Suchergebnisse

This paper discusses the system of conceptual metaphors reconstructed via analysis of metaphorical expressions (ME) employed by eight popular Ukrainian newspapers (Holos Ukrainy, Uriadovyi Kurier, Den', Dzerkalo Tyzhnya, Gazeta Po-Ukrains'ky, Segodnya, Ukraina Moloda, and Kommmentarii) published in January – June, 2016. The ME describe perceptions of the EU, Ukraine, and their cooperation in the target conceptual spaces of POLITICS and ECONOMY. The data are processed according to an authentic methodology applicable to multiple metaphorical expressions [Zhabotynska 2013a; 2013b; 2016]. Grounded on the findings of Conceptual Metaphor Theory [Lakoff and Johnson 1980], this methodology represents an algorithm for exposure and further description of conceptual metaphors applied inathematically homogeneous discourse, and manifested by multiple ME. Their analysis, aiming to portray some metaphorical system as a whole, provides an in-depth study of its target andsource conceptual spaces and an empirically rigorous account of their cross-mapping influenced by the discourse type. In this study focused on mass media political discourse, the reconstructed system of conceptual metaphors demonstrates Ukraine's stance on its relations with the EU and contributes to understanding the role of political metaphor as a mind-shaping device ; В статье рассматривается система концептуальнх метфор, реконструированных на основе анализа метафорических выражений (МВ), использованных в 8 украинских газетах (Голос України, Урядовий кур'єр, День, Дзеркало тижня, Газета по–українськи, Сегодня, Україна молода та Комментарии), публикации которых охватывают январь – июнь 2016 г. МВ описывают восприятие ЕС, Украины и их сотрудничества в референтных концептуальных сферах ПОЛИТИКА и ЭКОНОМИКА. Обработка данных осуществляется с привлечением аутентичной методологии, предназначенной для анализа больших массивов метафорических выражений [Жаботинская 2013a; 2013b; 2016]. Основанная на наработках теории концептуальной метафоры [Lakoff and Johnson 1980], эта методология предлагает алгоритм для выявления и дальнейшего описания концептуальных метафор, представленных в тематически гомогенном дискурсе и манифестированных множественными МВ. Их анализ, направленный на воспроизведение целостной метафорической системы, обеспечивает углубленное исследование её референтной и коррелятивной сфер, а также эмпирически обоснованное объяснение взаимодействия этих сфер, особенности которого предопределяются типом дискурса. В статье, сосредоточенной на политическом дискурсе СМИ, реконструированная система концептуальных метафор выявляет позиционирование Украины относительно ее взаимоотношений с EС и способствует уяснению роли политической метафоры как инструмента для формирования сознания. ; У статті розглядається система концептуальних метафор, реконструйованих на підставі аналізу метафоричних виразів (МВ), застосованих у 8 українських газетах (Голос України, Урядовий кур'єр, День, Дзеркало тижня, Газета по–українськи, Сегодня, Україна молода та Комментарии), публікації яких охоплюють січень – червнень 2016 р. МВ описують сприйняття ЄС, України та їхнього співробітництва у референтних концептуальних царинах ПОЛІТИКА та ЕКОНОМІКА. Опрацювання даних відбувається із залученням автентичної методології, призначеної для аналізу великих масивів метафоричних виразів [Жаботинская 2013a; 2013b; 2016]. Заснована на доробку теорії концептуальної метафори [Lakoff and Johnson 1980], ця методологія надає алгоритм для виявлення і подальшого опису концептуальних метафор, представлених у тематично гомогенному дискурсі і маніфестованих множинними МВ. Їхній аналіз, спрямований на відтворення цілісної метафоричної системи, забезпечує поглиблене дослідження її референтної і корелятивної царин, а також емпірично обґрунтоване пояснення взаємодії цих царин, особливості якої залежать від типу дискурсу. У статті, зосередженій на політичному дискурсі ЗМІ, реконструйована система концептуальних метафор демонструє позиціювання України щодо її відносин із ЄС і сприяє з'ясуванню ролі політичної метафори як засобу формування свідомості.

This special issue presents findings of the transnational research project "Crisis, Conflict and Critical Diplomacy: EU Perceptions in Ukraine, Israel and Palestine" (C3EU) (2015-2018) focusing on Ukraine-specific results [C3EU, online]. Supported by the Erasmus+ of European Commission, C3EU united experienced and early careers scholars into a research team of 36 who studied and facilitated best practice in EU perceptions research. The results of the project contributed to policy debates on EU global and regional governance and fostered academic-policy-makers' dialogues in Ukraine and the EU. Leading to this extensive outreach to the stakeholders, the C3EU research consortium had consolidated academic excellence by gathering linguistic and non-linguistic information, and producing comprehensive and methodologically rigorous analyses of EU perceptions and narratives in Ukraine and Israel/Palestine reflecting major societal challenges. The articles published in this special issue focused on perceptions and images exposed in narratives on the EU, Ukraine and EU—Ukraine relations are interdisciplinary. They combine methodologies of cognitive and communicative linguistics with the findings of communication and media studies, cultural studies, political science, international relations, and European integration studies. ; Этот тематический выпуск журнала представляет результаты международного исследовательского проекта "Кризис, конфликт и критическая дипломатия: восприятия Евросоюза Украиной и Израилем / Палестиной" (C3EU) (2015-2018) в части, связанной с Украиной [C3EU, online]. Проект C3EU, поддержанный программой Еврокомиссии "Эразмус+", объединил 36 опытных и молодых специалистов, которые всвоем исследовании руководствовались современными достижениями студий, посвященных восприятию ЕС. Результаты проекта стали вкладом в дебаты относительно участия ЕС в регуляции глобальных и локальных процессов, а также стимулировали научно обоснованный диалог между политическими кругами Украины и ЕС. Ориентированный на получение конкретных практических результатов, исследовательский коллектив C3EU стремился достичь академического качества путем обработки языковых и неязыковых данных с помощью тщательно разработанного методологического аппарата, позволяющего выявить особенности восприятия ЕС в Украине иИзраиле / Палестине с учетом основных общественных проблем современности. Статьи, опубликованные в этом тематическом выпуске, посвященном восприятиям и образам ЕС, Украины и отношений между ними, являются междисциплинарными. Они объединяют методологические положения когнитивной и коммуникативной лингвистики с положениями коммуникативных имедийных студий, культурологии, политологии, равно как и студий в области международных отношений и европейской интеграции. ; Цей тематичний випуск журналу містить доробок міжнародного дослідницького проекту "Криза, конфлікт та критична дипломатія: сприйняття Євросоюзу Україною та Ізраїлем / Палестиною" (C3EU) (2015-2018) у частині, пов'язаною з Україною [C3EU, online]. Проект C3EU, підтриманий програмою Єврокомісії "Еразмус+", поєднав 36 досвідчених та молодих фахівців, які у своєму дослідженні послуговувалися сучасними досягненнями студій, присвячених сприйняттю ЄС. Результати проекту стали внеском у дебати стосовно участі ЄС у регуляції глобальних і локальних процесів тастимулювали науково обґрунтований діалог між політичними колами України та ЄС. Орієнтований на отримання конкретних практичних результатів, дослідницький колектив C3EU намагався досягти академічної якості шляхом опрацювання мовних та позамовних даних за допомогою ретельно розробленого методологічного апарату, який дозволяє виявити особливості сприйняття ЄС в Україні та Ізраїлі / Палестині з урахуванням основних суспільних викликів сучасності. Статті, опубліковані в цьому тематичному номері, присвяченому сприйняттю та образам ЄС, України тавідносинам між ними, є міждисциплінарними. Воно поєднують методологічні положення когнітивної та комунікативної лінгвістики із положеннями комунікативних і медійних студій, культурології, політології, а також студій у галузях міжнародних відносин та європейської інтеграції.

Contributing to the 'narrative turn' in International Relations and offering an answer to the question 'What makes a strategic narrative efficient?', this article adds to the methodological theorization of the formation and projection phases of the narrative's lifecycle. We suggest that the impact of the constructed image in the narrative can be reinforced by the interplay of at least three projection properties: (1) content accentuation and priming, through iterations; (2) content contextualization, through historical and cultural resonance with the consumers' memories; and (3) content verbalization, through narrative tactics that evoke a range of the consumers' involved attitudes to the framed image. These properties, being intrinsic ingredients of the projected content, tend to enhance emotions. In our work, they get traction in the antagonistic narrative tailored by the Russian propaganda to depict Ukraine orientated towards the European Union (EU). The empirical case study analyses articles published on the Russian e-news platforms portraying the EU granting Ukrainians visa-free travel to the Schengen area in 2017, a milestone in Ukraine–EU relations. We define Russia's narrative, created in reaction to this event, as antagonistic and consider it to be a precursor of the aggressive narrative crafted/employed by Russia to justify its 2022 military assault on Ukraine's sovereignty.