Suchergebnisse

Baskground. The analysis of medical and statistical data сoncerning the development of a medical and demographic situation in the world and in Ukraine, scientific literature, normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows the rapid aging of population, the spread of morbidity and mortality from chronic non-infectious and infectious diseases, low availability of palliative and hospice care (PHC) for the population in Ukraine. Objective: to determine the best models for the PHC in Ukraine based on a medical and social analysis of current international definitions, approaches and standards of palliative care. Materials and methods. The legal documents of international organizations and Ukraine, informational and analytical materials of activities of palliative and hospice care institutions, statistic data and scientific literature were used. Common methods were used. Results. A comparative analysis of the normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows that the definition of palliative care in the Ukrainian legislation is somewhat inconsistent with modern international practice; in accordance with the legal and regulatory framework of Ukraine, the definition of palliative care is a kind of medical care and relates only to terminally ill patients with predicted (limited) longevity and their family members, while World Health Organization (WHO) defines palliative care as an approach that improves the quality of life of patients and their families facing the problem associated with life-threatening illness. Of course, such approach greatly expands the cohort of patients and increases the need for PHC. Medico-statistical data testify to the rapid aging of the population in Ukraine and in the world, the spread of mortality from life-threatening and incurable diseases, in particular from cancer and chronic non-infectious and infectious diseases, low availability of palliative care for the population. The article substantiates multidisciplinary and intersectoral model of the palliative care in in-patient and out-patient settings, including home care, the conditions for the creation and implementation of affordable, high-quality and efficient palliative care system in Ukraine. The authors demonstrate the importance and implications of a strategy of PHC development in Ukraine based on internationally recognized definitions, and discuss possible models and levels of PHC integration in health care practice. Conclusions. According to the WHO definition, palliative care is an approach that can improve the quality of life of patients (children and adults) and their families facing with life-threatening illnesses that significantly expands the cohort of patients and increases the need for PHC. Now, PHC is a modern multidisciplinary patient-family-oriented approach that most adequately provides the needs and quality of life of palliative patients and their families, promotes the protection of rights and the preservation of the human dignity of the severely ill persons, including incurable patients with limited life expectancy. A comparative analysis of the normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows that the definition of palliative care in Ukrainian legislation is not entirely consistent with current international practice, because in Ukraine, palliative care is a kind of medical care and applies only to incurable patients with a limited prognosis of a life length and members of their families. The government officials, politicians, PHC specialists, human rights defenders and public organizations representatives should take responsibility for the creation and implementation of an innovative approach — an affordable, high-quality, and efficient PHC system for the population and optimization of regulatory documents in accordance with international approaches and standards in the context of reforming the public health system in Ukraine. PHC service, based on international standards and approaches, should become an integral part of the health care system and social protection for Ukraine population. ; Актуальность. Анализ медико-статистических данных по развитию медико-демографической ситуации в мире и Украине, научной литературы, нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует о быстром старении населения, распространении заболеваемости и смертности от хронических неинфекционных и инфекционных заболеваний, низкой доступности паллиативной и хосписной помощи (ПХП) для населения Украины. Цель. На основании медико-социального анализа современных международных определений, подходов и стандартов паллиативной помощи определить оптимальные модели оказания ПХП в Украине. Материалы и методы. При выполнении работы были использованы нормативно-правовые документы международных организаций и Украины, информационно-аналитические материалы деятельности учреждений паллиативной и хосписной медицины, данные отраслевой статистики, научная литература. При обработке использовались общепринятые методы. Результаты. Сравнительный медико-социальный анализ отечественного законодательства, нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует, что определение «паллиативная помощь» в украинском законодательстве не совсем соответствует современной международной практике, поскольку в соответствии с нормативно-правовой базой Украины, понятие «паллиативная помощь» является видом медицинской помощи и применяется только в отношении инкурабельных пациентов с прогнозируемой (ограниченной) продолжительностью жизни и членов их семей, в то время как Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) определяет паллиативную помощь как подход, позволяющий улучшить качество жизни пациентов (детей, взрослых) и их семей, столкнувшихся с проблемами, связанными с угрожающими жизни заболеваниями. Безусловно, такой подход значительно расширяет контингент пациентов, увеличивает потребность в ПХП. Обосновывается мультидисциплинарная и межсекторальная модель оказания паллиативной помощи в стационарных и амбулаторных условиях, в том числе на дому, условия создания и внедрения доступной, качественной и эффективной системы паллиативной помощи в Украине. Авторы показывают важность и значение разработки стратегии создания и развития системы ПХП в Украине, основанной на международно признанных определениях, а также обсуждают возможные модели и уровни интеграции ПХП населению в практику здравоохранения. Выводы. Согласно определению ВОЗ, паллиативная помощь является подходом, позволяющим улучшить качество жизни пациентов (детей, взрослых) и их семей, столкнувшихся с проблемами, связанными с угрожающим (опасным) для жизни заболеванием, что значительно расширяет контингент пациентов, увеличивает потребность в ПХП. Сегодня ПХП является современным мультидисциплинарным пациент-семья-ориентированным подходом, который наиболее адекватно обеспечивает потребности и надлежащее качество жизни паллиативных пациентов и членов их семей, способствует обеспечению прав, сохранению человеческого достоинства тяжелобольных, в том числе инкурабельных пациентов с ограниченным прогнозом продолжительности жизни. Сравнительный анализ нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует, что определение «паллиативная помощь» в украинском законодательстве не совсем соответствует современной международной практике, поскольку в Украине паллиативная помощь является видом медицинской помощи и применяется только в отношении инкурабельных пациентов с ограниченным прогнозом продолжительности жизни и членов их семей. В условиях реформирования системы общественного здравоохранения в Украине чиновники, политики, специалисты по ПХП, правозащитники, представители общественных организаций должны взять на себя ответственность за создание и внедрение инновационного подхода — доступной, качественной и эффективной системы ПХП населению, что требует усовершенствования и оптимизации нормативно-правовых документов в соответствии с международными подходами и стандартами. Служба ПХП, основанная на международных стандартах и подходах, должна стать неотъемлемой интегрированной составляющей системы здравоохранения и социальной защиты населения Украины, что будет свидетельством европейского выбора нашего государства. ; Актуальність. Аналіз медико-статистичних даних щодо розвитку медико-демографічної ситуації у світі і в Україні, наукової літератури, нормативно-правових документів України і авторитетних міжнародних організацій свідчить про швидке постаріння населення, поширення захворюваності та смертності від хронічних неінфекційних та інфекційних захворювань, низьку доступність паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) для населення в Україні. Мета. На підставі медико-соціального аналізу сучасних міжнародних визначень, підходів і стандартів паліативної допомоги визначити оптимальні моделі надання ПХД в Україні. Матеріали та методи. Під час проведення роботи були використані нормативно-правові документи міжнародних організацій і України, інформаційно-аналітичні матеріали діяльності закладів паліативної та хоспісної медицини, дані галузевої статистики, наукова література. При обробці матеріалів використовувались загальноприйняті методи. Результати. Порівняльний медико-соціальний аналіз вітчизняного законодавства, нормативно-правових документів України та авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки відповідно до нормативно-правової бази України, поняття «паліативна допомога» є видом медичної допомоги та застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів із прогнозованою (обмеженою) тривалістю життя і членів їх сімей, у той час як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає паліативну допомогу як підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов'язаними із загрозливими для життя захворюваннями. Безумовно, такий підхід значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Обґрунтовується мультидисциплінарна та міжсекторальна модель надання паліативної допомоги у стаціонарних і амбулаторних умовах, зокрема вдома, умови створення та впровадження доступної, якісної й ефективної системи паліативної допомоги в Україні. Автори показують важливість і значення розробки стратегії створення та розвитку системи ПХД в Україні, заснованої на міжнародно визнаних визначеннях, а також обговорюють можливі моделі й рівні інтеграції ПХД населенню в практику охорони здоров'я. Висновки. Відповідно до визначення ВООЗ, паліативна допомога є підходом, що надає можливість поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов'язаними із загрозливим (небезпечним) для життя захворюванням, що значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Сьогодні ПХД є сучасним мультидисциплінарним пацієнт-сім'я-орієнтованим підходом, який найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів і членів їх сімей, сприяє забезпеченню прав, збереженню людської гідності тяжкохворих, зокрема інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя. Порівняльний аналіз нормативно-правових документів України й авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки в Україні паліативна допомога є видом медичної допомоги і застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя і членів їх сімей. В умовах реформування системи громадської охорони здоров'я в Україні урядовці, політики, фахівці з ПХД, правозахисники, представники громадських організацій повинні взяти на себе відповідальність за створення та впровадження інноваційного підходу — доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню, що вимагає удосконалення, оптимізації нормативно-правових документів відповідно до міжнародних підходів та стандартів. Служба ПХД, яка базується на міжнародних стандартах і підходах, повинна стати невід'ємною інтегрованою складовою системи охорони здоров'я та соціального захисту населення України, що буде свідченням європейського вибору нашої держави.