Suchergebnisse

The purpose of the work. Research is devoted to the analysis of the place and role of UNESCO, the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Policies and programs of UNESCO as a representant of the international cultural cooperation and the specifics of UNESCO strategies within its five sectors are analyzed. Research methodology consists of systematic, structural and functional comparative analysis methods, allowing understanding the role of UNESCO in organization, coordination, dissemination and strengthening the international dialogue of nations, cultures and civilizations based on a study of the legislative framework, key sectors and organization policy. Scientific novelty reveals in expanding notions of the role of UNESCO and in actualization of problems and challenges facing by the processes of international cooperation in culture. The analysis of Educational, Scientific and Cultural sectors made by UNESCO policy provides the opportunity to outline the potential of the United Nations and UNESCO in strengthening peace and sustainable human development, the inclusive legislation, standards and specific operational actions tools to safeguard and promote the development of culture, the augmentation of cultural institutions, professional networks and attract people around the world to the culture creation. Conclusion. UNESCO activity aims to create a new humanism that links human development with the planet preservation and ensures equal access to all the benefits of education, science, culture, communication and information, facilitates the inclusive society creation, development of which ensures social justice, diversity, tolerance and understanding. UNESCO strategies focus on developing the specific proposals for the formation of integral, innovative and efficient structures and expansion of interdisciplinary approaches in program implementation. These programs agreed on international, global, regional and state level, thematically focus and result- oriented, directly or indirectly take into account the priorities of the global UNESCO strategy. ; Цель работы - проанализировать стратегии и программы ЮНЕСКО как репрезентанта функционирования международного культурного сотрудничества, выяснить специфику стратегий ЮНЕСКО в рамках ее пяти секторов. Методология исследования заключается в применении системного, структурно-функционального, сравнительного методов анализа, что позволяет определить роль ЮНЕСКО в организации, координации, распространении и укреплении международного диалога народов, культур, цивилизаций во имя мира на основе исследования законодатель­ной базы, основных секторов и стратегий организации. Научная новизна работы заключается в расширении пред­ставлений о деятельности и роли ЮНЕСКО в актуализации проблем и вызовов, возникающих в процессе кооперации стран мира в сфере культуры. Анализ культурной политики ООН и ЮНЕСКО позволяет обозначить их культуротворческий потенциал в укреплении мира и устойчивого развития человечества, тех инклюзивных законо­дательных актов, стандартов, инструментов конкретных оперативных действий, обеспечивающих и стимулирующих развитие культуры, способствующих наращиванию культурных учреждений, сетей профессионалов, и привлечению населения по всему миру к культуротворчеству. Выводы. Деятельность ЮНЕСКО направлена на формирование но­вого гуманизма, который связывает развитие общества с сохранением планеты и обеспечивает равный доступ ко всем преимуществам образования, науки, культуры, коммуникации и информации, способствует созданию инклю­зивного общества, развитие которого обеспечивает социальную справедливость, разнообразие, терпимость, взаимо­понимание. Стратегии ЮНЕСКО отличает ориентация на разработку конкретных предложений по формированию целостных, инновационных и эффективных структур и расширение междисциплинарности в реализации программ. Эти программы согласовываются на международном глобальном, региональном уровнях и уровне стран, конкретно тематически направлены, ориентируются на достижение конкретного результата, прямо или косвенно учитывают глобальные приоритеты стратегии ЮНЕСКО. ; Мета роботи - проаналізувати стратегії та програми ЮНЕСКО як репрезентанти функціонування міжна­родного культурного співробітництва, з'ясувати специфіку стратегій ЮНЕСКО у межах її п'яти секторів. Методо­логія дослідження полягає в застосуванні таких методів культурологічного аналізу, як: системний, структурно- функціональний та порівняльний, що дає змогу усвідомити роль ЮНЕСКО в організації, координації, поширенні й зміцненні міжнародного діалогу народів, культур, цивілізацій в ім'я миру на основі дослідження законодавчої бази, основних секторів та стратегій організації. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про діяльність і роль ЮНЕСКО в актуалізації проблем та викликів, що постають у процесі кооперації країн світу в сфері культури. Аналіз політики, розробленої ООН з питань освіти, науки та культури, дає можливість окреслити культуротворчий і культуроохоронний потенціал ООН і ЮНЕСКО у зміцненні миру і стабільного розвитку людства, тих інклюзивних законодавчих актів, стандартів, інструментів конкретних оперативних дій, які забезпечують та стимулюють розвиток культури, сприяють нарощуванню культурних установ, мереж професіоналів та залученню населення по всьому сві­ту до культуротворення. Висновки. Діяльність ЮНЕСКО спрямована на формування нового гуманізму, який пов'язує людський розвиток зі збереженням планети і забезпечує рівний доступ до всіх переваг освіти, науки, куль­тури, комунікації та інформації, сприяє створенню інклюзивного суспільства, розвиток якого забезпечує соціальну справедливість, різноманітність, терпимість і взаєморозуміння. Стратегії діяльності ЮНЕСКО відрізняє орієнтація на розробку конкретних пропозицій формування цілісних, інноваційних і ефективних структур та розширення між- дисциплінарності в реалізації програм. Ці програми узгоджуються на міжнародному глобальному, регіональному рівнях і рівні країн, конкретно тематично спрямовані, орієнтуються на досягнення конкретного результату, прямо або опосередковано враховують глобальні пріоритети стратегії ЮНЕСКО.