Suchergebnisse

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.