Search results

The purpose of the article is to analyze theatrical activity as a creative activity aimed at creating objects of intellectual property. Methodology. In the process of scientific research the following scientific methods have been used: dialectical – to identify the basic laws and peculiarities of legal relations that arise in the field of theatrical art; comparative – for comparison of domestic and foreign legislation on theatrical activity; analysis – for the study of legal norms governing relations in the field of theatrical art. The scientific novelty of the work is to determine the peculiarities of the implementation of creative theatrical activity, aimed at the emergence of intellectual property in the theater and the creative personnel of the theater. It was proved the irrationality of the legislative approach, in which the right of the theater to a commercial name arises only if the theater operates as an entrepreneurial entity. The necessity of legislative changes is substantiated, according to which professional creative personnel of theaters has the right to protect intellectual property rights on the results of their creative work in the theatrical art sphere. Conclusions. It is established that during the realization of theatrical activity the objects of copyright (scenarios, musical works, drawings, scenery, etc.) and objects of related rights (performing dances, performing performances, using phonograms, etc.) are used the most often. It is determined that the scenario on the basis of which the performance takes place may be either a new product or a derivative work (in case another dramatic work is processed for a specific stage production). It is proved that the complexity of the delineation of author contributions of certain subjects of theatrical creativity is due to the commonality of their creative work, which is aimed at making one creative result – theatrical production. It is substantiated that the work of the professional creative theater personnel is reduced not only to the fulfillment of a certain labor function, but also leads to the creation of intellectual property objects (objects of copyright and/or related rights). ; Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об'єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний – для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний – для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу – для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об'єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об'єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб'єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату – театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів авторського та/або суміжних прав).

The purpose of the article is to analyze theatrical activity as a creative activity aimed at creating objects of intellectual property. Methodology. In the process of scientific research the following scientific methods have been used: dialectical – to identify the basic laws and peculiarities of legal relations that arise in the field of theatrical art; comparative – for comparison of domestic and foreign legislation on theatrical activity; analysis – for the study of legal norms governing relations in the field of theatrical art. The scientific novelty of the work is to determine the peculiarities of the implementation of creative theatrical activity, aimed at the emergence of intellectual property in the theater and the creative personnel of the theater. It was proved the irrationality of the legislative approach, in which the right of the theater to a commercial name arises only if the theater operates as an entrepreneurial entity. The necessity of legislative changes is substantiated, according to which professional creative personnel of theaters has the right to protect intellectual property rights on the results of their creative work in the theatrical art sphere. Conclusions. It is established that during the realization of theatrical activity the objects of copyright (scenarios, musical works, drawings, scenery, etc.) and objects of related rights (performing dances, performing performances, using phonograms, etc.) are used the most often. It is determined that the scenario on the basis of which the performance takes place may be either a new product or a derivative work (in case another dramatic work is processed for a specific stage production). It is proved that the complexity of the delineation of author contributions of certain subjects of theatrical creativity is due to the commonality of their creative work, which is aimed at making one creative result – theatrical production. It is substantiated that the work of the professional creative theater personnel is reduced not only to the fulfillment of a certain labor function, but also leads to the creation of intellectual property objects (objects of copyright and/or related rights). ; Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об'єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний – для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний – для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу – для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об'єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об'єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб'єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату – театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів авторського та/або суміжних прав).

The current state of regulation of the engineering services market in the world is at the level of constant development and improvement. The formation of a system for concluding contractual relations in the field of engineering services is no exception. The imperfection of the system for concluding the contract for engineering services indicates the weak state of the current management system in the field of innovation and intellectual property in the field of doing business both in a single country and throughout the world, which necessitates revising and improving the principles of concluding contracts in the field of engineering services. The contract for engineering services appeared in the world legislation relatively recently, in science there is still no unity in understanding the nature of this contract, as well as in the terminology used to designate legal relations arising on its basis. There are different, sometimes polar, approaches to the essence, features and elements of the contract for engineering services. In addition, there is still no single mechanism for forming a contract. Given this, an important step towards improving the contract for engineering servicess in civil law will be the formation of a systematic sequence of steps using the IDEF0 functional model. In this regard, the main goal of the article is to form the basic principles of consistency and algorithmization of the process of concluding the contract for engineering servicess on the basis of a functional model IDEF0.

Fast improvement of the IT field requires relevant safety of intellectual assets rights. The legal protection of laptop applications, software programs and foreign legal practices is a contentious issue. With the rapid development of the IT sector within the international context, the issues of copyright safety, patenting and non-disclosure of personal data have gained urgency. The research methodology involved the use of methods of analysis and synthesis, logical and system - structural analysis, control methods, structural and functional analysis in combination with the method of case study and the method of content analysis. The article comprehensively analyses the modern perspective of intellectual belongings proper and copyright in IT outsourcing. The scope of unconventional challenges in the sphere of copyright safety inside the area of IT sphere are exemplified using the case of Ukraine. The case addresses opportunities to enhance the regulatory framework for copyright safety of experts engaged in IT outsourcing. It is stressed that the existing legal procedures and methods are slower in responding to changes in the field of IT outsourcing than the world's quickest trends in this sphere.

The objective of the study was to identify forms, main objectives and regulatory measures that can improve the development of the legal regulation of dividend payments in a limited liability company. The study involved three methods: direct observation, comparison, and analysis of the content of documents that provide legal regulation of dividend payments at the state and interstate levels. Eight important factors influencing dividend policy are presented. The success of business activity depends directly on the regularity of profits and the amount of capital of the company, while it is inversely dependent on the regularity and size of dividends. It is concluded that the type and form of dividend policy is partly governed by the rule of law and partly determined by non-legal business factors. An optimal dividend policy means that there must be an appropriate balance between the payment of current dividends and the future growth of the company's profits. In this case, the procedure established by law and the sequence of shares preceding the payment of dividends indicates the partial entrepreneurial freedom of the participants in this case.