Suchergebnisse

Основною метою є дослідження політичної поведінки у сучасному біополітичному дискурсі. З'ясовано, що політична поведінка – складний для аналізу термін, адже в біополітичному середовищі постійно точаться дискусії з приводу того, яка складова – генетична чи соціальна – більшою мірою впливає на соціальну та політичну поведінку людини. Запропоновано інтеграційну модель біополітичного погляду на цю проблематику, яка органічно поєднує різні концептуальні підходи і включає як генетичні чинники: схильність до соціальної адаптації, політичного домінування і підкорення, так і соціальні: виховання, соціалізація, еволюція свідомості, що сприяє уточненню наукового знання стосовно проблематики політичної поведінки у біополітиці, підкреслює міждисциплінарний статус цієї дисципліни і конкретизує сферу її наукового інтересу. Важливо зазначити, що схильність до домінування з одного боку і підкорення з іншого, генетично закладені в природу «людини політичної». Саме ці дві характеристики лежать в основі її політичної поведінки. З'ясовано, що людський мозок виступає центром формування політичної поведінки і усвідомлення «людиною політичною» самої себе і своїх вчинків. ; The main topic of the article is the political. During the study it has been found tested that political behaviour is the difficult question to analyse as in bio-politics there are a lot of discussions about genetics and social origins of political behaviour. An integration model of bio-political view of political behaviour has been suggested at the article, which includes both genetics (adaptation, domination and subordination) and social factors (education, socialization, the evolution of consciousness). «Homo Politicus» is genetically related with another biological Wight and this definitely influences his behavior in social and political spheres. For instance, every human being as any social primates has genetic inclination to adaptation, domination, subjugation. In case with «Homo Sapiens» this has a form of genetic and social adaptation, political domination and subjugation. The inclination to the domination from one side and to the subjugation to another side is genetically «imprinted» into the nature of the «Homo Politicus». Particularly this two features lie is the basis of his political behavior. However, it is important to mention that, nevertheless the «Homo Sapiens» shares inclination of social primates for hierarchical social organization at the same time he has developed the following capabilities, which are unique in animal world, such as: language, culture and morale. Thus, ideas and values created by the human being have commenced changing of his behavior in social and political sphere. It is important to underline that in above mentioned dichotomy «genetic – culture/morale» such very core analysis element as human brain is absent. According to this, it is has to be mentioned that we keep in mind that the human brain participates in formation of every act or idea, what is fulfilled in the process of the political supervision of subject of management, as well as in the process of social action of management object. So, the political and social behavior of «Homo Politicus» depends not only on his biological factors, such as inclination to the biological adaptation, creation of hierarchical structure, social and political domination and subjugation, but also on social factors as well, such as language, culture, morale and so on. In this case, the human brain comes out as a center of formation of political behavior and awareness of «Homo Politicus» himself and his actions. ; Основной целью является исследование политического поведения в современном биополитическом дискурсе. Выяснено, что политическое поведение – сложный для анализа термин, поскольку в биополитической научной среде постоянно ведутся дискуссии по поводу того, какая составляющая – генетическая или социальная – в большей степени влияет на социальное и политическое поведение человека. Предложено интеграционную модель, которая органично сочетает различные концептуальные подходы и включает как генетические факторы: склонность к социальной адаптации, политическому доминированию и подчинению, так и социальные: воспитание, социализация, эволюция сознания. Такой подход способствует уточнению научного знания относительно проблематики политического поведения в биополитике, подчеркивает междисциплинарный статус этой дисциплины и конкретизирует сферу ее научного интереса. Важно отметить, что склонность к доминированию с одной стороны и подчинению с другой, генетически заложенные в природе «человека политического». Именно эти две характеристики лежат в основе его политического поведения. Выяснено, что человеческий мозг выступает центром формирования политического поведения и осознания «человеком политическим» самого себя и своих поступков.

Political behaviour is the main aim of the article. The study tested that political behaviour is the difficult question for biopolitics, because in biopolitics there are many discussions about genetics and social origins of political behaviour. It is proved that a biopolitical community is still no clear vision of what kind of factors can be attributed to biology. Proposed as a biological determinant of political behaviour considered genetics; adaptation; domination and subjugation; instincts; imitation; coordination and cooperation; congenital properties of the brain and mind. For instance, any human being as any social primates has genetic inclination to adaptation, domination, subjugation. Social and political behaviour is influenced by instincts and congenital properties of the brain and mind. Human brain comes out as a center of political behavior formation and awareness of «Homo Politicus» of himself and his deeds. ; Основной целью является исследование биологических детерминант политического поведения в современном биополитическом дискурсе. Выяснено, что политическое поведение – сложный для анализа термин, поскольку в биополитике постоянно ведутся дискуссии по поводу того, какая составляющая – генетическая или социальная – в большей степени влияет на социальное и политическое поведение человека. Доказано, что в биополитическом научном сообществе до сих пор нет четкого видения, какие же факторы можно отнести к биологическим. Предложено в качестве биологических детерминант политического поведения рассматривать генетику (наследственность); адаптацию; доминирование и подчинение; инстинкты; наследование; координацию и кооперацию; врожденные свойства мозга и психики. Биополитики рассматривают «человека политического» как продукт биологически- эволюционного развития, который имеет генетическую предрасположенность к формированию иерархических структур, социальному и политическому доминированию и подчинению. При этом человеческий мозг и психика включают в себя генетические детерминанты (инстинкты, гены, врожденные особенности), влияющие на человеческое социальное и политическое поведение. ; Основною метою є дослідження біологічних детермінантів політичної поведінки у сучасному біополітичному дискурсі. З'ясовано, що політична поведінка – складний для аналізу термін, адже в біополітичному середовищі постійно точаться дискусії з приводу того, яка складова – генетична чи соціальна – більшою мірою впливає на соціальну та політичну поведінку людини. Доведено, що в біополітичному співтоваристві й досі немає чіткого бачення, які ж чинники можна віднести до біологічних. Запропоновано в якості біологічних детермінант політичної поведінки розглядати генетику (спадковість); адаптацію; домінування і підкорення; інстинкти; наслідування; координацію та кооперацію; вроджені властивості мозку і психіки. Біополітики розглядають «людину політичну» як продукт біологічно-еволюційного розвитку, що має генетичну схильність до формування ієрархічних структур, соціального та політичного домінування і підкорення. При цьому людський мозок і психіка містять у собі генетичні детермінанти (інстинкти, гени, вроджені особливості), що впливають на людську соціальну і політичну поведінку.

Political behaviour is the main aim of the article. The study tested that political behaviour is the difficult question for biopolitics, because in biopolitics there are many discussions about genetics and social origins of political behaviour. It is proved that a biopolitical community is still no clear vision of what kind of factors can be attributed to biology. Proposed as a biological determinant of political behaviour considered genetics; adaptation; domination and subjugation; instincts; imitation; coordination and cooperation; congenital properties of the brain and mind. For instance, any human being as any social primates has genetic inclination to adaptation, domination, subjugation. Social and political behaviour is influenced by instincts and congenital properties of the brain and mind. Human brain comes out as a center of political behavior formation and awareness of «Homo Politicus» of himself and his deeds. ; Основной целью является исследование биологических детерминант политического поведения в современном биополитическом дискурсе. Выяснено, что политическое поведение – сложный для анализа термин, поскольку в биополитике постоянно ведутся дискуссии по поводу того, какая составляющая – генетическая или социальная – в большей степени влияет на социальное и политическое поведение человека. Доказано, что в биополитическом научном сообществе до сих пор нет четкого видения, какие же факторы можно отнести к биологическим. Предложено в качестве биологических детерминант политического поведения рассматривать генетику (наследственность); адаптацию; доминирование и подчинение; инстинкты; наследование; координацию и кооперацию; врожденные свойства мозга и психики. Биополитики рассматривают «человека политического» как продукт биологически- эволюционного развития, который имеет генетическую предрасположенность к формированию иерархических структур, социальному и политическому доминированию и подчинению. При этом человеческий мозг и психика включают в себя генетические детерминанты (инстинкты, гены, врожденные особенности), влияющие на человеческое социальное и политическое поведение. ; Основною метою є дослідження біологічних детермінантів політичної поведінки у сучасному біополітичному дискурсі. З'ясовано, що політична поведінка – складний для аналізу термін, адже в біополітичному середовищі постійно точаться дискусії з приводу того, яка складова – генетична чи соціальна – більшою мірою впливає на соціальну та політичну поведінку людини. Доведено, що в біополітичному співтоваристві й досі немає чіткого бачення, які ж чинники можна віднести до біологічних. Запропоновано в якості біологічних детермінант політичної поведінки розглядати генетику (спадковість); адаптацію; домінування і підкорення; інстинкти; наслідування; координацію та кооперацію; вроджені властивості мозку і психіки. Біополітики розглядають «людину політичну» як продукт біологічно-еволюційного розвитку, що має генетичну схильність до формування ієрархічних структур, соціального та політичного домінування і підкорення. При цьому людський мозок і психіка містять у собі генетичні детермінанти (інстинкти, гени, вроджені особливості), що впливають на людську соціальну і політичну поведінку.