Suchergebnisse

The study focuses on the contemporary realities of globalization trends, the coronary crisis and the principles of the world economy.The paper examines current trends in the world economy, its ability to respond to the challenges of time under uncertain conditions and adaptability to new realities under the influence of the pandemic "COVID-19". The analysis showed that one of the most problematic areas is the fragility of the Western system of economies, overproduction of capitalism, which reveals the contradictions, paradoxes and main trends of financial, economic, political, social and resource crisis. Here the world's major players behind the curtain of the COVID-19 pandemic are trying to improve their economic positions, get out of the long recession and redistribute economic resources, and reformat the nature and directions of cooperation and integration.Such general scientific methods as analysis and synthesis in assessing real GDP and debt to GDP in developed countries and developing countries were used to study the world economic system and financial and economic crises. The historical method was also used in the analysis of conceptual approaches and the development of crises in general, the statistical method was used in the analysis of statistical data; structural and factor analysis, extrapolation method. This made it possible not only to carry out a comparative analysis of existing trends, but also to identify bottlenecks in the existing mechanisms of the world economic system. To the problematic areas we refer the significant bubble, the fiction of the Anglo-Saxon model of the world's financial system, the lack of institutions in the world economy and the lack of adequate financial and economic instruments to respond rapidly to pandemics (so-called contingencies) At the same time, it showed a renaissance of the role of the state in a pandemic. Additionally, it provided an opportunity to address the urgency of changing the principles of the current world economic system and to change the philosophy of organization, structure and perception of the world economy as a whole. ; Объектом исследования являются современные реалии глобализационных тенденций, коронакризис и принципы функционирования мировой экономики.В работе исследуются современные тенденции развития мировой экономики, ее способность к реагированию на вызовы времени при неопределенных условиях и адаптивности к новым реалиям под призмой влияния пандемии «COVID-19». Проведенный анализ показал, что одним из самых проблемных мест является хрупкость западной системы экономик, перепроизводство капитализма, который раскрывает противоречия, парадоксы и основные тенденции финансово-экономического, политико-социального и ресурсного кризиса. Здесь главные мировые игроки за завесой пандемии «COVID-19» пытаются улучшить свои экономические позиции, выйти из долгой рецессии и перераспределить экономические ресурсы и переформатировать характер и направления сотрудничества и интеграции.Об'єктом дослідження є сучасні реалії глобалізаційних тенденцій, коронокриза та принципи функціонування світової економіки.У роботі досліджуються сучасні тенденції розвитку світової економіки, її здатність до реагування на виклики часу за невизначених умов та адаптивності до нових реалій під призмою впливу пандемії «COVID-19». Проведений аналіз показав, що одним із найбільш проблемних місць є крихкість західної системи економік, перевиробництво капіталізму, що розкриває суперечності, парадокси та основні тенденції̈ фінансово-економічної, політично-соціальної та ресурсної кризи. Тут головні світові гравці за завісою пандемії «COVID-19» намагаються покращити свої економічні позиції, вийти з довгої рецесії та перерозподілити економічні ресурси та переформатувати характер і напрями співпраці та інтеграції.В ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження світової економічної системи та фінансово-економічних криз, які впливали на неї, такі як аналіз та синтез при оцінці реального ВВП та боргу до ВВП розвинених країн та країн, що розвиваються. Також використовувався історичний метод при аналізі концептуальних підходів та розвитку криз в цілому, статистичний метод – при аналізі статистичних даних; структурний та факторний аналіз, метод екстраполяції. Це дало можливість не лише здійснити порівняльний аналіз існуючих тенденцій, але й виявити вузькі місця існуючих механізмів функціонування світової економічної системи. А саме, значна бульбашковість, фіктивність англо-саксонської моделі світової фінансової системи, відсутність у глобальній економіці інституцій та адекватних фінансово-економічних інструментів швидкого реагування на прояви пандемічного характеру (так звані непередбачувані обставини непередбачуваного характеру). Водночас це показало ренесанс ролі держави в умовах пандемії. Окрім того, дало можливість поставити питання про нагальність змін у принципах функціонування нинішньої світової економічної системи та зміну філософії організації, структури та сприйняття світової економіки в цілому. ; Объектом исследования являются современные реалии глобализационных тенденций, коронакризис и принципы функционирования мировой экономики.В работе исследуются современные тенденции развития мировой экономики, ее способность к реагированию на вызовы времени при неопределенных условиях и адаптивности к новым реалиям под призмой влияния пандемии «COVID-19». Проведенный анализ показал, что одним из самых проблемных мест является хрупкость западной системы экономик, перепроизводство капитализма, который раскрывает противоречия, парадоксы и основные тенденции финансово-экономического, политико-социального и ресурсного кризиса. Здесь главные мировые игроки за завесой пандемии «COVID-19» пытаются улучшить свои экономические позиции, выйти из долгой рецессии и перераспределить экономические ресурсы и переформатировать характер и направления сотрудничества и интеграции.В ходе исследования использовались общенаучные методы исследования мировой экономической системы и финансово-экономических кризисов, которые влияли на нее, такие как: анализ и синтез при оценке реального ВВП и долга к ВВП развитых стран и развивающихся стран. Также использовался исторический метод при анализе концептуальных подходов и развития кризисов в целом, статистический метод – при анализе статистических данных; структурный и факторный анализ, метод экстраполяции. Это позволило не только осуществить сравнительный анализ существующих тенденций, но и выявить узкие места существующих механизмов функционирования мировой экономической системы. В частности, значительная пузырчатость, фиктивность англо-саксонской модели мировой финансовой системы, отсутствие в глобальной экономике институтов и адекватных финансово-экономических инструментов быстрого реагирования на проявления пандемического характера (так называемые непредвиденные обстоятельства непредсказуемого характера). В то же время это показало ренессанс роли государства в условиях пандемии. Кроме того, позволило поставить вопрос о необходимости изменений в принципах функционирования нынешней мировой экономической системы и изменение философии организации, структуры и восприятия мировой экономики в целом.

The study focuses on the contemporary realities of globalization trends, the coronary crisis and the principles of the world economy.The paper examines current trends in the world economy, its ability to respond to the challenges of time under uncertain conditions and adaptability to new realities under the influence of the pandemic "COVID-19". The analysis showed that one of the most problematic areas is the fragility of the Western system of economies, overproduction of capitalism, which reveals the contradictions, paradoxes and main trends of financial, economic, political, social and resource crisis. Here the world's major players behind the curtain of the COVID-19 pandemic are trying to improve their economic positions, get out of the long recession and redistribute economic resources, and reformat the nature and directions of cooperation and integration.Such general scientific methods as analysis and synthesis in assessing real GDP and debt to GDP in developed countries and developing countries were used to study the world economic system and financial and economic crises. The historical method was also used in the analysis of conceptual approaches and the development of crises in general, the statistical method was used in the analysis of statistical data; structural and factor analysis, extrapolation method. This made it possible not only to carry out a comparative analysis of existing trends, but also to identify bottlenecks in the existing mechanisms of the world economic system. To the problematic areas we refer the significant bubble, the fiction of the Anglo-Saxon model of the world's financial system, the lack of institutions in the world economy and the lack of adequate financial and economic instruments to respond rapidly to pandemics (so-called contingencies) At the same time, it showed a renaissance of the role of the state in a pandemic. Additionally, it provided an opportunity to address the urgency of changing the principles of the current world economic system and to change the philosophy of organization, structure and perception of the world economy as a whole. ; Объектом исследования являются современные реалии глобализационных тенденций, коронакризис и принципы функционирования мировой экономики.В работе исследуются современные тенденции развития мировой экономики, ее способность к реагированию на вызовы времени при неопределенных условиях и адаптивности к новым реалиям под призмой влияния пандемии «COVID-19». Проведенный анализ показал, что одним из самых проблемных мест является хрупкость западной системы экономик, перепроизводство капитализма, который раскрывает противоречия, парадоксы и основные тенденции финансово-экономического, политико-социального и ресурсного кризиса. Здесь главные мировые игроки за завесой пандемии «COVID-19» пытаются улучшить свои экономические позиции, выйти из долгой рецессии и перераспределить экономические ресурсы и переформатировать характер и направления сотрудничества и интеграции.Об'єктом дослідження є сучасні реалії глобалізаційних тенденцій, коронокриза та принципи функціонування світової економіки.У роботі досліджуються сучасні тенденції розвитку світової економіки, її здатність до реагування на виклики часу за невизначених умов та адаптивності до нових реалій під призмою впливу пандемії «COVID-19». Проведений аналіз показав, що одним із найбільш проблемних місць є крихкість західної системи економік, перевиробництво капіталізму, що розкриває суперечності, парадокси та основні тенденції̈ фінансово-економічної, політично-соціальної та ресурсної кризи. Тут головні світові гравці за завісою пандемії «COVID-19» намагаються покращити свої економічні позиції, вийти з довгої рецесії та перерозподілити економічні ресурси та переформатувати характер і напрями співпраці та інтеграції.В ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження світової економічної системи та фінансово-економічних криз, які впливали на неї, такі як аналіз та синтез при оцінці реального ВВП та боргу до ВВП розвинених країн та країн, що розвиваються. Також використовувався історичний метод при аналізі концептуальних підходів та розвитку криз в цілому, статистичний метод – при аналізі статистичних даних; структурний та факторний аналіз, метод екстраполяції. Це дало можливість не лише здійснити порівняльний аналіз існуючих тенденцій, але й виявити вузькі місця існуючих механізмів функціонування світової економічної системи. А саме, значна бульбашковість, фіктивність англо-саксонської моделі світової фінансової системи, відсутність у глобальній економіці інституцій та адекватних фінансово-економічних інструментів швидкого реагування на прояви пандемічного характеру (так звані непередбачувані обставини непередбачуваного характеру). Водночас це показало ренесанс ролі держави в умовах пандемії. Окрім того, дало можливість поставити питання про нагальність змін у принципах функціонування нинішньої світової економічної системи та зміну філософії організації, структури та сприйняття світової економіки в цілому. ; Объектом исследования являются современные реалии глобализационных тенденций, коронакризис и принципы функционирования мировой экономики.В работе исследуются современные тенденции развития мировой экономики, ее способность к реагированию на вызовы времени при неопределенных условиях и адаптивности к новым реалиям под призмой влияния пандемии «COVID-19». Проведенный анализ показал, что одним из самых проблемных мест является хрупкость западной системы экономик, перепроизводство капитализма, который раскрывает противоречия, парадоксы и основные тенденции финансово-экономического, политико-социального и ресурсного кризиса. Здесь главные мировые игроки за завесой пандемии «COVID-19» пытаются улучшить свои экономические позиции, выйти из долгой рецессии и перераспределить экономические ресурсы и переформатировать характер и направления сотрудничества и интеграции.В ходе исследования использовались общенаучные методы исследования мировой экономической системы и финансово-экономических кризисов, которые влияли на нее, такие как: анализ и синтез при оценке реального ВВП и долга к ВВП развитых стран и развивающихся стран. Также использовался исторический метод при анализе концептуальных подходов и развития кризисов в целом, статистический метод – при анализе статистических данных; структурный и факторный анализ, метод экстраполяции. Это позволило не только осуществить сравнительный анализ существующих тенденций, но и выявить узкие места существующих механизмов функционирования мировой экономической системы. В частности, значительная пузырчатость, фиктивность англо-саксонской модели мировой финансовой системы, отсутствие в глобальной экономике институтов и адекватных финансово-экономических инструментов быстрого реагирования на проявления пандемического характера (так называемые непредвиденные обстоятельства непредсказуемого характера). В то же время это показало ренессанс роли государства в условиях пандемии. Кроме того, позволило поставить вопрос о необходимости изменений в принципах функционирования нынешней мировой экономической системы и изменение философии организации, структуры и восприятия мировой экономики в целом.

The article is devoted to researching of the book, which wittily called "Nomenclature Kamasutra: office romancein Brezhnev period". This is the memories, written by S.D.Bezclubenko – the former minister of culture in Soviet Ukraine.S.B.Rudenko analyzed views of Bezclubenko on such qualities of politicians in Soviet Union as the professionalism, their intellectual level, moral values. Under review were also struggle for power between partocrats, patterns of development career of bosses of nomenclatura, features of these processes in Ukraine. Rudenko compares the research results S.D.Bezklubenko and other researchers nomenclatura: M.S.Voslenski and M.Đilas. For all, who interesting in soviet political culture.Scientific study of political culture of the Soviet era is of practical importance because modern Ukrainian politicscarries a lot of genetic traits that time. Research interest primarily is political culture of USSR rulers – nomenclatura.There are insufficient number of lack of papers devoted to this topic. The system of government in the Soviet Union was a very closed. That is why an important role among sources of research plays memoirs of representatives ofnomenclatura. One of these sources of research is "Nomenclature Kamasutra." written by Bezclubenko.The central concept of the study is the "nomenclature". The author of "Nomenclature Kamasutra." gives the following definition of this term: selection of personnel for executive positions among party bosses, what based oncompiling a list of the names of certain positions and names of people who were considered as candidates for their filling.Each party organ had a level of "nomenclature", which in turn also divided into "main nomenclature" (the nomenclature of the party organ, which took the decision to appoint) and "accounting and control nomenclature" (the nomenclature of the higher party organ, who has consented to the appointment).Based on the concept of M.Đilas, developed in the works M.S.Voslenski [3], the nomenclature is the ruling classin the countries of "real socialism", which in essence was industrial and corporative feudalism (non state capitalism).Nomenclature is not the same bureaucracy. This is a social class such as medieval nobility. It penetrated all spheres of public life and delegates powers exclusively own representatives. The nomenclature as social class can not be equated with almost 18 million members of the Communist Party in the early 80's of the twentieth century.Dramaturgy memoir built around the opposition between Bezclubenko, the head of the ministry of Culture of Soviet Ukraine, and his curator from Central committee of Communist party of Ukraine Kapto. This conflict displaysarsenal of methods of political struggle, characterizing nomenclature environment. Kapto was a zealous defender ofpolitical culture of the nomenclature. Bezklubenko many decisions was taken at its sole discretion (within the powers of minister), without coordination with his immediate boss party Kapto, in violation of unshakable hierarchy of soviet power.Note the following realities of the political culture of the Soviet rulers. Because personnel decisions are the prerogative of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine, in the apparatus of the Ministry of Culture were introduced people who worked against the minister and performed the orders of Kapto. Important role in the struggle between the Minister and partocrat played the Soviet secret police – the KGB. Herewith relations with the KGB used as one, and the other party to the conflict.Bezklubenko with undisguised contempt belonged to his boss Kapto. In his opinion Kapto was uncultured, ignorant and not clever person. At the same time, among soviet "nobility" considered the norm to zealous attitude to theguidance, despite its moral, intellectual and professional qualities, always shew him respect. Bezklubenko thought that business skills are fundamental to the effective management. But for political culture of the nomenclature most important quality was loyalty to their social class. The permanent struggle for power was the essence of its existence.Minister Bezklubenko had very strong position at the highest level of the Communist Party of Ukraine. This isevidenced by the inclusion of the Minister to the honorary electoral nomenclature – Central Committee and Parliament of Ukraine. Political friends of Bezklubenko were, in particular, Prodan and Vrublevski assistants of the first Secretary Shcherbytsky , second Secretary of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine Sokolov. Loyal to the minister was, credibly, Shcherbytsky. Perhaps, the first Secretary was impressed professionalism and fought of rebellious Bezclubenko. But, conflict between veiws on the political culture of Bezklubenko, and version of political culture of the nomenclature as social class , was obvious. Therefore, when Vrublevsky had lost confidence in the Minister of Culture, discrepancy political culture of nomenclature was the reason for dismissal from the post of Bezklubenko.Тhе book of Bezclubenko "Nomenclature Kamasutra. Office Romance in Brezhnev period " is a valuable sourcefor the study of political culture in Soviet Ukraine in 60-80 years of XX century. Despite the fact that the author notconsidering the nomenclature as class, however, clearly reveals specificity of political management of soviet chiefs.Using specific examples, he shows the parasitic nature of nomenclature, disdain of professionalism in their environment of professionalism, trampling of rule of Law, mimicry of democracy, obsession own career interests, communication like in the mafia among the nomenclature bosses. ; Исследование номенклатуры как советского правящего класса имеет практическое значение, так как современная власть в бывших советских республиках имеет выраженный номенклатурный субстрат. Освещена теневая сторона политической культуры советских партийных боссов сквозь призму мемуаров С.Д. Безклубенко. В соответствии с результатами исследования раскрыта паразитическая сущность номенклатуры, выявлены её скрытые корпоративные черты, в частности приоритет карьеризма и подхалимства над профессионализмом, пренебрежение законами, профанация демократии, мафиозный характер коммуникаций в среде партийных бонз. ; Стаття присвячена мемуарам колишнього міністра культури УРСР С.Д. Безклубенка, в яких, зокрема, йдеться про політичну культуру радянської номенклатури. Здійснено аналіз поглядів автора на професійні, інтелектуальні, моральні якості радянських політиків, особливості перебігу боротьби між ними за владу, закономірності розвитку номенклатурної кар'єри. Для всіх, хто цікавиться історією політичної культури в Україні.

Стаття присвячена філософському та культурологічному аналізу філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, структурного психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики, універсальної етики та філософії діалогу. У статті обґрунтовується теза про те, що постмодернізм як модель теоретичної рефлексії є автономним щодо лібералізму та релятивізму концептом "французької школи", що має антиліберальну спрямованість і за закладеними в нього імпліцитними буттєвими смислами кореспондує з консервативним християнським світовідчуттям. Середньовічними онтологічними "ядрами" постмодернізму постають концепти "реального" Ж. Лакана, "археписьма" Ж. Дерріда, "шизоїда" Ж. Дельоза, "рефігурації мови" П. Рікера. Таким чином, звільнений від стереотипів релятивації, постмодернізм постає як третя (консервативна) альтернатива в опозиції європейського вибору між лібералізмом та радикалізмом. ; Статья посвящена философскому и культурологическому анализу философии постмодернизма (постструктурализма) на основе методологии гегельянства, хайдеггеровской философии языка, структурного психоанализа, деконструктивизма, герменевтики, универсальной этики и философии диалога. В статье обосновывается тезис о том, что постмодернизм как модель теоретической рефлексии является автономным по отношению к либерализму и релятивизму концептом "французской школы", имеет антилиберальную направленность и по заложенным в него имплицитным бытийными смыслам корреспондирует с консервативным христианским мироощущением. Средневековыми онтологическими "ядрами" постмодернизма предстают концепты: "реального" Ж. Лакана, "археписьма" Ж. Деррида, "шизоида" Ж. Делёза, "рефигурации языка" П. Рикёра. Таким образом, освобожденный от стереотипов релятивации, постмодернизм выступает как третья (консервативная) альтернатива в оппозиции европейского выбора между либерализмом и радикализмом. ; The article is devoted to the philosophical and cultural analysis of postmodern philosophy (post-structuralism) on the basis of the Hegelian methodology, Heidegger's philosophy of language, structural psychoanalysis, deconstructionism, hermeneutics, universal ethics and philosophy of dialogue. The article substantiates the thesis that postmodernism as a model of theoretical reflection is autonomous with regard to liberalism and relativism with the concept of a "French school", which has an anti-liberal orientation and corresponds to the conservative Christian attitudes imposed by implicit ontological meanings. The medieval ontological "nuclei" of postmodernism are concepts: "Real" by J. Lacan, "Archepism" by J. Derrida, "Schizoid" by J. Deleuze, "language reconfiguration" by P. Ricker. Thus, freed from the stereotypes of relativity, postmodernism appears as a third (conservative) alternative in opposition to the European choice between liberalism and radicalism.The double standard extends to the attitude of liberals to radical currents in crisis processes. Initially, liberal leaders take an overwhelming majority in right-wing nationalism, using it as a tool to support the status quo of capitalism, a means of distracting the masses from real problems, and a mechanism of intimidation. When the mass is intimidated enough, it is proposed to liberalism as "a source of defacing" as the "only alternative". We can talk about the artificial situation of identifying the choice of Fa versus Antifa for the subject who is forced to choose between "purse and life" - between multiculturalism and radical nationalismThe key task of structural psychoanalysis is not only the returning of the conflict to its original place, that is, the disclosure of the deep-seated class traumas of the capitalist neoliberal world itself, according to S. Zizek and other representatives of the Slovenian school, but also - the separation of the philosophy of postmodernism as a spiritual phenomenon from political projects of neoliberalism and multiculturalism, which until recently were considered an applied dimension of postmodern politics and promoted the introduction into the social practice of the vicious circle "liberalism - nationalism liberalism" - a circle that does not provide choice and which excludes from its own semiosfery any other values: ethical and dialogical, modern, conservative, religious, international, non-system Left (antyhlobalistic) and others. In order to realize this task, postmodernism must be considered under the other (not postmodern) viewpoint, depriving it of the stereotypes of "relativism", "cynicism" and "enlightenment", that is, it is necessary to demonstrate that the authentic core of postmodern philosophy is far from multicultural indifference of "post-truth" and includes expressive ontological motives.The double goal of our study: to carry out a critical rethinking of postmodernism as a form of manifestation of a conservative attitude based on hereditary archetypes of the Middle Ages and Modernism, and to show that postmodernism as a philosophy is not the cause of the tragic self-denial of postmodernism as an applied measurement of multiculturalism, that multiculturalism with its vicious circles of relativity , devastation and radicalism is separate from the phenomenon of postmodernism and belongs to the "shock" project of American liberal democracy, and not to "French school" Moreover, the School of Post-Structuralism of the Sorbonne, as the basis of postmodernism, is the descendant of the Marxist school of "new left" in Frankfurt and its meaning is fundamentally anti-capitalist and anti-liberal.By combining among themselves in a single interdisciplinary field the classical philosophy of M. Heidegger's language, J. G. Derrida's "grammar", G. Lacan's structural psychoanalysis, J. Habermas's universal ethics, J. de Gaulle's schizodiscourse, and hermeneutics and the philosophy of P. Ricker's dialogue, we have shown that In the semantic field of postmodernism there are ontological kernels of conservatism, which approximate this philosophical model to medieval traditionalist thought and make the border between modern and postmodern very conditional. The return of postmodernism to the status of the philosophy of being and the liberation of the French school from the stereotypes of "lack" and "loseness" is necessary in order to protect postmodernism from accusations of cynicism, relativism and "emptiness", since these allegations are, firstly, based on the mixing of postmodernism with liberal irony, and, secondly, often serve as an excuse for the revival of various kinds of fundamentalist aspirations. We have shown that liberalism, by provoking through the irony of the identification of the "illusion", initially contributes to the development of radical movements, and then, when they emerge from the symbolic control, they remove them from the agenda as "fascist", opposing them to themselves. There is a closed vicious circle of impossibility to choose between "Fa and Antifa". Our work was an attempt to remove postmodernism from this circle.