Bring the analysis of the individual characteristics of changes in the index variation of erythrocytes (IVE) and the ratio of different types of cells in the examined eritrona of the basketball players during training. A total of 7 athletes surveyed during weeks 13-16 of the training process. The obtained unstained blood smears calculates the variability of erythrocytes (IVE) by counting the 15 types of red blood cells, classified in the group. On the basis of types for each athlete during these periods of training plotted the percentage of different types of erythrocytes in erythron. In the study of specific features of the definitive components erythron athletes-basketball players found the obvious individual characteristics change as a IVE, and the distribution of the eritron components. In the surveyed athletes club team NTU "KPI" on the basis of selected morphometric study of the eritron funds set individual characteristics manifestations of reactive, adaptive changes of the whole organism during different time periods of the training process.
The features of modern interstate trade disputes and their subject-object characteristics are investigated. The emphasis is placed on the domination and identification of protectionist policies in the process of implementing the policy of protecting national markets for goods, services, intellectual property objects from foreign competition, and forms of manifestation of non-protectionist actions are defined. Quantitative and qualitative assessment of WTO trade disputes has been carried out; in particular, the basic tools of the most active Member States as a plaintiff and defendant are analyzed. It was determined that the most conflicts occurred between the US and the EU, the US and China, between China and the EU. Methods and instruments for introducing trade conflicts between the above-mentioned countries are systematized, including direct and covert protectionism, imposing their own standards, abuse of WTO anti-dumping measures, export restrictions, and abuse of phytosanitary standards. The main determinants of the most violent 21st century trade conflict between the United States and China regarding the import of steel and aluminum into the United States are analyzed. The causes of the confrontation, the chronological sequence of actions of the governments of the countries are studied, the possible results of the conflict are analyzed. It has been concluded that the effects of trade disputes are likely to cause a deterioration in the well-being of people around the world. ; Исследованы особенности современных межгосударственных торговых споров и их субъектно-объектную характеристику. Акцентировано внимание на доминировании и выявлении политики протекционизма в процессе реализации политики защиты национальных рынков товаров, услуг, объектов интеллектуальной собственности от иностранной конкуренции и определены формы проявления непротекционистських действий. Осуществлено количественную и качественную оценку торговых споров стран в рамках ВТО; в частности проанализированы основные инструменты активных странучастниц в качестве истца и ответчика. Определено, что больше всего конфликтов состоялось между США и ЕС, США и Китаем, между Китаем и ЕС. Систематизированы методы и инструменты ввода торговых конфликтов между вышеуказанными странами, среди которых прямой и скрытый протекционизм, навязывание собственных стандартов, злоупотребление разрешенными ВТО антидемпинговых средствами, ограничение экспорта, злоупотребление фитосанитарными нормами. Проанализированы основные детерминанты громкого торгового конфликта XXI века - между США и Китаем, по ввозу стали и алюминия в Соединенные Штаты Америки. Изучены причины возникновения конфронтации, хронологическая последовательность действий правительств стран, Проанализированы возможные результаты конфликта. Сделаны выводы, что последствия торговых споров имеют большую вероятность вызвать ухудшение уровня благосостояния людей по всему миру. ; Досліджено особливості сучасних міждержавних торговельних суперечок та їх суб'єктно-об'єктну характеристику. Акцентовано увагу на домінуванні й виявленні політики протекціонізму у процесі реалізації політики захисту національних ринків товарів, послуг, об'єктів інтелектуальної власності від іноземної конкуренції та визначено форми прояву непротекціоністських дій. Здійснено кількісну та якісну оцінку торговельних суперечок країн в рамках СОТ; зокрема проаналізовано основні інструменти найактивніших країн-учасниць в якості позивача та відповідача. Визначено, що найбільше конфліктів відбулось між США та ЄС, США та Китаєм, між Китаєм та ЄС. Систематизовано методи й інструменти введення торговельних конфліктів між вищевказаними країнами, серед яких прямий та прихований протекціонізм, нав'язування власних стандартів, зловживання дозволеними СОТ антидемпінговими засобами, обмеження експорту, зловживання фітосанітарними нормами. Проаналізовано основні детермінанти найгучнішого торговельного конфлікту ХХІ століття – між США та Китаєм, щодо ввезення сталю та алюмінію в Сполучені Штати. Вивчено причини виникнення конфронтації, хронологічна послідовність дій урядів країн, аналізовано можливі результати конфлікту. Зроблені висновки, що наслідки торговельних суперечок мають велику ймовірність спричинити погіршення рівня добробуту людей по всьому світу.
The article is devoted to the process of Britain's exit from the European Union, which is called "Brexit". Possible political, trade-economic, social and other consequences of such a decision are revealed. Brexit has not only certain benefits for Britain, but also threats to the EU's economic security. The consequences of a possible exit were analyzed by British and Ukrainian scientists and presented in this article. Based on a thorough analysis, the scenarios of the development of trade and economic relations between Britain and the EU are being shown. However, the discovery was that in reality, the threat is not as vast as it can be thought about. Based on data from the World Bank and the Office for National Statistics of Britain, the trade and economic relations and the environment in which they took place are analysed.
Purpose. The aim of the article is to clarify the content of the concept of culture as an explication of vitality within the philosophy of life and its further modifications in current problems of contemporary. The analysis performed standing from the point, that contrasting of nature and culture is irrelevant, since culture does not contradict natural determinants and patterns, but rather qualitatively alters them. So, are justified the idea of culture as a phenomenon that exist accordingly and in proportion to nature, need to form its potential and content and not contradict the axioms and values of life. Theoretical basis. In the theoretical field of philosophy of life, the local development of the problem of culture as an explication of vitality produces grounds for analytical and prognostic activity concerning meaningful transformations in a separate historical and social horizon. The fundamental categories of culture: spirit, value, symbol, freedom, justice and harmony receive the requested content and meaning. The idea of the constancy and super-naturality of cultural universals is illusory and dangerous. The consequences of such a "non-cosmological" justification of freedom and will, and the assertion of values, that contradict the logic of life, are the global environmental, economic and social crisis of our time. Originality. The originality of the authors' thought lies in the interpretation of the essence of culture as an explication of vitality, as a logical and natural extension of life. In this formulation of the problem of culture, the possibility of reconciling the natural, social and value determinants of human life is formed. Theorists of the philosophy of life substantiated the primacy and supremacy of the values of life over the values and meanings of culture. The position of authors position consists in the need to understand culture as an environmentally appropriate and dimensional phenomenon, the content and strategies of which are determined by a single ontology. Conclusions. The analysis let authors understand the voluntarily chaotic element of life. Culture in its philosophical analysis took on a clearer anthropomorphic dimension: the immanent logic of being in substantiating the essence and purpose of man and the value of his being localized the universe of transcendence in the concept of "living world", "inhabited space", "human, too human". Accordingly, the range of cultural evaluations has been polarized: from the approving statement of its vital essence, to the disparaging calls for its reform. The chaotic state of voluntarily acts is transformed into cultural codes and stereotypes by rationalization. The modern global nature of crisis phenomena, both in the worldview, in the social, and in the ecological dimension, requires reformatting the understanding of culture as a continuation of nature, and not its antipode.
It is noted that the unprecedented dynamic globalization of trade and economic relations and the fourth industrial revolution cardinally transform the global distribution system of the world economy, accompanied by the growing impact of global challenges and risks, the failure to take into account the effects of which permanently reduces the efficiency of economic functioning and international trade. For developing countries affected by geopolitical challenges, the development of partnerships with countries that are recognized as global leaders in the world economy is essential in terms of national interests and the promotion of state sovereignty.The purpose of this paper is to characterize the impact of global risks on the formation and implementation of trade and economic policies of countries based on the methodological approaches of leading international economic institutions and organizations. Major global risks have identified rising / falling prices for assets, oil or gas, changes in the structure of trade and economic cooperation, terrorism, separatism, climate change, unemployment, income inequality, proliferation of weapons of mass destruction, cyberattacks, etc.The following methods of scientific research were used to achieve the goal and to solve the tasks of the article: systematic structural analysis of economic processes and phenomena, method of quantitative and qualitative comparisons, tabular method of calculating the degree of influence.The scientific novelty of the results is to study the processes of formation and implementation of trade and economic policies of countries under the influence of exogenous factors on them. The influence of exogenous factors is characterized not only according to the sectoral classification (economic, geopolitical, technological, social and natural), but also taking into account the degree of influence of the factor (global challenges and global risks) on the environment.It is substantiated that in the conditions of globalization of the world economy, the threats receive a corresponding more serious nature. Therefore, government agencies need to develop new effective tools for their minimization in order to prevent negative effects and to implement more productive trade and economic cooperation with partner countries. ; Отмечено, что беспрецедентная динамическая глобализация торгово-экономических отношений и четвертая промышленная революция кардинально трансформируют систему распределения мировой экономики сопровождается ростом влияния глобальных вызовов и рисков, неучет действия которых сплошь снижает эффективность функционирования экономик и ведения международной торговли. Для развивающихся стран, подвергающихся воздействию геополитических вызовов, необходимым с точки зрения реализации национальных интересов и отстаивания государственного суверенитета, становится развитие партнерства со странами, которые являются признанными лидерами мировой экономики.Обосновано, что в условиях глобализации мировой экономики угрозы получают соответствующий более серьезный характер. Поэтому правительственным структурам необходимо разработать новые эффективные инструменты их минимизации для предотвращения негативных последствий и реализации более плодотворного торгово-экономического сотрудничества со странами-партнерами. ; Означено, що безпрецедентна динамічна глобалізація торговельно-економічних відносин та четверта промислова революція кардинально трансформують систему розподілу світової економіки, що супроводжується зростанням впливу глобальних викликів та ризиків, неврахування дії яких суцільно знижує ефективність функціонування економік та ведення міжнародної торгівлі. Для країн, що розвиваються, які зазнають впливу геополітичних викликів, необхідним, з точки зору реалізації національних інтересів та відстоювання державного суверенітету, стає розвиток партнерства з країнами, які є визнаними глобальними лідерами світової економіки.Метою наукової статті є характеристика впливу глобальних ризиків на формування та реалізацію торговельно-економічних політик країн на основі методичних підходів провідних міжнародних економічних інститутів та організацій. Магістральними глобальними ризиками визначено зростання/падіння цін на активи, нафту чи газ, зміни структури торговельно-економічного співробітництва, тероризм, сепаратизм, кліматичні зміни, безробіття, нерівність у доходах, поширення зброї масового знищення, кібератаки тощо.Для досягнення мети і розв'язання завдань статті були використані наступні методи наукового дослідження: системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ, метод кількісного та якісного порівнянь, табличний метод розрахунку ступеня впливу.Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні процесів формування та реалізації торговельно-економічних політик країн в умовах впливу на них екзогенних факторів. Вплив екзогенних факторів охарактеризований не тільки відповідно до секторальної класифікації (економічні, геополітичні, технологічні, соціальні та природні), а й з урахуванням ступеня впливу фактору (глобальні виклики та глобальні ризики) на середовище.Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки загрози отримують відповідний більш серйозний характер. Тому урядовим структурам необхідно розробити нові ефективні інструменти їх мінімізації задля запобігання негативних наслідків та реалізації більш плідного торговельно-економічного співробітництва з країнами-партнерами.
It is noted that the unprecedented dynamic globalization of trade and economic relations and the fourth industrial revolution cardinally transform the global distribution system of the world economy, accompanied by the growing impact of global challenges and risks, the failure to take into account the effects of which permanently reduces the efficiency of economic functioning and international trade. For developing countries affected by geopolitical challenges, the development of partnerships with countries that are recognized as global leaders in the world economy is essential in terms of national interests and the promotion of state sovereignty.The purpose of this paper is to characterize the impact of global risks on the formation and implementation of trade and economic policies of countries based on the methodological approaches of leading international economic institutions and organizations. Major global risks have identified rising / falling prices for assets, oil or gas, changes in the structure of trade and economic cooperation, terrorism, separatism, climate change, unemployment, income inequality, proliferation of weapons of mass destruction, cyberattacks, etc.The following methods of scientific research were used to achieve the goal and to solve the tasks of the article: systematic structural analysis of economic processes and phenomena, method of quantitative and qualitative comparisons, tabular method of calculating the degree of influence.The scientific novelty of the results is to study the processes of formation and implementation of trade and economic policies of countries under the influence of exogenous factors on them. The influence of exogenous factors is characterized not only according to the sectoral classification (economic, geopolitical, technological, social and natural), but also taking into account the degree of influence of the factor (global challenges and global risks) on the environment.It is substantiated that in the conditions of globalization of the world economy, the threats receive a corresponding more serious nature. Therefore, government agencies need to develop new effective tools for their minimization in order to prevent negative effects and to implement more productive trade and economic cooperation with partner countries. ; Отмечено, что беспрецедентная динамическая глобализация торгово-экономических отношений и четвертая промышленная революция кардинально трансформируют систему распределения мировой экономики сопровождается ростом влияния глобальных вызовов и рисков, неучет действия которых сплошь снижает эффективность функционирования экономик и ведения международной торговли. Для развивающихся стран, подвергающихся воздействию геополитических вызовов, необходимым с точки зрения реализации национальных интересов и отстаивания государственного суверенитета, становится развитие партнерства со странами, которые являются признанными лидерами мировой экономики.Обосновано, что в условиях глобализации мировой экономики угрозы получают соответствующий более серьезный характер. Поэтому правительственным структурам необходимо разработать новые эффективные инструменты их минимизации для предотвращения негативных последствий и реализации более плодотворного торгово-экономического сотрудничества со странами-партнерами. ; Означено, що безпрецедентна динамічна глобалізація торговельно-економічних відносин та четверта промислова революція кардинально трансформують систему розподілу світової економіки, що супроводжується зростанням впливу глобальних викликів та ризиків, неврахування дії яких суцільно знижує ефективність функціонування економік та ведення міжнародної торгівлі. Для країн, що розвиваються, які зазнають впливу геополітичних викликів, необхідним, з точки зору реалізації національних інтересів та відстоювання державного суверенітету, стає розвиток партнерства з країнами, які є визнаними глобальними лідерами світової економіки.Метою наукової статті є характеристика впливу глобальних ризиків на формування та реалізацію торговельно-економічних політик країн на основі методичних підходів провідних міжнародних економічних інститутів та організацій. Магістральними глобальними ризиками визначено зростання/падіння цін на активи, нафту чи газ, зміни структури торговельно-економічного співробітництва, тероризм, сепаратизм, кліматичні зміни, безробіття, нерівність у доходах, поширення зброї масового знищення, кібератаки тощо.Для досягнення мети і розв'язання завдань статті були використані наступні методи наукового дослідження: системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ, метод кількісного та якісного порівнянь, табличний метод розрахунку ступеня впливу.Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні процесів формування та реалізації торговельно-економічних політик країн в умовах впливу на них екзогенних факторів. Вплив екзогенних факторів охарактеризований не тільки відповідно до секторальної класифікації (економічні, геополітичні, технологічні, соціальні та природні), а й з урахуванням ступеня впливу фактору (глобальні виклики та глобальні ризики) на середовище.Обґрунтовано, що в умовах глобалізації світової економіки загрози отримують відповідний більш серйозний характер. Тому урядовим структурам необхідно розробити нові ефективні інструменти їх мінімізації задля запобігання негативних наслідків та реалізації більш плідного торговельно-економічного співробітництва з країнами-партнерами.
