Suchergebnisse

Problem setting. To define the essence of the sustainable development concept is essential to analyze the problems of modern development civilizations from the standpoint of civilization theory. That problems arise on the way to transition for the principles of sustainable development both in scientifically theoretical and in practical terms.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Nowadays, there is no analysis of the essence of sustainable development from the standpoint of civilization theory, despite a large number of publications on this theme from other perspectives. In the primary documents of sustainable development concept and discussions about its essence, little attention is around the analysis of the regularity role of historical civilization development, which gives rise to the need for the transition to sustainable development. We consider the defining feature of the civilizational paradigm of sustainable development is the concept of civilizational development and modern humanity is as a global civilization.Paper main body. There are researches on the significance of the UN Conference on Environment and Development, held in June 1992 in Rio de Janeiro, in the formation of a new paradigm of world socio-economic development in the XXI century, aimed at solving global problems of social development in social, industrial and environmental areas. There is a well-grounded necessity of a radical change in the value factors of social progress. There is a need for the abandonment of the economic developmental model, which has been used by rich countries. Some rich countries have already stopped using it. Because in the future, this system may lead to the collapse of civilization. The necessity of changing approaches to the interaction of man and nature is a proven need. The preservation and restoration of natural systems and the use of natural resources within the biospheres economic capacity should become an essential task of socio-economic development.The necessity of developing a modern research methodology for the functioning of complex socio-economic systems that naturally combines modern scientific approaches, scientific object, and civilization paradigms is essential. Without that, it is impossible to offer an effective solution to current problems of recent socio-economic development. The UN activity was analyzed as a worldwide moderator of transition processes of the global economy to the principles of sustainable development, as reflected in the Declaration on the Right to Development and the Declaration on Social Progress which were approved by the UN General Assembly. The necessity of applying a civilizational approach to the formation of a strategy of sustainable development is substantiated. The concept of sustainable development fits perfectly into the idea of challenge-response, proposed by A. J. Toynbee. A proposition is into uniting all interpretations of sustainable development by the definition of the concept of civilizational development, given by A. Toynbee: development occurs when the response to a challenge is successful and causes a further challenge.The use of a civilizational approach in the analysis of the transition processes to sustainable development principles allows the following:– go beyond the limits of divide social communities and explore the dynamics of socio-economic development of planetary society within the time space "past – present – future";– determine the general factors of the historical development of society and their features in modern conditions in the transition to the principles of sustainable development;– explore sustainable development problems from the standpoint of systematic interaction of society and nature both in space and time.Conclusions of the research and prospects for further studies. Society is a very complex system. It can hold many bifurcations, that give new, unpredictable directions of socio-economic development. The process of development in such systems is a historical evolution, from time to time, interrupted by crisis stages with the emergence of qualitatively new states with higher complexity and organization than at the previous fixed stage. ; Із позицій цивілізаційної теорії визначено суть концепції сталого розвитку. Виконано аналіз діяльності Організації Об'єднаних Націй (далі – ООН) як глобального модератора процесів переходу глобальної економіки на принципи сталого розвитку, що відображено у Декларації про право на розвиток і Декларації на соціальний прогрес, які були затверджені Генеральною Асамблеєю ООН. Обґрунтовано необхідність кардинальної зміни ціннісних чинників соціального розвитку. Доведено необхідність зміни підходів до взаємодії людини і природи, а важливим завданням соціально-економічного розвитку повинно стати збереження і відновлення природних систем, використання природних ресурсів у межах господарської місткості біосфери. Обґрунтовано необхідність застосування цивілізаційного підходу до формування стратегії сталого розвитку. Встановлено, що принципи сталого розвитку цілком вписуються в концепцію "виклик – відгук", запропоновану А. Тойнбі. Запропоновано об'єднати всі трактування поняття "сталий розвиток" визначенням поняття цивілізаційного розвитку, поданого А. Тойнбі: розвиток відбувається тоді, коли відгук, на той чи інший виклик є не лише успішним, а й спричиняє подальший виклик, на який знову надходить успішний відгук.

An analytical note on the results of the International Scientific Conference"Europe without frontiers: economic, political, civilizational and cultural integration", Majorca (Spain), September 14-21, 2018

The article deals with the distinguishing features of the political development of the East European countries. The objectives of this study were to: identify the distinguishing features of the civilizational periphery regarding the civilizational center; identify the manifestation of the civilizational periphery as an area of civilizational interaction in the Eastern Europe region; identify the distinguishing features of the political development of the East European countries in the framework of civilizational approach. Following research is based on the feasibility of the civilizational approach regarding the analyses of sociopolitical change, especially regarding those particular trends in the domestic and foreign policy of the countries, which unfold not due to the current political situation, but as result of belonging to a certain civilization system. The conducted research allowed to explore the geospatial structure of the European civilization, it's center and periphery, which includes the region of Eastern Europe. The most important feature of the civilizational periphery, as an area of civilizational interaction, has been identified as a competition of social institutions, political systems and values, determined through civilizational independence. The use of the comparative analysis of the main stages and trends of political development in Ukraine and Russia, allowed to show, how Ukraine at various stages demonstrated it's fundamental affiliation to European civilization (in particular and to a certain extent to the West European) through permanent and diverse connections, despite being formed within the Orthodox sub-civilization. Whereas Russia, was mostly formed under conditions of intersection of the Orthodox and the Orda sub-civilizations. Resulting in civilization gap among the elites in Russia, off and on trying to re-adjust to European values, and the society, which carries the anti-western sentiment. Exactly this distinguishing feature, characteristic for «torn countries» according to the terminology of S. Huntington, causes the failure of democratic reforms, repeated return to authoritarian regimes, aggressive foreign policy and anti-Western rhetoric. On this basis, it has been determined, that Russia's ongoing aggression against Ukraine could be perceived as a sign of the civilizational conflict. ; У статті зроблено аналіз особливостей політичного розвитку країн Східної Європи. Завдання цього дослідження – визначення особливостей цивілізаційної периферії відносно цивілізаційного центру; виявлення проявів цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії в регіоні Східної Європи; визначення особливостей політичного розвитку країн регіону з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження спирається на можливості цивілізаційного підходу щодо аналізу суспільно-політичних процесів, зокрема певних тенденцій у внутрішній і зовнішній політиці країн, зумовлених не стільки поточною політичною кон'юнктурою, скільки належністю до певного цивілізаційної системи. Проведене дослідження дало змогу з'ясувати геопросторову структуру європейської цивілізації, її центр і периферію, до якої віднесено регіон Східної Європи. Визначено найважливішу в межах зазначеної теми особливість цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії, що проявляється як конкуренція соціальних інститутів, політичних систем і цінностей, які зумовлені цивілізаційною належністю. Виходячи з порівняльної характеристики основних етапів та тенденцій політичного розвитку України й Росії, визначено, що Україна на різних етапах виявляла свою засадничу належність до європейської цивілізації, зокрема й певною мірою – до західної, через перманентні та різноманітні зв'язки, незважаючи на те, що сформувалась у межах православної субцивілізації. Натомість Росія переважно сформувалася в умовах перетину православної та ординської субцивілізацій. Наслідком цього в Росії стали наявні ознаки цивілізаційного розриву між елітами, що час від часу намагаються переорієнтуватися на європейські цінності, та суспільством, що є носієм антизахідних настроїв. Саме ця особливість, притаманна «розірваним країнам», за термінологією С.Гантінктона, зумовлює неуспішність демократичних реформ і періодичне повернення до авторитарних режимів, агресивної зовнішньої політики й антизахідної риторики. Виходячи з цього, визначено, що нинішній акт агресії Росії проти України можна розглядати як один із виявів цивілізаційного конфлікту.

An urgent need for civilizational reorientation on the European vector of social progress has made the theme of democratic deformation in modern Ukraine on the top. The subject os the research is a structure of a democraric system in After-Maidan Ukraine. The basic methods of the research: analogies, a climbing from abstract to concrete, a unity of historical and logical, and a method of comparative analysis.The purpose of the study is to define the moving forces and main measures for democratic transformations for the level of civilizational breakdown of Ukrainian social and political realities.We take the fundamental development of the thinkers of the past and their contemporary followers and the synergetic conceptualization of social development for the methodological basis.We are studying after-Maidan social and political situation in the country. We underline an idea that represantational democracy in uncivilizated cociety was used as the way for an appropriation the political resources of citizens by the parties.The achieved results of the analysis are able to serve as a benchmark in the formation a policy of self-government and the development of civil society. ; Освещается общественно-политическое состояние, унаследованное новой постмайданной властью. Проводится мысль, что представительная демократия в условиях неразвитого гражданского общества использовалась как средство присвоения партиями политического ресурса граждан. Отчуждение народа от власти, господство олигархически-клановой партийной структуры обусловили ряд негативных явлений в сфере экономики, политики, правовой системы, повлекших «майдан». Обосновывается перспективность прямой демократии, которая обеспечит реальное участие народа как субъекта власти в государственном управлении. На время перехода на европейские стандарты демократии непосредственное участие широких слоев общества в политических процессах является необходимым и наиболее соответствующим ментальности украинцев. Сейчас решению задач по евроинтеграции, преодолению унаследованной коррупции в значительной степени способствуют ассоциации добровольцев, сформированных «майданом», как усиление гражданского самоуправления. ; Висвітлюється суспільно-політичний стан, успадкований новою постмайданною владою. Проводиться думка, що представницька демократія за умов нерозвиненого громадянського суспільства використовувалася як засіб привласнення партіями політичного ресурсу громадян. Відчуження народу від влади, панування олігархічнокланової партійної структури обумовили низку негативних явищ у сфері економіки, політики, правовій системі, які спричинили «майдан». Обгрунтовується перспективність демократії учасницького типу, яка забезпечить реальну участь народу як суб'єкта влади у державному управлінні. На час переходу на європейські стандарти демократії безпосередня участь широких верств громади у політичних процесах є необхідною та найбільш відповідною ментальності українства. Наразі розв'язанню завдань щодо євроінтеграції, подоланню успадкованої корупції значною мірою сприяють асоціації добровольців, сформованих «майданом», як посилення громадянського самоуправління.

Taking into account the methodology of Ukrainian and interdisciplinary studies, the available research on the theory and practice of identification processes, the article considers the phenomenon of civilizational identity of Ukrainians, its origins, formation, and current state from the standpoint of civilizational, anthropological, and sociocultural approaches. The concept of "civilizational identity" indicates the affiliation of an individual, ethnic group, or state to a particular civilization and is interpreted as a set of symbols, ideas, feelings, and self-awareness of their belonging to the Ukrainian cultural and civilizational community, which is based on national and universal values within the space of European civilizations and interaction with them. The author analyzes theoretical and methodological foundations of civilizational identity presented in the works by A.Bergson, M.Weber, К.Wolf, S.Huntington, E.Gellner, I.Hoffmann, E.Husserl, J.Derrida, K.Eder, E.Erikson, G.Simmel, A.Camus, E.Cassier, A.Kuna, K.Levi-Strauss, G.Rickert, E.Smith, A.Toynbee, S.Freud, C.Jung, K.Jaspers, and others. He considers itsUkrainianfeatures andstructure: ethnic, national, cultural, religious, political, civic, European, and other components, shown in connection with the mentality and global nature against the background of historical progress and post-Soviet transformations, beginning from the Middle Ages, Kyivan Rus, the Renaissance, modernism and ending with postmodernism; emphasizes the historical mission of Ukrainian Cossacks as a national carrier of a new identity, tracks civilizational self-determination of the Ukrainian identity at the turn of the 19th–20th centuries, as well as the role of consciousness, social psychology, and the national idea in the civilizational transformation of identity; highlights the causes of the identity crisis and schism in the conditions of totalitarianism, its devastating consequences for the identification process of Ukrainians in general. The main focus is put on the study of the specifics of the civilizational identity formation in the conditions of independence of Ukraine; the role of its components– ethnic, religious, national, civic, and European; the contribution of T.Bevz, T.Voropaieva, M.Kozlovets, I.Kutsyi, L.Nahorna, M.Obushnyi, Yu.Pavlenko, Yu.Polishchuk, M.Popovych, O. Rafalskyi, V.Tkachenko, M.Shulha, M.Yurii, and others to the study of key aspects of the problem; the influence on the civilizational identification processes, European integration, and globalization of the modern world, Revolution of dignity, democratization of the society, interethnic relations, aggressive policy of Russia. The article highlights ways to preserve Ukrainian identity in the alien environment, the role of Ukrainians abroad in shaping civilizational identity. Significant attention is paid to the importance of Ukrainian studies as an academic synthesis of historical, philosophical, ethnological, cultural, and psychological knowledge in the elaboration of scholarly bases for building the civilizational identity and summarizing the relevant accumulated practical experience. A number of proposals have been made to further research the problem, increasing the role of the state and civil society in activating the civilizational identification of Ukrainians and their prospects. ; З урахуванням методології українознавства та міждисциплінарних студій, наявних досліджень з теорії і практики ідентифікаційних процесів, з позицій цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного підходів розглядається феномен цивілізаційної ідентичності українства, її витоки, становлення та сучасний стан. Концепт «цивілізаційна ідентичність» вказує на належність індивіда, етносу або держави до тієї чи іншої цивілізації, а сам він трактується як сукупність символів, уявлень, відчуттів і самоусвідомлення своєї належності до української культурно-цивілізаційної спільноти, яка спирається на національні та загальнолюдські цінності в межах європейського цивілізаційного простору і взаємодіє з іншими цивілізаціями. З'ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, викладені у працях А. Бергсона, М. Вебера, К. Вульфа, С. Гантінґтона, Е. Гелнера, І. Гофмана, Е. Гуссерля, Ж. Деріда, К. Едер, Е. Еріксона, Г. Зіммеля, А. Камю, Е. Кассіера, А. Куна, К. Леві-Строса, Г. Ріккерта, Е. Сміта, А. Тойбні, З. Фройда, К. Юнга, К. Ясперса та ін. Розглянуті її українські особливості та структура: етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові, показано зв'язок з менталітетом і глобалітетом на тлі історичного поступу та пострадянських трансформацій, починаючи з епохи середньовіччя, Києворуської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном, наголошено на історичній місії українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі ХІХ–ХХст., підкреслено роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в цивілізаційній трансформації ідентичності, висвітлено причини її кризи і розколеності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікаційного процесу українства загалом. Основне місце відведено дослідженню особливостей становлення цивілізаційної ідентичності в умовах незалежності України, ролі її складових– етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності, розкрито внесок Т. Бевз, Т. Воропаєвої, М. Козловця, І. Куцого, Л. Нагорної, М. Обушного, Ю. Павленка, Ю. Поліщука, М. Поповича, О. Рафальського, В. Ткаченка, М. Шульги, М. Юрія та ін. в дослідження ключових аспектів проблеми, з'ясовано вплив на процеси цивілізаційної ідентичності, євроінтеграції та глобалізації сучасного світу, Революції гідності, демократизації суспільства, міжнаціональних відносин, агресивної політики Росії. Висвітлюються шляхи збереження української ідентичності в чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Значна увага приділена ролі українознавства як наукового синтезу історичних, філософських, етнологічних, культурологічних, психологічних знань в опрацюванні наукових засад формування цивілізаційної ідентичності та узагальненні нагромадженого практичного досвіду у цій справі. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, підвищення ролі держави та громадянського суспільства в активізації цивілізаційної ідентифікації українства та його перспектив.

Taking into account the methodology of Ukrainian and interdisciplinary studies, the available research on the theory and practice of identification processes, the article considers the phenomenon of civilizational identity of Ukrainians, its origins, formation, and current state from the standpoint of civilizational, anthropological, and sociocultural approaches. The concept of "civilizational identity" indicates the affiliation of an individual, ethnic group, or state to a particular civilization and is interpreted as a set of symbols, ideas, feelings, and self-awareness of their belonging to the Ukrainian cultural and civilizational community, which is based on national and universal values within the space of European civilizations and interaction with them. The author analyzes theoretical and methodological foundations of civilizational identity presented in the works by A.Bergson, M.Weber, К.Wolf, S.Huntington, E.Gellner, I.Hoffmann, E.Husserl, J.Derrida, K.Eder, E.Erikson, G.Simmel, A.Camus, E.Cassier, A.Kuna, K.Levi-Strauss, G.Rickert, E.Smith, A.Toynbee, S.Freud, C.Jung, K.Jaspers, and others. He considers itsUkrainianfeatures andstructure: ethnic, national, cultural, religious, political, civic, European, and other components, shown in connection with the mentality and global nature against the background of historical progress and post-Soviet transformations, beginning from the Middle Ages, Kyivan Rus, the Renaissance, modernism and ending with postmodernism; emphasizes the historical mission of Ukrainian Cossacks as a national carrier of a new identity, tracks civilizational self-determination of the Ukrainian identity at the turn of the 19th–20th centuries, as well as the role of consciousness, social psychology, and the national idea in the civilizational transformation of identity; highlights the causes of the identity crisis and schism in the conditions of totalitarianism, its devastating consequences for the identification process of Ukrainians in general. The main focus is put on the study of the specifics of the civilizational identity formation in the conditions of independence of Ukraine; the role of its components– ethnic, religious, national, civic, and European; the contribution of T.Bevz, T.Voropaieva, M.Kozlovets, I.Kutsyi, L.Nahorna, M.Obushnyi, Yu.Pavlenko, Yu.Polishchuk, M.Popovych, O. Rafalskyi, V.Tkachenko, M.Shulha, M.Yurii, and others to the study of key aspects of the problem; the influence on the civilizational identification processes, European integration, and globalization of the modern world, Revolution of dignity, democratization of the society, interethnic relations, aggressive policy of Russia. The article highlights ways to preserve Ukrainian identity in the alien environment, the role of Ukrainians abroad in shaping civilizational identity. Significant attention is paid to the importance of Ukrainian studies as an academic synthesis of historical, philosophical, ethnological, cultural, and psychological knowledge in the elaboration of scholarly bases for building the civilizational identity and summarizing the relevant accumulated practical experience. A number of proposals have been made to further research the problem, increasing the role of the state and civil society in activating the civilizational identification of Ukrainians and their prospects. ; З урахуванням методології українознавства та міждисциплінарних студій, наявних досліджень з теорії і практики ідентифікаційних процесів, з позицій цивілізаційного, антропологічного та соціокультурного підходів розглядається феномен цивілізаційної ідентичності українства, її витоки, становлення та сучасний стан. Концепт «цивілізаційна ідентичність» вказує на належність індивіда, етносу або держави до тієї чи іншої цивілізації, а сам він трактується як сукупність символів, уявлень, відчуттів і самоусвідомлення своєї належності до української культурно-цивілізаційної спільноти, яка спирається на національні та загальнолюдські цінності в межах європейського цивілізаційного простору і взаємодіє з іншими цивілізаціями. З'ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, викладені у працях А. Бергсона, М. Вебера, К. Вульфа, С. Гантінґтона, Е. Гелнера, І. Гофмана, Е. Гуссерля, Ж. Деріда, К. Едер, Е. Еріксона, Г. Зіммеля, А. Камю, Е. Кассіера, А. Куна, К. Леві-Строса, Г. Ріккерта, Е. Сміта, А. Тойбні, З. Фройда, К. Юнга, К. Ясперса та ін. Розглянуті її українські особливості та структура: етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові, показано зв'язок з менталітетом і глобалітетом на тлі історичного поступу та пострадянських трансформацій, починаючи з епохи середньовіччя, Києворуської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном, наголошено на історичній місії українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі ХІХ–ХХст., підкреслено роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в цивілізаційній трансформації ідентичності, висвітлено причини її кризи і розколеності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікаційного процесу українства загалом. Основне місце відведено дослідженню особливостей становлення цивілізаційної ідентичності в умовах незалежності України, ролі її складових– етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності, розкрито внесок Т. Бевз, Т. Воропаєвої, М. Козловця, І. Куцого, Л. Нагорної, М. Обушного, Ю. Павленка, Ю. Поліщука, М. Поповича, О. Рафальського, В. Ткаченка, М. Шульги, М. Юрія та ін. в дослідження ключових аспектів проблеми, з'ясовано вплив на процеси цивілізаційної ідентичності, євроінтеграції та глобалізації сучасного світу, Революції гідності, демократизації суспільства, міжнаціональних відносин, агресивної політики Росії. Висвітлюються шляхи збереження української ідентичності в чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Значна увага приділена ролі українознавства як наукового синтезу історичних, філософських, етнологічних, культурологічних, психологічних знань в опрацюванні наукових засад формування цивілізаційної ідентичності та узагальненні нагромадженого практичного досвіду у цій справі. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, підвищення ролі держави та громадянського суспільства в активізації цивілізаційної ідентифікації українства та його перспектив.

The article analyzes factors of social and economic, political and spiritual transformations, which have been taking place in Ukrainian society in recent years. It is noted that Ukrainian society is only at the intermediate stage of meeting the European social and political civilizational standards. Particular attention is paid to the fact that civilizational changes are mainly bound up with content change of normative value model of the world. The comparative analysis of value conceptions about traditional, industrial and post-industrial societies is conducted. It is emphasized that socio-cultural communication as a mechanism of mass value awareness is carried out in the cultural dialogue of epochs, in the interaction of national cultures and sub-cultures, in the open discussion of ideologies, in comparison, opposition and mutual understanding of different value attitudes to the world. The conclusion concerning the role and mission of universities as infrastructure of value awareness formation at the individual, group and general social level is made. ; В статье анализируются факторы социально-экономических, политических и духовных преобразований, происходивших в Украине в течение последних лет. Отмечается, что украинское общество находится лишь на промежуточной стадии движения к европейским социальным и политическим цивилизационным стандартам. Акцентируется внимание на том, что цивилизационные изменения прежде всего связаны с изменением содержания нормативной ценностной модели мира. Осуществляется сравнительный анализ ценностных представлений традиционного, индустриального и постиндустриального обществ. Подчеркивается, что социокультурная коммуникация как механизм формирования массового ценностного сознания происходит в культурном диалоге эпох, во взаимодействии национальных культур и субкультур, в открытой дискуссии идеологий, в сопоставлении, противопоставлении и взаимопонимании различных ценностных отношений к миру. Делается вывод о роли и назначении университетов как инфраструктуры формирования ценностного сознания на индивидуальном, групповом и общесоциальном уровне. ; У статті аналізуються чинники соціально-економічних, політичних і духовних перетворень, що відбувалися в Україні протягом останніх років. Зазначається, що українське суспільство знаходиться лише на проміжній стадії руху до європейських соціальних і політичних цивілізаційних стандартів. Акцентується увага на тому, що цивілізаційні зміни перш за все пов'язані зі зміною змісту нормативної ціннісної моделі світу. Здійснюється порівняльний аналіз ціннісних уявлень традиційного, індустріального та постіндустріального суспільств. Підкреслюється, що соціокультурна комунікація як механізм формування масової ціннісної свідомості відбувається в культурному діалозі епох, у взаємодії національних культур і субкультур, у відкритій дискусії ідеологій, у співставленні, протиставленні та взаєморозумінні різних ціннісних ставлень до світу. Робиться висновок щодо ролі та призначення університетів як інфраструктури формування ціннісної свідомості на індивідуальному, груповому та загальносоціальному рівні.

The analysis of the distribution of political conflicts indicates that an important trend in the modern world is the spread of political violence, especially in the cultural and civilizational lines of faults. Manifestations of this process are the growing number of interconfession, inter-ethnic and secession conflicts, and the intensification of radical Islamist extremist groups.Key words: political violence, political conflict, interfaith conflict, civilizational fault, terrorism, Islamism, limitrophe. ; Аналіз динаміки розповсюдження політичних конфліктів свідчить про те, що важливою тенденцією сучасного світу є поширення політичного насилля, особливо за лініями культурно-цивілізаційних розломів. Проявами цього процесу є зростання кількості міжконфесійних, міжетнічних та сецесійних конфліктів, ак-тивізація радикально-екстремістських ісламістських угруповань.Ключові слова: політичне насилля, політичний конфлікт, міжконфесійний конфлікт, цивілізаційний розлом, тероризм, ісламізм, лімітроф.

The article analyzes factors of social and economic, political and spiritual transformations, which have been taking place in Ukrainian society in recent years. It is noted that Ukrainian society is only at the intermediate stage of meeting the European social and political civilizational standards. Particularattentionis paid to the fact that civilizational changes are mainly bound up with content change of normative value model of the world. The comparative analysis of value conceptions about traditional, industrial and post-industrial societies is conducted. It is emphasized that socio-cultural communication as a mechanism of mass value awareness is carried out in the cultural dialogue of epochs, in the interaction of national cultures and sub-cultures, in the open discussion of ideologies, in comparison, opposition and mutual understanding of different value attitudes to the world. The conclusion concerning the role and mission of universities as infrastructure of value awareness formation at the individual, group and general social level is made. ; В статье анализируются факторы социально-экономических, политических и духовных преобразований, происходивших в Украине в течение последних лет. Отмечается, что украинское общество находится лишь на промежуточной стадии движения к европейским социальным и политическим цивилизационным стандартам. Акцентируется внимание на том, что цивилизационные изменения прежде всего связаны с изменением содержания нормативной ценностной модели мира. Осуществляется сравнительный анализ ценностных представлений традиционного, индустриального и постиндустриального обществ. Подчеркивается, что социокультурная коммуникация как механизм формирования массового ценностного сознания происходит в культурном диалоге эпох, во взаимодействии национальных культур и субкультур, в открытой дискуссии идеологий, в сопоставлении, противопоставлении и взаимопонимании различных ценностных отношений к миру. Делается вывод о роли и назначении университетов как инфраструктуры формирования ценностного сознания на индивидуальном, групповом и общесоциальном уровне. ; У статті аналізуються чинники соціально-економічних, політичних і духовних перетворень, що відбувалися в Україні протягом останніх років. Зазначається, що українське суспільство знаходиться лише на проміжній стадії руху до європейських соціальних і політичних цивілізаційних стандартів. Акцентується увага на тому, що цивілізаційні зміни перш за все пов'язані зі зміною змісту нормативної ціннісної моделі світу. Здійснюється порівняльний аналіз ціннісних уявлень традиційного, індустріального та постіндустріального суспільств. Підкреслюється, що соціокультурна комунікація як механізм формування масової ціннісної свідомості відбувається в культурному діалозі епох, у взаємодії національних культур і субкультур, у відкритій дискусії ідеологій, у співставленні, протиставленні та взаєморозумінні різних ціннісних ставлень до світу. Робиться висновок щодо ролі та призначення університетів як інфраструктури формування ціннісної свідомості на індивідуальному, груповому та загальносоціальному рівні.

The contemporary world is characterized by the deep qualitative changes inall spheres of life, including education. The social and cultural constituent ofthe modern civilizational educational strategy is analyzed in the article. It isargued that upbringing in a tolerant manner as inner action and active positionof self-restriction, and intentional non-interference is getting a key task fornational education, upbringing process and political system of society. ; Сьогодення характеризується глибокими якіснимиперетвореннями в усіх сферах життя країни, середінших— у виховній. У статті аналізується соціокультурна складова сучасної цивілізаційної виховної стратегії. Показано, що виховання в дусі толерантності яквнутрішньої настанови та активної позиції самообмеження і навмисного невтручання постає ключовимзавданням перед національною освітою, вихованнямта політичною системою суспільства.

Проаналізовано економічну та зовнішньополітичну діяльності керівництва російської федерації як способу зберігання економічної влади The article analyzes the economic and foreign policy activities of the Russian Federation leadership as a way of preserving economic power.

The interaction of civilizations becomes an imperative of the modern world politics. This interaction manifests contradictions that can be decisive in the 21st century. On the one hand, the world becomes unite through economic, technological and information integration. On the other hand, this enhanced integration leads to the growth of cultural consciousness. Societies which have different geographical features, history, traditions, languages, religions must coexist in a single information space. The dynamic development of integration processes is the most important characteristic of the modern world. In this regard, there is a need to study the patterns of integration to build a full picture of the world. This article examines the prospects of Ukraine in the integration processes of two intergovernmental associations: the European Union (EU) as a European vector of development and the Commonwealth of Independent States (CIS) as a Eurasian direction in the context of Ukraine's civilizational choice.Keywords: integration, civilization, European Union, Commonwealth of Independent States, society. ; Взаємодія цивілізацій стає імперативом сучасної світової політики. У цій взаємодії проявляються суперечності, які можуть бути вирішальними у ХХІ столітті. З одного боку, світ стає єдиним цілим завдяки економічній, технологічній та інформаційній інтеграції. З іншого боку, ця посилена інтеграція приводить до трансформації культурної свідомості. Суспільства, які мають відмінні географічні особливості, історію, традиції, мови, релігії, повинні співіснувати в єдиному інформаційному просторі. Динамічний розвиток інтеграційних процесів є найважливішою характеристикою сучасного світу. У зв'язку цим існує необхідність вивчення закономірностей розвитку інтеграції для побудови повноцінної картини світу. У статті розглянуто перспективи членства України в двох міждержавних об'єднаннях: Європейському Союзі (ЄС), що означає проєвропейський вектор розвитку, та Співдружності Незалежних Держав (СНД) як євразійському напрямі в контексті цивілізаційного вибору України.Ключові слова: інтеграція, цивілізація, Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, суспільство.

This article is devoted to the research of the topical issue of the organization in a democratic society of proper regulation of the right of every person to freely express their beliefs and views. The paper argues that the human right to express one's thoughts and beliefs is an element of information freedom as a defining and fundamental principle of democracy, humanity and justice. However, the right to freedom of expression, like other civil liberties, cannot be unlimited. When it hinders the exercise or threatens other rights of a person, such as honor, dignity, business reputation of a particular person, it is logical that certain state restrictive regulators may apply. The article analyzes the issues of balanced measures of interference in the right to self-expression by the authorities, comparing these measures with the duties and responsibilities of the state in the need to take positive action to ensure the free exercise of information rights. It emphasizes that intervention must be necessary in a democratic society. This is a defining prerequisite for its compliance with European principles of civilization. At the same time, according to the position of the European Court of Human Rights, the concept of "necessary" means the existence of an urgent public need to respond to public authorities. Closely related to the criterion of social necessity is the factor of "duty and responsibility". Specific examples from the decisions of the European Court of Human Rights show the legal approaches of the international law enforcement institution to determining the proportionality of power - the main element of the principle of the need to intervene in the right to freely express their views. Taking into account the conducted research in the work the basic conclusions are made. The right to free expression of personal opinions and positions may be limited only if it encroaches on other fundamental human freedoms, the principles of functioning of the state and society. But in any case, the application of state intervention should clearly establish the necessary balance, taking into account the legitimacy of restrictions, their focus on achieving a legitimate goal and the need and acceptability in a democratic society. ; Стаття присвячена науковому дослідженню актуального питання щодо організації в демократичному суспільстві належного регулювання права кожної особи на вільне вираження своїх переконань і поглядів. У роботі обстоюється теза, що право людини на висловлення своїх думок і переконань є елементом інформаційної свободи як визначального й основоположного принципу демократії, гуманності і справедливості. Водночас право на висловлювання, як і інші громадянські свободи, не може бути безмежним. Коли воно перешкоджає здійсненню чи загрожує іншим правам особи, як-от честь, гідність, ділова репутація конкретної людини, цілком логічно, що можуть застосовуватися певні державні обмежуючі регулятори. У статті проаналізовані питання виваженості заходів втручання у право на самовираження з боку влади, зіставлення цих заходів з обов'язками та відповідальністю держави у сфері необхідності здійснення позитивних учинків для гарантування вільної реалізації інформаційного права. Підкреслюється, що втручання має бути необхідним у демократичному суспільстві. Це визначальна передумова його відповідності європейським цивілізаційним принципам. За позицією Європейського суду з прав людини поняття «необхідний» означає наявність нагальної суспільної потреби в реагуванні державних органів. Із критерієм суспільної необхідності тісно пов'язаний чинник «обов'язку і відповідальності». На конкретних прикладах із рішень Європейського суду з прав людини показані правові підходи міжнародної правозастосовної інституції до визначення пропорційності владного впливу - основного елемента принципу необхідності втручання у право вільно виражати свою думку. З урахуванням проведеного дослідження в роботі зроблено принципові висновки. Право на вільне висловлювання особистих думок і позицій може бути обмежене лише тоді, коли воно посягає на інші основоположні свободи людини, засади функціонування держави та суспільства. Але в кожному разі застосування державного втручання треба чітко встановити необхідний баланс з урахуванням законності обмежень, їхньої спрямованості на досягнення легітимної мети, необхідність і припустимість у демократичному суспільстві.

The second half of the twentieth century was marked by fundamental shifts in social and cultural bases of the existence of humankind. Independent Ukraine has become a typical transitive society, which faced post-totalitarian ruin along with weakness of political power. Meanwhile, pseudo-elite seeks to preserve amorphous society, where lack of autonomous social subjects and institutes contributes to its dominance. While modern Ukrainian society doesn't fit into existing social and political typologies, there is a critical need for creating a relevant dictionary that would consider specific social reality after the downfall of "real socialism". Still, we need a new social contract that would provide a basis for social peace and outline prospects of social development in line with the idea of Europe. ; Друга половина ХХ століття означилася змінами соціокультурних підвалин існування людства. На цьому тлі незалежна Україна стала типовим транзитивним суспільством, яке на шляху розбудови власної державності зазнало посттоталітарної руїни разом із кволістю політичної волі влади. За умов відсутності політики як суспільної діяльності, що загартовує політичну волю як чинник суспільного життя, псевдоеліта зацікавлена у аморфності суспільства, коли відсутність автономних соціальних суб'єктів, реального законодавства та правопорядку, соціальних інститутів, що виконують автентичні функції, забезпечує її панування. Оскільки нинішнє українське суспільство не підпадає під відомі соціально-політичні типології, постає необхідність вироблення конкретизованого щодо неї словника опису з урахуванням специфіки соціальної дійсності після краху «реального соціалізму». Поряд із тим необхідна нова суспільна угода, що має створити основу соціального миру та окреслити перспективи суспільного розвитку, пов'язаного з цивілізаційним вибором на користь ідеї Європи.

The scientific article reveals the main content of the philosophical discussions that unfold in the first half of the 20th century among Russian theoreticians connected with the evaluation of the consequences of the cultural revolution for the further development of human society and the world cultural process. Supporters of the cultural revolution, this process are considering as a civilizational breakthrough, which qualitatively changes both the person himself and society as a whole. Considering the cultural revolution as a civilizational breakthrough, as a struggle between two antagonistic worlds, M.I. Bukharin argued that this struggle permeates all spheres of social life, science, art, philosophy, destroys the old way of life, changes all customary and traditional relations. He believes that the material struggle of classes turns into a great struggle between two cultures, two worldviews, into a great struggle of ideologies. A. Lunacharsky, reflecting on the creative potential of man, notes that during revolutionary processes a person perceives himself not a cog in the social mechanism, but a creator who has endless possibilities and strives for personal integral development. Opponents of the cultural revolution interpret the offensive of the revolution as a civilizational breakthrough that will lead humanity to barbarity and destruction of the spiritual heritage created by mankind in previous centuries. N. Berdyaev defended the public superiority of culture. He believed that it is culture that determines the goals of society, the higher the qualitative level of culture, the higher the value and quality of society. Philosopher was skeptical of attempts to create a new proletarian educational and cultural space and noted that a new culture can not be created without a hereditary connection with the past culture, without respect for the cultural heritage of ancestors. G. Lelevich very critically evaluated the activities of the Bolsheviks in education and culture. He believed that behind any cultural process, according to Marxists, is the struggle of classes, parties, ideologies, which determines the social dynamics of culture, the value hierarchy of cultural forms, the individual positions of cultural figures. Thus, cultural analysis is transformed into a social and political analysis of culture and cultural activities, leads to the search for class enemies or allies in culture, determines the political orientation of cultural figures Through the prism of these discussions, one can see the process of the formation of a new scale of values by destroying the value foundations of bourgeois society, the formation of ideological control over culture, which deprives it of the freedom of creativity and self-expression. The analysis of philosophical views and reflections on the civilizational consequences of the so-called cultural revolution reveals a whole palette of different assessments of cultural processes from progressive and necessary to threatening and destructive, allows us to see the alternatives of these positions, to rethink the consequences of the cultural revolution from the point of view of changes in the civilizational paradigm of world cultural processes.Keywords: cultural revolution, civilizational breakthrough, cultural heritage, values, culture, art. ; У науковій статті розкривається основний зміст філософських дискусій, які розгорнулися у першій половині ХХ століття серед російських теоретиків і були пов'язані з оцінкою наслідків культурної революції для подальшого розвитку людського суспільства та світового культурного процесу. Прибічниками культурної революції цей процес розглядається як цивілізиційний прорив, який якісно змінить як саму людину, так й суспільство у цілому. Противники культурної революції трактують наступ революції як цивілізаційний злам, який приведе людство до варварства та руйнування духовної спадщини, яка була створена людством у попередні століття. Через призму цих дискусій можна побачити процес формування нової шкали цінностей шляхом руйнації ціннісних засад буржуазного суспільства, встановлення ідеологічного контролю над культурою, що позбавляє її свободи творчості та самовираження. Аналіз філософських поглядів і міркувань щодо цивілізаційних наслідків так званої «культурної революції» розкриває цілу палітру різних оцінок культурних процесів від прогресивних й необхідних до загрозливих й руйнівних і дозволяє побачити альтернативність цих позицій, осмислити наслідки «культурної революції» з точки зору змін у цивілізаційній парадигмі світових культурних процесів.Ключові слова: культурна революція, цивілізаційний прорив, культурна спадщина, цінності, культура, мистецтво. В научной статье раскрывается основное содержание философских дискуссий, которые разворачиваются в первой половине ХХ столетия среди российских теоретиков, связанных с оценкой последствий культурной революции для дальнейшего развития человеческого общества и мирового культурного процесса. Сторонниками культурной революции этот процесс рассматривается как цивилизационный прорыв, который качественно меняет как самого человека, так и общество в целом. Противники культурной революции трактуют наступление революции как цивилизационный перелом, который приведет человечество к варварству и уничтожению духовного наследия, созданного человечеством за предыдущие столетия. Через призму этих дискуссий можно увидеть процесс формирования новой шкалы ценностей путем разрушения ценностных основ буржуазного общества, становления идеологического контроля над культурой, что лишает ее свободы творчества и самовыражения. Анализ философских взглядов и размышлений о цивилизационных последствиях так называемой культурной революции раскрывают целую палитру различных оценок культурных процессов от прогрессивных и необходимых до угрожающих и разрушительных, позволяет увидеть альтернативность этих позиций, переосмыслить последствия культурной революции с точки зрения изменений в цивилизационной парадигме мировых культурных процессов.Ключевые слова: культурная революция, цивилизационный прорыв, культурное наследие, ценности, культура, искусство. The scientific article reveals the main content of the philosophical discussions that unfold in the first half of the 20th century among Russian theoreticians connected with the evaluation of the consequences of the cultural revolution for the further development of human society and the world cultural process. Supporters of the cultural revolution, this process are considering as a civilizational breakthrough, which qualitatively changes both the person himself and society as a whole. Considering the cultural revolution as a civilizational breakthrough, as a struggle between two antagonistic worlds, M.I. Bukharin argued that this struggle permeates all spheres of social life, science, art, philosophy, destroys the old way of life, changes all customary and traditional relations. He believes that the material struggle of classes turns into a great struggle between two cultures, two worldviews, into a great struggle of ideologies. A. Lunacharsky, reflecting on the creative potential of man, notes that during revolutionary processes a person perceives himself not a cog in the social mechanism, but a creator who has endless possibilities and strives for personal integral development. Opponents of the cultural revolution interpret the offensive of the revolution as a civilizational breakthrough that will lead humanity to barbarity and destruction of the spiritual heritage created by mankind in previous centuries. N. Berdyaev defended the public superiority of culture. He believed that it is culture that determines the goals of society, the higher the qualitative level of culture, the higher the value and quality of society. Philosopher was skeptical of attempts to create a new proletarian educational and cultural space and noted that a new culture can not be created without a hereditary connection with the past culture, without respect for the cultural heritage of ancestors. G. Lelevich very critically evaluated the activities of the Bolsheviks in education and culture. He believed that behind any cultural process, according to Marxists, is the struggle of classes, parties, ideologies, which determines the social dynamics of culture, the value hierarchy of cultural forms, the individual positions of cultural figures. Thus, cultural analysis is transformed into a social and political analysis of culture and cultural activities, leads to the search for class enemies or allies in culture, determines the political orientation of cultural figures Through the prism of these discussions, one can see the process of the formation of a new scale of values by destroying the value foundations of bourgeois society, the formation of ideological control over culture, which deprives it of the freedom of creativity and self-expression. The analysis of philosophical views and reflections on the civilizational consequences of the so-called cultural revolution reveals a whole palette of different assessments of cultural processes from progressive and necessary to threatening and destructive, allows us to see the alternatives of these positions, to rethink the consequences of the cultural revolution from the point of view of changes in the civilizational paradigm of world cultural processes.Keywords: cultural revolution, civilizational breakthrough, cultural heritage, values, culture, art.