Suchergebnisse

The paper is aimed to discussing features of a relationship between income inequality and entropy.The analyses is based on the theoretical thesis that income inequality is a factor of uncertainty and instability in society, chaotic behaviour of social-economic system, and it is accompanied with entropy increase. Theil index and Gini coefficient are used as income inequality measures in the analyses,Shannonentropy is chosen as entropy measure.The relationship between income inequality measures and entropy measures, including entropy based on income distribution and entropy based on people distribution are discussed. It is noted that changes of entropy and Gini coefficient can have unlike signs: entropy can increase with both inequality increase and inequality decrease. Entropy maximum takes place for Lorenz curve with Gini coefficient 1/3, a deviation from it leads to entropy decrease. This is illustrated by power-series distribution.The analyses give arguments to conclude the following. If majority of population is located in low-income clusters, inequality increasing can lead to decreasing of uncertainty and rising of controllability of social-economic system. If a government starts an implementing a politic aimed to inequality decreasing, in the beginning it will meet uncertainty and chaos rising. It can be suggested that nonlinear change of entropy accompanying changes in income distribution is a factor which slows dawn a further progress in this direction and blocks economic reforms in developing countries.Key words: entropy, income distribution, Theil index, Gini coefficient ; Работа посвящена выяснению и интерпретации характера связи между распределением доходов в обществе и энтропией.Методология. Анализ основан на теоретической посылке, что неравенство в распределении доходов является фактором усиления нестабильности в обществе, нарастания неопределенности и хаотичности поведения социально-экономической системы, что характеризуется увеличением энтропии. В качестве показателей неравенства распределения доходов использованы индекс Тейла и коэффициент Джини, в качестве характеристики упорядоченности системы – энтропия Шеннона.Результаты. Рассмотрены особенности взаимосвязи энтропии распределения субъектов по доходу, энтропии распределения дохода по субъектам, индекса Тейла и коэффициента Джини. Показано, что изменения неравенства и энтропии могут иметь разные знаки: энтропия может расти и при увеличении неравенства, и при его уменьшении. Максимальному значению энтропии соответствует кривая Лоренца с коэффициентом Джини 1/3, отклонение от нее в любую сторону ведет к уменьшению энтропии. Приведены иллюстрации на примере степенного закона распределения.Выводы. Анализ дает аргументы для следующих выводов. Усиление неравенства в ситуациях, когда большинство населения сосредоточено в низкодоходных группах, может способствовать снижению неопределенности и повышению управляемости социально-экономической системы.Если в такой исходной ситуации общество начинает проводить политику уменьшения неравенства, то оно на первом этапе столкнется с проблемой усиления хаоса и неопределенности. Возможно, нелинейный характер изменения энтропии, сопровождающий трансформацию распределения доходов, является фактором, тормозящим реформы в развивающихся странах и препятствующим последовательному продвижению в данном направлении.Ключевые слова: энтропия, распределение доходов, индекс Тейла, коэффициент Джини ; Роботу присвячено з'ясуванню та інтерпретації характеру зв'язку між розподілом доходів в суспільстві та ентропією.Методологія. Аналіз засновано на теоретичній посилці, що нерівність у розподілі доходів є чинником посилення нестабільності в суспільстві, зростання невизначеності та хаотичності поведінки соціально-економічної системи, що характеризується збільшенням ентропії. Як показники нерівності розподілу доходів використано індекс Тейла та коефіцієнт Джині, в якості характеристики впорядкованості системи - ентропія Шеннона.Результати. Розглянуто особливості взаємозв'язку ентропії розподілу суб'єктів за доходом, ентропією розподілу доходу по суб'єктах, індексу Тейла та коефіцієнту Джині. Показано, що зміни нерівності та ентропії можуть мати різні знаки: ентропія може зростати і при збільшенні нерівності, і при її зменшенні. Максимальному значенню ентропії відповідає крива Лоренца з коефіцієнтом Джині 1/3, відхилення від неї в будь-яку сторону веде до зменшення ентропії. Наведені ілюстрації на прикладі статичного закону розподілу.Висновки. Аналіз дає аргументи для таких висновків. Посилення нерівності в ситуаціях, коли більшість населення зосереджено в низькодохідних групах, може сприяти зниженню невизначеності та підвищенню керованості соціально-економічної системи.Якщо в такій вихідній ситуації суспільство починає проводити політику зменшення нерівності, то воно на першому етапі зіткнеться з проблемою посилення хаосу і невизначеності. Можливо, нелінійний характер зміни ентропії, що супроводжує трансформацію розподілу доходів, є чинником, що гальмує реформи в країнах, що розвиваються і перешкоджає послідовному просування в даному напрямку.Ключові слова: ентропія, розподіл доходів, індекс Тейла, коефіцієнт Джині.

The problem of investigating the impact of taxation on the behavior of economic agents remains relevant within a long period of time. This is due, on the one hand, to the multiplicity of channels of this influence, which cover different aspects of people's activity (consumption, investment, employment etc.), and on the other – due to the importance of this issue for the economic government policy. One of the powerful channels of the influence of taxation on the economic agents' activity of is opportunism as a behavioral property. The effect of this channel is tax evasion – one of the most pressing issues within this range of problems. The article proposes a system-dynamic model that takes into account traditional factors that influence tax evasion (tax control parameters), as well as the assumption that people's tax behavior can be determined by their financial status. The model allows to adjust the parameters of taxation and tax control, as well as the elasticity of reaction of economic agents as for tax evasion, depending on their level of income. Three groups of agents by income criterion are considered, the transitions between groups is modeled as a non-stationary Markov random process with the calculation of conditional transition probabilities at each time step, depending on the indicators of tax control effectiveness. Further directions of the study foresee detailed substantiation of the parameters of the model operators on the basis of the research of real regularities, that determine the intergroup dynamics and mechanisms of evasion, characteristic for different income groups. The model can be used as a virtual training ground, providing extensive experimentation options to test various theoretical assumptions and to study the influence of exogenous factors on the dynamics of endogenous variables, as well as building regression meta-models that will reflect the dependence of the selected response functions of the a number of exogenous factors, taking into account their combined effect. ; Проблематика исследований влияния налогообложения на поведение экономических агентов остается актуальной на протяжении длительного времени. Это обусловлено, с одной стороны, множественностью каналов этого влияния, которые охватывают различные аспекты активности людей (потребительская, инвестиционная, трудовая и т.д.), а с другой – важностью данной проблематики для экономической политики государства. Одним из мощных каналов влияния налогообложения на активность экономических агентов является оппортунизм, как поведенческое свойство. Результатом действия этого канала является уклонение от налогообложения – один из самых острых вопросов в рамках данной проблематики. В статье предложена системно-динамическая модель, учитывающая традиционные факторы, влияющие на уклонение от налогообложения (параметры налогового контроля), а также гипотезу о том, что поведение людей в отношении уплаты налогов может определяться их финансовым состоянием. Модель предусматривает возможность настройки параметров налогообложения и налогового контроля, а также реакции экономических агентов относительно уклонения в зависимости от уровня его дохода. Рассматривается три группы агентов по критерию дохода; переходы между группами отражаются как нестационарный Марковский случайный процесс с вычислением условных вероятностей перехода на каждом шаге имитации в зависимости от показателей эффективности налогового контроля. Дальнейшие направления исследования предполагают детальное обоснование параметров операторов модели на базе исследования реальных закономерностей, обуславливающих межгрупповую динамику и механизмы уклонения, характерные для разных групп дохода. Модель может быть использована как виртуальный полигон, предоставляющий широкие возможности экспериментирования для проверки разного рода теоретических предположений и изучения влияния управляемых экзогенных факторов на динамику эндогенных переменных, а также построения регрессионных мета-моделей, отображающих зависимости выбранных функций отклика от ряда факторов с учетом их комбинированного эффекта. ; Проблематика дослідження впливу оподаткування на поведінку економічних агентів залишається актуальною протягом тривалого часу. Це обумовлено, з одного боку, множинністю каналів цього впливу, які охоплюють різні аспекти активності людей (споживча, інвестиційна, трудова тощо), з другого – важливістю даної проблематики для економічної політики держави. Одним із потужних каналів впливу оподаткування на активність економічних агентів є опортунізм, як поведінкова властивість. Наслідком дії цього каналу є ухилення від оподаткування – одно з найбільш гострих питань у рамках цієї проблематики. У статті запропонована системно-динамічна модель, яка враховує традиційні фактори, що впливають на ухилення від оподаткування (параметри податкового контролю), а також припущення про те, що поведінка людей щодо сплати податків може визначатися їх фінансовим станом. Модель передбачає можливість настроювання параметрів оподаткування та податкового контролю, а також реакції економічних агентів щодо ухилення в залежності від рівню його доходу. Розглядається три групи агентів за критерієм доходу, переходи між групами відображаються як нестаціонарний Марковський випадковий процес з обчисленням умовних ймовірностей переходу на кожному кроці імітації в залежності від показників ефективності податкового контролю. Подальші напрямки дослідження передбачають детальне обґрунтування параметрів операторів моделі на базі дослідження реальних закономірностей, які обумовлюють міжгрупову динаміку та механізми ухилення, характерні для різних груп доходу. Модель може бути використана як віртуальний полігон, який надає широкі можливості експериментування для перевірки різного роду теоретичних припущень і вивчення впливу керованих екзогенних факторів на динаміку ендогенних змінних, а також побудови регресійних мета-моделей, які відображатимуть залежності обраних функцій відгуку від декількох факторів з урахуванням їх комбінованого ефекту.