Suchergebnisse

The article is devoted to topical issues of development of project activity in local self-government bodies, amalgamated territorial communities, analysis of real practices and the current situation. The study analyzed the legal basis for attracting extra-budgetary funds for the development of local communities, the procedure for preparing project applications, interaction with donor organizations and partners, as well as challenges and opportunities in the field. In particular, attention is focused on such aspects as the selection of the competition, the presence of a team and the role of the project manager in preparing a quality project application, opportunities for cooperation with NGOs and cooperation of amalgamated territorial communities in preparing and implementing of joint projects. The analysis of the current situation, dynamics and the main trends in the development of project activities in local self-governments is carried out. The experience of cities and small rural communities is compared. Emphasis is placed on the prospects of development, potential areas of project activities in the amalgamated territorial communities. One of the main obstacles to successful project activities in local governments is the lack of human resources and lack of experienced professionals. Emphasis is placed on the need for continuous practical work and the assistance of external experts who can provide advice, help in improving the skills of project management specialists in communities. The motivational component, stimulation of local government employees to develop work in the direction should not be left out either.

This article is devoted to the research on the concept and features of the advocate's wrongful cooperation with law-enforcement bodies and the circumstances that influence the severity of a disciplinary penalty in the result of such cooperation. A list of certain features is given to distinguish the lawful cooperation of an advocate with law-enforcement bodies from the wrongful one, which leads to bringing the advocate to the disciplinary responsibility. The author ascertains the forms in which the wrongful cooperation of an advocate and law-enforcement bodies may occur. The article determines that law-enforcement bodies often use the information that an advocate possesses due to his/her special professional status in order to perform their functions. Besides, the article examines the possibility for an advocate to be a whistleblower under the Law of Ukraine on Prevention of Corruption. The article also analyzes the decision of the Supreme Court in the administrative case where the decision of the Higher Qualification and Disciplinary Bar Commission (HQDB) on bringing the advocate to the disciplinary responsibility and imposing a disciplinary penalty of depriving him the right to advocacy for a wrongful cooperation with law-enforcement bodies is appealed. In this research the attention is paid to the wrongdoer's arguments and the corresponding legal position of the Supreme Court which, having used the acts of the national legislation, determined advocate's actions to be illegal and denied the claimant's demands. The author defines the category of a "wrongful cooperation of an advocate with law-enforcement bodies", determines its features, and suggests the ways for improving the effectiveness of bringing wrongdoers to the disciplinary responsibility in case of such cooperation. Keywords: a disciplinary offence, a disciplinary penalty, a confidant, a whistleblower, secret investigatory (inquiry) operations, tracking measures.

The article deals with subjects of military administration based on the analysis of features of state agencies. It has been established that by using interdisciplinary analysis it is possible to disclose their main features. Attention has been drawn that each state agency has its features based on legal nature, designation, specifics and operation activities. It has been established that the main functions of the state agencies are that they are established in accordance with the procedure and on the grounds provided for by legislation; they have powers of authority which the state vest them to fulfill the functions on behalf of it; they have a certain organizational and economic independence in the structure of state apparatus and in the mechanism of the state; they have types and forms of activities, cooperation with other state agencies provided for by law; they have their place and role in the state mechanism, in other words, they have their 'legal status'; they are vested with powers of authority, competence and necessary means for fulfillment of tasks of the state when it manages certain spheres of public life. It has been confirmed that various subjects of military administration have a willful and forceful power which is more evident comparing to other types of public power (effective legislation stipulates legal liability including criminal one for failure to follow the commander's order). It has been stated that military administration which follows from provisions of legal acts is exercised not only by these bodies but by its management. Management is not included in bodies of military administration, but they are subjects of military administration with all the features. It has been proposed to use more general definition like 'subjects of military administration' which will allow to solve unsolved issues.

The article is focused on organizational peculiarities of local self-government bodies in different countries. The article also provides analysis of constitutions of different countries and normative-legal acts that define the status of local self-government bodies. Special attention is paid to the importance of functioning of local self-government bodies as one of the main democratic institutions of the state. Undoubtedly, involvement of citizens in the administration of the state is considered to be of a great import. The interaction between the territorial community and the elected representative of the community is significant for the existence and implementation of the power of citizens, since it gives them the right to participate in solving local problems and to be involved in local politics. The interdependency between effective community management and local government taxes has also been analyzed. The article demonstrates the importance of the principle of subsidiarity for efficient work of the local government bodies. This principle ensures interaction between public authorities and local self-government, considering that local authorities should give priority to solving local issues. Moreover, state institutions must respond to all changes in the society, and local self-government bodies should contribute to this. One of the important functions of subsidiarity is the ability to manage affairs at the local level without interference by the central government which is illustrated by the case of the Swiss Confederation. It should also be noted, that having extensive powers and directly representing the population, local self-government bodies do not always perform their functions properly. The importance of the power of a mayor is analyzed using the example of Bolivia, where municipal infrastructure and economy are heavily dependent on local selfgovernment bodies.Manuscript received 04.03.2019 ; У статті йдеться про особливості організації органів місцевого самоврядування в різних країнах. Проаналізовано конституції різних країн та нормативно-правові акти, які визначають статус місцевих органів самоврядування. Розглянуто важливість функціонування органів місцевого самоврядування як одного з основних демократичних інститутів держави. Також проаналізовано співвідношення між ефективним управлінням громадою та фінансуванням місцевих органів влади. Встановлено, що плідність роботи органів місцевого самоврядування значною мірою залежить від можливості локальних органів влади приймати рішення стосовно встановлення податків та зборів. Приділено увагу принципу субсидіарності як одному з ключових для існування місцевих органів влади. Зроблено висновок, що наявність органів місцевого самоврядування є обов'язковою умовою демократичності для громадянського суспільства. Саме завдяки місцевому самоврядуванню громада має можливість управляти місцевими справами та ефективно розв'язувати проблеми відповідно до своїх потреб.Матеріал надійшов 04.03.2019

The article is focused on organizational peculiarities of local self-government bodies in different countries. The article also provides analysis of constitutions of different countries and normative-legal acts that define the status of local self-government bodies. Special attention is paid to the importance of functioning of local self-government bodies as one of the main democratic institutions of the state. Undoubtedly, involvement of citizens in the administration of the state is considered to be of a great import. The interaction between the territorial community and the elected representative of the community is significant for the existence and implementation of the power of citizens, since it gives them the right to participate in solving local problems and to be involved in local politics. The interdependency between effective community management and local government taxes has also been analyzed. The article demonstrates the importance of the principle of subsidiarity for efficient work of the local government bodies. This principle ensures interaction between public authorities and local self-government, considering that local authorities should give priority to solving local issues. Moreover, state institutions must respond to all changes in the society, and local self-government bodies should contribute to this. One of the important functions of subsidiarity is the ability to manage affairs at the local level without interference by the central government which is illustrated by the case of the Swiss Confederation. It should also be noted, that having extensive powers and directly representing the population, local self-government bodies do not always perform their functions properly. The importance of the power of a mayor is analyzed using the example of Bolivia, where municipal infrastructure and economy are heavily dependent on local selfgovernment bodies.Manuscript received 04.03.2019 ; У статті йдеться про особливості організації органів місцевого самоврядування в різних країнах. Проаналізовано конституції різних країн та нормативно-правові акти, які визначають статус місцевих органів самоврядування. Розглянуто важливість функціонування органів місцевого самоврядування як одного з основних демократичних інститутів держави. Також проаналізовано співвідношення між ефективним управлінням громадою та фінансуванням місцевих органів влади. Встановлено, що плідність роботи органів місцевого самоврядування значною мірою залежить від можливості локальних органів влади приймати рішення стосовно встановлення податків та зборів. Приділено увагу принципу субсидіарності як одному з ключових для існування місцевих органів влади. Зроблено висновок, що наявність органів місцевого самоврядування є обов'язковою умовою демократичності для громадянського суспільства. Саме завдяки місцевому самоврядуванню громада має можливість управляти місцевими справами та ефективно розв'язувати проблеми відповідно до своїх потреб.Матеріал надійшов 04.03.2019

The article is focused on organizational peculiarities of local self-government bodies in different countries. The article also provides analysis of constitutions of different countries and normative-legal acts that define the status of local self-government bodies. Special attention is paid to the importance of functioning of local self-government bodies as one of the main democratic institutions of the state. Undoubtedly, involvement of citizens in the administration of the state is considered to be of a great import. The interaction between the territorial community and the elected representative of the community is significant for the existence and implementation of the power of citizens, since it gives them the right to participate in solving local problems and to be involved in local politics. The interdependency between effective community management and local government taxes has also been analyzed. The article demonstrates the importance of the principle of subsidiarity for efficient work of the local government bodies. This principle ensures interaction between public authorities and local self-government, considering that local authorities should give priority to solving local issues. Moreover, state institutions must respond to all changes in the society, and local self-government bodies should contribute to this. One of the important functions of subsidiarity is the ability to manage affairs at the local level without interference by the central government which is illustrated by the case of the Swiss Confederation. It should also be noted, that having extensive powers and directly representing the population, local self-government bodies do not always perform their functions properly. The importance of the power of a mayor is analyzed using the example of Bolivia, where municipal infrastructure and economy are heavily dependent on local selfgovernment bodies.Manuscript received 04.03.2019 ; У статті йдеться про особливості організації органів місцевого самоврядування в різних країнах. Проаналізовано конституції різних країн та нормативно-правові акти, які визначають статус місцевих органів самоврядування. Розглянуто важливість функціонування органів місцевого самоврядування як одного з основних демократичних інститутів держави. Також проаналізовано співвідношення між ефективним управлінням громадою та фінансуванням місцевих органів влади. Встановлено, що плідність роботи органів місцевого самоврядування значною мірою залежить від можливості локальних органів влади приймати рішення стосовно встановлення податків та зборів. Приділено увагу принципу субсидіарності як одному з ключових для існування місцевих органів влади. Зроблено висновок, що наявність органів місцевого самоврядування є обов'язковою умовою демократичності для громадянського суспільства. Саме завдяки місцевому самоврядуванню громада має можливість управляти місцевими справами та ефективно розв'язувати проблеми відповідно до своїх потреб.Матеріал надійшов 04.03.2019

The task of logistics is to ensure optimal living conditions for urban and rural residents, including the costs of efficiency of operations and services provided to meet the needs of entities operating in it. Implementation of the logistics function is aimed at increasing the quality of life of a given agglomeration's society and improving the work of entities located there, while eliminating unnecessary transport, opening up the communication system, which in consequence should be expressed in the reduction of operating costs and prices of services provided.The article assessed the existing legal and economic environment concerning the acquisition of land for creation the logistic infrastructure facilities. Logistic facilities provide great flexibility in the implementation of economic initiatives. Well developned logistic processes are characterized by: easy networks and supply chains configurations, variety of transport solutions, rich technical and IT infrastructures. All this makes the government administration and local governments obliged to create proper development plans for their land. The idea is that future investors need to have access to complete information about the development plans for investment land of a municipality, county or voivodeship. For future investors, this is an important condition when making business decisions, when they are able to finance their investments, especially using the fiancial support from the available financial programs of the European Union.Problems related to the development of logistic infrastructure elements are extremely complex but at the same time have a significant impact on the shape and pace of economic development. New possibilities for financing logistics infrastructure facilities from EU funds as well as public-private partnerships have opened to Poland. This intensified the activities of investors in acquiring the necessary areas for the creation of logistics infrastructure facilities. Local self-governments faced the opportunity to accelerate the pace of development of their local and regional communities, which required them to create legal basis for spatial development policy and the separation of land for investment activities.

Today, it is important to address the issue of illicit transplantation of human organs and tissues, as Ukraine is the last-place transplant in other countries. Unfortunately, there are no other methods currently available to save the lives of individuals, so it is very important to investigate and find out all the causes and ways to counteract corruption in this area. It should also be noted that one of the components of corruption in this area is the abuse of special subjects by the norms stipulated by the legislation that lead to socially dangerous consequences. This article provides statistics on organ transplantation needs in the world as a whole, as well as in Ukraine. Also, the article gives the main reasons for the illegal transplantation of human organs and tissues. The studies concerning this topic are analyzed and the most important theses are highlighted. A number of anti-corruption measures have also been proposed in this area. The author proposes to strengthen the control over the medical institutions that transplant organs and tissues; improve the mechanism of law enforcement interaction, migration and border control; to develop an effective unified system for keeping records of transplantation and to make sure that persons in need of transplantation are properly prioritized. It should be noted that it is difficult for law enforcement agencies to deal with the illegal transplantation of human organs and tissues, since police officers do not have sufficient knowledge in the field. The author underlines that the following state law enforcement agencies should counteract corruption in the mentioned sphere: the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the National Agency for Prevention of Corruption and the Specialized Anti-Corruption Prosecution under the Prosecutor General's office. One of the most effective counteraction to corruption in this area is the legalization of organ and tissue transplants to those in need. Legislation in this area should be amended and changes should be made to persons ...

The article considers the main problematic aspects of the development and prevalence of illegal trade of human bodies, anatomical and fetal materials in Ukraine. The development of medical and cosmetic spheres presents new challenges to the state and civil society, related to the development of trafficking of human anatomical and fetal materials. Considering this, it is worth focusing on resolving the issues of legislative regulation of certain aspects related to transplant processes. The development of the "black" transplant market causes a number of related problems, in particular: the development of transplant and medical tourism as a negative phenomenon in society, an increase in the number of cases of illegal abortions, an increase in the level of latent crime in the field of illegal bodies transplantations, society's mistrust to law enforcement systems. In view of the increasing of trends in the development of cosmetology and restorative medicine, which most commonly use fetal and embryonic stem cells, it is important to highlight this issue in the area of criminal liability for artificial termination of pregnancy. The author suggests possible alternative ways of solving the problem of illegal trafficking of human bodies, anatomical, fetal and embryonic materials removed after the artificial termination of pregnancy. In particular, attention was drawn to some of the gaps in human health legislation, such as the removal of post-abortion materials, xenotransplantation, the production of bioimplants, the circulation of fetal and embryonic materials and their subsequent use in the cosmetic field. Minimizing the negative effects of illegal trading of human bodies and anatomical materials is only possible through the implementation of quality state regulation of the medical sector and transplant activities at the legislative level. The state should support and finance the activities related to the protection of the health protection, there should be a multilevel state control over trafficking of anatomic and ...

The article deals with the normative regulation of the institution of judicial governance, which is relatively new for Ukraine. The norms of the legislation related to the definition of the system of judicial governing bodies and the concept of this phenomenon are analyzed. The positions of scientists and practitioners who have already paid attention to this issue are given. It is noted that it is important to distinguish between judicial governance and judicial self-government. Accordingly, the normative regulation, tasks, system and competence of judicial self-government bodies are studied. The general features of bodies of judicial government, bodies of judicial self-government are formulated: (a) it is a state body whose status is determined by the Constitution of Ukraine or by law; (b) has the status of a legal entity and is financed from the state budget; (c) operates on a permanent basis; (d) is a collegial, independent body in the justice system; (e) be composed not only of professional judges but also of representatives of other legal professions; (f) is responsible for ensuring the independence of judges, highly professional members of the judiciary. Differences between judicial self-government bodies and judicial governance are determined: they consist exclusively of judges and it is a question of acting judges; along with the task of protecting the independence of judges, there is the task of protecting the professional interests of judges, which goes beyond and differs from the concept of independence; very often the work of judicial self-government is characterized as participation in resolving the issue, rather than resolving the issue, i.e. in most cases judicial self-government is a mandatory element in decision-making, but not the subject of its adoption. The article also analyzes the international standards of activity of bodies similar to domestic HCG and HQCYU. Options for optimizing the activities of judicial authorities, the possibility of combining them are considered. Author's conclusions concerning the specified problems are formulated. It is noted that it is necessary to maintain such a procedure for forming the composition of judicial government, which ensures the participation of a wide range of entities in the process, representing both the highest state bodies (Parliament, President) and the judiciary, prosecutors (whose status is gradually approaching judicial). ; У статті йдеться про нормативне врегулювання порівняно нового для України інституту «суддівське врядування». Аналізуються норми законодавства, що стосуються визначення системи органів суддівського врядування та поняття зазначеного явища. Наводяться позиції науковців і практиків, які вже звертали увагу на зазначену проблематику. Зазначається, що важливим є розмежування суддівського врядування із суддівським самоврядуванням. Досліджуються нормативне врегулювання, завдання, система та компетенція органів суддівського самоврядування. Формулюються загальні риси органу суддівського врядування: (а) це державний орган, статус якого визначається Конституцією України або законом; (б) має статус юридичної особи і фінансується коштом державного бюджету; (в) працює на постійній основі; (г) є колегіальним, незалежним органом у системі правосуддя; (ґ) до складу входять не лише професійні судді, а й представники інших правничих професій; (д) є відповідальним за забезпечення незалежності суддів, високопрофесійний склад суддівського корпусу. Визначаються відмінності органів суддівського самоврядування від суддівського врядування: до їхнього складу входять виключно судді, йдеться саме про діючих суддів; поряд із завданням захисту незалежності суддів є завдання захисту професійних інтересів суддів, що виходить за межі і відрізняється від поняття незалежності; дуже часто робота суддівського самоврядування характеризується як участь у вирішенні питання, а не вирішення питання, тобто здебільшого суддівське самоврядування -це обов'язковий елемент під час ухвалення рішення, але не суб'єкт його ухвалення. Також у статті аналізуються міжнародні стандарти діяльності органів, подібних до вітчизняних Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Розглядаються варіанти оптимізації діяльності органів суддівського врядування, можливість їх об'єднання. Формулюються авторські висновки стосовно зазначеної проблематики. Зазначається, що необхідно зберегти такий порядок формування складу органів суддівського врядування, що забезпечує участь широкого кола суб'єктів у процесі, які представляють як найвищі органи держави (Парламент, Президента), так і суддівський корпус, прокурорів (статус яких поступово наближається до суддівського), адвокатів і науковців.

The article is devoted to the study of the peculiarities of service in officials of local governments.The current legislation, drafts of the Labor Code and drafts of relevant legislation in this area areanalyzed. Approaches to regulating the work of local government officials are identified. The mainelements of the actual composition of labor relations of local government officials are highlighted. ; Стаття присвячена дослідженню особливостям проходження служби в посадових осіборганах місцевого самоврядування. Проаналізовано чинне законодавства, проекти Трудовогокодексу та проекти профільного законодавства в цій сфері. Визначено підходи щодо регулюванняпраці посадових осіб органів місцевого самоврядування. Виділено основні елементи фактичногоскладу трудових відносин посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Політико-правова природа, призначення й становище в суспільстві й дер-жаві місцевого самоврядування в містах, правове закріплення основ органі-зації й діяльності міських органів самоврядування спричиняють необхідність у належному науковому дослідженні та правовій регламентації компетенції органів міського самоврядування. Об'єктивно необхідним є створення, з одного боку, таких громад, які могли б самостійно і під свою відповідальність вирішу-вати питання місцевого значення, а з іншого — виконувати конституційний обов'язок держави з гарантування нормального функціонування та розвитку місцевого самоврядування в Україні, як одного з найбільш важливих інсти-тутів демократії. ; Політико-правова природа, призначення й становище в суспільстві й дер-жаві місцевого самоврядування в містах, правове закріплення основ органі-зації й діяльності міських органів самоврядування спричиняють необхідність у належному науковому дослідженні та правовій регламентації компетенції органів міського самоврядування. Об'єктивно необхідним є створення, з одного боку, таких громад, які могли б самостійно і під свою відповідальність вирішу-вати питання місцевого значення, а з іншого — виконувати конституційний обов'язок держави з гарантування нормального функціонування та розвитку місцевого самоврядування в Україні, як одного з найбільш важливих інсти-тутів демократії. ; Політико-правова природа, призначення й становище в суспільстві й дер-жаві місцевого самоврядування в містах, правове закріплення основ органі-зації й діяльності міських органів самоврядування спричиняють необхідність у належному науковому дослідженні та правовій регламентації компетенції органів міського самоврядування. Об'єктивно необхідним є створення, з одного боку, таких громад, які могли б самостійно і під свою відповідальність вирішу-вати питання місцевого значення, а з іншого — виконувати конституційний обов'язок держави з гарантування нормального функціонування та розвитку місцевого самоврядування в Україні, як одного з найбільш важливих інсти-тутів демократії.

The article considers the current conditions in which such anti-corruption bodies as the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office, and the Supreme Anti-Corruption Court of Ukraine have to operate. Based on the opinions of scientists and experts, it has been established that anti-corruption bodies now face the following challenges: constant pressure from the authorities, irresponsibility of the majority of people's deputies, which makes it very difficult for these bodies to work; most citizens of our state perceive corruption as a relatively simple way to solve problems quickly. Ordinary citizens are accustomed, so to speak, to solving either complex or simple issues (in health care or education institutions, courts and other public institutions) "mainly through bribes to officials of lower levels of government who abuse their official position, using it for the purpose of illegal profit or for other selfish purposes; obvious abuse of power by top officials, misappropriation of state property, land, concealment of wealth. In view of this, corruption has been perceived for many years by scholars and ordinary citizens as perhaps the greatest threat to the progress of socio-economic development of the state, its formation as a democracy. The problem of combating corruption as one of the most dangerous phenomena of modern Ukrainian society, which has penetrated almost all spheres of life, is extremely acute not only in Ukraine but also in many developed European countries, including Italy, Germany, Great Britain, etc.). It has been proved that anti-corruption bodies have never become independent and autonomous in their activities. They are often pressured by the Prosecutor General's Office, deputies, and interfere in the investigation, which, of course, alarms international partners and civil society

The article, based on clarifying the content of related concepts of law-making, considers the principles of the rule-making activity as the power activity of public authorities. Such principles include the principles of humanism, democracy, the rule of law, human rights, and scientific validity of rule-making decisions, which necessitates the professionalism of rule-making activities, planning, systematics, complexity, timely revision and updating of legislation, and transparency. The content of these principles is revealed, their ranking is carried out, their importance for legal science and practice is emphasized, and the positions of scientists concerning their optimal list and characteristics are analyzed. In particular, attention is drawn to the fact that the principle of humanism is reflected in the fundamental values that underlie the constitutional order, the basis of the current law and human rights enshrined in the Constitution and laws of Ukraine: human dignity, the right to self-realization, justice and freedom, non-discrimination and equality before the law, tolerance, responsibility and respect for others. The principle of democracy, as a fundamental principle of rule-making, legitimizes the subjects of rule-making and creates a basis for their legal activities. The rule of law is also a fundamental principle of rule-making (including its components such as the principle of direct effect of the Constitution of Ukraine, the rule of the Constitution as the Basic Law, the principle of legality, legal certainty, the equality before the law and non-discrimination, and proportionality). It is emphasized that the principle of scientific validity of rule-making decisions necessitates professionalism of rule-making activities, and ensuring a high professional level of rule-makers makes it possible to carry out rule-making activities at a high scientific level, on a planned, systematic, comprehensive basis, the legal regulation of public relations, and the implementation of state functions. Aspects of the principle of publicity of normative activity of the Parliament, the Government, and the President of Ukraine are also analyzed. ; У статті на основі уточнення змісту споріднених понять правотворчої, нормотворчої і законотворчої діяльності, а також правотворення, нормотворення і законотворення розглянуто принципи нормотворчої діяльності як владної діяльності органів державної влади, що з огляду на її значущість має здійснюватися з дотриманням відповідних вимог, процедур та принципів. Такими принципами є принципи гуманізму, демократії (народовладдя), верховенства права (включно з такими його складниками, як принцип прямої дії норм Конституції України, верховенство Конституції як Основного Закону, принцип законності, юридичної визначеності, рівності перед законом і недискримінації, пропорційності), прав людини, наукової обґрунтованості нормотворчих рішень, що зумовлює необхідність професійності нормотворчої діяльності, плановості, системності, комплексності, своєчасного перегляду і оновлення законодавства, гласності. Розкрито зміст зазначених принципів, їх важливість для юридичної науки і практики, а також проаналізовано позиції науковців щодо їх оптимального переліку та характеристик.

The article, based on clarifying the content of related concepts of law-making, considers the principles of the rule-making activity as the power activity of public authorities. Such principles include the principles of humanism, democracy, the rule of law, human rights, and scientific validity of rule-making decisions, which necessitates the professionalism of rule-making activities, planning, systematics, complexity, timely revision and updating of legislation, and transparency. The content of these principles is revealed, their ranking is carried out, their importance for legal science and practice is emphasized, and the positions of scientists concerning their optimal list and characteristics are analyzed. In particular, attention is drawn to the fact that the principle of humanism is reflected in the fundamental values that underlie the constitutional order, the basis of the current law and human rights enshrined in the Constitution and laws of Ukraine: human dignity, the right to self-realization, justice and freedom, non-discrimination and equality before the law, tolerance, responsibility and respect for others. The principle of democracy, as a fundamental principle of rule-making, legitimizes the subjects of rule-making and creates a basis for their legal activities. The rule of law is also a fundamental principle of rule-making (including its components such as the principle of direct effect of the Constitution of Ukraine, the rule of the Constitution as the Basic Law, the principle of legality, legal certainty, the equality before the law and non-discrimination, and proportionality). It is emphasized that the principle of scientific validity of rule-making decisions necessitates professionalism of rule-making activities, and ensuring a high professional level of rule-makers makes it possible to carry out rule-making activities at a high scientific level, on a planned, systematic, comprehensive basis, the legal regulation of public relations, and the implementation of state functions. Aspects of the principle of publicity of normative activity of the Parliament, the Government, and the President of Ukraine are also analyzed. ; У статті на основі уточнення змісту споріднених понять правотворчої, нормотворчої і законотворчої діяльності, а також правотворення, нормотворення і законотворення розглянуто принципи нормотворчої діяльності як владної діяльності органів державної влади, що з огляду на її значущість має здійснюватися з дотриманням відповідних вимог, процедур та принципів. Такими принципами є принципи гуманізму, демократії (народовладдя), верховенства права (включно з такими його складниками, як принцип прямої дії норм Конституції України, верховенство Конституції як Основного Закону, принцип законності, юридичної визначеності, рівності перед законом і недискримінації, пропорційності), прав людини, наукової обґрунтованості нормотворчих рішень, що зумовлює необхідність професійності нормотворчої діяльності, плановості, системності, комплексності, своєчасного перегляду і оновлення законодавства, гласності. Розкрито зміст зазначених принципів, їх важливість для юридичної науки і практики, а також проаналізовано позиції науковців щодо їх оптимального переліку та характеристик.