The article is devoted to the problem of the studying of fashion and protests in the modern society.Within the work some classical and modern theoretical methods of the regarding of protests and the forms of their realization are viewed. It is stated that in the most cases a protest is studied with the observing of either common behavior or actions, public or social movements, or various ways of political involving and participating.Also, there the terms of 'political participating' and 'political protest' are differentiated in the modern political discourse.As a matter of fact, in the article it is proposed to consider 'fashion' as a complicated structured phenomena that, on one hand, is an innovation (an individualization) and, on the other hand, an inheritance (a massif dissemination, a social equalization).Likewise, there are analyzed possible variations of cooperation between fashion and protests under conditions of the progressing mobility. Hence, it is decided that fashion stimulates participants of actual protests and, at the same time, expands their number with so-called 'passive component'. For example, the black color has united the most spectacular representatives of the cinema regarding one problem that is connected with the Golden Globe Film Festival. However, such a massif dissemination of the black dress-code could have made all the guests of the festival accept the common idea.So, it is concluded that the dissemination of protests causes the appearance of legitimate social movements and organizations, as well as destructive modes of common behavior. In the light of above mentioned, it should be stressed that teenagers are in the group of the most possible risk who are very active participants of meetings, tumults that provoke the spreading of antisocial behavior in the society.In addition, in the article is proclaimed the idea that the cooperation between fashion and protests in the modern mobile society is presented by two variants. They are 'fashion in protests' that is characterized by the presence of fashion symbols in any protest and 'fashion problems' that occur constantly.As for the first variant, a certain list of examples can be proposed: individual demarches, group and collective actions that expect their popularization in the entire society (or, at least, in some of its parts). Protest practices prove that this popularization is based on the transformed classical scheme of the existence and functioning of culture in the society (for example, the appearance of fashion symbols such as the orange color during the events in Ukraine in 2004).As for the second variant, we can suggest as an example the fact that at the end of the XXth century and at the beginning of the XXIst century were widely discussed problems of humans` and parents` rights, the support of healthy life style and etc. For this reason, there were the Movement for humans` rights, the Movement for parents` rights, the Life Without Drogues Movement, the Eco Food Movement and many others.
The article is devoted to the problem of the studying of fashion and protests in the modern society.Within the work some classical and modern theoretical methods of the regarding of protests and the forms of their realization are viewed. It is stated that in the most cases a protest is studied with the observing of either common behavior or actions, public or social movements, or various ways of political involving and participating.Also, there the terms of 'political participating' and 'political protest' are differentiated in the modern political discourse.As a matter of fact, in the article it is proposed to consider 'fashion' as a complicated structured phenomena that, on one hand, is an innovation (an individualization) and, on the other hand, an inheritance (a massif dissemination, a social equalization).Likewise, there are analyzed possible variations of cooperation between fashion and protests under conditions of the progressing mobility. Hence, it is decided that fashion stimulates participants of actual protests and, at the same time, expands their number with so-called 'passive component'. For example, the black color has united the most spectacular representatives of the cinema regarding one problem that is connected with the Golden Globe Film Festival. However, such a massif dissemination of the black dress-code could have made all the guests of the festival accept the common idea.So, it is concluded that the dissemination of protests causes the appearance of legitimate social movements and organizations, as well as destructive modes of common behavior. In the light of above mentioned, it should be stressed that teenagers are in the group of the most possible risk who are very active participants of meetings, tumults that provoke the spreading of antisocial behavior in the society.In addition, in the article is proclaimed the idea that the cooperation between fashion and protests in the modern mobile society is presented by two variants. They are 'fashion in protests' that is characterized by the presence of fashion symbols in any protest and 'fashion problems' that occur constantly.As for the first variant, a certain list of examples can be proposed: individual demarches, group and collective actions that expect their popularization in the entire society (or, at least, in some of its parts). Protest practices prove that this popularization is based on the transformed classical scheme of the existence and functioning of culture in the society (for example, the appearance of fashion symbols such as the orange color during the events in Ukraine in 2004).As for the second variant, we can suggest as an example the fact that at the end of the XXth century and at the beginning of the XXIst century were widely discussed problems of humans` and parents` rights, the support of healthy life style and etc. For this reason, there were the Movement for humans` rights, the Movement for parents` rights, the Life Without Drogues Movement, the Eco Food Movement and many others. ; Статья посвящена проблеме политологического изучения связи протестов и моды в современном обществе.Рассмотрены классические и современные теоретические подходы к исследованию протестных настроений и форм их выражения. Установлено, что чаще всего протест рассматривают в контексте изучения коллективного поведения / действия, общественных / социальных движений или различных форм политического участия / активности.Определены понятия политического участия и политического протеста в современном политологическом дискурсе.В статье моду предлагается рассматривать как сложно структурированный феномен, что, с одной стороны, определяется нововведением (выделением, индивидуализацией), а с другой – подражанием (массовым распространением, социальным выравниванием).Проанализированы варианты взаимодействия моды и протестных настроений в условиях нарастающей мобильности. Выяснено, что мода одновременно, с одной стороны, активизирует непосредственных участников уже существующих протестных акций, а с другой – пополняет количество их сторонников, благодаря так называемой «пассивной составляющей».Выявлено, что распространение протестных настроений ведет как к конструктивным действиям, к возникновению легитимных социальных движений и организаций, так и к деструктивным формам выражения коллективного поведения. В зоне большего риска находятся подростки, которые являются самыми активными участниками как митингов, так и бунтов, благодаря которым может распространяться антисоциальное поведение в обществе.Установлено, что взаимодействие моды и протестных настроений в мобильном обществе представлено двумя вариантами – «мода в протестах», характеризующийся присутствием в них модных символов, и постоянное возникновение, и распространение различных акций несогласия, вызванных акцентом внимания на так называемых «модных проблемах». ; Стаття присвячена проблемі політологічного вивчення зв'язку протестів і моди в сучасному суспільстві.Розглянуті класичні та сучасні теоретичні підходи до дослідження протестних настроїв і форм їх вираження. Встановлено, що найчастіше протест розглядають у контексті вивчення колективної поведінки / дії, суспільних / соціальних рухів або різних форм політичної участі / активності.Визначені поняття політичної участі і політичного протесту у сучасному політологічному дискурсі.В статті моду пропонується розглядати як складно структурований феномен, що, з одного боку, визначається нововведенням (виокремленням, індивідуалізацією), а з іншого – наслідуванням (масовим розповсюдженням, соціальним вирівнюванням).Проаналізовано варіанти взаємодії моди та протестних настроїв в умовах наростаючої мобільності. З'ясовано, що мода одночасно, з одного боку, активізує безпосередніх учасників уже існуючих протестних акцій, а з іншого – поповнює кількість їх прихильників завдяки так званій «пасивній складовій».Виявлено, що поширення протестних настроїв веде як до конструктивних дій, до виникнення легітимних соціальних рухів і організацій, так і до деструктивних форм вираження колективної поведінки. В зоні більшого ризику знаходяться підлітки, які є найактивнішими учасниками як мітингів, так і бунтів, завдяки яким може розповсюджуватись антисоціальна поведінка в суспільстві.Встановлено, що взаємодія моди та протестних настроїв у мобільному суспільстві представлена двома варіантами – «мода в протестах», що характеризується присутністю в них модних символів, та постійне виникнення й поширення різних акцій незгоди, викликаних акцентом уваги на так званих «модних проблемах».
У статті виявлено та проаналізовано зв'язок між особливостями змісту різних варіантів теорії моди та науково-дослідницькими стратегіями національних соціологічних шкіл, до яких належать учені з США, Франції та Німеччини – Р. Барт, Г. Блумер, Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Т. Веблен, Г. Зіммель, В. Зомбарт. Зокрема, представники американської соціології вивчали моду, насамперед, у контексті визначення певної групи психологічних чинників, що впливають як на індивідуальну (Т. Веблен), так і на колективну (Г. Блумер) поведінку членів сучасного суспільства. Французькі дослідники П. Бурдьє, Р. Барт та Ж. Бодрійяр аналізували моду як певний соціальний феномен, що впливає на функціонування усіх сфер життєдіяльності особистості, та потребує, насамперед, ґрунтовних теоретичних інтерпретацій. Німецькі соціологи розглядали моду, передусім, як одну з багатьох форм життя (Г. Зіммель), за допомогою яких тенденція до соціального вирівнювання поєднується з тенденцією до індивідуальних відмінностей, що починають активно взаємодіяти за умов становлення та розвитку капіталістичного суспільства (В. Зомбарт). Обґрунтовано, що історичний розвиток кожної з країн впливав на становлення їх національних соціологічних шкіл, відповідно це позначилося не тільки на формуванні їх провідних напрямів дослідження, але й на специфіці аналізу інших соціальних феноменів та процесів, зокрема на вивченні проблемного поля моди.
This article contains a meta-analysis of representations of the main models of recruiting women into the field of professional business in European, English language and Russian periodical press. The aim of this study is to systemize the theoretical-conceptual and practical aspects of reproducing certain means of recruitment into the economic elite, as well as the restrictions which women face when choosing a professional development trajectory. A meta-description of the career paths of those women who established themselves in the entrepreneurial field allows for reconstructing women's scenarios of choosing and forwarding their career in business, as well as for constructing a typology of narrative strategies which affect women's choices in professional development trajectories in the context of different countries. The empirical basis for this study consists of full-text articles from periodical and serial publications in leading foreign and domestic academic journals. Using critical discourse analysis of articles and open data allows for reconstructing the significance of gender aspects when it comes to choosing a career in business, as well as for tracing the influence of the context of developing female entrepreneurship on recruitment mechanisms in various countries. The results of the empirical study show that the representation of mechanisms for recruiting women into the professional environment is differentiated in different ways in English language and Russian periodic press. Peculiarities inherent to different countries are one of the factors which affect the development of business trajectories specific to certain regions. In Europe a discourse-system education prevails as the most adequate means for establishing oneself in the economic field. Eastern Asian countries mostly focus on the immigration process. In Russia we see gender labeled strategies in leadership positions. The manner in which recruitment mechanisms are pitched also varies: European articles mostly focus on positive trends and representing the discourse of successful business cases, while Russian periodical press concentrates on the obstacles and restrictions women have to deal with when choosing a career path. The narratives used for reconstructing the mechanisms for recruiting women into the realm of business, together with the terminology chosen by the authors of this article, confirm a positive representation of female entrepreneurship in Europe, an ambiguous nature of the business environment in countries of the Far East, and a certain degree of underdevelopment in Russia's segment.
