Suchergebnisse

Problems of stress itself and the human response to an acute stress play an important role in the prehospital and early hospital stages of administering emergency medical care. This concerns both individual cases, and a large number of victims in emergency situations, various disasters, military actions, etc. Besides, this issue is of a current importance in administe­ring the medical aid in emergencies in the structure of somatic pathology. An acute stress reaction and the reaction of the person to stress when exposed to isolated psychogenic factor and its combination with somatic one occupies a special place. Mentioned above implies a certain training of specialists of somatic profile or managing patients in conjunction with a psychiatrist, clinical psychologist or psychotherapist.The paper presents an analysis of the meanings used in the research and clinical practice terminology on stress problems. There was drawn a distinction between stress reaction itself to the impact of the stress factor in the structure of stress and psychosomatic reaction of the body to stress. It was shown that the response to stress takes a long period of time (in contrast to stress reaction) and has a significant influence on the course and treatment of somatic disorders after exposure of the stress factor. The paper presents the characteristics of the course of psychogenic and somatogenic stress. It is shown that an acute clinical course is peculiar only to somatogenic stress and it ends with recovery, adaptation of the organism to injury or with a death. Isolated psychogenic stress or such in the background of somatogenic one can acquire properties of chronic stress. The following factors can lead to the condition mentioned above: a) mental revival of experienced stress event; b) the features of the reaction of the person who has to endure stress. In the absence of adequate assistance and further treatment by appropriate specialists this can be accompanied by a further development of mental disorders (most often — posttraumatic stress disorder).A detailed analysis of the nosological types of the mental stress reactions has been carried out in terms of ICD-10. A clear distinction between the classes of the mental reaction was given. Particular attention is paid to the manifestations within the psychological reaction, which is often neglected in clinical practice. Neurotic level of violations has not specific signs, it differs little from generally accepted nosological forms, it is necessarily tied to the stress factor. As a rule, it has the nature of an asthenic, depressive, anxiety and depressive neuroses.Particular attention is paid to the acute stress response of psychotic rank, particularly the most common severe affective-shock response. This is important because of an inadequate perception of the reality by the victims; loss of ability to critical assessment of what is going on and, as a consequence, the lack of appropriate behavior; threats from victims to themselves and other people. Manifestations of the reactive psychosis are analyzed within the limits of psychotic rank.The paper presents an analysis of psychopharmacotherapy by the different classes of medications, indications for their use. There are given approximate treatment regimens for syndrome manifestations of acute stress reaction. There are shown tactical options for emergency medical and mental health care in disorders being analyzed, necessity of the further treatment. The necessity of careful attention to this disease is justifies, as in the absence of timely and adequate help it leads to the development of psychiatric disease and disability of victims. Data can be used in the training of paramedical personnel, doctors of emergency medical services, services involved in providing medical help to victims of emergencies, disasters, military operations, general practitioners in the treatment of emergency conditions. ; Проблемы собственно стресса и реакции человека на острый стресс занимают важное место на догоспитальном и раннем госпитальном этапах оказания экстренной медицинской помощи. Это касается как единичных случаев, так и большого числа пострадавших при чрезвычайных ситуациях, различных катастрофах, боевых действиях и т.д. Кроме того, этот вопрос актуален при оказании экстренной медицинской помощи при неотложных состояниях в структуре соматической патологии. Особое место занимают острая стрессорная реакция и реакция личности на стресс при воздействии изолированного психогенного фактора и в его сочетании с соматическим. Последнее предполагает определенную подготовку специалистов соматического профиля или ведение пациентов совместно с психиатром, медицинским психологом или психотерапевтом. В работе представлен анализ смысловой нагрузки используемой в научной и клинической практике терминологии по проблемам стресса. Проведено разграничение между собственно стрессорной реакцией на воздействие стрессорного фактора в структуре стресса и психосоматической реакцией организма на стресс. Показано, что реакция на стресс занимает длительный промежуток времени (в отличие от стрессорной реакции) и оказывает значительное влияние на течение и лечение соматических нарушений после воздействия стрессорного фактора. В работе представлены особенности течения психогенного и соматогенного стресса. Показано, что соматогенному стрессу присуще только острое течение и заканчивается он выздоровлением, адаптацией организма к повреждению или смертью. Психогенный изолированный стресс или таковой на фоне соматогенного может приобретать свойства хронического стресса. К этому приводят: а) ментальное оживление переживаний событий перенесенного стресса; б) особенности реакции личности на перенесенный стресс. При отсутствии адекватной помощи и дальнейшего лечения специалистами соответствующего профиля это сопровождается в дальнейшем развитием психической патологии (наиболее часто — посттравматического стрессового расстройства).Проведен детальный анализ нозологических вариантов психической реакции на стресс в рамках МКБ-10. Дано четкое разграничение рангам психического реагирования. Особое внимание уделено проявлениям в рамках психологического реагирования, которому в клинической практике очень часто не уделяется должного внимания. Невротический уровень нарушений не носит специфических признаков, по проявлениям мало отличается от общепризнанных нозологических форм, обязательно привязан к стрессорному фактору. Как правило, это носит характер астенического, депрессивного, тревожно-депрессивного неврозов.Особое внимание уделено острой реакции на стресс психотического ранга, в частности наиболее часто встречающейся острой аффективно-шоковой реакции, в связи с важностью этих проявлений по причинам: неадекватного восприятия пострадавшими реальной действительности; потери способности критической оценки происходящего, и как следствие — отсутствия адекватного поведения; угроз, которые несут пострадавшие для себя и окружающих. В рамках психотического ранга проанализированы проявления реактивных психозов.В работе представлен анализ психофармакотерапии различными классами препаратов, показания для их использования. Приведены ориентировочные схемы терапии при различных синдромных проявлениях острой реакции на стресс. Показаны тактические варианты оказания экстренной медицинской и психиатрической помощи при анализируемых нарушениях, необходимость дальнейшего лечения. Обоснована необходимость пристального внимания к данной патологии, так как при отсутствии своевременной и адекватной помощи она приводит к развитию психиатрической патологии и инвалидизации пострадавших. Данные могут быть использованы при подготовке среднего медицинского персонала, врачей службы экстренной медицинской помощи, служб, участвующих в оказании медицинской помощи пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций, катастроф, военных действий, врачей общего профиля при терапии неотложных состояний. ; Проблеми власне стресу й реакції людини на гострий стрес займають важливе місце на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах надання екстреної медичної допомоги. Це стосується як пооодиноких випадків, так і великої кількості потерпілих при надзвичайних ситуаціях, різних катастрофах, бойових діях тощо. Крім того, це питання актуальне при наданні екстреної медичної допомоги при невідкладних станах у структурі соматичної патології. Особливе місце займають гостра стресорна реакція й реакція особистості на стрес при впливі ізольованого психогенного фактора та в його комбінації з соматичним. Останнє передбачає певну підготовку фахівців соматичного профілю або ведення пацієнтів разом із психіатром, медичним психологом або психотерапевтом. У роботі представлено аналіз смислового навантаження використовуваної в науковій і клінічній практиці термінології з проблем стресу. Проведено розмежування між власне стресорною реакцією на вплив стресорного фактора в структурі стресу й психосоматичною реакцією організму на стрес. Показано, що реакція на стрес займає тривалий проміжок часу (на відміну від стресорної реакції) і значно впливає на перебіг і лікування соматичних порушень після дії стресорного фактора. У роботі представлено особливості перебігу психогенного й соматогенного стресу. Показано, що соматогенному стресу притаманний тільки гострий перебіг, що закінчується видужанням, адаптацією організму до ушкодження або смертю. Психогенний ізольований стрес або такий на тлі соматогенного може набувати властивостей хронічного стресу. До цього приводять: а) ментальне пожвавлення переживань подій перенесеного стресу; б) особливості реакції особистості на перенесений стрес. При відсутності адекватної допомоги й подальшого лікування фахівцями відповідного профілю це далі призводить до розвитку психічної патології (найбільше часто — посттравматичного стресового розладу).Проведено детальний аналіз нозологічних варіантів психічної реакції на стрес у рамках МКХ-10. Подано чітке розмежування рангам психічного реагування. Особлива увага приділена проявам у рамках психологічного реагування, якому в клінічній практиці дуже часто не приділяється належної уваги. Невротичний рівень порушень не носить специфічних ознак, по проявах мало відрізняється від загальновизнаних нозологічних форм, обов'язково прив'язаний до впливу стресорного фактора. Як правило, це носить характер астенічного, депресивного, тривожно-депресивного неврозів.Особлива увага приділена гострій реакції на стрес психотичного рангу, зокрема гострій афективно-шоковій реакції, що найчастіше зустрічається, у зв'язку з важливістю цих проявів через: неадекватне сприйняття потерпілими реальної дійсності; втрати здатності критичної оцінки того, що відбувається, та як наслідок — відсутності адекватної поведінки; загрози, що несуть потерпілі для себе й навколишніх. У рамках психотичного рангу проаналізовано прояви реактивних психозів.У роботі представлено аналіз психофармакотерапії різними класами препаратів, показання для їхнього використання. Наведено орієнтовні схеми терапії при різних синдромних проявах гострої реакції на стрес. Показано тактичні варіанти надання екстреної медичної й психіатричної допомоги при аналізованих порушеннях, необхідність подальшого лікування. Обґрунтована необхідність пильної уваги до даної патології, тому що при відсутності своєчасної й адекватної допомоги вона призводить до розвитку психіатричної патологіїйності в потерпілих. Дані можуть бути використані при підготовці середнього медичного персоналу, лікарів служби екстреної медичної допомоги, служб, що беруть участь у наданні медичної допомоги потерпілим в умовах надзвичайних ситуацій, катастроф, воєнних дій, лікарів загального профілю при терапії невідкладних станів.