Suchergebnisse

Cel pracy to zbadanie przesłanek historycznych i prawnej regulacji spostrzeżenia w zwalczaniu przestępczości w XIX wieku. Jednocześnie celem autora było porównanie cech wykorzystania instrumentów systemu przeciwdziałania przestępczości (metoda prowadzenia czynności operacyjno-rozpoznawczych (dalej - COR) oraz niejawnych działań śledczych (poszukujących) w krajach o różnych formach rządów i różnych ustrojów politycznych.Metodologia: przestrzeganie zasad obiektywizmu, naukowości i historyzmu sprzyjało konsekwentnemu ujawnianiu przesłanek, treści i zasad obserwacji jako miary, metody COR i sekretnych działań śledczych (poszukujących) w przeciwdziałaniu i zwalczaniu przestępczości. Wzajemne wzbogacenie metodami historycznymi i prawnymi dawały dobre warunki ku systematyczności. Historyczne badanie obserwacji w połączeniu z badaniem aktów normatywnych tworzy nowe możliwości dla studiów interdyscyplinarnych. Zastosowanie metod ogólnonaukowych - systematyzacji i uogólnienia, metod problemowo-chronologicznych, porównawczo-historycznych oraz historyczno-prawnych pozwoliło prześledzić wpływ składnika prawnego na historię wprowadzenia i rozwoju spostrzeżenia w "długim" XIX wieku i cechy jego wykorzystania w warunkach nowopowstałych państw i systemów politycznych w okresie międzywojennym.Oryginalność naukowa polega na szczegółowej analizie historyczno-prawnej treści normatywnych aktów wobec prawnych podstaw spostrzeżenia, całościowo zbadano jego treść, luki i osobliwości stosowania w niedemokratycznych reżimach politycznych.Wnioski. Artykuł zawiera historyczną analizę powstawania i wykorzystania metody obserwcji w walce z przestępczością, która przeszła przez kilka etapów związanych z ulepszeniem realizacji funkcji bezpieczeństwa. W artykule pod uwagą jest najbardziej charakterystyczne cechy stosowania obserwacji - od uniwersalnego środka otrzymania informacji i podziału zadań między organami ścigania, do sposobu zwalczania sił i struktur politycznych, które stanowią realne i hipotetyczne zagrożenie dla państwa/reżimu. Udowodniono podobieństwo pełnienia funkcji przez organy ścigania (i rolę obserwacji) w warunkach istnienia różnych formacji państwowych pomimo zasadniczych różnic w formach rządzenia i charakterze ustrojów politycznych. ; The aim of the research is to study the historical preconditions and legal regulation of surveillance in combating crime in the XIX century. At the same time, the author's goal is to compare peculiarities of the instruments of system fight against crime (the method of operational search actions, hereinafter - OSA) and covert investigative activities in countries with different forms of government and diverse political systems.The methodology of the research is: adherence to the principles of objectivity, scientificity and historicism contributed to consistent disclosure of preconditions, content and principles of surveillance as a measure and a method of OSA and covert investigative activities in combating and preventing crime actions. Mutual enrichment with historical and legal methods provided systemity of the research. Historical study of surveillance in combination with the study of regulatory legal acts created new opportunities for interdisciplinary research. The application of general scientific methods, namely systematization, generalization, problem-chronological, comparative-historical, historical-legal methods allowed to trace the influence of the legal component on the history of introduction and development of surveillance in the "long" XIX century and peculiarities of its usage in the conditions of the newly formed states and political systems in the interwar period.The scientific novelty lies in a detailed historical and legal analysis of the content of regulatory legal acts concerning legal grounds for surveillance, a comprehensive study of its content, gaps and peculiarities of usage in non-democratic political regimes.Conclusions. The article provides historical analysis of evolution and usage of surveillance, which has experienced several stages connected with improving the performance of security functions, in preventing crimes. The attention is focused on the most characteristic features of implementing surveillance as a universal measure of obtaining information and distributing tasks between the states' law enforcement agencies and a means of combating representatives of political forces and structures constituting a real and hypothetical threat to the state / regime. The similarity of performing functions by law enforcement agencies (and the role of surveillance) in the conditions of different state formations, despite fundamental differences in the forms of government and the nature of political systems, is proved. ; Мета роботи – дослідження історичних передумов та правової регламентації спостереження у протидії злочинності у ХІХ ст. Одночасно, автор ставила за мету порівняння особливостей використання інструментів системи боротьби із злочинністю (методу оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) та негласної слідчої (розшукової) дії в державах з різними формами правління та відмінними політичними системи. Методологія: дотримання принципів об'єктивності, науковості та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту та принципів становлення спостереження як заходу, методу ОРД та негласної слідчої (розшукової) дії в боротьбі та протидії злочинності. Взаємне збагачення історичними та правознавчими методами сприяло системності. Історичне дослідження спостереження в поєднанні з вивченням нормативно-правових актів створює нові можливості для міждисциплінарних наукових розробок. Застосування загальнонаукових методів – систематизації і узагальнення та проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, історико-правового методів дозволили прослідкувати вплив юридичної складової на історію запровадження та розвиток спостереження у «довгому» ХІХ ст. та особливості його використання в умовах новопосталих держав та політичних систем у міжвоєнний період. Наукова новизна полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту нормативно-правових актів щодо правових підстав проведення спостереження, комплексно досліджено його зміст, прогалини та особливості використання в умовах недемократичних політичних режимів. Висновки. У статті здійснено історичний аналіз становлення і використання спостереження у протидії злочинності, яке пройшло кілька етапів, пов'язаних з удосконаленням виконання охоронних функцій. Зосереджено увагу на найбільш характерних особливостях використання спостереження – від універсального заходу отримання інформації та розподілу завдань між правоохоронними органами держав, до засобу боротьби з представниками політичних сил та структур, які несли реальну та гіпотетичну загрозу існування держави/режиму. Доведено подібність виконання функцій силовими структурами (та ролі спостереження) в умовах існування різних державних утворень попри фундаментальні розбіжності у формах державної устрою та характерів політичних систем.

Cel pracy to zbadanie przesłanek historycznych i prawnej regulacji spostrzeżenia w zwalczaniu przestępczości w XIX wieku. Jednocześnie celem autora było porównanie cech wykorzystania instrumentów systemu przeciwdziałania przestępczości (metoda prowadzenia czynności operacyjno-rozpoznawczych (dalej - COR) oraz niejawnych działań śledczych (poszukujących) w krajach o różnych formach rządów i różnych ustrojów politycznych.Metodologia: przestrzeganie zasad obiektywizmu, naukowości i historyzmu sprzyjało konsekwentnemu ujawnianiu przesłanek, treści i zasad obserwacji jako miary, metody COR i sekretnych działań śledczych (poszukujących) w przeciwdziałaniu i zwalczaniu przestępczości. Wzajemne wzbogacenie metodami historycznymi i prawnymi dawały dobre warunki ku systematyczności. Historyczne badanie obserwacji w połączeniu z badaniem aktów normatywnych tworzy nowe możliwości dla studiów interdyscyplinarnych. Zastosowanie metod ogólnonaukowych - systematyzacji i uogólnienia, metod problemowo-chronologicznych, porównawczo-historycznych oraz historyczno-prawnych pozwoliło prześledzić wpływ składnika prawnego na historię wprowadzenia i rozwoju spostrzeżenia w "długim" XIX wieku i cechy jego wykorzystania w warunkach nowopowstałych państw i systemów politycznych w okresie międzywojennym.Oryginalność naukowa polega na szczegółowej analizie historyczno-prawnej treści normatywnych aktów wobec prawnych podstaw spostrzeżenia, całościowo zbadano jego treść, luki i osobliwości stosowania w niedemokratycznych reżimach politycznych.Wnioski. Artykuł zawiera historyczną analizę powstawania i wykorzystania metody obserwcji w walce z przestępczością, która przeszła przez kilka etapów związanych z ulepszeniem realizacji funkcji bezpieczeństwa. W artykule pod uwagą jest najbardziej charakterystyczne cechy stosowania obserwacji - od uniwersalnego środka otrzymania informacji i podziału zadań między organami ścigania, do sposobu zwalczania sił i struktur politycznych, które stanowią realne i hipotetyczne zagrożenie dla państwa/reżimu. Udowodniono podobieństwo pełnienia funkcji przez organy ścigania (i rolę obserwacji) w warunkach istnienia różnych formacji państwowych pomimo zasadniczych różnic w formach rządzenia i charakterze ustrojów politycznych. ; The aim of the research is to study the historical preconditions and legal regulation of surveillance in combating crime in the XIX century. At the same time, the author's goal is to compare peculiarities of the instruments of system fight against crime (the method of operational search actions, hereinafter - OSA) and covert investigative activities in countries with different forms of government and diverse political systems.The methodology of the research is: adherence to the principles of objectivity, scientificity and historicism contributed to consistent disclosure of preconditions, content and principles of surveillance as a measure and a method of OSA and covert investigative activities in combating and preventing crime actions. Mutual enrichment with historical and legal methods provided systemity of the research. Historical study of surveillance in combination with the study of regulatory legal acts created new opportunities for interdisciplinary research. The application of general scientific methods, namely systematization, generalization, problem-chronological, comparative-historical, historical-legal methods allowed to trace the influence of the legal component on the history of introduction and development of surveillance in the "long" XIX century and peculiarities of its usage in the conditions of the newly formed states and political systems in the interwar period.The scientific novelty lies in a detailed historical and legal analysis of the content of regulatory legal acts concerning legal grounds for surveillance, a comprehensive study of its content, gaps and peculiarities of usage in non-democratic political regimes.Conclusions. The article provides historical analysis of evolution and usage of surveillance, which has experienced several stages connected with improving the performance of security functions, in preventing crimes. The attention is focused on the most characteristic features of implementing surveillance as a universal measure of obtaining information and distributing tasks between the states' law enforcement agencies and a means of combating representatives of political forces and structures constituting a real and hypothetical threat to the state / regime. The similarity of performing functions by law enforcement agencies (and the role of surveillance) in the conditions of different state formations, despite fundamental differences in the forms of government and the nature of political systems, is proved. ; Мета роботи – дослідження історичних передумов та правової регламентації спостереження у протидії злочинності у ХІХ ст. Одночасно, автор ставила за мету порівняння особливостей використання інструментів системи боротьби із злочинністю (методу оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) та негласної слідчої (розшукової) дії в державах з різними формами правління та відмінними політичними системи. Методологія: дотримання принципів об'єктивності, науковості та історизму сприяли послідовному розкриттю передумов, змісту та принципів становлення спостереження як заходу, методу ОРД та негласної слідчої (розшукової) дії в боротьбі та протидії злочинності. Взаємне збагачення історичними та правознавчими методами сприяло системності. Історичне дослідження спостереження в поєднанні з вивченням нормативно-правових актів створює нові можливості для міждисциплінарних наукових розробок. Застосування загальнонаукових методів – систематизації і узагальнення та проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, історико-правового методів дозволили прослідкувати вплив юридичної складової на історію запровадження та розвиток спостереження у «довгому» ХІХ ст. та особливості його використання в умовах новопосталих держав та політичних систем у міжвоєнний період. Наукова новизна полягає у детальному історико-юридичному аналізі змісту нормативно-правових актів щодо правових підстав проведення спостереження, комплексно досліджено його зміст, прогалини та особливості використання в умовах недемократичних політичних режимів. Висновки. У статті здійснено історичний аналіз становлення і використання спостереження у протидії злочинності, яке пройшло кілька етапів, пов'язаних з удосконаленням виконання охоронних функцій. Зосереджено увагу на найбільш характерних особливостях використання спостереження – від універсального заходу отримання інформації та розподілу завдань між правоохоронними органами держав, до засобу боротьби з представниками політичних сил та структур, які несли реальну та гіпотетичну загрозу існування держави/режиму. Доведено подібність виконання функцій силовими структурами (та ролі спостереження) в умовах існування різних державних утворень попри фундаментальні розбіжності у формах державної устрою та характерів політичних систем.

The objective of this study is to identify and analyse the methods of disinformation utilized by Russia to disseminate information in the Ukrainian information field. The main tasks include defining the concept of disinformation and explaining its societal dangers, characterising Information-Psychological Operations (IPSO) as a component of Russia's disinformation campaign against Ukraine and investigating the most prevalent elements utilised by Russia in the dissemination of disinformation. This study is aimed at the synthesis and combination of methods of monitoring, content analysis, and comparative analysis. The article selects publications that exhibit disinformation targeted at Ukrainian society. Disinformation propagated by Russia is subsequently refuted by either foreign or Ukrainian publications, including the "NotaEnota" organisation. The study reveals that Russian disinformation aims to propagate specific narratives and manipulate mass consciousness. Disinformation involves intentionally creating misleading and manipulative content, often in the form of artificially created fakes. The information field of Ukraine has become the primary battleground for Russia's hybrid warfare tactics, which include disinformation, propaganda, and fakes. To effectively counter these tactics, society needs to develop critical thinking skills and media literacy to discern and evaluate information critically. Future research aims to delve deeper into the methods employed in creating disinformation, their objectives, and potential strategies to prevent or counteract their influence.