Nations as a form of symbolic universes. To the question of the method- ology of the study of modern nationalisms: Current issues of modern political philosophy and ethno-national studies ; Нації як різновид символічних універсумів. До питання методології дослідження модерних націоналізмів: Актуальн...
To the question of the methodology of the study of modern nationalisms Anderson's radical change in the perspective of the studies of nations allow to consider them beyond traditional subjectivation and objectification as imagined communities, standing on the same level as the worldviews of world religions. The article is devoted to clarifying the conditions of such comparison of nations and religions. Anderson himself explained this correlation with the concepts like "cultural artefacts" and "wide cultural systems". These concepts, however, are not very clear and are not provided with an appropriate methodology. The article argues that the juxtaposition of religious and national communities is methodologically grounded through the application of the phenomenological concept of symbolic universes to them. The latter are understood as the comprehensive horizons of meanings that legitimize local lifeworlds. The crite- rion for defining of the symbolic universe is the presence of legitimation of death as the man's most marginalized experience. The application of the concept of symbolic universes to contem- porary communities reveals the ultimate forms of collective identity, the competition between which defines the outlines of actual world politics. ; Радикальна зміна перспективи у дослідженні націй, здійснена Б. Андерсоном, дає можливість розглянути їх поза традиційною суб'єктивацією та уречевленням, як «уявлені спільноти», що стоять на одному щаблі зі світоглядами світових релігій. Стаття присвячена проясненню умов можливості такого співставлення націй та релігій, яке, у самого Б. Андерсона, відбувається через віднесення до не зовсім чітких та зрозумілих понять на кшталт «культурних артефактів» та «широких культурних систем», не забезпечених відповідним методологічним інструментарієм. Доводиться, що співставлення релігійних та національних спільнот стає методологічно обґрунтованим через застосування до них феноменологічно-соціологічного концепту «символічних універсумів» як всеосяжних горизонтів значень, що леґітимують локальні життєсвіти. Критерієм виділення символічного універсуму є наявність механізмів леґітима- ції смерті як найбільш марґінального досвіду людини. Застосування концепту символічних уні- версумів до сучасних спільнот дозволяє виявити граничні форми колективної ідентичності, конкуренція між якими визначає контури актуальної світової політики.