации. ; У статті аналізується проблема співвідношення регіональних інтеграційних процесів та глобалізації. Подано різні трактування цього співвідношення, зокрема європейська інтеграція розглядається як форма і спосіб регіональної реакції на глобальні виклики, як спосіб прискорити глобалізацію, «втихомирити» її американізований варіант, одна із головних рушійних сил і каталізаторів виникнення глобалізації тощо. Подано характеристику термінів «європеїзація», «брюсселізація». Важливим фактором успішної реалізації європеїзації вважається формування спільної загальноєвропейської системи цінностей як етичної основи перебігу глобалізаційних процесів у Європі. Йдеться про три альтернативні моделі глобалізації: глобалізація по-європейськи, глобалізація по-американськи, глобалізація по-ісламськи, результатом чого стала чітко сформована система глобалізаційного поділу держав, які розвиваються за європейськими, американськими та ісламськими векторами глобалізаційного розвитку, аналізуються проблеми, що стоять перед ЄС у контексті подальшого розвитку в Європі глобалізації.

The article analyzes the problem of strategic communications, which became especially popular in the past two decades. Initially it was seen mainly in the in scientific, political and business circles in the US and some European countries. Now starting to emerge in the regulatory and policy papers at various levels and in us that actually legitimizes this concept in Ukraine. Since there is no consensus on the definition of strategic communications, given their different interpretations, including systematic series of successive and coordinated activities undertaken at the strategic, operational and tactical levels and can understand the target audience, identifying effective channels to promote and support specific types of behaviour. In the article is considered the institutional dimension of the EU strategic communications. This is the specificity of strategic communications DAISH and Russia in the European information space, which should counteract some European StratСom operating in the Arabic and eastern regions of the European Neighbourhood Policy, analyzed the role of coordinator of EU to combat terrorism in the strategic communications EU. Attention is drawn to the need for more dialogue, cooperation and coordination between the EU and NATO on strategic communications. ; В статье анализируется проблема стратегических коммуникаций, которая стала особенно популярной в последние два десятилетия. Сначала она рассматривалась преимущественно в научных, политических и коммерческих кругах США и некоторых европейских стран. Сейчас начинает появляться в нормативных и аналитических документах различного уровня и у нас, что фактически делает это понятие легитимным в Украине. Поскольку не существует консенсуса по определению стратегических коммуникаций, представлены различные его трактовки, в частности: систематический ряд последовательных и согласованных мероприятий, проводимых на стратегическом, оперативном и тактическом уровнях, что позволяют понимать целевые аудитории, определяя эффективные каналы для продвижения и поддержки конкретных типов поведения. В статье рассматривается институциональный аспект стратегических коммуникаций ЕС. Речь идет о специфике стратегических коммуникаций ДАИШ и России в европейском информационном пространстве, которым должны противодействовать отдельные европейские СтратКомы, действующие в арабском и восточном регионах Европейской Политики Соседства. Анализируется роль координатора ЕС по борьбе с терроризмом в системе стратегических коммуникаций ЕС. Обращается внимание на необходимость расширения диалога, сотрудничества и координации действий ЕС с НАТО в стратегических коммуникациях ; У статті аналізується проблема стратегічних комунікацій, яка стала особливо популярною в останні два десятиліття. Спочатку вона розглядалася переважно у наукових, політичних і комерційних колах США та деяких європейських країн. Зараз починає з'являтися в нормативних та аналітичних документах різного рівня і у нас, що фактично легітимізує це поняття в України. Оскільки не існує консенсусу щодо визначення стратегічних комунікацій, подано їх різні трактування, зокрема систематичний ряд послідовних і узгоджених заходів, що проводяться на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях і дозволяють розуміти цільові аудиторії, визначаючи ефективні канали для просування і підтримки конкретних типів поведінки. У статті розглядається інституціональний вимір стратегічних комунікацій ЄС. Йдеться про специфіку стратегічних комунікацій ДАІШ та Росії в європейському інформаційному просторі, яким мають протидіяти окремі європейські СтратКоми, що діють в арабському та східному регіонах Європейської Політики Сусідства, звертається увага на роль у системі стратегічних комунікацій ЄС координатора ЄС по боротьбі з тероризмом. Звертається увага на необхідність розширення діалогу, співробітництва та координації дій ЄС з НАТО щодо стратегічних комунікацій.

The article analyzes the problem of strategic communications, which became especially popular in the past two decades. Initially it was seen mainly in the in scientific, political and business circles in the US and some European countries. Now starting to emerge in the regulatory and policy papers at various levels and in us that actually legitimizes this concept in Ukraine. Since there is no consensus on the definition of strategic communications, given their different interpretations, including systematic series of successive and coordinated activities undertaken at the strategic, operational and tactical levels and can understand the target audience, identifying effective channels to promote and support specific types of behaviour. In the article is considered the institutional dimension of the EU strategic communications. This is the specificity of strategic communications DAISH and Russia in the European information space, which should counteract some European StratСom operating in the Arabic and eastern regions of the European Neighbourhood Policy, analyzed the role of coordinator of EU to combat terrorism in the strategic communications EU. Attention is drawn to the need for more dialogue, cooperation and coordination between the EU and NATO on strategic communications. ; В статье анализируется проблема стратегических коммуникаций, которая стала особенно популярной в последние два десятилетия. Сначала она рассматривалась преимущественно в научных, политических и коммерческих кругах США и некоторых европейских стран. Сейчас начинает появляться в нормативных и аналитических документах различного уровня и у нас, что фактически делает это понятие легитимным в Украине. Поскольку не существует консенсуса по определению стратегических коммуникаций, представлены различные его трактовки, в частности: систематический ряд последовательных и согласованных мероприятий, проводимых на стратегическом, оперативном и тактическом уровнях, что позволяют понимать целевые аудитории, определяя эффективные каналы для продвижения и поддержки конкретных типов поведения. В статье рассматривается институциональный аспект стратегических коммуникаций ЕС. Речь идет о специфике стратегических коммуникаций ДАИШ и России в европейском информационном пространстве, которым должны противодействовать отдельные европейские СтратКомы, действующие в арабском и восточном регионах Европейской Политики Соседства. Анализируется роль координатора ЕС по борьбе с терроризмом в системе стратегических коммуникаций ЕС. Обращается внимание на необходимость расширения диалога, сотрудничества и координации действий ЕС с НАТО в стратегических коммуникациях ; У статті аналізується проблема стратегічних комунікацій, яка стала особливо популярною в останні два десятиліття. Спочатку вона розглядалася переважно у наукових, політичних і комерційних колах США та деяких європейських країн. Зараз починає з'являтися в нормативних та аналітичних документах різного рівня і у нас, що фактично легітимізує це поняття в України. Оскільки не існує консенсусу щодо визначення стратегічних комунікацій, подано їх різні трактування, зокрема систематичний ряд послідовних і узгоджених заходів, що проводяться на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях і дозволяють розуміти цільові аудиторії, визначаючи ефективні канали для просування і підтримки конкретних типів поведінки. У статті розглядається інституціональний вимір стратегічних комунікацій ЄС. Йдеться про специфіку стратегічних комунікацій ДАІШ та Росії в європейському інформаційному просторі, яким мають протидіяти окремі європейські СтратКоми, що діють в арабському та східному регіонах Європейської Політики Сусідства, звертається увага на роль у системі стратегічних комунікацій ЄС координатора ЄС по боротьбі з тероризмом. Звертається увага на необхідність розширення діалогу, співробітництва та координації дій ЄС з НАТО щодо стратегічних комунікацій.

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; У статті розглядається політологічний дискурс української американістики. Автор здійснює аналіз наукових визначень американістики, аналізує еволюцію української американістики, виявляє основні напрямки політологічних досліджень українських американістів та робить висновок, що входження України в глобалізаційний простір потребує не лише теоретичної рефлексії, але й підвищення впливу політологічного дискурсу на когнітивну сферу громадськості та його входження в свідомість української громадськості. The article considers the discourse of political science Ukrainian American Studies. The author analyzes the definitions of American Studies, analyzes the evolution of Ukrainian American studies, identifies the main directions of Ukrainian Political Studies, American Studies, and concludes that Ukraine's entry into the space of globalization requires not only theoretical reflection, but also increase the influence of political science discourse on cognition and his public entry into the consciousness of Ukrainian public

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; Проаналізовано комунікаційну політику Європейського Союзу в контексті встановлення балансу між транспарентністю та інформаційною безпекою ЄС. Визначається її спрямованість на формування транспарентності інституцій ЄС та застосування заходів щодо інформаційною безпекою європейського суспільства. Характеризуються основні завдання структур ЄС у забезпеченні транспарентності інформаційної безпеки і безпеки транспарентності. ; The communication policy ofthe European Union in the context ofensuring a balance between transparency and information security of the EU is analyzed. By itsfocus on theformation oftransparency ofEU institutions and activities in information security ofEuropean society is defined. By the main tasks of the EU structures to ensure transparency of information security and transparency are characterized.

Монографія присвячена аналізу такого важливого чинника формування відкритого суспільства як демократичність політичних систем. Основним інструментом її забезпечення, на думку автора, є зв'язки з громадськістю. Зв'язки з громадськістю розглядаються як інформаційно- комунікативна система, яка переводить демократію з рівня культурної цінності на рівень практичного забезпечення інтересів різних соціальних груп та організацій і утворює ефективний механізм реалізації завдань побудови відкритого суспільства через посередництво комунікацій з громадськістю. Такі завдання спрямовані на встановлення гармонійних відносин між соціально-організованими суб'єктами та різними колами громадськості. Для викладачів, аспірантів, науковців.

Тихомирова Євгенія Борисівна – завідувач кафедри міжнародної інформації, доктор політичних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, , Пікула Микола Миколайович – студент 4 курсу спеціальності «Політологія» ЛНУ імені Івана Франка ; Проаналізовано окремі веб-аналітичні інструменти, що дозволяють отримати емпіричну інформацію при проведенні політологічних досліджень. У статті характеризується можливість дослідження з допомогою цих засобів регіональної політики Європейського Союзу. Досліджено можливості застосування веб-аналітики при проведені порівняльних досліджень політичних систем окремих країн.