Suchergebnisse

Purpose: to study evaluation features, analysis and planning social programs which used in public health and development ways to improve them. Materials and Methods. In the process of research the general scientific methods of research were used: historical, method of comparative analysis, and statistical groupings. Results. Public health policy is formed by building a system that is a set of tools, procedures and measures implemented by governmental and non-governmental institutions to promote public health, prevent disease, prolong active and working age, promote a healthy lifestyle through united efforts of the whole society. Social programs in this area are designed to implement these tools at the state and regional levels. The formation of social programs in public health is largely unsystematic –there are no generally accepted standards of public social reporting. In this regard, the urgency of studying the basics of social programs, as well as practical mechanisms, their implementation in accordance with modern requirements is growing. The current state of social programs in public health research has shown the presence of a number of theoretical, methodological, economic, organizational, legal problems. Evidence suggests that investing in public health is generally cost-effective for the health care sector, other sectors, and the economy in a broad sense, with a fourfold return on every US dollar invested. A clear position of the state is important for the further development of social programs in public health. The state created the basic conditions for the development of such programs and these conditions were important for the initial stage of their formation. Today they are not enough. Conclusions. The state should create a regulation system of such programs, which will reflect not only tax benefits, but also other preferences for developers of such programs. Particular attention should be paid to overcoming the COVID-19 pandemic, which has made significant changes in a number of chronic and acute diseases. ; Мета: вивчити особливості оцiнки, аналiзу та планування соцiальних програм, якi застосовують у громадському здоров'ї, розробка шляхiв їх удосконалення. Матерiали i методи. У процесi дослідження використовували загальнонауковi методи: iсторичний, метод порiвняльного аналiзу та статистичних групувань. Результати. Політика щодо громадського здоров'я формується шляхом побудови такої системи, яка є комплексом інструментів, процедур і заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, запобігання захворюванням, подовження активного та працездатного віку, заохочення до здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усього суспільства. Соціальні програми у цій сфері покликані зреалізувати ці засоби як на державному, так і на регіональному рівнях. Формування соцiальних програм у громадському здоров'ї багато в чому має безсистемний характер – вiдсутнi загальноприйнятi стандарти публiчної соцiальної звiтностi. У зв'язку з цим зростає актуальнiсть вивчення основ соцiальних програм, а також практичних механiзмiв, їх впровадження вiдповiдно до сучасних вимог. Дослiдження сучасного стану соцiальних програм у громадському здоров'ї показало наявнiсть ряду теоретичних, методологiчних, економiчних, органiзацiйних, правових проблем. Фактичні дані свідчать, що інвестиції в громадське здоров'я загалом економічно вигідні для сектора охорони здоров'я, інших секторів та економіки в широкому розумінні з розрахунку чотириразового повернення від кожного вкладеного долара США. Висновки. Для подальшого розвитку соцiальних програм у громадському здоров'ї важливою є чiтка позицiя держави. Держава створила базиснi умови для розвитку таких програм і цi умови мали важливе значення для початкового етапу їх становлення. Сьогоднi їх уже явно недостатньо. Держава повинна створити систему регулювання таких програм, в якiй знайдуть своє вiдображення не тiльки податковi пiльги, а й iншi преференцiї для розробників подiбних програм. Особливу увагу варто приділити проблемі подолання пандемії COVID-19, яка внесла суттєві зміни в ряд перебігу хронічних та гострих захворювань.