Suchergebnisse

The article is devoted to the study of the acceptability of the introduction of digital technologies in the electoral process and their compliance with democratic standards. It is indicated, that the Recommendation CM / Rec (2017) revised the problematic aspects of the legal regulation of electoral technologies in accordance with the current stage of development of science and information technology and today remains virtually the only agreed act, containing requirements for electronic voting. The most common digital technologies in the election process are highlighted: devices for direct recording of electronic voting without a paper ballot form; means of scanning the ballot; technical mechanisms for speeding up the counting of votes; online voting system via a computer or mobile device with Internet access; a device for voter identification online or at a polling station (including by recording fingerprints or the retina). The following essential principles of this method of election are summarized: clarity of procedure, reliability, stability of electoral legislation and broad public support. The authors highlight the following advantages of the electronic election system - the presence of a coordinated, verified, labile voter register; increases administrative efficiency; reduces long-term costs of financial and labor resources; eliminates the possibility of manipulation; speeds up the counting of votes; improves political transparency; overcomes the problems of ignorance of the electorate. The article proves that elections, referendums or other forms of democracy, conducted using digital technologies, must meet the requirements and general principles of suffrage. Legitimation of digital technologies is possible only in the absence of discriminatory advantages. Therefore, the possibility of using digital technologies is possible in the case of organizing the technical perfection of the electronic voting system and counting of votes, as well as their alternatives, along with the classic form of voting

The article considers the problems of discrimination of persons on the basis of age criteria. Particular attention is paid to the problem of discrimination against the elderly. It is stated, that aging is a global problem due to its dual nature. On the one hand, we can say about the trend of increasing life expectancy, which is a consequence of the development of science, medicine and biotechnology, on the other hand, the cause of aging is the low birth rate, which falls annually. One of the legal manifestations of the population aging is increasing discrimination. Health status, type and level of activity, labor productivity and other socio-economic characteristics of the elderly change significantly. New measures and concepts of population aging have significant consequences for assessing the standard of living and living conditions of this category of people, their productive rate and other contribution to society and their needs for social protection and health care. Age discrimination is positioned as one of the manifestations of prejudice, associated with the so-called ageism, the spread of presumed group features, related to age, to persons belonging to the appropriate age group, regardless of their individual characteristics. It has been proven, that despite the significant positive axiological aspects of public health care, the interplanetary trend of an aging nation carries global challenges, including social and economic challenges, tax, communication, psychological and legal. Age equality ensures equal participation in society for people of all ages and is an important factor in the legal policy of democracy states. The problem of age discrimination is complex, discrimination in old age is rare for reasons only of old age, more often it is based on multiple factors of social, economic, gender, labor criteria. The authors single out the types of age discrimination in the following areas: in the socio-economic sphere; labor discrimination; in the field of social activity and communication, gender and ...

This article mainly focuses on determination of sovereignty as the answer to challenges, caused by globalization, migration, and integration. In the modern view, sovereignty is a fundamental state feature, while citizenship is a real and effective political and legal link between person and state. Citizenship is a primary legal aspect of self-identity from the theoretical, legal and philosophical point of view. It should be mentioned that nowadays, there are a lot of discussions on this issue in order to determine possible strong ideological baggage, the set of rights and duties and full membership in a state (features of citizenship) from daily and personal complexity of social interaction (features of self-identity). Undoubtedly, the correct, up-to-date application of person's legal status and identity issues is a fundamental tension in frames of such triangle: person – society – sovereign state. The article explains that such importance depends not only upon the level of legal self-consciousness of a person, geopolitical, social and economic, demographic development of society and state's place on the international arena, but also on active state (governmental) policy in the field of citizenship. Authors pay particular attention to the grounds for terminating the citizenship of a person, as a result of which a person may become "apatride" (a stateless person). In addition, this study is aimed to generalize the common and distinctive features of the main grounds for termination of citizenship of a person, which depends on the will of last one or is foreseen as the state "punishment" for his/her activity. According to the results of this research, the value of citizenship in the modern world is inevitably to become lower. Therefore, in the ideal scenario, it is necessary to upgrade the citizenship concept, to proceed with real, proper and useful, but not cosmetic changes. In addition, there is a need to allow drifting on the citizenship front to secure values and shared symbols of citizenship in the sovereign state.

The article is devoted to the study of the acceptability of the introduction of digital technologies in the electoral process and their compliance with democratic standards.It is indicated, that the Recommendation CM / Rec (2017) revised the problematic aspects of the legal regulation of electoral technologies in accordance with the current stage of development of science and information technology and today remains virtually the only agreed act, containing requirements for electronic voting. The most common digital technologies in the election process are highlighted: devices for direct recording of electronic voting without a paper ballot form; means of scanning the ballot; technical mechanisms for speeding up the counting of votes; online voting system via a computer or mobile device with Internet access; a device for voter identification online or at a polling station (including by recording fingerprints or the retina). The following essential principles of this method of election are summarized: clarity of procedure, reliability, stability of electoral legislation and broad public support.The authors highlight the following advantages of the electronic election system - the presence of a coordinated, verified, labile voter register; increases administrative efficiency; reduces long-term costs of financial and labor resources; eliminates the possibility of manipulation; speeds up the counting of votes; improves political transparency; overcomes the problems of ignorance of the electorate.The article proves that elections, referendums or other forms of democracy, conducted using digital technologies, must meet the requirements and general principles of suffrage. Legitimation of digital technologies is possible only in the absence of discriminatory advantages. Therefore, the possibility of using digital technologies is possible in the case of organizing the technical perfection of the electronic voting system and counting of votes, as well as their alternatives, along with the classic form of voting ; Стаття присвячена дослідженню прийнятності впровадження цифрових технологій у виборчому процесі та їх відповідності демократичним стандартам.Вказується, що Рекомендації CM / Rec (2017) переглянула проблемні аспекти правового регулювання виборчих технологій відповідно до сучасного етапу розвитку науки, техніки та інформаційних технологій та на сьогодні залишається практично єдиним узгодженим актом в якому містяться вимоги до системи електронного голосування. Виокремлено найпоширеніші цифрові технології при виборчому процесі: пристрої прямої фіксації електронного голосування без паперової форми бюлетня; засоби сканування виборчого бюлетеня; технічні механізми пришвидшення підрахунку голосів; система онлайн-голосування через комп'ютер або мобільний пристрій із доступом до Інтернету; пристрій ідентифікації виборця онлайн чи на виборчій дільниці (у т.ч. шляхом фіксування відбитків пальців чи сітківки ока). Узагальнено такі суттєві принципи цього способу виборів: визначеність процедури, надійність, стабільність виборчого законодавства та широка громадська підтримка.Авторами виокремлено наступні переваги електронної системи виборів – наявність узгодженого, вивіреного, лабільного реєстру виборців; підвищує адміністративну ефективність; зменшити довгострокові витрати фінансових та трудових ресурсів; усуває можливість маніпуляцій; пришвидшує підрахунок голосів; поліпшує політичну прозорість; долає проблеми неосвідченості електорату.У статті доведено, що вибори, референдуми чи інші форми демократії проведені за допомогою цифрових технологій, повинні відповідати вимогам і загальним принципам виборчого права. Легітимація цифрових технологій можлива виключно у разі відсутності дискримінаційних переваг. Тому використання цифрових технологій можливе в разі організації технічної досконалості системи електронного голосування та підрахунку голосів, а також їх альтернативності поряд із класичною формою реалізації виборчого прав ; Статья посвящена исследованию приемлемости внедрения цифровых технологий в избирательном процессе и их соответствия демократическим стандартам.Указывается, что Рекомендации CM / Rec (2017) пересмотрела проблемные аспекты правового регулирования избирательных технологий в соответствии с современного этапа развития науки, техники и информационных технологий и сегодня остается практически единственным согласованным актом в котором содержатся требования к системе электронного голосования. Выделены наиболее распространенные цифровые технологии при избирательном процессе: устройства прямой фиксации электронного голосования без бумажной формы бюллетеня; средства сканирования избирательного бюллетеня; технические механизмы ускорения подсчета голосов; система онлайн-голосования через компьютер или мобильное устройство с доступом к Интернету устройство идентификации избирателя онлайн или на избирательном участке (в т.ч.шляхом фиксирования отпечатков пальцев или сетчатки глаза). Обзор такие существенные принципы такого способа выборов: определенность процедуры, надежность, стабильность избирательного законотавства и широкая общественная поддержка.Авторами выделены следующие преимущества электронной системы выборов - наличие согласованного, выверенного, лабильного реестра избирателей; повышает административную эффективность; уменьшить долгосрочные расходы финансовых и трудовых ресурсов; устраняет возможность манипуляций; ускоряет подсчет голосов; улучшает политическую прозрачность; преодолевает проблемы неосвидчености электората.В статье доказано, что выборы, референдумы и другие формы демократии проведенные с помощью цифровых технологий, должны соответствовать требованиям и общим принципам избирательного права. Легитимация цифровых технологий возможна только в случае отсутствия дискриминационных преимуществ. Поэтому возможность использования цифровых технологий возможно в случае организации технического совершенства системы электронного голосования и подсчета голосов, а также их альтернативности наряду с классической формой реализации избирательного права

The article considers the problems of discrimination of persons on the basis of age criteria. Particular attention is paid to the problem of discrimination against the elderly.It is stated, that aging is a global problem due to its dual nature. On the one hand, we can say about the trend of increasing life expectancy, which is a consequence of the development of science, medicine and biotechnology, on the other hand, the cause of aging is the low birth rate, which falls annually.One of the legal manifestations of the population aging is increasing discrimination. Health status, type and level of activity, labor productivity and other socio-economic characteristics of the elderly change significantly. New measures and concepts of population aging have significant consequences for assessing the standard of living and living conditions of this category of people, their productive rate and other contribution to society and their needs for social protection and health care. Age discrimination is positioned as one of the manifestations of prejudice, associated with the so-called ageism, the spread of presumed group features, related to age, to persons belonging to the appropriate age group, regardless of their individual characteristics.It has been proven, that despite the significant positive axiological aspects of public health care, the interplanetary trend of an aging nation carries global challenges, including social and economic challenges, tax, communication, psychological and legal.Age equality ensures equal participation in society for people of all ages and is an important factor in the legal policy of democracy states. The problem of age discrimination is complex, discrimination in old age is rare for reasons only of old age, more often it is based on multiple factors of social, economic, gender, labor criteria.The authors single out the types of age discrimination in the following areas: in the socio-economic sphere; labor discrimination; in the field of social activity and communication, gender and age discrimination ; В статье рассматривается проблемы дискриминации лиц по возрастному критерию. Особое внимание посвящено проблеме дискриминации лиц пожилого возраста.Констатировано, что старение является мировой проблемой, которая обусловлена дуальной природой. С одной стороны можно утверждать о тенденции увеличения продолжительности жизни, выступает следствием развития науки, медицины и биотехнологий, с другой стороны причиной старения народов является низкий уровень рождаемости, который падает ежегодно.Одним из правовых проявлений старения населения является усиление дискриминации. Состояние здоровья, тип и уровень активности, производительность труда и другие социально-экономические характеристики людей пожилого возраста существенно меняются. Новые меры и концепции старения населения имеют существенные последствия для оценки уровня жизни условия и условия жизни этой категории людей, их производственный и другой вклад в жизнь общества и их потребности в социальной защите и охране здоровья. Возрастную дискриминацию позиционировано как одно из проявлений предубеждений, связанных с возрастом, распространением предполагаемых групповых особенностей, связанных с возрастом, лиц, принадлежащих к соответствующей возрастной группы, независимо от их индивидуальных особенностей.Доказано что, несмотря на значительные положительные аксиологические аспекты, касающиеся общественного здоровья, межпланетная тенденция к старению нации несет глобальные проблемы, среди которых социальные и экономические вызовы, налоговые, коммуникационные, психологические и правовые.Возрастное равенство обеспечивает равенство участия в обществе для люди любого возраста и выступает весомым фактором правовой политики демократических государств. Проблема дискриминации по возрасту имеет комплексный характер, Дискриминация в возрасте случается редко по мотивам только в старости, чаще она базируется на множественных факторах социально-бытовыми, экономическими, гендерными, трудовыми критериям.Авторами выделены виды дискриминации по возрасту по следующим сферам: в социально-экономической сфере; трудовая дискриминация; в сфере общественной активности и коммуникации, гендерная возрастная дискриминация ; В статті розглядається проблеми дискримінації осіб за віковим критерієм. Особливу увагу присвячено проблемі дискримінації осіб літнього віку.Констатовано, що старіння є світовою проблемою, що зумовлена дуальною природою. З одного боку можна стверджувати про тенденцію збільшення тривалості життя, що виступає наслідком розвитку науки, медицини та біотехнологій, з другого боку причиною старіння народів є низький рівень народжуваності, який падає щорічно.Одним з правових проявів старіння населення є посилення дискримінації. Стан здоров'я, тип та рівень активність, продуктивність праці та інші соціально-економічні характеристики людей похилого віку суттєво змінюються. Нові заходи та концепції старіння населення мають суттєві наслідки для оцінки рівня життя умови та умови життя цієї категорії людей, їх виробничий та інший внесок у життя суспільства та їх потреби в соціальному захисті та охороні здоров'я. Вікову дискримінацію позиціоновано як один із проявів упереджень, пов'язаних з віком, поширенням передбачуваних групових особливостей, пов'язаних з віком, на осіб, що належать до відповідної вікової групи, незалежно від їх індивідуальних особливостей.Доведено, що не дивлячись на значні позитивні аксіологічні аспекти, що стосуються громадського здоров'я, міжпланетна тенденція до старіння нації несе глобальні проблеми, серед яких соціальні та економічні виклики, податкові, комунікаційні, психологічні та правові.Вікова рівність забезпечує рівність участі в суспільстві для люди будь-якого віку та виступає вагомим чинником правової політики демократичних держав. Проблема дискримінації за віком має комплексний характер, Дискримінація в похилому віці трапляється рідко з мотивів тільки лише на старості, частіше вона базується на множинних факторах соціально-побутовими, економічними, гендерними, трудовими критеріями.Авторами виокремлено види дискримінації за віком за наступними сферами: в соціально-економічній сфері; трудова дискримінація; у сфері громадської активності та комунікації, гендерна вікова дискримінація

The article considers the problems of discrimination of persons on the basis of age criteria. Particular attention is paid to the problem of discrimination against the elderly.It is stated, that aging is a global problem due to its dual nature. On the one hand, we can say about the trend of increasing life expectancy, which is a consequence of the development of science, medicine and biotechnology, on the other hand, the cause of aging is the low birth rate, which falls annually.One of the legal manifestations of the population aging is increasing discrimination. Health status, type and level of activity, labor productivity and other socio-economic characteristics of the elderly change significantly. New measures and concepts of population aging have significant consequences for assessing the standard of living and living conditions of this category of people, their productive rate and other contribution to society and their needs for social protection and health care. Age discrimination is positioned as one of the manifestations of prejudice, associated with the so-called ageism, the spread of presumed group features, related to age, to persons belonging to the appropriate age group, regardless of their individual characteristics.It has been proven, that despite the significant positive axiological aspects of public health care, the interplanetary trend of an aging nation carries global challenges, including social and economic challenges, tax, communication, psychological and legal.Age equality ensures equal participation in society for people of all ages and is an important factor in the legal policy of democracy states. The problem of age discrimination is complex, discrimination in old age is rare for reasons only of old age, more often it is based on multiple factors of social, economic, gender, labor criteria.The authors single out the types of age discrimination in the following areas: in the socio-economic sphere; labor discrimination; in the field of social activity and communication, gender and age discrimination ; В статье рассматривается проблемы дискриминации лиц по возрастному критерию. Особое внимание посвящено проблеме дискриминации лиц пожилого возраста.Констатировано, что старение является мировой проблемой, которая обусловлена дуальной природой. С одной стороны можно утверждать о тенденции увеличения продолжительности жизни, выступает следствием развития науки, медицины и биотехнологий, с другой стороны причиной старения народов является низкий уровень рождаемости, который падает ежегодно.Одним из правовых проявлений старения населения является усиление дискриминации. Состояние здоровья, тип и уровень активности, производительность труда и другие социально-экономические характеристики людей пожилого возраста существенно меняются. Новые меры и концепции старения населения имеют существенные последствия для оценки уровня жизни условия и условия жизни этой категории людей, их производственный и другой вклад в жизнь общества и их потребности в социальной защите и охране здоровья. Возрастную дискриминацию позиционировано как одно из проявлений предубеждений, связанных с возрастом, распространением предполагаемых групповых особенностей, связанных с возрастом, лиц, принадлежащих к соответствующей возрастной группы, независимо от их индивидуальных особенностей.Доказано что, несмотря на значительные положительные аксиологические аспекты, касающиеся общественного здоровья, межпланетная тенденция к старению нации несет глобальные проблемы, среди которых социальные и экономические вызовы, налоговые, коммуникационные, психологические и правовые.Возрастное равенство обеспечивает равенство участия в обществе для люди любого возраста и выступает весомым фактором правовой политики демократических государств. Проблема дискриминации по возрасту имеет комплексный характер, Дискриминация в возрасте случается редко по мотивам только в старости, чаще она базируется на множественных факторах социально-бытовыми, экономическими, гендерными, трудовыми критериям.Авторами выделены виды дискриминации по возрасту по следующим сферам: в социально-экономической сфере; трудовая дискриминация; в сфере общественной активности и коммуникации, гендерная возрастная дискриминация ; В статті розглядається проблеми дискримінації осіб за віковим критерієм. Особливу увагу присвячено проблемі дискримінації осіб літнього віку.Констатовано, що старіння є світовою проблемою, що зумовлена дуальною природою. З одного боку можна стверджувати про тенденцію збільшення тривалості життя, що виступає наслідком розвитку науки, медицини та біотехнологій, з другого боку причиною старіння народів є низький рівень народжуваності, який падає щорічно.Одним з правових проявів старіння населення є посилення дискримінації. Стан здоров'я, тип та рівень активність, продуктивність праці та інші соціально-економічні характеристики людей похилого віку суттєво змінюються. Нові заходи та концепції старіння населення мають суттєві наслідки для оцінки рівня життя умови та умови життя цієї категорії людей, їх виробничий та інший внесок у життя суспільства та їх потреби в соціальному захисті та охороні здоров'я. Вікову дискримінацію позиціоновано як один із проявів упереджень, пов'язаних з віком, поширенням передбачуваних групових особливостей, пов'язаних з віком, на осіб, що належать до відповідної вікової групи, незалежно від їх індивідуальних особливостей.Доведено, що не дивлячись на значні позитивні аксіологічні аспекти, що стосуються громадського здоров'я, міжпланетна тенденція до старіння нації несе глобальні проблеми, серед яких соціальні та економічні виклики, податкові, комунікаційні, психологічні та правові.Вікова рівність забезпечує рівність участі в суспільстві для люди будь-якого віку та виступає вагомим чинником правової політики демократичних держав. Проблема дискримінації за віком має комплексний характер, Дискримінація в похилому віці трапляється рідко з мотивів тільки лише на старості, частіше вона базується на множинних факторах соціально-побутовими, економічними, гендерними, трудовими критеріями.Авторами виокремлено види дискримінації за віком за наступними сферами: в соціально-економічній сфері; трудова дискримінація; у сфері громадської активності та комунікації, гендерна вікова дискримінація

The article is devoted to the study of the acceptability of the introduction of digital technologies in the electoral process and their compliance with democratic standards.It is indicated, that the Recommendation CM / Rec (2017) revised the problematic aspects of the legal regulation of electoral technologies in accordance with the current stage of development of science and information technology and today remains virtually the only agreed act, containing requirements for electronic voting. The most common digital technologies in the election process are highlighted: devices for direct recording of electronic voting without a paper ballot form; means of scanning the ballot; technical mechanisms for speeding up the counting of votes; online voting system via a computer or mobile device with Internet access; a device for voter identification online or at a polling station (including by recording fingerprints or the retina). The following essential principles of this method of election are summarized: clarity of procedure, reliability, stability of electoral legislation and broad public support.The authors highlight the following advantages of the electronic election system - the presence of a coordinated, verified, labile voter register; increases administrative efficiency; reduces long-term costs of financial and labor resources; eliminates the possibility of manipulation; speeds up the counting of votes; improves political transparency; overcomes the problems of ignorance of the electorate.The article proves that elections, referendums or other forms of democracy, conducted using digital technologies, must meet the requirements and general principles of suffrage. Legitimation of digital technologies is possible only in the absence of discriminatory advantages. Therefore, the possibility of using digital technologies is possible in the case of organizing the technical perfection of the electronic voting system and counting of votes, as well as their alternatives, along with the classic form of voting ; Стаття присвячена дослідженню прийнятності впровадження цифрових технологій у виборчому процесі та їх відповідності демократичним стандартам.Вказується, що Рекомендації CM / Rec (2017) переглянула проблемні аспекти правового регулювання виборчих технологій відповідно до сучасного етапу розвитку науки, техніки та інформаційних технологій та на сьогодні залишається практично єдиним узгодженим актом в якому містяться вимоги до системи електронного голосування. Виокремлено найпоширеніші цифрові технології при виборчому процесі: пристрої прямої фіксації електронного голосування без паперової форми бюлетня; засоби сканування виборчого бюлетеня; технічні механізми пришвидшення підрахунку голосів; система онлайн-голосування через комп'ютер або мобільний пристрій із доступом до Інтернету; пристрій ідентифікації виборця онлайн чи на виборчій дільниці (у т.ч. шляхом фіксування відбитків пальців чи сітківки ока). Узагальнено такі суттєві принципи цього способу виборів: визначеність процедури, надійність, стабільність виборчого законодавства та широка громадська підтримка.Авторами виокремлено наступні переваги електронної системи виборів – наявність узгодженого, вивіреного, лабільного реєстру виборців; підвищує адміністративну ефективність; зменшити довгострокові витрати фінансових та трудових ресурсів; усуває можливість маніпуляцій; пришвидшує підрахунок голосів; поліпшує політичну прозорість; долає проблеми неосвідченості електорату.У статті доведено, що вибори, референдуми чи інші форми демократії проведені за допомогою цифрових технологій, повинні відповідати вимогам і загальним принципам виборчого права. Легітимація цифрових технологій можлива виключно у разі відсутності дискримінаційних переваг. Тому використання цифрових технологій можливе в разі організації технічної досконалості системи електронного голосування та підрахунку голосів, а також їх альтернативності поряд із класичною формою реалізації виборчого прав ; Статья посвящена исследованию приемлемости внедрения цифровых технологий в избирательном процессе и их соответствия демократическим стандартам.Указывается, что Рекомендации CM / Rec (2017) пересмотрела проблемные аспекты правового регулирования избирательных технологий в соответствии с современного этапа развития науки, техники и информационных технологий и сегодня остается практически единственным согласованным актом в котором содержатся требования к системе электронного голосования. Выделены наиболее распространенные цифровые технологии при избирательном процессе: устройства прямой фиксации электронного голосования без бумажной формы бюллетеня; средства сканирования избирательного бюллетеня; технические механизмы ускорения подсчета голосов; система онлайн-голосования через компьютер или мобильное устройство с доступом к Интернету устройство идентификации избирателя онлайн или на избирательном участке (в т.ч.шляхом фиксирования отпечатков пальцев или сетчатки глаза). Обзор такие существенные принципы такого способа выборов: определенность процедуры, надежность, стабильность избирательного законотавства и широкая общественная поддержка.Авторами выделены следующие преимущества электронной системы выборов - наличие согласованного, выверенного, лабильного реестра избирателей; повышает административную эффективность; уменьшить долгосрочные расходы финансовых и трудовых ресурсов; устраняет возможность манипуляций; ускоряет подсчет голосов; улучшает политическую прозрачность; преодолевает проблемы неосвидчености электората.В статье доказано, что выборы, референдумы и другие формы демократии проведенные с помощью цифровых технологий, должны соответствовать требованиям и общим принципам избирательного права. Легитимация цифровых технологий возможна только в случае отсутствия дискриминационных преимуществ. Поэтому возможность использования цифровых технологий возможно в случае организации технического совершенства системы электронного голосования и подсчета голосов, а также их альтернативности наряду с классической формой реализации избирательного права

The article presents a framework for comparing the policy-making rights of the parliamentary opposition in the parliamentary democracies of Central and Eastern Europe (Czech Republic, Hungary, Lithuania, Poland and Ukraine). The right of the parliamentary opposition to oppose the government formed by the ruling majority is a fundamental feature of liberal democracy. The application of constitutional values (democracy and rule of law) in Central and Eastern European states demonstrates the actual level of fragmentation, polarization and cartelization of the opposition. The Rule of Law Index 2021 explicitly shows that, among the Central and Eastern European countries surveyed, Lithuania ranks 18th, the Czech Republic 22nd, Poland 36th, Hungary 69th and Ukraine 74th. The Rule of Law Index refers to limitations of government powers, absence of corruption, open government and other issues related to the mission of the parliamentary opposition. It is concluded that, the distance (not only ideological) between the ruling majority and the parliamentary opposition is based on the ability to form government, participation in policy making, scrutiny of strategy and (populist) government policy.