Suchergebnisse

Some European nations and countries stayed in the area of totalitarianism for a long time. This fact and various ways of transforming and self-identity in a totalitarian society require careful studying in a broad scientific spectrum. Studying of the dissident movement is one of the important aspects of this multifaceted research topic. Resistance movement against totalitarianism in the second half of the twentieth century on the territory of Ukraine is closely linked with the concept of Ukrainian sixties. The place and understanding of the role in the cultural and political opposition to totalitarianism, features and images of the sixties are considered through memoir texts as social, political and aesthetic phenomenon of sixties. Self-reception of representatives of the rebellious generation gives the important information about forms and manifestations of resistance for understanding the phenomenon of the sixties, its place in the spiritual coordinates of the twentieth century. ; Some European nations and countries stayed in the area of totalitarianism for a long time. This fact and various ways of transforming and self-identity in a totalitarian society require careful studying in a broad scientific spectrum. Studying of the dissident movement is one of the important aspects of this multifaceted research topic. Resistance movement against totalitarianism in the second half of the twentieth century on the territory of Ukraine is closely linked with the concept of Ukrainian sixties. The place and understanding of the role in the cultural and political opposition to totalitarianism, features and images of the sixties are considered through memoir texts as social, political and aesthetic phenomenon of sixties. Self-reception of representatives of the rebellious generation gives the important information about forms and manifestations of resistance for understanding the phenomenon of the sixties, its place in the spiritual coordinates of the twentieth century.

The author reviews some archival documents and materials of Pavlo P. Skoropadskyi, Hetman of the Ukrainian state, his personal memoirs and executive decisions on foreign policy issues over a period of April-December 1918. Pavlo Skoropadskyi's stand as to building the state and his commitment to the pro-Russian vector are demonstrated. Some examples of practical steps taken by Pavlo Skoropadskyi's government to gain understanding with the Entente countries after Germany and Austria-Hungary lost the war are given. Based on its organizational structure, the type of the Hetman state is defined. An example of rapport with new temporary state formations on the Don and Kuban Rivers is given. The paper describes radical and prompt actions of the Hetman government, taken to draw the Crimea under the dominion of Ukraine. The fallacy of the pro-Russian line of policy of Hetman P. Skoropadskyi in the context of the German and Austro-Hungarian occupation is pointed out. The ambiguous course of Ukraine is exemplified by the formation of its Armed Forces, Cabinet of Ministers and delaying in the implementation of the agrarian reform. The attitude of Pavlo Skoropadskyi to the Ukrainians and the Galicians is demonstrated through specific references to his statements. The paper shows some practical steps in opening embassy missions and consular agencies in European countries, which point to the efforts of the Cabinet of Ministers to win international recognition and authority for the Ukrainian state. A situational geopolitical change of the diplomatic relations is demonstrated by the example of Romania. The main causes of the anti-Hetman uprising are defined as the lack of a negotiation process with representatives of socialist and democratic forces of Ukraine, incapability to enlist the support of rural masses and inferior moods in respect of Russia. ; В статье проанализированы архивные документы, а также личные письменные воспоминания Гетмана Украинского Государства Павла Петровича Скоропадского за апрель-декабрь1918 г. Показаны практические попытки Гетмана вывести государство из-под российско-большевистской агрессии. Приведены примеры дипломатических отношений с европейскими государствами, а также взаимоотношения с новыми государственными формированиями на территории бывшей Российской империи. Очерчены отношения с Румынией и другими европейскими государствами. Сделаны выводы и указаны основные просчеты Гетьмана. ; У статті проаналізовані архівні документи та особисті письмові спогади Гетьмана Української Держави Павла Петровича Скоропадського за квітень-грудень 1918 р., що стосуються питань зовнішньої політики. Показано практичні спроби Гетьмана вивести державу з-під удару російсько-більшовицької агресії, наведено приклади налагодження дипломатичних відносин з європейськими країнами, а також стосунків з окупаційною адміністрацією Німеччини та Австро-Угорщини. Наведено приклади ставлення П. Скоропадського до галичан, а також до нових державних формувань на території колишньої Російської імперії. Окреслено налагодження відносин із Румунією та іншими європейськими країнами. Зроблені висновки щодо основних прорахунків Гетьмана.

The author reviews some archival documents and materials of Pavlo P. Skoropadskyi, Hetman of the Ukrainian state, his personal memoirs and executive decisions on foreign policy issues over a period of April-December 1918. Pavlo Skoropadskyi's stand as to building the state and his commitment to the pro-Russian vector are demonstrated. Some examples of practical steps taken by Pavlo Skoropadskyi's government to gain understanding with the Entente countries after Germany and Austria-Hungary lost the war are given. Based on its organizational structure, the type of the Hetman state is defined. An example of rapport with new temporary state formations on the Don and Kuban Rivers is given. The paper describes radical and prompt actions of the Hetman government, taken to draw the Crimea under the dominion of Ukraine. The fallacy of the pro-Russian line of policy of Hetman P. Skoropadskyi in the context of the German and Austro-Hungarian occupation is pointed out. The ambiguous course of Ukraine is exemplified by the formation of its Armed Forces, Cabinet of Ministers and delaying in the implementation of the agrarian reform. The attitude of Pavlo Skoropadskyi to the Ukrainians and the Galicians is demonstrated through specific references to his statements. The paper shows some practical steps in opening embassy missions and consular agencies in European countries, which point to the efforts of the Cabinet of Ministers to win international recognition and authority for the Ukrainian state. A situational geopolitical change of the diplomatic relations is demonstrated by the example of Romania. The main causes of the anti-Hetman uprising are defined as the lack of a negotiation process with representatives of socialist and democratic forces of Ukraine, incapability to enlist the support of rural masses and inferior moods in respect of Russia. ; В статье проанализированы архивные документы, а также личные письменные воспоминания Гетмана Украинского Государства Павла Петровича Скоропадского за апрель-декабрь1918 г. Показаны практические попытки Гетмана вывести государство из-под российско-большевистской агрессии. Приведены примеры дипломатических отношений с европейскими государствами, а также взаимоотношения с новыми государственными формированиями на территории бывшей Российской империи. Очерчены отношения с Румынией и другими европейскими государствами. Сделаны выводы и указаны основные просчеты Гетьмана. ; У статті проаналізовані архівні документи та особисті письмові спогади Гетьмана Української Держави Павла Петровича Скоропадського за квітень-грудень 1918 р., що стосуються питань зовнішньої політики. Показано практичні спроби Гетьмана вивести державу з-під удару російсько-більшовицької агресії, наведено приклади налагодження дипломатичних відносин з європейськими країнами, а також стосунків з окупаційною адміністрацією Німеччини та Австро-Угорщини. Наведено приклади ставлення П. Скоропадського до галичан, а також до нових державних формувань на території колишньої Російської імперії. Окреслено налагодження відносин із Румунією та іншими європейськими країнами. Зроблені висновки щодо основних прорахунків Гетьмана.

In the article is interpreted the ancient stories of M. Kostomarov's drama as a political allegory. It is shown that the ideological drama «Cremutius Cordus» is figurative of Nicholas' period, and historical drama «Greek's Tauris» – Khmelnitsky's period. In the context of problems is analyzed of poetry «Jupiter light float in the green waters of the Cimmerian». It is examined complex of social and moral-ethical components of the problems of the texts of "Cremutius Cordus" (tyranny, denunciation, internal freedom, public freedom, the role of the historian in society) and "Hellenes of the Tauris" (power, betrayal, dual political game, linguistic question, gender aspect, the spirit of the people). The problem of works can be traced in line with the ideological and aesthetic principles of Ukrainian romanticism, the ideology of the "Cyril and Methodius Brotherhood". It is analyzed relationship of ideological aspects and compositional features of texts. It is emphasized on the autobiographical features of individual images - the historian Cremutius Cordus from the work of the same name, the Shadow of the Ionian ("Jupiter Light floating through the green waters of the Cimmerian").

The article discusses political economy discourse of ego documents related to the life and work of Decembrists at the colony in Yalutorovsk, Tobolsk Province (1832-1856). We study the Decembrists' private letters, autobiographical texts by I. D. Yakushkin, I. I. Pushchin, N. D. Fonvizina, E. P. Obolensky, as well as the memoirs written by M. S. Znamensky, O. N. Balakshina, A. P. Sozonovich, S. M. Semenov, K. M. Golodnikov etc. The subject of the research is "the political economy of empathy" discourse, expressed in the system of recurring motifs in the epistolary and autobiographical prose of the XIX century. ; В статье рассматривается политэкономический дискурс эго-документов, связан­ных с жизнью и деятельностью колонии ссыльных декабрстов в Ялуторовске Тобольской губернии (1832-1856).

This thesis studies the narrative interview of an Ingrian woman, who was evacuated to Finland with her family as thousands of other Ingrian Finns during the Second World War, according to the agreement between Finnish and German authorities. However, in 1945 the government of the USSR demanded return of those soviet citizens back to the Soviet Union, where they would live in Siberia or other places of the Soviet Russia without any right to go back to the places of their origins or leave the country. Therefore, tens of thousands Ingrian Finns who survived the WWII had to survive also the life in exile. The problematic of Ingrian Finns has been studied by different scientists from a variety of academic fields. This thesis makes an attempt to find out how the interviewee shapes her identity and constructs spaces and chronotopes during the process of narration, what kind of interconnection is there between the categories identification and space in the autobiographical interview. This research is constructed as a case study design. In order to understand remigrant woman s sense of identity and space gender approach is combined with cultural studies perspective in addition to sociological framework. By using narrative analysis this study tries to investigate which meanings in the text of the autobiographical interview emphasize the significance of some events and periods of time in the participant s life. What kind of events are there as a background on which the respondent shapes her identity and constructs spaces? How the narrator creates places and what are their meanings? These and some other questions arise here during the research. Hence, this study makes an attempt to define and deeply analyze the key concepts and events chosen by the respondent in her story-telling that play essential part in the process of identification and the construction of space in narrative. As a kind of discourse, narrative involves a dialogue about the variety of perceptions and understandings of the world. It has been an absolute privilege to be able to take a part in a life journey of the person who is willing to share her own understanding of the world and the way she makes sense of life. This kind of life experience makes the study unique and valuable by offering different perspectives on identity and space research. ; Жизнь как путешествие : хронотопы и нарративная самоидентификация в автобиографическом интервью

The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic con-nections in the structure of the individual's life world, which is the basis of loss within the meaning.The concept of R. Jano0­xFB00Bulman's basic beliefs is analyzed, which ex-plains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which pro-motes the mental stability of a man and his success in life, and is also an im-portant condition for personal development. But the basic beliefs are changed under the in0xFB02uence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept.A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic in-terviews («Signi0xFB01cant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the signi0xFB01cance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Jano0­xFB00Bulman).The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is de-termined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most di0xFB03cult ones. The representation of stressful events of all­embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, socio­political upheavals and military con0xFB02ict.A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the signi0xFB01cance of their in0xFB02uence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively a0exFB00cts the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world. ; У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» проаналізовано з когнітивної, соціальної та екзистенційної позицій. Зазначено, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи залежитеме від життєстійкос-ті людини, від рівня порушення смислових зв'язків у структурі життє-вого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізовано концепцію базисних переконань Р. Янофф­Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навко-лишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини та її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісно-го розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психіч-ної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя.Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів і методик: метод структурованого діагностичного інтерв'ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіогра-фії, закриту анкету «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і Шкалу базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф­Бульман). З'ясовано рівень біографічного стресу в житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаю-чи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та техногенні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально­політичні потрясіння, вій-ськовий конфлікт.Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу.

The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic con-nections in the structure of the individual's life world, which is the basis of loss within the meaning.The concept of R. Jano0­xFB00Bulman's basic beliefs is analyzed, which ex-plains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which pro-motes the mental stability of a man and his success in life, and is also an im-portant condition for personal development. But the basic beliefs are changed under the in0xFB02uence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept.A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic in-terviews («Signi0xFB01cant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the signi0xFB01cance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Jano0­xFB00Bulman).The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is de-termined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most di0xFB03cult ones. The representation of stressful events of all­embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, socio­political upheavals and military con0xFB02ict.A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the signi0xFB01cance of their in0xFB02uence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively a0exFB00cts the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world. ; У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» проаналізовано з когнітивної, соціальної та екзистенційної позицій. Зазначено, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи залежитеме від життєстійкос-ті людини, від рівня порушення смислових зв'язків у структурі життє-вого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізовано концепцію базисних переконань Р. Янофф­Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навко-лишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини та її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісно-го розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психіч-ної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя.Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів і методик: метод структурованого діагностичного інтерв'ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіогра-фії, закриту анкету «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і Шкалу базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф­Бульман). З'ясовано рівень біографічного стресу в житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаю-чи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та техногенні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально­політичні потрясіння, вій-ськовий конфлікт.Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу.

Данная статья является первой попыткой автора обратиться в рамках исследовательской парадигмы политической лингвистики к анализу автобиографического нарратива Ю. М. Лужкова. ; This article focuses, within the framework of the research paradigm of political linguistics, on the analysis of the autobiographical narrative of Yu. M. Luzhkov, Mayor of Moscow for about twenty years. The aim of the study is to show the strategy of reading and comprehension of the autobiography of a political leader as a communicative role act authorizing the politician's self-awareness and self-presentation.

The article makes an attempt to expand the boundaries of the long-established idea of the "unnoticed generation" of Russian émigré writers by comparing the fates and literary works of émigré "sons" and their contemporaries from Soviet Russia, and in this case — the ones who came to the West during World War II. The author focuses on the creative work of G. A. Andreev (Khomyakov), who consistently reproduced the life of his generation in its Soviet manifestation in his documentary and autobiographical prose: prisons and camps; the participation in the Soviet construction and production; the fate of a soldier during the war. The three thematic layers (camp — production — military) almost completely overlap with the overriding blocks of the auto-documentary plot that is recurrent in the works of "young" writers of white emigration: the Russian Civil War; declassed existence in a foreign country; participation in the Resistance. Referring to the content and thematic levels, the author points out the traits of generational unity in the works of G. Andreev (Khomyakov) and many representatives of the "young" literature of the first wave of emigration. ; В статье делается попытка расширить границы давно устоявшихся представлений о «незамеченном поколении» русских писателей-эмигрантов путем сопоставления жизненных судеб и литературного творчества авторов из когорты эмигрантских «сыновей» и их ровесников из советской России, в данном случае — тех из них, кто оказался на Западе во время Второй мировой войны. В качестве примера рассматривается творчество Г. А. Андреева (Хомякова), который в своей документально-автобиографической прозе последовательно воспроизвел жизнь своего поколения в его «советским» варианте: тюрьма и лагерь; участие в процессе советского строительства и производства; солдатская участь во время войны. Указанные три тематических пласта (лагерный — производственный — военный) почти в точности совпадают с наиважнейшими блоками автодокументального сюжета, стабильно присутствующего в произведениях «молодых» авторов белой эмиграции: Гражданская война в России; деклассированное существование в чужой стране; участие в Сопротивлении. На проблемно-содержательном и мотивно-тематическом уровнях выявляются черты поколенческой общности в творчестве Г. А. Андреева (Хомякова) и многих представителей «молодой» литературы первой волны.

Purpose of study is to analyze guidelines of self-understanding in psychology and substantiate classification of tendency investigation this phenomenon. Results of analyze guidelines of self-understanding are presented in article; author describe three guidelines of self-understanding: cognitive, narrative and existential. Cognitive traditions study of self-understanding is realized in developmental psychology, cognitive psychology, behavior approach, psychology of intellect. Narrative traditions study of self-understanding is fulfilled in narrative psychology and study of autobiographical memory. Existential traditions study of selfunderstanding is implemented in existential psychology, phenomenological- hermeneutical approach, sentiment theory of personality. Author substantiate view, that psychology of human being synthesize of all available scientific traditions study of self-understanding.