Suchergebnisse

У статті досліджено еволюцію українсько-китайських взаємин на предмет впливу політико-правових чинників на їх стан та розвиток торговельно-економічних відносин. Визначено п'ять етапів розвитку відносин між країнами, які змінювалися внаслідок активізації або уповільнення політичного діалогу, характеризувалися власною формулою співробітництва та завжди залишалися дружніми. Політичних непорозумінь між державами не було, хоча певні етапи уповільнення відносин мали місце та переважно були пов'язані з відсутністю політичного діалогу на вищому рівні через зміну пріоритетів зовнішньої політики України у 2005‒2010 рр. та у 2014‒2016 рр. Встановленню у 2011 р. відносин стратегічного партнерства передували відносини взаємовигідного співробітництва, довгострокового, потім конструктивного партнерства. Наразі стан українсько-китайських відносин декларується як стратегічне партнерство та стратегічний пріоритет з перспективою переростання до політичної взаємодії на міжнародній арені, що забезпечується достатньою нормативно-правовою базою. Досягненню політико-правового порозуміння між сторонами сприяло відновлення політичного діалогу між Україною і Китаєм у 2017 році, на черзі – просування торговельно-економічного співробітництва, яке поки не досягло свого історичного піку 2013 року та має нові перспективи. Інструментом для поглиблення партнерських відносин між державами є всебічна участь України в китайській глобальній ініціативі «Один пояс, один шлях», для чого необхідно диверсифікувати форми співробітництва, розширити коло інвестиційних проектів, визначити умови створення спільної зони вільної торгівлі тощо. Визначено, що наслідування єдиного принципу функціонування нового Шовкового шляху ‒ «взаємної користі та спільного виграшу» ‒ дозволить знизити вплив політико-правових чинників на торговельно-економічне співробітництво. ; The article examines the evolution of Ukrainian-Chinese relations in terms of the influence of political and legal factors on their state as well as on the trade and economic relations development. Five stages of development of relations between countries are identified, which have replaced each other as a result of intensified or slowed down political dialogue between countries, characterized by their own formula of cooperation and have always remained friendly. There were no political disagreements between the countries, although certain stages of slowing down of relations took place and were mainly related to the lack of political dialogue at the highest level due to the change of Ukrainian foreign policy' priorities in 2005‒2010 and 2014‒2016 years. The establishment of a strategic partnership in 2011 was preceded by a mutually beneficial cooperation, a long-term relations, then a constructive partnership. Now the state of Ukrainian-Chinese relations is declared as a strategic partnership and strategic priority with the prospect of growing into a state of political interaction in the international arena, which is supported by a sufficient regulatory framework. The achievement of political and legal understanding between the countries was facilitated by the political dialogue restoration between Ukraine and China in 2017, the next step is the promotion of trade and economic cooperation, which has not yet reached its historical peak of 2013, but has new perspectives. The tool for deepening partnerships between countries is Ukraine's full participation in the Chinese global initiative «One Belt, One Road», for which it is necessary to diversify forms of cooperation, expand the range of investment projects, determine the conditions for creating a free trade zone, etc. It was determined that following a new Silk Road functioning principle ‒ «mutual benefit and common gain» ‒ will reduce in the future the influence of political and legal factors on trade and economic cooperation. ; В статье исследована эволюция украинско-китайских отношений на предмет влияния политико- правовых факторов на их состояние и развитие торгово-экономических отношений. Определены пять этапов развития отношений между странами, которые сменяли друг друга в результате активизации или замедления политического диалога, характеризовались собственной формулой сотрудничества и всегда оставались дружескими. Политических разногласий между государствами не было, хотя определенные этапы замедления отношений имели место и в основном были связаны с отсутствием политического диалога на высшем уровне из-за смены приоритетов внешней политики Украины в 2005 ‒2010 гг. и в 2014‒2016 гг. Установлению в 2011 г. отношений стратегического партнерства предшествовали отношения взаимовыгодного сотрудничества, долгосрочного, затем конструктивного партнерства. Сейчас состояние украино-китайских отношений декларируется как стратегическое партнерство и стратегический приоритет с перспективой переростания в политическое взаимодействие на международной арене, что подкрепляется достаточной нормативно- правовой базой. Достижению политико-правового взаимопонимания между сторонами способствовало восстановление политического диалога между Украиной и Китаем в 2017 году, на очереди ‒ продвижение торгово-экономического сотрудничества, которое пока не достигло своего исторического пика 2013 года, однако имеет новые перспективы. Инструментом для углубления партнерских отношений между государствами является всестороннее участие Украины в китайской глобальной инициативе «Один пояс, один путь», для чего необходимо диверсифицировать формы сотрудничества, расширить круг инвестиционных проектов, определить условия создания совместной зоны свободной торговли и др. Определено, что следование единому принципу функционирования нового Шелкового пути ‒ «взаимной пользы и общего выигрыша» ‒ позволит в будущем снизить влияние политико-правовых факторов на торгово-экономическое сотрудничество.

У статті досліджено еволюцію українсько-китайських взаємин на предмет впливу політико-правових чинників на їх стан та розвиток торговельно-економічних відносин. Визначено п'ять етапів розвитку відносин між країнами, які змінювалися внаслідок активізації або уповільнення політичного діалогу, характеризувалися власною формулою співробітництва та завжди залишалися дружніми. Політичних непорозумінь між державами не було, хоча певні етапи уповільнення відносин мали місце та переважно були пов'язані з відсутністю політичного діалогу на вищому рівні через зміну пріоритетів зовнішньої політики України у 2005‒2010 рр. та у 2014‒2016 рр. Встановленню у 2011 р. відносин стратегічного партнерства передували відносини взаємовигідного співробітництва, довгострокового, потім конструктивного партнерства. Наразі стан українсько-китайських відносин декларується як стратегічне партнерство та стратегічний пріоритет з перспективою переростання до політичної взаємодії на міжнародній арені, що забезпечується достатньою нормативно-правовою базою. Досягненню політико-правового порозуміння між сторонами сприяло відновлення політичного діалогу між Україною і Китаєм у 2017 році, на черзі – просування торговельно-економічного співробітництва, яке поки не досягло свого історичного піку 2013 року та має нові перспективи. Інструментом для поглиблення партнерських відносин між державами є всебічна участь України в китайській глобальній ініціативі «Один пояс, один шлях», для чого необхідно диверсифікувати форми співробітництва, розширити коло інвестиційних проектів, визначити умови створення спільної зони вільної торгівлі тощо. Визначено, що наслідування єдиного принципу функціонування нового Шовкового шляху ‒ «взаємної користі та спільного виграшу» ‒ дозволить знизити вплив політико-правових чинників на торговельно-економічне співробітництво. ; The article examines the evolution of Ukrainian-Chinese relations in terms of the influence of political and legal factors on their state as well as on the trade and economic relations development. Five stages of development of relations between countries are identified, which have replaced each other as a result of intensified or slowed down political dialogue between countries, characterized by their own formula of cooperation and have always remained friendly. There were no political disagreements between the countries, although certain stages of slowing down of relations took place and were mainly related to the lack of political dialogue at the highest level due to the change of Ukrainian foreign policy' priorities in 2005‒2010 and 2014‒2016 years. The establishment of a strategic partnership in 2011 was preceded by a mutually beneficial cooperation, a long-term relations, then a constructive partnership. Now the state of Ukrainian-Chinese relations is declared as a strategic partnership and strategic priority with the prospect of growing into a state of political interaction in the international arena, which is supported by a sufficient regulatory framework. The achievement of political and legal understanding between the countries was facilitated by the political dialogue restoration between Ukraine and China in 2017, the next step is the promotion of trade and economic cooperation, which has not yet reached its historical peak of 2013, but has new perspectives. The tool for deepening partnerships between countries is Ukraine's full participation in the Chinese global initiative «One Belt, One Road», for which it is necessary to diversify forms of cooperation, expand the range of investment projects, determine the conditions for creating a free trade zone, etc. It was determined that following a new Silk Road functioning principle ‒ «mutual benefit and common gain» ‒ will reduce in the future the influence of political and legal factors on trade and economic cooperation. ; В статье исследована эволюция украинско-китайских отношений на предмет влияния политико- правовых факторов на их состояние и развитие торгово-экономических отношений. Определены пять этапов развития отношений между странами, которые сменяли друг друга в результате активизации или замедления политического диалога, характеризовались собственной формулой сотрудничества и всегда оставались дружескими. Политических разногласий между государствами не было, хотя определенные этапы замедления отношений имели место и в основном были связаны с отсутствием политического диалога на высшем уровне из-за смены приоритетов внешней политики Украины в 2005 ‒2010 гг. и в 2014‒2016 гг. Установлению в 2011 г. отношений стратегического партнерства предшествовали отношения взаимовыгодного сотрудничества, долгосрочного, затем конструктивного партнерства. Сейчас состояние украино-китайских отношений декларируется как стратегическое партнерство и стратегический приоритет с перспективой переростания в политическое взаимодействие на международной арене, что подкрепляется достаточной нормативно- правовой базой. Достижению политико-правового взаимопонимания между сторонами способствовало восстановление политического диалога между Украиной и Китаем в 2017 году, на очереди ‒ продвижение торгово-экономического сотрудничества, которое пока не достигло своего исторического пика 2013 года, однако имеет новые перспективы. Инструментом для углубления партнерских отношений между государствами является всестороннее участие Украины в китайской глобальной инициативе «Один пояс, один путь», для чего необходимо диверсифицировать формы сотрудничества, расширить круг инвестиционных проектов, определить условия создания совместной зоны свободной торговли и др. Определено, что следование единому принципу функционирования нового Шелкового пути ‒ «взаимной пользы и общего выигрыша» ‒ позволит в будущем снизить влияние политико-правовых факторов на торгово-экономическое сотрудничество.

Prior research examines customer satisfaction in retailing and e-commerce settings, yet online financial services have received little research attention. To understand customer satisfaction with this fast-growing service, this study investigates the role of flow experience, a sensation that occurs as a result of significant cognitive involvement. The study examines how service system characteristics affect the cognitive states of the flow experience, which determines customer satisfaction. The flow construct and total experience design suggest a structural model that is empirically tested using responses from a large sample of online investors. In support of the model and most of the hypotheses it suggests, the empirical results clarify the important antecedents and consequence of flow experience in online financial services and suggest the viability of using a dual-layer experience construct to investigate customer satisfaction.These findings can help researchers and service providers understand when, where, and how flow experience is formulated in online financial services.

ABSTRACTWe compare three control charts for monitoring data from student evaluations of teaching (SET) with the goal of improving student satisfaction with teaching performance. The two charts that we propose are a modified p chart and a z‐score chart. We show that these charts overcome some of the shortcomings of the more traditional charts for analyzing SET data. A comparison of three charts (an individuals chart, the modified p chart, and the z‐score chart) reveals that the modified p chart is the best approach for analyzing SET data because it utilizes distributions that are appropriate for categorical data, and its interpretation is more straightforward. We conclude that administrators and faculty alike can benefit by using the modified p chart to monitor and improve teaching performance as measured by student evaluations.

Objective: The objective of the article is to studied phenomenon of international economic convergence applied to China.Research Design & Methods: The analysis methods, synthesis, economic and managerial comparativists, economic statistics, Hofstede method are used in this work.Findings: Authors have conducted comparative analysis of production and consumption within economic totalitarianism. This symbiosis of socialism and capitalism lies based on a convergent socio-economic system, the theoretical foundations of which reside at the beginning of creation.Implications & Recommendations: The changes in economic activity were tremendous at the end of the 20th and the beginning of the 21st century. It has been identified that the current world experience includes de-globalization, re-industrialization, new economics and management. The conducted research will be useful for trade policy development, international economic relations with investigated countries. Contribution & Value Added: The authors carried out an analysis of the cultures of the studied countries using the Greet Hofstede method. The role of Confucianism as a religion and philosophy in the economic development of China is revealed. The Chinese governance model is investigated that consists of three elements: democracy, experimentation between local and central government, meritocracy.

ABSTRACTHospitals today are posed with many requirements arising from government regulations and financial incentives to improve patient experiential quality. An administrative challenge thus results from hospital complexity, which can circumvent efforts to enhance experiential quality. This study examines associations of two dimensions of hospital complexity (i.e., hospital safety and patient case mix) with patient‐level experiential quality. The study also investigates how health information technology (IT), via clinical IT and administrative IT, differently mitigates the two dimensions of complexity. Using unique proprietary secondary data sources, we assemble a patient‐level experiential quality dataset. The dataset enables us to simultaneously examine hospital and individual patient factors that may affect experiential quality of individual patients. The findings indicate that a hospital's service variety and case mix are both negatively associated with experiential quality. Although not directly affecting experiential quality, administrative IT mitigates the negative associations of both types of complexity with experiential quality. Post hoc analyses reveal nuanced relationships between hospital complexity, IT, and disaggregated experiential quality dimensions.