The authors of the article carried out a comprehensive analysis of the problems of the relationship between the two basic principles of constitutionalism - national sovereignty and human rights through an integrative approach. This relationship was considered in the context of two basic legal theories, namely, the concept of democratic values and participatory (participatory) democracy. The first concept focuses on legal values, and the second -on the legitimate procedure for their adoption. An inextricable connection between popular sovereignty and human rights due to the very nature of a person who combined in him-herself the inherent, inalienable right to personal freedom with the need to be a part of a natural communication space as a legal environment to ensure his/her vital interests and needs. The key aspect that characterizes the formation of a person is communication. Just communicative orientation of the individual creates natural conditions for the existence of law as a result of inter-subjective interdependent relationship. People's sovereignty is not absolute, it ends where an individual life begins. The observance of civil (personal) human rights is a condition for the functioning of a democratic society. They determine the inviolable boundaries of possible interference from the side of the state and society in the personal space of a person, which can be described as follows. The internal relationship between national sovereignty and human rights is due to the fact that civil rights are intended to guarantee every level the chances of achieving their vital intentions and provide reliable legal protection, while the realization of political rights of citizens through the direct participation in the process of democratic legitimation is an effective mechanism, protection of personal freedom
The authors of the article carried out a comprehensive analysis of the problems of the relationship between the two basic principles of constitutionalism - national sovereignty and human rights through an integrative approach. This relationship was considered in the context of two basic legal theories, namely, the concept of democratic values and participatory (participatory) democracy. The first concept focuses on legal values, and the second -on the legitimate procedure for their adoption.An inextricable connection between popular sovereignty and human rights due to the very nature of a person who combined in him-herself the inherent, inalienable right to personal freedom with the need to be a part of a natural communication space as a legal environment to ensure his/her vital interests and needs. The key aspect that characterizes the formation of a person is communication. Just communicative orientation of the individual creates natural conditions for the existence of law as a result of inter-subjective interdependent relationship.People's sovereignty is not absolute, it ends where an individual life begins. The observance of civil (personal) human rights is a condition for the functioning of a democratic society. They determine the inviolable boundaries of possible interference from the side of the state and society in the personal space of a person, which can be described as follows.The internal relationship between national sovereignty and human rights is due to the fact that civil rights are intended to guarantee every level the chances of achieving their vital intentions and provide reliable legal protection, while the realization of political rights of citizens through the direct participation in the process of democratic legitimation is an effective mechanism, protection of personal freedom ; Авторы статьи с помощью интегративного подхода осуществили комплексный анализ проблем соотношения двух базовых принципов конституционализма - народного суверенитета и прав человека. Такое соотношение было рассмотрено в контексте двух основных правовых теории, а именно, концепции демократических ценностей и партисипативный (ту совместную) демократии. Первая концепция делает акцент на правовых ценностях, а вторая - на легитимной процедуре их принятия.Неразрывную связь между народным суверенитетом и правами человека обусловлен самой природой человека, сочетающего в себе неотъемлемое, неотчуждаемое право на личную свободу с естественной необходимостью быть частью пространства правовой коммуникации как среды обеспечения своих жизненных интересов и потребностей. Ключевым аспектом, который характеризует становление человека, является коммуникация. Именно коммуникативная направленность человеческой личности создает естественные предпосылки для существования права как результата субьективних взаимообусловленных отношений.Народный суверенитет не является абсолютным, он заканчивается там где начинается индивидуальное бытие. Соблюдение гражданских (личных) прав человека является условием функционирования демократического общества. Они определяют незыблемые границы возможного вмешательства в личное пространство человека со стороны государства и общества, можно выделить следующим образом.Внутренняя взаимосвязь между народным суверенитетом и правами человека обусловлен тем, что гражданские права призваны гарантировать каждому равные шансы в достижении своих жизненных целей и обеспечивать надежную правовую защиту, в то время как реализация политических прав граждан через непосредственное участие в процессе демократической легитимации является действенным механизмом защиты личной свободы ; Автори статті за допомогою інтегративного підходу здійснили комплексний аналіз проблем співвідношення двох базових принципів конституціоналізму – народного суверенітету та прав людини. Таке співвідношення було розглянуто в контексті двох основних правових теорії, а саме, концепції демократичних цінностей та партисипативної (учасницької) демократії. Перша концепція робить акцент на правових цінностях, а друга – на легітимній процедурі їх прийняття. Нерозривний зв'язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений самою природою людини, яка поєднала у собі невід'ємне, невідчужуване право на особисту свободу з природною необхідністю бути частиною простору правової комунікації як середовища забезпечення своїх життєвих інтересів та потреб. Ключовим аспектом, який характеризує становлення людини, є комунікація. Саме комунікативна спрямованість людської особистості створює природні передумови для існування права як результату міжсуб'єктивних взаємообумовлених відносин.Народний суверенітет не є абсолютним, він завершується там де починається індивідуальне буття. Дотримання громадянських (особистих) прав людини є умовою функціонування демократичного суспільства. Вони визначають непорушні межі можливого втручання в особистий простір людини з боку держави та суспільства, які можна окреслити наступним чином.Внутрішній взаємозв'язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений тим, що громадянські права покликані гарантувати кожному рівні шанси в досягненні своїх життєвих намірів та забезпечувати надійний правовий захист, в той час як реалізація політичних прав громадян через безпосередню участь в процесі демократичної легітимації є дієвим механізмом захисту особистої свободи
The authors of the article carried out a comprehensive analysis of the problems of the relationship between the two basic principles of constitutionalism - national sovereignty and human rights through an integrative approach. This relationship was considered in the context of two basic legal theories, namely, the concept of democratic values and participatory (participatory) democracy. The first concept focuses on legal values, and the second -on the legitimate procedure for their adoption.An inextricable connection between popular sovereignty and human rights due to the very nature of a person who combined in him-herself the inherent, inalienable right to personal freedom with the need to be a part of a natural communication space as a legal environment to ensure his/her vital interests and needs. The key aspect that characterizes the formation of a person is communication. Just communicative orientation of the individual creates natural conditions for the existence of law as a result of inter-subjective interdependent relationship.People's sovereignty is not absolute, it ends where an individual life begins. The observance of civil (personal) human rights is a condition for the functioning of a democratic society. They determine the inviolable boundaries of possible interference from the side of the state and society in the personal space of a person, which can be described as follows.The internal relationship between national sovereignty and human rights is due to the fact that civil rights are intended to guarantee every level the chances of achieving their vital intentions and provide reliable legal protection, while the realization of political rights of citizens through the direct participation in the process of democratic legitimation is an effective mechanism, protection of personal freedom ; Авторы статьи с помощью интегративного подхода осуществили комплексный анализ проблем соотношения двух базовых принципов конституционализма - народного суверенитета и прав человека. Такое соотношение было рассмотрено в контексте двух основных правовых теории, а именно, концепции демократических ценностей и партисипативный (ту совместную) демократии. Первая концепция делает акцент на правовых ценностях, а вторая - на легитимной процедуре их принятия.Неразрывную связь между народным суверенитетом и правами человека обусловлен самой природой человека, сочетающего в себе неотъемлемое, неотчуждаемое право на личную свободу с естественной необходимостью быть частью пространства правовой коммуникации как среды обеспечения своих жизненных интересов и потребностей. Ключевым аспектом, который характеризует становление человека, является коммуникация. Именно коммуникативная направленность человеческой личности создает естественные предпосылки для существования права как результата субьективних взаимообусловленных отношений.Народный суверенитет не является абсолютным, он заканчивается там где начинается индивидуальное бытие. Соблюдение гражданских (личных) прав человека является условием функционирования демократического общества. Они определяют незыблемые границы возможного вмешательства в личное пространство человека со стороны государства и общества, можно выделить следующим образом.Внутренняя взаимосвязь между народным суверенитетом и правами человека обусловлен тем, что гражданские права призваны гарантировать каждому равные шансы в достижении своих жизненных целей и обеспечивать надежную правовую защиту, в то время как реализация политических прав граждан через непосредственное участие в процессе демократической легитимации является действенным механизмом защиты личной свободы ; Автори статті за допомогою інтегративного підходу здійснили комплексний аналіз проблем співвідношення двох базових принципів конституціоналізму – народного суверенітету та прав людини. Таке співвідношення було розглянуто в контексті двох основних правових теорії, а саме, концепції демократичних цінностей та партисипативної (учасницької) демократії. Перша концепція робить акцент на правових цінностях, а друга – на легітимній процедурі їх прийняття. Нерозривний зв'язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений самою природою людини, яка поєднала у собі невід'ємне, невідчужуване право на особисту свободу з природною необхідністю бути частиною простору правової комунікації як середовища забезпечення своїх життєвих інтересів та потреб. Ключовим аспектом, який характеризує становлення людини, є комунікація. Саме комунікативна спрямованість людської особистості створює природні передумови для існування права як результату міжсуб'єктивних взаємообумовлених відносин.Народний суверенітет не є абсолютним, він завершується там де починається індивідуальне буття. Дотримання громадянських (особистих) прав людини є умовою функціонування демократичного суспільства. Вони визначають непорушні межі можливого втручання в особистий простір людини з боку держави та суспільства, які можна окреслити наступним чином.Внутрішній взаємозв'язок між народним суверенітетом та правами людини обумовлений тим, що громадянські права покликані гарантувати кожному рівні шанси в досягненні своїх життєвих намірів та забезпечувати надійний правовий захист, в той час як реалізація політичних прав громадян через безпосередню участь в процесі демократичної легітимації є дієвим механізмом захисту особистої свободи
У цій статті проаналізоване українське законодавство про громадянство 1918, 1991 та 2001 років на предмет правового регламентування відносин людини, суспільства і держави, збереження єдності комплексу «людина-суспільство-держава» в його перманентному розвитку і цивілізаційних трансформаціях, як найкомфортнішого та найбажанішого для кожної людини. Особлива увага звертається на основні елементи законодавчого регламентування громадянства, визначення сутності та правової природи цього конституційно-правового інституту ; In this paper we'd compare Ukrainian nationality laws of 1918, 1991 and 2001 and demonstrate trajectory of Ukrainian citizenship legislation. As we know modern correct application of citizenship issues is a very important tension in frames of such triangle: person – society – state. We should note that till now there are a lot of discussions on this issue in order to determine possible strong ideological baggage, package of rights and duties and full membership in a state (features of citizenship) from everyday and personal complexity of social interaction.Obviously, citizenship is a personal question of constitutional matters, therefore we emphasize that it is not only a philosophic or sociological issue, but also a legal one, mainly because of its primary essence which is purely related to legal (constitutional) matters. Therefore, we are sure that a research of citizenship concept' sources, deep analysis of its evolution and interconnection with state development deserves an additional attempt to study being one of the main modern European humanitarian standards and playing a prior role in personal self-consciousness and self-determination. That is why, the main citizenship markers we analyze in this paper are the followings: citizenship concept in the view of Nottebohm case 1955, principles of person's acquisition of citizenship by birth (jus sanguinis and jus soli), dual (multiple) citizenship, modes of its acquisition (naturalization, by marriage, by option or transfer, by investment) and its loss
У цій статті проаналізоване українське законодавство про громадянство 1918, 1991 та 2001 років на предмет правового регламентування відносин людини, суспільства і держави, збереження єдності комплексу «людина-суспільство-держава» в його перманентному розвитку і цивілізаційних трансформаціях, як найкомфортнішого та найбажанішого для кожної людини. Особлива увага звертається на основні елементи законодавчого регламентування громадянства, визначення сутності та правової природи цього конституційно-правового інституту ; In this paper we'd compare Ukrainian nationality laws of 1918, 1991 and 2001 and demonstrate trajectory of Ukrainian citizenship legislation. As we know modern correct application of citizenship issues is a very important tension in frames of such triangle: person – society – state. We should note that till now there are a lot of discussions on this issue in order to determine possible strong ideological baggage, package of rights and duties and full membership in a state (features of citizenship) from everyday and personal complexity of social interaction.Obviously, citizenship is a personal question of constitutional matters, therefore we emphasize that it is not only a philosophic or sociological issue, but also a legal one, mainly because of its primary essence which is purely related to legal (constitutional) matters. Therefore, we are sure that a research of citizenship concept' sources, deep analysis of its evolution and interconnection with state development deserves an additional attempt to study being one of the main modern European humanitarian standards and playing a prior role in personal self-consciousness and self-determination. That is why, the main citizenship markers we analyze in this paper are the followings: citizenship concept in the view of Nottebohm case 1955, principles of person's acquisition of citizenship by birth (jus sanguinis and jus soli), dual (multiple) citizenship, modes of its acquisition (naturalization, by marriage, by option or transfer, by investment) and its loss
The results of the study of the ballast layer consolidation after the work of ballast-tamping machines of different types are given in the article. The existing methods of determining the degree of consolidation of the ballast layer are analysed. The seismic method was improved by means of a complex dynamic and kinematic interpretation of the impulse response. For the dynamic interpretation with the use of statistical analysis, the features are selected so that they correspond to the degree of consolidation of the ballast layer. On the basis of researches, a device and software were developed that allow an automated evaluation of the ballast layer consolidation based on the kinematic and dynamic analysis of the measured impulse response. The measurements of the degree of the ballast layer consolidation after an operation of ballast-consolidation machines in different sequences allowed establishing the efficiency of the consolidation and the feasibility of the machines' application.
A railway turnout is an element of the railway infrastructure that influences the reliability of a railway traffic operation the most. The growing necessity for the reliability and availability in the railway transportation promotes a wide use of condition monitoring systems. These systems are typically based on the measurement of the dynamic response during operation. The inertial dynamic response measurement with on-board systems is the simplest and reliable way of monitoring the railway infrastructure. However, the new possibilities of condition monitoring are faced with new challenges of the measured information utilization. The paper deals with the condition monitoring of the most critical part of turnouts - the common crossing. The application of an on-board inertial measurement system ESAH-F for a crossing condition monitoring is presented and explained. The inertial measurements are characterized with the low correlation of maximal vertical accelerations to the lifetime. The data mining approach is used to recover the latent relations in the measurement's information. An additional time domain and spectral feature sets are extracted from axle-box acceleration signals. The popular spectral kurtosis features are used additionally to the wavelet ones. The feature monotonicity ranking is carried out to select the most suited features for the condition indicator. The most significant features are fused in a one condition indicator with a principal component analysis. The proposed condition indicator delivers an almost two-time higher correlation to the lifetime as the maximal vertical accelerations. The regression analysis of the indicator to the lifetime with an exponential fit proves its good applicability for the crossing residual useful life prognosis.
This paper focuses on the experimental study of an alteration in the railway crossing dynamic response due to the rolling surface degradation during a crossing's lifecycle. The maximal acceleration measured with the track-side measurement system as well as the impact position monitoring show no significant statistical relation to the rolling surface degradation. The additional spectral features are extracted from the acceleration measurements with a wavelet transform to improve the information usage. The reliable prediction of the railway crossing remaining useful life (RUL) demands the trustworthy indicators of structural health that systematically change during the lifecycle. The popular simple machine learning methods like principal component analysis and partial least square regression are used to retrieve two indicators from the experimental information. The feature ranking and selection are used to remove the redundant information and increase the relation of indicators to the lifetime.
