Suchergebnisse

artykuł w: Wschód Europy : studia humanistyczno-społeczne Vol. 7, Nr 1 (2021), s. 101-118 ; streszczenia w językach angielskim, polskim, rosyjskim ; artykuł w: Wschód Europy : studia humanistyczno-społeczne Vol. 7, Nr 1 (2021), s. 101-118 ; streszczenia w językach angielskim, polskim, rosyjskim

Politological researches of the transformation in the past two decades significantly contributed to the understanding of causes, forms of development and results of the processes of democratization and consolidation of the democaratic political system. At the same time, researchers have not yet comprehended the characteristics of a considerable number of new democracies which found themselves in the gray zone between consolidated, liberal and constitutional democracies and public autocracy. This paper aims at examining the substitutes as an element of formation of the modern political system ofRussia. As a result this brings us to the conclusion that the emergence of illiberal democracy can partially be explained by displacement of formal institutes of the constitutional state and its replacement with informal rules and institutes. ; Политологические исследования трансформации последних двух десятилетий значительно способствовали пониманию причин, форм развития и результатов процессов демократизации и консолидации демократической политической системы. В то же время они до сих пор не смогли осмыслить характеристики большого числа новых демократий, которые оказались в серой зоне между консолидированными, либеральными конституционно-правовыми демократиями и открытой автократией. Целью данной статьи является рассмотрение субститутов как элемента формирования современной политической системы России. В результате, можно сделать вывод, что возникновение нелиберальной демократии отчасти объясняется вытеснением формальных институтов конституционно-правового государства и их заменой неформальными правилами и институтами.

Schmitz, Andrea: Erdöl, Clans und Oligarchen. Zur Frage einer "nachholenden Entwicklung" in Kasachstan. - S. 7-12

В статье рассматриваются исторически сложившиеся методы консервации российского моноцентризма. Отмечается, что Российское «государство» приобретает моноцентрический персонифицированный характер в период крещения Руси и татаро-монгольского ига, который сохраняется на протяжении веков. Выявлены основные механизмы консервации российского моноцентризма: а) сакрализация суверена (как персоны, так и его властного статуса), б) консервация доклассовой структуры общества, в) фрагментация элитных групп и создание альтернативных им в функциональном плане политических акторов и чрезвычайных органов, г) функциональная перегрузка и дублирование полномочий государевых «учреждений», клиентелизм, д) использования популизма, репрессий и цензуры, с формированием Государственной Думы – избирательные технологии. Во все времена существовали закрытые (гильдийные) механизмы формирования института персонифицированного лидера.Цель исследования заключается в выявлении основных механизмов консервации персоналистского моноцентрического характера российской политии.Гипотеза исследования: с течением веков у Российского «государства» сформировался комплекс механизмов, обеспечивающих «хороший» эквилибриум (равновесие) в рамках архаичной политической системы. Методы исследования: диалектический, исторический, логический. ; An analysis of the historical past is one of the ways of understanding of the present and the future. Evaluation of the past allows revealing that the Russian «statewas historically evolved as a personified one. Grand dukes, monarchs, general secretaries de facto were sole rulers, who subordinated the functioning of the political system to their interests.It has been found in the study that the basis for preserving the subjectivity of the autocrats and the non-institutionalization of other political actors in both tsarist and soviet Russia was a system of historically established mechanisms that ensured a «goodequilibrium (balance) within the framework of archaic politics.It has been noted in the article that the main mechanisms for monocentrism's maintaining are of a patrimonial nature, which is closely connected with primordial values.The main directions of the preservation of the state monocentrism have been singled out: a) the strengthening of the power potential of the autocrat (the sacralization of the status and personality of the autocrat, identifying him/her with the Divine Viceroy or the representative of the whole population; provision to the sovereign ample opportunities to select elites and non-institutionalisation of «state bodies», clientelism, etc.); b) the weakening of elites (the formation of a conflict inter-elite space, the reproduction of the conflict between the elites («boyarsand «party nomenclature»), represented in «institutionsand the population, c) Sustaining the society at the pre-class level, while preserving its primitive organization - the sovereign and «the others(employees and officials); d) the use of repressive practices, censorship, which are aimed at the creation of a sense of fear among the population with its orientation toward serving the sovereign state as a guarantor of the integrity and stability of the system. These mechanisms are intertwined and complement to each other, contributing to the preservation of politics in its initially formed form.The conducted research broadens the nature the «Russian powerconcept, deprives it of the mythological core, and allows developing (borrowing from the general civilization paradigm) alternative mechanisms of Russian political management that orient the «stateto serving individuals and peaceful coexistence with various actors of the world political system. ; У статті розглядаються історично сформовані методи консервації російського моноцентризму. Відзначається, що Російська «держава» набуває моноцентричний персоніфікований характер у період хрещення Русі і татаро-монгольського ярма, який зберігається протягом століть. Виявлено основні механізми консервації російського моноцентризму: а) сакралізація суверена (як персони, так і його владного статусу), б) консервація доклассової структури суспільства, в) фрагментація елітних груп і створення альтернативних їм у функціональному плані політичних акторів та надзвичайних органів, г) функціональне перевантаження і дублювання повноважень государевих «установ», клієнтелізм, д) використання популізму, репресій і цензури з формуванням Державної Думи – виборчі технологій. В усі часи існували закриті (гільдійські) механізми формування інституту персоніфікованого лідера.Мета дослідження полягає у виявленні основних механізмів консервації персоналістського моноцентричного характеру російської політії.Гіпотеза дослідження: з плином століть у Російського «держави» сформувався комплекс механізмів, що забезпечують «хороший» еквілібріум (рівновага) у рамках архаїчної політичної системи.Методи дослідження: діалектичний, історичний, логічний.