Suchergebnisse

The peculiarities of functioning of the social state institute in the conditions of globalization are investigated. Three scenarios of the impact of globalization on the welfare state are analyzed: negative, skeptical and positive. It is noted that the negative scenario links the link between globalization and the decline of welfare states; this link is defined as destructive because national states lose autonomy over social security policies. The skeptical scenario argues for the insignificant impact of economic globalization on the welfare state, as well as preserving the capacity of nation-states for social policy autonomy. The positive scenario has the least support in political science discourse; it assumes that globalization and the welfare state are compatible and mutually reinforcing. The article states that there is no stablescientific consensus on determining the content, boundaries, consequences of the impact of globalization on the welfare state. Proved working hypotheses: 1) economic globalization in its neo-liberal form, despite its obvious advantages, provokes excessive differentiation of income, migration flows, promotes technological unemployment, etc.; 2) the institute of the welfare state, within its current models, is not able to respond adequately to them, and therefore there is a prospect of updating national models of social policy. It is emphasized that globalization is affecting the institution of the welfare state not in a single scenario in different countries. It is suggested that the level of influence of globalization on the welfare state depends on the model of the welfare state; in particular, it is the strongest in the welfare state of the social-democratic model. It is emphasized that the extent of the impact of globalization on the welfare state is still dependent on the position of the nation-states themselves, first ‒ their willingness to reform national social security systems towards the introduction of systems of active social protection (stimulating human activity in the labor market, limiting passive spending, etc.). ; Досліджено особливості функціонування інституту соціальної держави в умовах глобалізації. Проаналізовано три сценарії впливу глобалізації на соціальну державу – негативний, скептичний і позитивний. Відзначено, що негативний сценарій доводитьзв'язок між глобалізацію та скороченням соціальних держав; цей зв'язок визначено як руйнівний, бо національні держави втрачають автономію щодо політики соціального забезпечення. Скептичний сценарій аргументує незначний вплив економічної глобалізації на соціальну державу, а також збереження потенціалу національних держав щодо самостійності соціальної політики. Позитивний сценарій має найменшу підтримку в політологічному дискурсі; він передбачає, що глобалізація та соціальна держава сумісні та взаємно посилюють одна одну. У статті констатовано, що щодо визначення змісту, меж, наслідків впливу глобалізації на соціальну державу стійкий науковий консенсус відсутній. Доведено робочі гіпотези: 1) економічна глобалізація в її неоліберальній формі, попри очевидні переваги, провокує надмірну диференціацію доходів, міграційні потоки, сприяє технологічному безробіттю тощо; 2) інститут соціальної держави в межах нинішніх його моделей, не спроможний адекватно реагувати на них, а відтак є перспектива на оновлення національних моделей соціальної політики. Підкреслено, що глобалізація впливає на інститут соціальної держави не за єдиним сценарієм у різних країнах. Висловлено припущення, що рівень впливу глобалізації на соціальну державу узалежнений від моделі соціальної держави; зокрема найсильнішим він є щодо соціальної держави соціал-демократичної моделі. Наголошено, що міра впливу глобалізації на соціальну державу на сьогодні ще узалежнена від позиції самих національних держав, найперше – їх готовності реформувати національні системи соціального забезпечення в напрямі довпровадження систем активного соціального захисту (стимулювання активності людини на ринку праці, обмеження пасивних витрат тощо).