The purpose of the article is to investigate the system of functioning of the Ukrainian auteur cinematography in the 1960-80s, in the difficult Soviet times of the individuality and spirit oppression of the Ukrainian people as a nation in general and it is based on a comprehensive analysis and available scientific datas and sources. The relation of the auteur theory to the Ukrainian cinema of the Soviet period is going to be found out and also to investigate the development of prominent Ukrainian figures in the cinema and the peculiarities of their creative self-expression. Research Methodology. It is based on experiences caused by the problems and phenomena of modern screen art. To solve the set tasks, the following methods have been used: general scientific, analysis and synthesis, as well as philological, textological, structural and comparative, historical methods. The works of art history of the achievements in the Ukrainian and world cinema are being studied. The creative works of outstanding Ukrainian directors, screenwriters, cameramens and actors have been analyzed. The scientific novelty lies in the fact that the features and manifestations of the author's cinema of Ukraine in the 1960–1980s, completely unexplored materials, scientific works have a lot of evidence about the existence of authorship in Ukrainian cinema, therefore the specificity of the art of this period, as well as external factors affecting the directors during the creation of copyright works. The legal system of the period, and the peculiarities of copyright in Soviet times, are analyzed, the influence of political and juridical factors on the manifestation of the author's theory in Ukrainian cinema as a whole has been clarified. Conclsions. In the course of the study, the prerequisites and reasons for the emergence of the author's concept of its ethnic and national peculiarity, among the Soviet times traditional canons have been revealed. During the period of poetic cinema, a large number of Ukrainian literature works saw the light. ...
Pamphlets of M. Hvylyoviy's is an effective journalistic materials, the functional distinction between the author and the image of the author on the basis of them helps to understand the features of journalistic communication. The article aims to trace the pamphlets of M. Hvylyoviy's the category of the author and the image of the author and to determine their functions in the process of journalistic communication; the goal is to show the opinions of scholars regarding the author and the image of the author; to compare definition of these concepts in philology and jurnalistilor; to distinguish between the pamphlets of the characteristics of the author and the author; to explain the functions of the two categories in journalism.Category of authorship in the theory of journalism is more common with its definitions in the literature, timing the author, the image of the author, the image of the narrator, the researchers use both spheres of creative activity. In the literature highlight the concept of «the creator of the artwork» as the subject of artistic activity, «the image of the author» — shows the artist's own account in his work, «the artist-creator», the interpreter of life events, the prophet and the mouthpiece of tradition and «the way of the storyteller» — as a contingent, and not a real author-creator. Artistic and journalistic works of different nature, which affects the features of the functioning in them of the author and the image of the author. Artwork drawn to your imaginary world, is an aesthetic system, autonomous in relation to the real world of the reader, the artist deliberately departs from verisimilitude, he wants to establish high aesthetic ideals. Journalistic text represents reality, this documentary system, important for the reader documento being played. Satirist-publicist analyzes the reality, appeals to the rational sphere of the reader, helps to understand the mental negative, activates the public; the category of theauthor is exactly is the actual narrative terms. The image of a pamphleteer emotional sensations sent to the recipient, it acts into the quasi-fictional the narrative field, provokes laught. Hvylyoviy-pamphleteer — is the polymath, politician art critic, pamphleteer embodies the jester, he mocks, criticizes and makes fun of everyone and everything. Communication potential of the pamphlets is determined by the author's rational comprehension of reality and the negative emotional impact of the image of the pamphleteer. ; Памфлеты Н. Хвылевого — эффективные журналистские материалы, функциональное разграничение категорий автор и образ автора на их примере помогает осознать особенности публицистической коммуникации. Сатирик-публицистанализирует реальную действительность, апеллирует к рациональной сфере читателя, помогает постигнуть умом отрицательное; категория автор представляет конкретно-фактический план повествования. Образ памфлетиста устремлен кэмоциональному ощущению реципиента, действиями в условно-вымышленном поле повествования он провоцирует смех. Хвылевый-памфлетист — это эрудит, политик, искусствовед, который логически рассуждает о негативной действительности, образ автора наделен чертами шута, он критикует и высмеивает всех и все. Коммуникативный потенциал памфлетов определяется авторским рациональным осмыслением реальности и эмоциональным влиянием образа памфлетиста. ; Памфлети М. Хвильового — ефективні журналістські матеріали, функціональне розмежування категорій автор та образ автора на їх основі допомагає усвідомити особливості публіцистичної комунікації. Сатирик-публіцист аналізує реальну дійсність, апелює до раціональної сфери читача, допомагає розумово осягнути негативне; категорія автор представляє конкретно-фактичний план оповіді. Образ памфлетиста скерований до емоційного відчуття реципієнта, діями в умовно-вигаданому полі оповіді він провокує сміх. Хвильовий-памфлетист — це ерудит, політик, мистецтвознавець, що логічно розмірковує про негативну дійсність, образ автора наділений рисами блазня, який критикує і висміює всіх і все. Комунікаційний потенціал памфлетів визначається авторським раціональним осмисленням реальності та емоційним впливом образу памфлетиста.
У статті розглянуто вплив політичних подій на становлення та розвиток українських гімназій. Висвітлено аспекти освітньої діяльності академіка М. Кравчука. Показано внесок ученого в обстоювання інтересів національної школи. ; The author considers impact of political events on becoming and development of Ukrainian gymnasia. The aspects of academician Kravchuk's educational activity are elucidated in the article. It is shown scientist's contribution to defending the interests of national school.
У статті проаналізований адресант як автор політичного тексту, названірізні підходи до його визначення та класифікації. Автор зазначає, що адресант як елемент політичної комунікації присутній у політичному повідомленні в вигляді стилю, який можна розглядати в різних площинах, зокрема в площині лаконічності й красномовності, кризи й стабільності, демократичного й недемократичного врядування, комічного чи трагічного тощо. У статті встановлена кореляція між стилем політичного повідомлення та політичним дискурсом, політичними настроями відповідної спільноти загалом. ; В статье проанализирован адресант как автор политического текста,названные различные подходы к его определению и классификации. Автор отмечает, что адресант как элемент политической коммуникации присутствует в политическом сообщении в виде стиля, который можно рассматривать в разных аспектах, в частности лаконичности и красноречия, кризиса и стабильности, демократического и недемократического управления, комического или трагического и тому подобное. В статье установлена корреляция между стилем политического сообщения и политическим дискурсом, политическими настроениями соответствующего сообщества в целом. ; The study of political discourse in recent decades has become a popular areaof scientific studies both abroad and in Ukraine. But the complexity of political discourse as a phenomenon of political reality makes it difficult to adequately understand it and learn. Given the understanding of the political discourse as a set of political texts, incorporated by topic and updated in various forms of communication, there is a need to study political text. The very political text can be understood as a set of specific elements, such as sender, recipient and the context in which the message is transfered. This article focuses on the political sender as the author of political message. The author investigates its nature and role in political discourse by using political linguistics, semiotics and linguistics. In the article is analyzed the sender as author of political text, are called different approaches to its definition and classification. The author notes, that sender is as part of political communication as a style of the political message, that can be seen in different planes, particularly in the plane of brevity and eloquence, crisis and stability, democratic and nondemocratic governance, comic or tragic, etc. The paper established a correlation between the style of political messages and political discourse, political sentiments relevant community as a whole
The article gives an insight into the publicist works of A. Michnik, that make a media influence on the modern polish society, on the formation of the contemporary his-tory of the large European country, neighbour of Ukraine. In the context of influences of these media on social integration, the article analyzes his works related to the activities of the polish periodical "Gazeta Wyborcza". Key words: Polish history, future development of Ukraine, mass communica-tion, media influence, Europe, society, democracy. ; У статті розглядаються публіцистичні праці А. Міхніка, що справляють ме-діавплив на сучасне польське суспільство, на формування сучасної історії великої європейської держави — сусіда України. У контексті цих медіавпливів на суспільну інтеграцію подано аналіз його статей, що стосуються діяльності польського видання "Gazeta Wyborcza". Ключові слова: польська історія, майбутній розвиток України, масова ко-мунікація, медіавплив, Європа, суспільство, демократія.
The article focuses on the life and work of Onyssym Radyshevs'kyi (c. 1560–1631) from the Volyn' region, who was a printer at the beginning of the 17 th century, the author of the military book, fortifier and inventor. His publications (the Gospel, 1606, and the Church Statutes, 1610, Moscow Printing House) hold the researchers' interest by their high level of polygraphy. The book «Ustav Ratnykh…» (1607–1621) is characterized by its sci-tech significance and it is a substantial contribution to the development of Artillery Studies as well as Military Studies in general. Key words: history of printing, a military book of the 17 th century, fortification, Onyssym Radyshevs'kyi. ; Розглянуто життя та працю друкаря початку XVII століття, автора військової книги, фортифікатора та винахідника, вихідця з Волині Ониси-ма Радишевського (близько 1560 – близько 1631). Його видання (Єванге-ліє 1606 р. та Устав Церковний 1610 р., московський Друкарський двір) цікавлять дослідників своїм високим рівнем поліграфічного виконання, а книга «Устав ратних…» (1607–1621 рр.) – науково-технічною вагомістю та відповідним внеском у розвиток артилерійської науки зокрема та у військову справу загалом. Ключові слова: історія друкарства, військова книга XVII ст., фортифі-кація, Онисим Радишевський.
The diary papers of V. Vynnychenko (1911—1925) as a special interpretive field for studying the author's world-view aesthetics and his creative intentions are analyzed. The text of the diary is systematized, based on the relevant material: the author's thoughts on the nature of creativity as a special way of comprehending the world and a person in it; creativity as a manifestation of a person's specific mental organization; creativity as an opportunity for self-manifestation in the present/future dyad; etc. The degree of correlation of conditions and possibilities to create, which were important for V. Vynnychenko as a politician while the fundamental changes at the beginning of the XXth century in Ukraine took place are also noticed in the article. The author's issues given in the diary are considered in the aesthetic context of the literary process at the turn of the XIX-XXth centuries, when cardinal changes took place under the influence of interpretative changes of the world picture in philosophy and culture in general are represented in the given work. In addition, attention was paid to the concept of «creative act» and its understanding by V.Vynnychenko as astaged phenomenon: the plan, the stages of its realization, the role of intuition, fiction, fantasy in the creation of the another reality. The author's interpretation of the author's phenomenon taking into account to the interaction of the concepts of «endowment», «talent» and «genius» is given and commented. The emphasis is placed on V. Vynnychenko's diary thoughts about the latest trends in Ukrainian literature of the early XXth century: homocentration, modernism as an art system renovation of the genre and poetic paradigm. To sum up, this allowed to understand the creative laboratory of the author more deeply and earnestly. The diary material is directed to the artistic creation of V. Vynnychenko - the play «The black Panther and the White Bear» for their semantic proximity: the process of creativity, psychological, aesthetic dominant of creativity, symbolism, artist's essence researches. The perspective of the proposed direction of studying mnemonic and literary material is grounded, which allows the use of an interdisciplinary methodology for understanding aesthetic phenomena. ; В статье предпринята попытка проанализировать дневниковые записи В.Винниченко 1911—1925 годов как особое интерпретационное поле для изучения эстетики миропонимания художника слова, его творческих интенций. Текст дневника систематизирован, исходя из соответствующего материала: размышления писателя оприроде творчества как особого способа постижения мира ичеловека в нём; творчество как проявление специфической психической организации человека; творчество как возможность самопроявления в диаде «настоящее/будущее» и так далее. Также в исследовании уделено внимание проблеме корреляции условий и возможностей творить, поскольку это для В.Винниченко-политика было важно, учитывая историческое время кардинальных трансформаций начала XX века вУкраине. Непосредственно художественную проблематику, представленную в дневнике, впредлагаемой студии рассмотрено в эстетическом контексте литературного процесса рубежа XIX—XX веков, ведь именно тогда произошли кардинальные сдвиги под влиянием интерпретационных изменений картины мира в философии, культуре. Кроме того, было обращено внимание на понятие «творческий акт» и суждения В.Винниченко о нём как о стадиальном явлении: замысел, этапы его реализации, роль интуиции, выдумки, фантазии в создании второй реальности. Представлено ипрокомментировано авторское трактование феномена художника слова с учетом взаимодействия понятий «одаренность», «талант», «гениальность». Акцентированы дневниковые размышления В.Винниченко оновейших тенденциях в украинской литературе начала XX века: гомоцентризация, модернизм как художественная система, обновление жанровой и поэтикальной парадигмы. Вместе взятое это способствовало более глубокому и убедительному представлению творческой лаборатории художника. Материал дневника спроецирован на литературное наследие В.Винниченко – пьесу «Чорная Пантера и Белый Медведь», поскольку они смыслово близки: процесс творчества, его психологические, эстетические доминанты, символика, изучение естества художника. Обоснована перспективность предложенного направления изучения мнемонического и литературного материала, что позволяет использовать интердисциплинарную методику объяснению эстетических явлений. ; У статті зроблено спробу проаналізувати щоденникові записи В.Винниченка 1911—1925 років як особливе інтерпретаційне поле для вивчення естетики світобачення митця, його творчих інтенцій. Текст щоденника систематизовано з огляду на відповідний матеріал: роздуми митця про природу творчості як особливий спосіб осягнення світу й людини в ньому; творчість як вияв специфічної психічної організації людини; творчість як можливість самовияву в діаді теперішнє/майбутнє тощо. Також у розвідці йшлося про ступінь кореляції умов і можливостей творити, що для В.Винниченка-політика було важливо з огляду на історичний час кардинальних змін початку XX століття в Україні. Власне мистецьку проблематику, репрезентовану в щоденнику, в пропонованій студії розглянуто в естетичному контексті літературного процесу межі XIX—XX століть, коли в ньому відбувалися кардинальні зрушення під впливом інтерпретаційних змін картини світу в філософії, культурі загалом. Крім того, було звернено увагу на поняття «творчий акт» і його розуміння В.Винниченком як стадіального явища: задум, етапи його реалізації, роль інтуїції, вигадки, фантазії в творенні другої реальності. Подано й прокоментовано авторську інтерпретацію феномену митця з урахуванням взаємодії понять «обдарованість», «талант», «геніальність». Зроблено акцент на щоденникових роздумах В.Винниченка про новітні тенденції вукраїнській літературі початку XX століття: гомоцентризація, модернізм як художня система, оновлення жанрової та поетикальної парадигми. Разом узяте це уможливило глибше й переконливіше осягнення творчої лабораторії митця. Щоденниковий матеріал спроектовано на художню творчість В.Винниченка – п'єсу «Чорна Пантера і Білий Медвідь» через їхню смислову близькість: процес творчості, психологічні, естетичні домінанти творення, символіка, дослідження єства митця. Обґрунтовано перспективність запропонованого напряму вивчення мнемологічного й літературного матеріалу з огляду на можливість використання інтердисциплінарної методики осягнення естетичних явищ.
This article deals the problem of the early Ukrainian modern as very important epoch of Ukrainian and world literature. The solution to this problem is conducted in comparable contexts of European fin de siѐcle. The main idea this work is writers' roles and functions in literary process. In comparative contexts the literary canon as aesthetic phenomenon of a culture are analyzed. The historical, political, social, philosophical, psychological features or the epoch are observed. The separately problem this article is writers' and critic's gender positions. The literary phenomena are analyzed in ontological fields of epoch. It is important to identify areas in which it is appropriate to compare the Ukrainian modern tradition with the world. In the context of comparative studies, a method of scientific research of literary phenomena, processes, figures and works is proposed. In the article the focuses the scientific problem's of the epoch end XIX – beginning XX centyry in Ukrainian literature. The resourses of frontal approach for study difficult material such as movement cultural epoch with its main factors are analised. The main factors is: time borders of period, struggle / cooperation of literary generations, art directions and stules, all diverse creative individual and original individual style in its sense and influence by each writer. Must to analyse the social and cultural, political, religious, scientific, private and everyday constituent of the epoch. The main object of the research (in its historical and philological, philosophical, culture directions) must be creative by writers its need for to ceep integrity of the research. The educational and methodological perspective is pervasive in the article. The focus is on the possibilities of classroom work with students in such difficult to analyze dimensions as interethnic interactions of literary epochs, literary generations, stylistic trends, etc.
The article deals with the peculiarities of the national identity problem in artistic works by Yuriy Kosach of DP period. Namely, the attention is paid to the mutual hierarchy of historical memory and historical consciousness, their role of consolidation in Ukrainian national identity in emigration. In the basis of analysis there are mythological tendency «hero–antihero», complex of memory and author's strategies for dealing with territorial and political. It is noted that the image of the hero who acts as a figurative picture and the project of the author's imaginary personality is the form of the author's identity in the creative activity and identity of the reader in the process of recept. Yuriy Kosach didn't try to recreate the biographical reality of the life of the artist. Likely playwright (consciously or unconsciously) designed to create their own "I", its own identity crisis, their internal and external frustratory. The author tried to look sideways to the problems faced with in exile, in order not to get lost and not lose their own "I" somewhere in the next camp or country. ; Рассмотрены особенности проблемы самоидентичности в драме Юрия Косача «Скорбная симфония». В частности, внимание сосредоточено на взаемоиерархичности исторической памяти и исторического сознания, их консолидирующем смысле в формировании идентичности украинской нации в условиях эмиграции. Отмечено, что формой авторской идентичности в творческой деятельности и идентичности читателя в процессе рецепции является образ героя, который выступает как образная картина и проект воображаемой личности автора. ; Розглянуто особливості проблеми самоідентичності у драмі Юрія Косача «Скорбна симфонія». Зокрема, увагу зосереджено на взаємоієрархічності історичної пам'яті та історичної свідомості, їх консолідуючому значенні у формуванні ідентичності української нації в умовах еміграції. Відзначено, що формою авторської ідентичності у творчій діяльності та ідентичності читача в процесі рецепції є образ героя, який виступає як образна картина і проект уявної особистості.
The article presents an analysis of the process of subordination of artistic thinking to ideological dictates, «inscribing» the literary practice of the subject of aesthetic creativity in the format of a single Soviet method.It is proved that at the stage of political structuring of literary and artistic life, strengthening of regulation and unification of creativity, writers in the format of socialist realism are forced to use new tactics and methods, to find ways of adapting. ; У статті подано аналіз процесу підпорядковування художнього мислення ідеологічному диктатові, «вписування» літературної практики суб'єкта естетичної творчості у формат єдиного радянського методу. Досліджено, що на етапі політичного структурування літературно-мистецького життя, посилення регламентації та уніфікації творчості, письменники у форматі соціалістичного реалізму змушені використовувати нові тактики й методи, відшукувати шляхи адаптації.
Introduction. The epoch-making disturbing events took place in the XXth century, the world was marked by informatization and globalization – all these processes, to a greater or lesser extent, have been embodied in the memoirliterature of the writers of Ukrainian emigration. Purpose. To find out the historical preconditions for the creation of memoirs literatureby the Ukrainian writers of foreign countries, to reveal conceptual genre-style peculiarities in accordance with modern scientific methodologies. Results. The historical conditionality of the creation of memoirs is manifested in the general national context to disclose the truth to the subjective judgment of the narrator, which is expressed in the sum of ideas, estimates of historical events and facts, autonomous thought-making power of the masterof the word.The attention of memoirists is concentrated not only on the historical changes, milestones, turning-point processes of Ukraine of the XXth century, reflected in the biographies of the narrators, but also on spiritual stoicism, preservation of traditions, native word in the semi-ethnic environment as the basic precondition for recognition of the world of Ukrainian history itself, its culture, its continuous existence in the spiritual period of time, and thus expressing the historical significance of the Ukrainian nation in the universal and globalized spiritual context. In the memoir work, the individual way of the writer, the patriotic position in the process of self-realization, self-identification is evident. Originality. In the course of the research it is discovered that the writer is the bearer of progressive, democratic ideas, ideals of spiritual preservation and revival of the nation on the basis of the very cultural identity in the foreign-speaking state. Conclusions. Since in the nature of the memoirs «contains the synthesis of the two principles – the artistic and documentary» (M. Kotsiubynska), respectively, the artistic-documentary reflection in the historical-cultural continuum is combined with epistemological concepts and ontological basis of the profound, encyclopedic knowledge of the historical time space of Ukraine that extrapolates shown in memoirs facts and social phenomena for future processes. The memoir literature of the writers of the Ukrainian diaspora worked for the reader, forming the national consciousness in order to bring the independence of Ukrainian statehood closer.
Мета роботи – на основі комплексного аналізу та наявних наукових праць та джерел дослідити систему функціонування українського авторського кінематографу 60–80-х років, тяжкі радянські часи пригнічення індивідуальності та духу українського народу як нації взагалі. З'ясувати відношення теорії авторського кінематографу до українського кіно радянського періоду. А також прослідкувати розвиток видатних українських діячів кіномистецтва та особливості їх творчого самовираження. Методологія дослідження базуеться на дослідах обумовлені проблемами та явищами сучасного екранного мистецтва, його розвиток та приналежність до світової культури. У процесі роботи для вирішення поставлених завдань застосовуються наступні методи: загальнонаукові, аналіз і синтез, а також філологічний, текстологічний, структурний, порівняльно-зіставний, порівняльно-історичний. Вивчення праць мистецтвознавчої бази про досягнення у українському та світовому кінематографі. Аналіз творчих робіт видатних українських режисерів, письменників, сценаристів, операторів та акторів. Наукова новизна полягає в тому, що особливості та прояви авторського кінематографу України 1960-1980х років повністью недосліджено, матеріали наукові праці мають багато свідчень про існування авторства в українському кіно, тому проаналізовано специфіку мистецтва цього періоду, а також зовнішні чинники які впливають на режисерів під час створення авторського твору. Проаналізовано правову систему періоду, та особливості авторського права в радянську епоху, з'ясовано вплив політичних та юредичних факторів на прояв авторської теорії в українському кіно загалом. Висновки. В процесі дослідження, виявлено передумови та причини появи авторської концепції її етнічна та національна особливість, серед традиційних канонів радянських часів. В період поетичного кінематографу, світ побачила велика кількість творів української літератури. Творчість режисерів була більш спрямована на розвиток у кіно, українських народних та духовних образів, відхиляючи політичні теми. ; Цель исследования – на основе комплексного анализа и имеющихся научных трудов и источников исследовать систему функционирования украинского авторского кинематографа 60-80-х годов, тяжелые советские времена угнетения индивидуальности и духа украинского народа как нации вообще. Выяснить отношение теории авторского кинематографа к украинскому кино советского периода. А также проследить развитие выдающихся украинских деятелей киноискусства и особенности их творческого самовыражения. Методология исследования. В работе базируется на опытах обусловлены проблемами и явлениями современного экранного искусства, его развитие и принадлежность к мировой культуре. В процессе работы для решения поставленных задач применяются следующие методы: общенаучные, анализ и синтез, а также филологический, текстологический, структурный, сравнительно-сопоставительный, сравнительно-исторический. Изучение трудов искусствоведческой базы о достижениях в украинском и мировом кинематографе. Анализ творческих работ выдающихся украинских режиссеров, писателей, сценаристов, операторов и актеров. Научная новизна заключается в том, что особенности и проявления авторского кинематографа Украины 1960-1980-х годов полностью неисследованные материалы научные труды имеют много свидетельств о существовании авторства в украинском кино, потому проанализирована специфика искусства этого периода, а также внешние факторы, влияющие на режиссеров при создание авторского произведения. Проанализирована правовая система периода, и особенности авторского права в советское время, выяснено влияние политических и юредичних факторов на проявление авторской теории в украинском кино в целом. Выводы. В процессе исследования, выявлены предпосылки и причины появления авторской концепции ее этническая и национальная особенность, среди традиционных канонов советских времен. В период поэтического кинематографа, свет увидело большое количество произведений украинской литературы. Творчество режиссеров было более направлено на развитие в кино, украинских народных и духовных образов, отклоняя политические темы. ; The purpose of the article is to investigate the system of functioning of the Ukrainian auteur cinematography in the 1960-80s, in the difficult Soviet times of the individuality and spirit oppression of the Ukrainian people as a nation in general and it is based on a comprehensive analysis and available scientific datas and sources. The relation of the auteur theory to the Ukrainian cinema of the Soviet period is going to be found out and also to investigate the development of prominent Ukrainian figures in the cinema and the peculiarities of their creative self-expression. Research Methodology. It is based on experiences caused by the problems and phenomena of modern screen art. To solve the set tasks, the following methods have been used: general scientific, analysis and synthesis, as well as philological, textological, structural and comparative, historical methods. The works of art history of the achievements in the Ukrainian and world cinema are being studied. The creative works of outstanding Ukrainian directors, screenwriters, cameramens and actors have been analyzed. The scientific novelty lies in the fact that the features and manifestations of the author's cinema of Ukraine in the 1960–1980s, completely unexplored materials, scientific works have a lot of evidence about the existence of authorship in Ukrainian cinema, therefore the specificity of the art of this period, as well as external factors affecting the directors during the creation of copyright works. The legal system of the period, and the peculiarities of copyright in Soviet times, are analyzed, the influence of political and juridical factors on the manifestation of the author's theory in Ukrainian cinema as a whole has been clarified. Conclsions. In the course of the study, the prerequisites and reasons for the emergence of the author's concept of its ethnic and national peculiarity, among the Soviet times traditional canons have been revealed. During the period of poetic cinema, a large number of Ukrainian literature works saw the light. Creativity of directors was more aimed at the development of cinema, Ukrainian folk and spiritual images, rejecting political themes. This approach did not suit the leadership of the Ukrainian SSR, therefore a struggle was declared to the poetic cinematography, because these films did not emphasize the subjective picture of Soviet romanticism.
The purpose of the article is to investigate the system of functioning of the Ukrainian auteur cinematography in the 1960-80s, in the difficult Soviet times of the individuality and spirit oppression of the Ukrainian people as a nation in general and it is based on a comprehensive analysis and available scientific datas and sources. The relation of the auteur theory to the Ukrainian cinema of the Soviet period is going to be found out and also to investigate the development of prominent Ukrainian figures in the cinema and the peculiarities of their creative self-expression. Research Methodology. It is based on experiences caused by the problems and phenomena of modern screen art. To solve the set tasks, the following methods have been used: general scientific, analysis and synthesis, as well as philological, textological, structural and comparative, historical methods. The works of art history of the achievements in the Ukrainian and world cinema are being studied. The creative works of outstanding Ukrainian directors, screenwriters, cameramens and actors have been analyzed. The scientific novelty lies in the fact that the features and manifestations of the author's cinema of Ukraine in the 1960–1980s, completely unexplored materials, scientific works have a lot of evidence about the existence of authorship in Ukrainian cinema, therefore the specificity of the art of this period, as well as external factors affecting the directors during the creation of copyright works. The legal system of the period, and the peculiarities of copyright in Soviet times, are analyzed, the influence of political and juridical factors on the manifestation of the author's theory in Ukrainian cinema as a whole has been clarified. Conclsions. In the course of the study, the prerequisites and reasons for the emergence of the author's concept of its ethnic and national peculiarity, among the Soviet times traditional canons have been revealed. During the period of poetic cinema, a large number of Ukrainian literature works saw the light. Creativity of directors was more aimed at the development of cinema, Ukrainian folk and spiritual images, rejecting political themes. This approach did not suit the leadership of the Ukrainian SSR, therefore a struggle was declared to the poetic cinematography, because these films did not emphasize the subjective picture of Soviet romanticism. ; Цель исследования – на основе комплексного анализа и имеющихся научных трудов и источников исследовать систему функционирования украинского авторского кинематографа 60-80-х годов, тяжелые советские времена угнетения индивидуальности и духа украинского народа как нации вообще. Выяснить отношение теории авторского кинематографа к украинскому кино советского периода. А также проследить развитие выдающихся украинских деятелей киноискусства и особенности их творческого самовыражения. Методология исследования. В работе базируется на опытах обусловлены проблемами и явлениями современного экранного искусства, его развитие и принадлежность к мировой культуре. В процессе работы для решения поставленных задач применяются следующие методы: общенаучные, анализ и синтез, а также филологический, текстологический, структурный, сравнительно-сопоставительный, сравнительно-исторический. Изучение трудов искусствоведческой базы о достижениях в украинском и мировом кинематографе. Анализ творческих работ выдающихся украинских режиссеров, писателей, сценаристов, операторов и актеров. Научная новизна заключается в том, что особенности и проявления авторского кинематографа Украины 1960-1980-х годов полностью неисследованные материалы научные труды имеют много свидетельств о существовании авторства в украинском кино, потому проанализирована специфика искусства этого периода, а также внешние факторы, влияющие на режиссеров при создание авторского произведения. Проанализирована правовая система периода, и особенности авторского права в советское время, выяснено влияние политических и юредичних факторов на проявление авторской теории в украинском кино в целом. Выводы. В процессе исследования, выявлены предпосылки и причины появления авторской концепции ее этническая и национальная особенность, среди традиционных канонов советских времен. В период поэтического кинематографа, свет увидело большое количество произведений украинской литературы. Творчество режиссеров было более направлено на развитие в кино, украинских народных и духовных образов, отклоняя политические темы. ; Мета роботи – на основі комплексного аналізу та наявних наукових праць та джерел дослідити систему функціонування українського авторського кінематографу 60–80-х років, тяжкі радянські часи пригнічення індивідуальності та духу українського народу як нації взагалі. З'ясувати відношення теорії авторського кінематографу до українського кіно радянського періоду. А також прослідкувати розвиток видатних українських діячів кіномистецтва та особливості їх творчого самовираження. Методологія дослідження базуеться на дослідах обумовлені проблемами та явищами сучасного екранного мистецтва, його розвиток та приналежність до світової культури. У процесі роботи для вирішення поставлених завдань застосовуються наступні методи: загальнонаукові, аналіз і синтез, а також філологічний, текстологічний, структурний, порівняльно-зіставний, порівняльно-історичний. Вивчення праць мистецтвознавчої бази про досягнення у українському та світовому кінематографі. Аналіз творчих робіт видатних українських режисерів, письменників, сценаристів, операторів та акторів. Наукова новизна полягає в тому, що особливості та прояви авторського кінематографу України 1960-1980х років повністью недосліджено, матеріали наукові праці мають багато свідчень про існування авторства в українському кіно, тому проаналізовано специфіку мистецтва цього періоду, а також зовнішні чинники які впливають на режисерів під час створення авторського твору. Проаналізовано правову систему періоду, та особливості авторського права в радянську епоху, з'ясовано вплив політичних та юредичних факторів на прояв авторської теорії в українському кіно загалом. Висновки. В процесі дослідження, виявлено передумови та причини появи авторської концепції її етнічна та національна особливість, серед традиційних канонів радянських часів. В період поетичного кінематографу, світ побачила велика кількість творів української літератури. Творчість режисерів була більш спрямована на розвиток у кіно, українських народних та духовних образів, відхиляючи політичні теми.
Мета роботи – на основі комплексного аналізу та наявних наукових праць та джерел дослідити систему функціонування українського авторського кінематографу 60–80-х років, тяжкі радянські часи пригнічення індивідуальності та духу українського народу як нації взагалі. З'ясувати відношення теорії авторського кінематографу до українського кіно радянського періоду. А також прослідкувати розвиток видатних українських діячів кіномистецтва та особливості їх творчого самовираження. Методологія дослідження базуеться на дослідах обумовлені проблемами та явищами сучасного екранного мистецтва, його розвиток та приналежність до світової культури. У процесі роботи для вирішення поставлених завдань застосовуються наступні методи: загальнонаукові, аналіз і синтез, а також філологічний, текстологічний, структурний, порівняльно-зіставний, порівняльно-історичний. Вивчення праць мистецтвознавчої бази про досягнення у українському та світовому кінематографі. Аналіз творчих робіт видатних українських режисерів, письменників, сценаристів, операторів та акторів. Наукова новизна полягає в тому, що особливості та прояви авторського кінематографу України 1960-1980х років повністью недосліджено, матеріали наукові праці мають багато свідчень про існування авторства в українському кіно, тому проаналізовано специфіку мистецтва цього періоду, а також зовнішні чинники які впливають на режисерів під час створення авторського твору. Проаналізовано правову систему періоду, та особливості авторського права в радянську епоху, з'ясовано вплив політичних та юредичних факторів на прояв авторської теорії в українському кіно загалом. Висновки. В процесі дослідження, виявлено передумови та причини появи авторської концепції її етнічна та національна особливість, серед традиційних канонів радянських часів. В період поетичного кінематографу, світ побачила велика кількість творів української літератури. Творчість режисерів була більш спрямована на розвиток у кіно, українських народних та духовних образів, відхиляючи політичні теми. ; Цель исследования – на основе комплексного анализа и имеющихся научных трудов и источников исследовать систему функционирования украинского авторского кинематографа 60-80-х годов, тяжелые советские времена угнетения индивидуальности и духа украинского народа как нации вообще. Выяснить отношение теории авторского кинематографа к украинскому кино советского периода. А также проследить развитие выдающихся украинских деятелей киноискусства и особенности их творческого самовыражения. Методология исследования. В работе базируется на опытах обусловлены проблемами и явлениями современного экранного искусства, его развитие и принадлежность к мировой культуре. В процессе работы для решения поставленных задач применяются следующие методы: общенаучные, анализ и синтез, а также филологический, текстологический, структурный, сравнительно-сопоставительный, сравнительно-исторический. Изучение трудов искусствоведческой базы о достижениях в украинском и мировом кинематографе. Анализ творческих работ выдающихся украинских режиссеров, писателей, сценаристов, операторов и актеров. Научная новизна заключается в том, что особенности и проявления авторского кинематографа Украины 1960-1980-х годов полностью неисследованные материалы научные труды имеют много свидетельств о существовании авторства в украинском кино, потому проанализирована специфика искусства этого периода, а также внешние факторы, влияющие на режиссеров при создание авторского произведения. Проанализирована правовая система периода, и особенности авторского права в советское время, выяснено влияние политических и юредичних факторов на проявление авторской теории в украинском кино в целом. Выводы. В процессе исследования, выявлены предпосылки и причины появления авторской концепции ее этническая и национальная особенность, среди традиционных канонов советских времен. В период поэтического кинематографа, свет увидело большое количество произведений украинской литературы. Творчество режиссеров было более направлено на развитие в кино, украинских народных и духовных образов, отклоняя политические темы. ; The purpose of the article is to investigate the system of functioning of the Ukrainian auteur cinematography in the 1960-80s, in the difficult Soviet times of the individuality and spirit oppression of the Ukrainian people as a nation in general and it is based on a comprehensive analysis and available scientific datas and sources. The relation of the auteur theory to the Ukrainian cinema of the Soviet period is going to be found out and also to investigate the development of prominent Ukrainian figures in the cinema and the peculiarities of their creative self-expression. Research Methodology. It is based on experiences caused by the problems and phenomena of modern screen art. To solve the set tasks, the following methods have been used: general scientific, analysis and synthesis, as well as philological, textological, structural and comparative, historical methods. The works of art history of the achievements in the Ukrainian and world cinema are being studied. The creative works of outstanding Ukrainian directors, screenwriters, cameramens and actors have been analyzed. The scientific novelty lies in the fact that the features and manifestations of the author's cinema of Ukraine in the 1960–1980s, completely unexplored materials, scientific works have a lot of evidence about the existence of authorship in Ukrainian cinema, therefore the specificity of the art of this period, as well as external factors affecting the directors during the creation of copyright works. The legal system of the period, and the peculiarities of copyright in Soviet times, are analyzed, the influence of political and juridical factors on the manifestation of the author's theory in Ukrainian cinema as a whole has been clarified. Conclsions. In the course of the study, the prerequisites and reasons for the emergence of the author's concept of its ethnic and national peculiarity, among the Soviet times traditional canons have been revealed. During the period of poetic cinema, a large number of Ukrainian literature works saw the light. Creativity of directors was more aimed at the development of cinema, Ukrainian folk and spiritual images, rejecting political themes. This approach did not suit the leadership of the Ukrainian SSR, therefore a struggle was declared to the poetic cinematography, because these films did not emphasize the subjective picture of Soviet romanticism.
During the 1940–60 s in the formation of the USSR raised the question of creation and provision of textbooks schools. Given the present aim of our work is to study the matter, based on the general scientific and historical principles and specific methods of scientific research. After analyzing the source base study may be noted that textbooks for 1940–60 years was an important part of the educational process. Obviously remained schematism presentation materials for students that was due to the social and political order. Their appearance was stipulated curriculum material, which led the authors to update or create entirely new. Creating textbooks, attracted specialists from various disciplines. Among the authors and reviewers were both academics and practicing teachers, each in their own way have seen their activities. Obstacles to their systematic and effective work were lack of material and human resources. Often material overloaded students formulated standard thinking they do not take into account individual physiological characteristics of, restrict their creativity. There was a pattern creation and publication of textbooks, which has echoes and at this stage of the process. The positive in this period remained publication of textbooks for children – representatives of different ethnic groups living in the USSR, which created the preconditions for the study of their culture, although there were some ideological obstacles to full disclosure of their potential. Theoretical use our work possible in the study courses on national history and culture. Practical – the process of resolving issues related to textbooks, resolving semantic and organizational aspects of the issue. In the future, pay attention to the peculiarities of textbooks for different parts of the school during the period studied. ; Протягом 1940–1960-х рр. в освіті УРСР поставало питання творення та забезпечення підручниками шкіл. З огляду на сучасність, метою нашої роботи є вивчення цього питання, спираючись на загальнонаукові та конкретно історичні принципи та методи наукового дослідження. Проаналізувавши джерельну базу дослідження можна відзначити, що створення підручників протягом 1940–1960-х рр. стало важливою складовою освітнього процесу. Очевидним залишався схематизм подання матеріалів для учнів, що обумовлювався суспільно-політичним замовленням. Їхня поява обумовлювалась програмовим матеріалом, який спонукав авторів до оновлення або створення зовсім нового. Створюючи підручники, залучали фахівців із різних галузей знань. Серед авторів і рецензентів були як науковці, так і педагоги-практики, кожен з яких по-своєму бачив власну діяльність. Перепонами до їхньої системної та плідної роботи стали брак матеріальних та людських ресурсів. Часто матеріал переобтяжував учнів, формував у них стандартне мислення, не враховував індивідуальні психофізіологічні особливості розвитку, обмежував їхню творчість. Існувала певна схема створення та видання підручників, яка має відгомін і на сучасному етапі цього процесу. Позитивним у зазначений період залишалось видання підручників для дітей – представників різних етносів, які мешкали в УРСР, що створювало передумови до вивчення їхньої культури, хоча існували певні ідеологічні перепони до повного розкриття їхнього потенціалу. Теоретичне застосування нашої роботи можливе у процесі вивчення спецкурсів з вітчизняної історії та культури. Практичне – в процесі вирішення питань, пов'язаних зі створенням підручників, вирішенням змістових та організаційних аспектів цього питання. У майбутньому варто звернути увагу на особливостях підручникотворення для різних ланок школи протягом періоду, що вивчається.
