Suchergebnisse

The study aims to compare CSOs at the national and regional (Ukrainian part of Carpathian Euroregion) levels for possible disparities. It is mainly based on the results of secondary analysis of available official statistical and fiscal data, as well as those published in the study reports. In particular, there were analyzed the Bulletins «Activity of the Civic Associations in Ukraine» and «Indicators of United State Registry of the Companies and Organizations of Ukraine» published by the State Statistics Service of Ukraine and its regional departments during 2014-2018. Also the quantitative results of studies done by National Institute for Strategic Studies, Corestone Group and GfK Ukraine, CCC Creative Center, and other institutions were examined. Relevance to the problem of research and its regional boundaries has been employed as a main selection criterion for the secondary data used. Civil society organizations (CSOs) perform exceptional role in providing social services to the inhabitants of the Carpathian region of Western Ukraine. However, they operate in a certain environment significantly influencing respectively their sustainability and capacity to offer high quality services. Obviously, the impact of environment differs regionally, creating unequal opportunities for organizations working in diverse parts of the country. This study aimed to compare CSOs at the national and regional (Ukrainian part of Carpathian Euroregion) levels for possible disparities. The author used secondary analysis of available official statistical and fiscal data, as well as data published in the study reports. He argues that despite actually the same legal, fiscal, and political environment, there are remarkable disparities between CSOs at the national and regional levels. These discrepancies are less evident regarding number and type of operating organizations, their fields of activity but are more significant in respect to available funding and its sources, budgets, staff involved, and environment for philanthropy. ; Метою статті є порівняння організацій громадянського суспільства на національному та регіональному (українській частині Карпатського єврорегіону) рівнях щодо можливих диспропорцій. Організації громадянського суспільства відіграють виняткову роль в наданні соціальних послуг населенню Карпатського регіону України. Будучи більш гнучкими та наближеними до клієнтів, вони стали провідниками інноваційних підходів та, в значній мірі, забезпечили доступність послуг для вразливих груп в регіоні. Водночас цілком очевидним є той факт, що організації громадянського суспільства працюють у певному середовищі, яке суттєво впливає на їх сталість та здатність надавати своєчасні та якісні послуги населенню. Природньо, що вплив середовища має регіональні особливості, а відповідно і наслідки для організацій, що працюють в різних місцевостях країни. Метою даного дослідження є порівняння організацій громадянського суспільства національного рівня і української частини Карпатського Єврорегіону. Зокрема проведень аналіз кількісного співвідношення та сфер діяльності організацій громадянського суспільства на національному та регіональному рівнях. Досліджено відмінності у кадровому забезпеченні між організаціями на згаданих рівнях. Виявлено регіональні особливості щодо джерел фінансування організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано вплив законодавчого поля та середовища для філантропії на організації в регіоні. Автор використав переважно вторинний аналіз статистичних та фіскальних даних, а також матеріалів попередніх досліджень. Вивченню підлягали два види організацій громадянського суспільства, а саме: громадські організації та благодійні фонди. Встановлено, що незважаючи на практично ідентичне правове, фіскальне та політичне середовище, в яких працюють організації громадянського суспільства України, існують суттєві регіональні відмінності. Вони меншою мірою проявляються у кількості організацій та сферах їх діяльності, але є значно помітнішими у питаннях доступності фінансування та його джерелах, розмірах бюджету, кадрового забезпечення та середовища для філантропії. Виявленні відмінності рівною мірою можуть вказувати як на сильні сторони, так і на виклики для організацій громадянського суспільства регіону. У будь-якому разі вони повинні враховуватися в процесі організаційного розвитку, плануванні діяльності та забезпеченні сталості організацій громадянського суспільства української частини Карпатського Єврорегіону.

The study aims to compare CSOs at the national and regional (Ukrainian part of Carpathian Euroregion) levels for possible disparities. It is mainly based on the results of secondary analysis of available official statistical and fiscal data, as well as those published in the study reports. In particular, there were analyzed the Bulletins «Activity of the Civic Associations in Ukraine» and «Indicators of United State Registry of the Companies and Organizations of Ukraine» published by the State Statistics Service of Ukraine and its regional departments during 2014-2018. Also the quantitative results of studies done by National Institute for Strategic Studies, Corestone Group and GfK Ukraine, CCC Creative Center, and other institutions were examined. Relevance to the problem of research and its regional boundaries has been employed as a main selection criterion for the secondary data used. Civil society organizations (CSOs) perform exceptional role in providing social services to the inhabitants of the Carpathian region of Western Ukraine. However, they operate in a certain environment significantly influencing respectively their sustainability and capacity to offer high quality services. Obviously, the impact of environment differs regionally, creating unequal opportunities for organizations working in diverse parts of the country. This study aimed to compare CSOs at the national and regional (Ukrainian part of Carpathian Euroregion) levels for possible disparities. The author used secondary analysis of available official statistical and fiscal data, as well as data published in the study reports. He argues that despite actually the same legal, fiscal, and political environment, there are remarkable disparities between CSOs at the national and regional levels. These discrepancies are less evident regarding number and type of operating organizations, their fields of activity but are more significant in respect to available funding and its sources, budgets, staff involved, and environment for philanthropy. ; Метою статті є порівняння організацій громадянського суспільства на національному та регіональному (українській частині Карпатського єврорегіону) рівнях щодо можливих диспропорцій. Організації громадянського суспільства відіграють виняткову роль в наданні соціальних послуг населенню Карпатського регіону України. Будучи більш гнучкими та наближеними до клієнтів, вони стали провідниками інноваційних підходів та, в значній мірі, забезпечили доступність послуг для вразливих груп в регіоні. Водночас цілком очевидним є той факт, що організації громадянського суспільства працюють у певному середовищі, яке суттєво впливає на їх сталість та здатність надавати своєчасні та якісні послуги населенню. Природньо, що вплив середовища має регіональні особливості, а відповідно і наслідки для організацій, що працюють в різних місцевостях країни. Метою даного дослідження є порівняння організацій громадянського суспільства національного рівня і української частини Карпатського Єврорегіону. Зокрема проведень аналіз кількісного співвідношення та сфер діяльності організацій громадянського суспільства на національному та регіональному рівнях. Досліджено відмінності у кадровому забезпеченні між організаціями на згаданих рівнях. Виявлено регіональні особливості щодо джерел фінансування організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано вплив законодавчого поля та середовища для філантропії на організації в регіоні. Автор використав переважно вторинний аналіз статистичних та фіскальних даних, а також матеріалів попередніх досліджень. Вивченню підлягали два види організацій громадянського суспільства, а саме: громадські організації та благодійні фонди. Встановлено, що незважаючи на практично ідентичне правове, фіскальне та політичне середовище, в яких працюють організації громадянського суспільства України, існують суттєві регіональні відмінності. Вони меншою мірою проявляються у кількості організацій та сферах їх діяльності, але є значно помітнішими у питаннях доступності фінансування та його джерелах, розмірах бюджету, кадрового забезпечення та середовища для філантропії. Виявленні відмінності рівною мірою можуть вказувати як на сильні сторони, так і на виклики для організацій громадянського суспільства регіону. У будь-якому разі вони повинні враховуватися в процесі організаційного розвитку, плануванні діяльності та забезпеченні сталості організацій громадянського суспільства української частини Карпатського Єврорегіону.

Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.

Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.