Suchergebnisse

The article analyzes the Reformation project "Christian city Wittenberg" in the works of the famous reformer Andreas Karlstadt. Unlike previous researchers, the author considers it in the context of the mythologizing of various social forces and institutions that claimed to make the Reformation. The myth of the "Christian city" is formed in opposition to other mythologized communities and individuals - "Christian ruler", "Christian nobility", "Christian duke". The Reformation project of the "Christian city" arose in search of forces capable and ready to carry out the Reformation program formulated by Luther and his associates. In the first years of the Reformation, the myths of the "Christian duke" (reformer) and the "Christian nobility" came to the fore in socio-political thought. The Worms Reichstag of 1521 showed the inability of the political elite and the "Christian nobility", led by the emperor, to consolidate their efforts and to renew the Papal Church. The hopes of the Wittenberg reformers that the "Christian duke" (Prince-elector Friedrich of Saxony the Wise) would carry out the reforms proved futile. Luther's patron pursued a careful ecclesiastical policy and was in no hurry to transform. The idea of a "Christian city" arose spontaneously during the mass riots in Wittenberg in early 1522. After the first transformations took place here, one of the leaders of the Reformation movement, Andreas Karlstadt, promoted Wittenberg as a model of a true "Christian city." After Wittenberg and other cities proved unable to carry out their reform mission, Karlstadt, together with the radical reformers, continued to give the leading role to another community, the "common people," which was based on the peasantry. The identifier of such community is the "common man", who in the mass consciousness acquires the characteristics of a mythical hero. Martin Luther, who was extremely negative about the right of the "common people" to carry out reforms, also personifies such a community and calls it in German "Herr Omnes" (in ...

The problem of human rights has not lost its relevance since the French Revolution and the United States' victorious struggle for independence. It became especially topical in the years of the Second World War. At each of these historical frontiers, significant legal acts were adopted to guarantee human rights and freedoms. But in the second decade of the XXI century, this problem arose with new acuteness. Ter- rorist attacks, separatism, illegal migration have become a real challenge to international law and order. Unfortunately, these threats have not escaped Ukraine either. The conflict of principles of human rights and state sovereignty has led to numerous conflicts. Their heavy consequences forced politicians and experts to focus on the fact that the prevailing the secular interpretation of human rights and freedoms' concept foundation results critical failures. So, there is a task to reveal the true existential sources of human rights and freedoms concept. In addition to the practical political and legal aspect, this issue also has a significant scientific philosophical and law significance.The article aims to reveal the role of the Christian tradition in the formation and development of human rights and freedoms concept.This research opposes the radical secularist views and argues that human rights and freedoms, which was recognized by international law 70 years ago as a result of UN Universal Declaration of Human Rights adoption, have their roots in God's Law. This law was notified by Moses 1300 years before Christ, but the Gospel became their real genuine spiritual source. Christ's commandments of love and charity addressed not only to their neighbors, but also to persecutors and offenders, laid the humanistic value foundation of the human rights system. Acceptance of human as God's creation, which has a mission of salvation through Christ, determines the core definition of human rights and freedoms concept - human dignity. The starting point in the theoretical substantiation of human rights provenance is the concept of natural law, initiated by the famous Catholic theologian Thomas Aquinas. According to Aquinas, natural law derives from God's law. The logic of Thomism caught up with Protestant philosophers dialectically led jurisprudence from the general Christian concept of natural law to natural rights and human rights. So, they are objective and independent of the other people's actions or inaction. Protestantism has put individual freedom at the head of Christian values. At the same time, the Christian tradition proceeds from the fact that freedom without responsibility and love leads to the loss of freedom. This thesis was thoroughly substantiated by Immanuel Kant, and was philosophical formulated in his famous categorical imperative. Endeavor to solve the dilemma of the co-relation between freedom and responsibility led Christian thinkers to the necessity of substantiating the cardinal virtue - justice. The category of justice logically generated the concept of equality, which is the cornerstone of human rights and freedoms concept. Other fundamental provisions, including non-discrimination norms, come from it. Christian respect for human dignity and the aspiring for equality naturally give rise to such a basic principle of human rights concept as solidarity, which is most characteristic of Orthodoxy, and embodied in the norms that proclaim the right to a decent standard of human being. Thus, a holistic Christian tradition is the primary source of all three generations of human rights. This fruitful source continues to supply the value content of human rights and freedoms concept, which is the kernel of international and civilized states' legal systems. ; У статті порівнюються принципи і норми, закріплені у Загальній Декларації прав людини та інших базових міжнародно-правових актах, які гарантують права і свободи людини, із біблійними заповідями. Показано, що теологічні та філософські концепції томізму, кальвінізму і кантіанства, обґрунтувавши фундаментальні цінності природного права, справедливості, рівності, людської гідності, свободи та відповідальності, заклали фундамент розумінню прав людини як об'єктивних невідчужуваних сутностей. Охарактеризовані особливості трактування прав і свобод людини у католицькій, протестантській і православній традиціях. Робиться висновок про те, що кожна з християнських конфесій зробила свій внесок у генезу усіх трьох поколінь прав людини. Доводиться, що сучасний концепт прав і свобод людини має джерелом християнську духовну традицію.

The evolution of development of base principles of Christian democracy is considered as an ideological doctrine. Accents are focused on practical embodiment of key principles of Christian democracy in political and party space. The role of Christian democracy is analyzed in the modern Ukrainian political process. Ukraine is called to become the Christian center of attraction both for Russia and for Europe. The included of Ukraine to Europe foremost envisages bringing of Christian values, rather than just game on the European rules.Key words: Christian democracy, Christianity, religion, politics, values, Ukraine. ; Розглянуто еволюцію розвитку базових принципів християнської демократії як ідеологічної доктрини. Сфокусовано акценти на практичному втіленні ключових принципів християнської демократії в політико-партійному просторі. Проаналізовано роль християнської демократії у сучасному українському політичному процесі. Україна покликана стати християнським центром тяжіння і для Росії, і для Європи. Входження України в Європу насамперед передбачає внесення християнських цінностей, а не лише гру за європейськими правилами.Ключові слова: християнська демократія, християнство, релігія, політика, цінності, Україна.Рассмотрена эволюция развития базовых принципов христианской демократии как идеологической доктрины. Сфокусированы акценты на практическом воплощении ключевых принципов христианской демократии в политико-партийном пространстве. Проанализирована роль христианской демократии в современном украинском политическом процессе. Украина призвана стать христианским центром притяжения и для России, и для Европы. Вхождение Украины в Европу, прежде всего, предусматривает внесение христианских ценностей, а не только игру по европейским правилам.Ключевые слова: христианская демократия, христианство, религия, политика, ценности, Украина.The evolution of development of base principles of Christian democracy is considered as an ideological doctrine. Accents are focused on practical embodiment of key principles of Christian democracy in political and party space. The role of Christian democracy is analyzed in the modern Ukrainian political process. Ukraine is called to become the Christian center of attraction both for Russia and for Europe. The included of Ukraine to Europe foremost envisages bringing of Christian values, rather than just game on the European rules.Key words: Christian democracy, Christianity, religion, politics, values, Ukraine.

Дана стаття присвячена визначенню особливостей політичного курсу Християнсько­демократичного союзу Німеччини в опозиції (1969­1982 рр.). Дається визначення поняття «політична опозиція». Охарактеризовано зміст основних програмних документів ХДС досліджуваного періоду, зокрема Мангаймської заяви, прийнятої на з'їзді партії у Мангаймі у 1975 році та Програми основ партії, яка була ухвалена на з'їзді християнських демократів у Людвігсгафені в 1978 році. Відповідно до останнього розділу Програми основ партії автор звертає увагу на першочергові завдання німецької зовнішньої політики. В статті також досліджується курс жорсткої конфронтації Християнсько­демократичного союзу по відношенню до соціал­ліберальної коаліції. Аналізуються обставини, які підірвали позиції канцлера Віллі Брандта у першій половині 1970­х рр. Привертає увагу той факт, що саме Гельмут Шмідт, який очолив уряд ФРН 16 травня 1974 р., підготував сприятливі умови для зміни міжнародного амплуа Федеративної республіки Німеччини. В результаті дослідження з'ясовано, що протягом обраного періоду християнським демократам вдалося значно модернізувати партію і з 1980­х рр. знову стати керівною політичною силою Німеччини. ; Дана стаття присвячена визначенню особливостей політичного курсу Християнсько­демократичного союзу Німеччини в опозиції (1969­1982 рр.). Дається визначення поняття «політична опозиція». Охарактеризовано зміст основних програмних документів ХДС досліджуваного періоду, зокрема Мангаймської заяви, прийнятої на з'їзді партії у Мангаймі у 1975 році та Програми основ партії, яка була ухвалена на з'їзді християнських демократів у Людвігсгафені в 1978 році. Відповідно до останнього розділу Програми основ партії автор звертає увагу на першочергові завдання німецької зовнішньої політики. В статті також досліджується курс жорсткої конфронтації Християнсько­демократичного союзу по відношенню до соціал­ліберальної коаліції. Аналізуються обставини, які підірвали позиції канцлера Віллі Брандта у першій половині 1970­х рр. Привертає увагу той факт, що саме Гельмут Шмідт, який очолив уряд ФРН 16 травня 1974 р., підготував сприятливі умови для зміни міжнародного амплуа Федеративної республіки Німеччини. В результаті дослідження з'ясовано, що протягом обраного періоду християнським демократам вдалося значно модернізувати партію і з 1980­х рр. знову стати керівною політичною силою Німеччини. ; The article focuses on determining the characteristics of the policy of the Christian Democratic Union of Germany in opposition (1969­1982). A definition of the notion «political opposition» is made. The author characterized the content of the main program documents of the CDU during the researched period, particularly Mannheim statement, adopted at the party congress in Mannheim in 1975 and the Program of the party's bases, which was adopted at the Congress of Christian Democrats in Ludwigshafen in 1978. According to the last section of the program of the party's bases, the author draws attention to the priorities of German foreign policy. The paper also examines the course of tough confrontation of the Christian Democratic Union in relation to social­liberal coalition. It analyzes the circumstances that undermined the position of Chancellor Willy Brandt in the first half of 1970s. A special attention is drawn to the fact that it was Helmut Schmidt, who headed the government of Germany May 16, 1974, and prepared favorable conditions for changing the international role of the Federal Republic of Germany. The study found out that during the selected period Christian Democrats were able to significantly modernize the party and starting with 1980s they once again became the leading political force in Germany.

The paper looks into the state of Christian confessional theology in the territory of Ukraine in the post-modernism context, explores specific aspects of the positioning of Orthodox, Greek Catholic and Protestant directions in relations with society and state, identifies the intentional content of emancipation concepts proposed by Protestant theologians for society and church, particularly A. Denysenko's concept underpinned by the logic of Latin American liberation theology and the concept of political liberties, which was developed in Ukraine by M. Cherenkov and F. Raichynets. It is established that despite discrepancies in interpretation of such phenomenon as the sociopolitical all votaries of these concepts assess the creative potential of civil solidarity with excess optimism.The orthodox tradition regards post-modernism as a fundamental threat to the existence of church as a 'living tradition'. Most often, Orthodox theologians just overlook new opportunities for development of Christianity, which are offered by the post-modernist state of society itself. The author proves his thesis by citing the conservative ideological criticism of post-modernism by Metropolitan Anthony (Pakanych), the Chief Executive Officer of the Ukrainian Orthodox Church of Moscow Patriarchate.Greek Catholic theologians develop both modernism and traditionalism in the tideway of ideas of such direction of modern theology as radical orthodoxy, considering that Christian values of human dignity, justice and solidarity can serve as foundation for the renewed Ukrainian society. It is generally shown that Ukrainian theology is experiencing a gradual transition to accepting the post-modernist state as given and is looking for reasonably conservative and modernizing projects for development of both churches and Ukrainian society as a whole. ; В статье рассмотрено состояние христианского конфессионального богословия на территории Украины в ситуации постмодерна, выявлена специфика позиционирования православного, греко-католического и протестантского направлений в отношениях с обществом и государством, определено содержательное наполнение предлагаемых протестантскими богословами концепций эмансипации для общества и церкви. Установлено, что сторонники этих концепций, несмотря на различие в трактовке феномена общественно-политического, с чрезмерным оптимизмом оценивают творческий потенциал гражданской солидарности. В православной традиции постмодерн воспринимается как принципиальная угроза существованию церкви как "живой традиции"; греко-католические богословы развивают как модернизм, так и традиционализм в русле идей такого направления современной теологии, как радикальная ортодоксия, считая, что христианские ценности достоинства человека, справедливости и солидарности могут быть фундаментом для обновленного украинского общества. В общем показано, что в украинской теологии происходит постепенный переход к принятию постмодернистского состояния как данности и поиск умеренно консервативных и модернизационных проектов развития как церквей, так и украинского общества в целом. ; У статті розглянуто стан християнського конфесійного богослов'я на території України в ситуації постмодерну, виявлено специфіку позиціонування православного, греко-католицького і протестантського напрямків у відносинах із суспільством та державою, визначено змістове наповнення пропонованих протестантськими богословами концепцій емансипації для суспільства та церкви. Встановлено, що прихильники цих концепцій, попри розбіжності в трактуванні феномену суспільно-політичного, з надмірним оптимізмом оцінюють творчий потенціал громадянської солідарності. У православній традиції постмодерн сприймається як принципова загроза існуванню церкви як "живої традиції"; греко-католицькі богослови розвивають як модернізм, так і традиціоналізм у руслі ідей такого напрямку сучасної теології, як радикальна ортодоксія, вважаючи, що християнські цінності гідності людини, справедливості та солідарності можуть бути фундаментом для оновленого українського суспільства. Загалом показано, що в українській теології відбувається поступовий перехід до прийняття постмодерного стану як даності та пошук помірковано консервативних і модернізаційних проектів розвитку як церков, так і українського суспільства в цілому.

У статті йдеться про християнські традиції музичного виховання в контексті «діалогу» двох культур - візантійської і давньокиївської. Аналізуючи спільні та відмінні риси у вихованні і професійній підготовці півчих обох країн, автор завдяки застосуванню історико-порівняльного методу доводить, що візантійська музична освіта не була механічно «трансплантована» чи «пересаджена» на київський ґрунт, а відбувалося взаємозбагачення обох культур, про що свідчить відповідність змісту музичного виховання загальному рівню розвитку візантійського та давньокиївського суспільства, запиту держави на підготовку півчих, відмінності у структурі навчальних закладів Візантії та Київської Русі. ; The article tells about Christian traditions of music education in the context of "a dialogue" of two cultures - Byzantine and Old Kyivan Rus. After analyzing common and different features in upbringing and professional preparation of choristers of both countries the author proves, due to comparative-historical method, that Byzantine music education was not mechanically "transplanted" or "transferred" on Kyivan basis. Correspondence of music education contents to general level of Byzantine and Old Kyivan development of society, government's requirements concerning preparation of choristers, differences in structure of educational establishments in Byzantine Empire and Kyivan Rus prove mutual enrichment of both cultures. It is stated in the article that music education and choir service were very important in both Byzantine Empire and Kyivan Rus. At the beginning Christian communities and then monasteries and government started to be concerned about high professional preparation of choristers. Although education in Byzantine Empire and Kyivan Rus has lots of common tendencies, the one in Byzantine Empire was more complicated, multilevel and it was planned not only for demands of the Church but for public requirements too. Prerogatives of ecclesiastic non-multilevel education can be seen in Kyivan Rus. It is difficult to define a character of "domestic yard" school. The contents of music education corresponded to general level of development of societies in both states. However, Byzantine Empire was an accumulator of culture and its bearer for young European barbarian countries. The contents of music education in Kyivan Rus were directed at Graeco¬Christian religious tradition. It also absorbed Syrian and Jewish tunes, which were easier for perception due to texts written in the native language. Certain differences in Byzantine and Kyivan Rus spiritual singing can be seen from the origin of Bizatine liturgy in Kyivan territories, for example stress changes in cantorials.

The article analyzes the medieval interpretations of biblical images of Sophia of the Wisdom of God, Eve, Virgin Mary. Their role of women's inclusion in the social order of the Western European Medieval Society in the religious-cultural model is considered. The activity of women in religion, politics and science has been steadily increasing, but the society, at least in modern times, continues to broadcast ideas about the woman which are most clear and in detailed in the religious and cultural heritage of Christianity. They all relate to those ideas that contend with the idea of a woman's low capacity for intellectual activity, unprofessionalism, immaturity, and passivity, which are conditioned by "feminine nature". If, in the context of medieval religious culture, such perception was related to relevant socially predetermined functions that were actively promoted by the Christian church and supported by the specific religious space of that era, then women's ministry in the Christian church, based on women's biblical images, exemplifies the strengthening and propagation of the Christian faith. ; Проанализированы средневековые интерпретации библейских образов Софии Премудрости Божей, Евы, Девы Марии. Рассматривается их роль в религиозно-культурной модели включения женщины в общественный порядок западноевропейского средневекового социума через христианское женское служение. ; Проаналізовано середньовічні інтерпретації біблійних образів Софії Премудрості Божої, Єви, Діви Марії. Розглядається їхня роль у релігійно-культурній моделі включення жінки в суспільний порядок західноєвропейського середньовічного соціуму через християнське жіноче служіння.

Аналізується співвідношення фундаментальних християнських цінностей та ідеалів демократії у полікультурному західноєвропейському просторі в умовах сучасного етапу глобалізації; католицьке, православне та протестантське розуміння права на релігійну свободу та механізмів його практичної реалізації. ; Анализируется соотношение фундаментальных христианских ценностей и идеалов демократии в поликультурном западноевропейском пространстве в условиях современного этапа глобализации; католическое, православное и протестантское понимание права на религиозную свободу и механизмы ее практической реализации. ; Correlation of the fundamental Christian values and ideals of democracy in the policultural west European space in the condition of the modern stage of globalization, and catholic, orthodox, understanding the rights of the religion independence and its mechanism of practical realization are being analyzed.

The article analyzes the scientific, political and journalistic activities of the Bulgarian socialist Сh. Rakovsky inFrance from his introduction with the French socialist J. Ged and to the start of the First World War. ; В статье проводится анализ научной, политической и публицистической деятельности болгарского социалиста Х. Раковского во Франции от его знакомства с французским социалистом Ж. Гедом до начала Первой мировой войны. ; У статті проводиться аналіз наукової, політичної та публіцистичної діяльності болгарського соціаліста Х. Раковського у Франції від його знайомства з французьким соціалістом Ж. Гедом до початку Першої світової війни.

У статті теоретично обґрунтовано та експериментально доведено необхідність викладання християнської етики як засобу духовно-морального виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Наведено результати роботи по введенню даної дисципліни в навчально-виховний процес і окреслено перспективи її розвитку та популяризації серед учнів і батьків. Автор статті звертається при розгляді питання, як до позиції сучасних педагогів, так і до визнаних майстрів педагогічної науки. Визначено необхідність у відповідних педагогічних кадрах та їх підготовці. Наведено приклади державних програм з викладання даного предмету. Викладено авторську позицію щодо викладання даного курсу, як ключового засобу у формуванні духовно-моральної особистості учня. ; In modern conditions formation of the spiritual world of children and youth as a leading personality traits is a complex task. In a situation of acute shortage of values and orientations of religious moral values which are the basis of human values play an increasingly greater role in the education of today's children and youth. Consequently, there is an urgent need to attract Christian values in the process of raising children, the definition of the basic principles, goals, objectives, content, forms and methods of forming spirituality based on them, together with other components contribute to the formation of highly moral spiritual personality, future citizens of Ukraine. The period of Ukraine's independence formation, aspiring for the economical, political, legal, educational and cultural development demands creation of civic relationship on the basis of moral norms and human values. The standard of spiritual culture and moral education of the growing up generation gives rise to anxiety. The conflicts and stresses both in educational establishments and in families are caused by the disregard to the fixed spiritual values. Such spiritual assets as love, family and cultural heredity are loosing their importance. Consequently the immediate task of the present time becomes the renewal of the state national pattern of spiritual and moral education within the existing educational system. Giving knowledge on different subjects, forming of intellectually developed, spiritually and morally mature, ready for the contemporary life a personality must become the aim of the educational process. The importance of teaching Christian Ethics as a means of spiritual and moral education of the pupils in comprehensive educational establishments is theoretically grounded and experimentally proved in the article. The results of the project work as for the introduction of this subject into the educational process and the prospect of its development and popularization among pupils and their parents are also given. While studying the issue the author of the article takes into consideration the opinion both of the contemporary teachers and of the recognized experts in the domain of pedagogy. The demand of the skilled personnel and their appropriate training is determined. The examples of the curriculum of the above mentioned subject are given in the article. The author's position as for the teaching the subject as the main means in the formation of spiritual and moral pupil's personality is stated here.

The aim of the study is to define the multiplicity and specificity of the approaches of the Kharkiv artists of the 1960s— 1980s to the visualization of Christian imagery and motives. Research methodology is based on the combination of general scientific methods of systematization, classification, synthesis, and specialized ones, related to the field of art history, namely formal and comparative, iconological and compositional analysis. Results. The paper is focused on the specificity of functioning of the religious theme in the fine art of Kharkiv of the 1960s— 1980s. It's emphasized that, due to the trajectory of political discourse of that time, Christian imagery in the Ukrainian late Soviet art was largely marginalized and existed mainly in the veiled, latent form. A significant number of easel paintings, graphic and photographic works by Kharkiv artists, who belong to the circles of unofficial and "allowed" art, was analyzed. The historical context of the creation of those works is outlined. Its development was defined by a vast presence of the state control. It is shown that the authors' perception of the given problematics was characterized by the inclination towards reflecting social reality through irony and deconstruction of the familiar sacred images and iconographic schemes (Crucifixion, Madonna, Pieta, eschatological motives). It is emphasized that such approach was often realized through the methods of collage and citation, which amplify the split between the mundanity and the Sublime. Novelty. The study attempts to give a comprehensive overview of the development of the religious motives and characters in the Ukrainian late Soviet art. The practical significance. The key points of the paper can be used both for further study of the representation of the category of sacred and transformation of its role in the Ukrainian culture in the second half of the XX— beginning of the XXI century, and its practical application in the educational and exhibition projects. ; Розглянуто специфіку функціонування релігійної тематики в образотворчому мистецтві Харкова 1960-х— 1980-хрр. Наголошено, що внаслідок траєкторії розвитку тогочасного політичного дискурсу християнська образність в українському мистецтві пізньорадянського періоду була маргіналізована та існувала здебільшого в латентній, прихованій формі. Проаналізовано значний масив живописних, графічних і фотографічних робіт харківських художників, що належать до неофіційного та «дозволеного» мистецтва. Окреслено історичний контекст їх створення, який визначився широкою присутністю владного контролю. Виявлено, що для авторських візій означеної проблематики характерна рефлексія соціальної дійсності через іронію і деконструкцію впізнаваних сакральних образів та іконографічних схем (розп'яття, Мадонни, П'єти, есхатологічна мотивіка). Акцентовано, що останнє часто реалізовувалося завдяки прийомам колажності та цитування, що підкреслюють розлом між буденністю та Величним.

The aim of the study is to define the multiplicity and specificity of the approaches of the Kharkiv artists of the 1960s— 1980s to the visualization of Christian imagery and motives. Research methodology is based on the combination of general scientific methods of systematization, classification, synthesis, and specialized ones, related to the field of art history, namely formal and comparative, iconological and compositional analysis. Results. The paper is focused on the specificity of functioning of the religious theme in the fine art of Kharkiv of the 1960s— 1980s. It's emphasized that, due to the trajectory of political discourse of that time, Christian imagery in the Ukrainian late Soviet art was largely marginalized and existed mainly in the veiled, latent form. A significant number of easel paintings, graphic and photographic works by Kharkiv artists, who belong to the circles of unofficial and "allowed" art, was analyzed. The historical context of the creation of those works is outlined. Its development was defined by a vast presence of the state control. It is shown that the authors' perception of the given problematics was characterized by the inclination towards reflecting social reality through irony and deconstruction of the familiar sacred images and iconographic schemes (Crucifixion, Madonna, Pieta, eschatological motives). It is emphasized that such approach was often realized through the methods of collage and citation, which amplify the split between the mundanity and the Sublime. Novelty. The study attempts to give a comprehensive overview of the development of the religious motives and characters in the Ukrainian late Soviet art. The practical significance. The key points of the paper can be used both for further study of the representation of the category of sacred and transformation of its role in the Ukrainian culture in the second half of the XX— beginning of the XXI century, and its practical application in the educational and exhibition projects. ; Розглянуто специфіку функціонування релігійної тематики в образотворчому мистецтві Харкова 1960-х— 1980-хрр. Наголошено, що внаслідок траєкторії розвитку тогочасного політичного дискурсу християнська образність в українському мистецтві пізньорадянського періоду була маргіналізована та існувала здебільшого в латентній, прихованій формі. Проаналізовано значний масив живописних, графічних і фотографічних робіт харківських художників, що належать до неофіційного та «дозволеного» мистецтва. Окреслено історичний контекст їх створення, який визначився широкою присутністю владного контролю. Виявлено, що для авторських візій означеної проблематики характерна рефлексія соціальної дійсності через іронію і деконструкцію впізнаваних сакральних образів та іконографічних схем (розп'яття, Мадонни, П'єти, есхатологічна мотивіка). Акцентовано, що останнє часто реалізовувалося завдяки прийомам колажності та цитування, що підкреслюють розлом між буденністю та Величним.

The article analyzes the scientific, political and journalistic activities of the Bulgarian socialist Сh. Rakovsky inFrance from his introduction with the French socialist J. Ged and to the start of the First World War. ; В статье проводится анализ научной, политической и публицистической деятельности болгарского социалиста Х. Раковского во Франции от его знакомства с французским социалистом Ж. Гедом до начала Первой мировой войны. ; У статті проводиться аналіз наукової, політичної та публіцистичної діяльності болгарського соціаліста Х. Раковського у Франції від його знайомства з французьким соціалістом Ж. Гедом до початку Першої світової війни.

Purpose of the article is to examine the theoretical foundations of Paul Tillich's theology of culture, which affirmed the necessary postulate of "courage" – the powerful self-affirmation of man despite the Christian world values crisis. The methodology of the research consists in the application of analysis methods, synthesis, comparison, generalization, as well as in the use of terminological, ideological-content and historical-philosophical approaches. The mentioned issue allowed us to reveal the features of rethinking the values of Christian culture in the works of P. Tillich "Systematic Theology," "Theology of Culture," "Dynamics of Faith," "Courage," representing the organic representation of the theological and anthropocentric value of coordinates in the cultural plane. The scientific novelty lies in the fact that in the domestic history of philosophy, religious studies and cultural studies for the first time, the concept of the positive revitalization of Christian culture values are analyzed in the works of P. Tillich, and its specificity was substantiated. There were characterized the categories and concepts that form the basis of the Tillich theology of culture ("ethical ethics", "courage to be", "anxiety", "marginal interest", "ultimate concern", "new being", "new morality"). Conclusions. In the conclusions, it is proved that the conceptual conception of religion by Tillich consists of the disappearance of the distribution between the sphere of sacral and secular. The ratio of religion and culture is connected with P. Tillich with his definition of religion as a substance of culture, and culture is a form of religion. Culture should be described regarding movement, which is dominant in the time of the corresponding historical period. Trying to solve the problem of the value priorities of the authentic existence of man in the context of the transformation of her religious worldview, P. Tillich contrasts modern morality with the "new" morality of a religious, highly spiritual person; reanimates traditional, faith, love, justice, freedom, humanity; warns of the threat of mass conformism, which is increasingly formed under the influence of the ideology of liberal humanism in modern democratic countries. ; Целью исследования является рассмотрение теоретических основ теологии культуры Пауля Тиллиха, который утвердил важный для культуры современности постулат "мужества быть" – динамического самоутверждения человека вопреки кризису ценностей христианского мира. Методология исследования заключается в применении методов анализа, синтеза, сравнения, обобщения, а также в использовании терминологического, идейно-содержательного и историко-философского подходов. Это позволило раскрыть особенности переосмысления ценностей христианской культуры в работах П. Тиллиха "Систематическая теология", "Теология культуры", "Динамика веры", "Мужество быть", которые и представляют органичность теологической и антропоцентрической картины ценностных координат в культурологической плоскости. Научная новизна заключается в анализе концепции позитивной ревитализации ценностей христианской культуры в творчестве П. Тиллиха. В выводах доказано, что концепцептуальное понимание религии Тиллихом предполагает элиминацию размежевания сферы сакрального и секулярного. Соотношение религии и культуры связано у П. Тиллиха с его определением религии как субстанции культуры, а культуры – как формы религии. ; Метою дослідження є розгляд теоретичних засад теології культури Пауля Тілліха, який утвердив важливий для культури сучасної доби постулат "мужності бути" – динамічне самоутвердження людини всупереч кризі цінностей християнського світу. Методологія дослідження полягає у застосуванні методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також у використанні термінологічного, ідейно-змістового й історико-філософського підходів. Це дало змогу розкрити особливості переосмислення цінностей християнської культури в працях П. Тілліха "Систематична теологія", "Теологія культури", "Динаміка віри", "Мужність бути", які і репрезентують органічність представлення теологічної та антропоцентричної картини ціннісних координат в культурологічній площині. Наукова новизна полягає у висвітленні концепції позитивної ревіталізації цінностей християнської культури у творчості П. Тілліха. У висновках підкреслюється, що концепцептуальне розуміння релігії Тілліхом передбачає елімінацію розподілу між сферою сакрального і секулярного. Співвідношення релігії та культури пов'язане у П. Тілліха з його визначенням релігії як субстанції культури, а культури – як форми релігії.

Purpose of the article is to examine the theoretical foundations of Paul Tillich's theology of culture, which affirmed the necessary postulate of "courage" – the powerful self-affirmation of man despite the Christian world values crisis. The methodology of the research consists in the application of analysis methods, synthesis, comparison, generalization, as well as in the use of terminological, ideological-content and historical-philosophical approaches. The mentioned issue allowed us to reveal the features of rethinking the values of Christian culture in the works of P. Tillich "Systematic Theology," "Theology of Culture," "Dynamics of Faith," "Courage," representing the organic representation of the theological and anthropocentric value of coordinates in the cultural plane. The scientific novelty lies in the fact that in the domestic history of philosophy, religious studies and cultural studies for the first time, the concept of the positive revitalization of Christian culture values are analyzed in the works of P. Tillich, and its specificity was substantiated. There were characterized the categories and concepts that form the basis of the Tillich theology of culture ("ethical ethics", "courage to be", "anxiety", "marginal interest", "ultimate concern", "new being", "new morality"). Conclusions. In the conclusions, it is proved that the conceptual conception of religion by Tillich consists of the disappearance of the distribution between the sphere of sacral and secular. The ratio of religion and culture is connected with P. Tillich with his definition of religion as a substance of culture, and culture is a form of religion. Culture should be described regarding movement, which is dominant in the time of the corresponding historical period. Trying to solve the problem of the value priorities of the authentic existence of man in the context of the transformation of her religious worldview, P. Tillich contrasts modern morality with the "new" morality of a religious, highly spiritual person; reanimates traditional, faith, love, justice, freedom, humanity; warns of the threat of mass conformism, which is increasingly formed under the influence of the ideology of liberal humanism in modern democratic countries. ; Целью исследования является рассмотрение теоретических основ теологии культуры Пауля Тиллиха, который утвердил важный для культуры современности постулат "мужества быть" – динамического самоутверждения человека вопреки кризису ценностей христианского мира. Методология исследования заключается в применении методов анализа, синтеза, сравнения, обобщения, а также в использовании терминологического, идейно-содержательного и историко-философского подходов. Это позволило раскрыть особенности переосмысления ценностей христианской культуры в работах П. Тиллиха "Систематическая теология", "Теология культуры", "Динамика веры", "Мужество быть", которые и представляют органичность теологической и антропоцентрической картины ценностных координат в культурологической плоскости. Научная новизна заключается в анализе концепции позитивной ревитализации ценностей христианской культуры в творчестве П. Тиллиха. В выводах доказано, что концепцептуальное понимание религии Тиллихом предполагает элиминацию размежевания сферы сакрального и секулярного. Соотношение религии и культуры связано у П. Тиллиха с его определением религии как субстанции культуры, а культуры – как формы религии. ; Метою дослідження є розгляд теоретичних засад теології культури Пауля Тілліха, який утвердив важливий для культури сучасної доби постулат "мужності бути" – динамічне самоутвердження людини всупереч кризі цінностей християнського світу. Методологія дослідження полягає у застосуванні методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, а також у використанні термінологічного, ідейно-змістового й історико-філософського підходів. Це дало змогу розкрити особливості переосмислення цінностей християнської культури в працях П. Тілліха "Систематична теологія", "Теологія культури", "Динаміка віри", "Мужність бути", які і репрезентують органічність представлення теологічної та антропоцентричної картини ціннісних координат в культурологічній площині. Наукова новизна полягає у висвітленні концепції позитивної ревіталізації цінностей християнської культури у творчості П. Тілліха. У висновках підкреслюється, що концепцептуальне розуміння релігії Тілліхом передбачає елімінацію розподілу між сферою сакрального і секулярного. Співвідношення релігії та культури пов'язане у П. Тілліха з його визначенням релігії як субстанції культури, а культури – як форми релігії.