Suchergebnisse

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

The article analyses the attempt of socio-political rethinking of global climate change within Ulrich Beck's theory of the metamorphosis. Socio-political analysis of climate change requires clarification of its methodological foundations. This article states that at the beginning of the new millennium, the social sciences have come to a point of a deep methodology crisis. Without a new methodology, the social sciences would have to declare bankruptcy in the face of the tumult of the environment which surrounds us, where what was unthinkable yesterday is real and possible today. In this critical situation, Beck sets himself the ambitious task of developing a fundamentally new methodological basis for the analysis of the modern world - the theory of the metamorphosis of the world.It is emphasized that the concept of the metamorphosis is a landmark change in the focus of our attention and our worldview. It destabilizes all the definitions of modernity. Beck calls our attention to unintentional events and processes that go largely unnoticed, mostly outside the domains of politics and democracy, as side effects of radical technical and economic modernization. They are triggers for a fundamental shock that undermines the anthropological constants of our existence in the world and our understanding of the world. The distinction between nature and society has ceased to exist.The article notes that Beck explained the significant difference between the theoretical foundations of the theory of world risk society and the new theory of the metamorphosis of the world. Where the theory of world risk society had analysed the negative side effects of the good, the new theory focuses on the positive side effects of the bad, which do not, however, automatically create a better world. Beck is constantly focusing his attention on the lack of predetermined course of events: the metamorphosis is a process that has no end. It is an open, irreversible and highly ambivalent process.Stubbornly refusing the temptation to create a new horrific scenario of climate apocalypse, Beck proposes his own analytical approach of seeking to answer the question of how climate change affects society and politics. It is necessary to set free our political and social imagination, which now faces the daunting task of encompassing the interaction and interdependence of the human, society and nature in the conditions of globalization, and the corresponding changes in the political sphere.In terms of socio-political analysis, we are faced with situations of lack of understanding, because climate change can have different and possibly opposing impacts on people's lives even within a single region, let alone between geographically remote ones. Someone wins and someone loses in different ways (including ways as yet unknown today). Accordingly, a complex multilevel model of the metamorphosis of the world emerges, which takes into account the interaction of local, regional, national and global conditions which create specific structures as a consequence of social inequalities and power relations. In order to face the challenges and risks of climate change, global society needs a large-scale, cosmopolitan, planetary-level POLITICS in the face of powerlessness of the national-international politics.The open nature of the future gives reason to speak of the particular importance of political decisions taken in response to climate threats. Choosing cooperation between countries with different levels of development, we must distinguish between the theory of dependency and the theory of cosmopolitanisation in the context of socio-political rethinking of climate change. Indeed, both theories describe global forms of historical transcontinental inequalities and asymmetric power relations. However, cosmopolitanisation forms the normative horizon of equality and justice, including climate justice. Obviously, the new horizon does not automatically reduce the asymmetry in relations between countries (Beck emphasizes that global inequality may even increase), but it would lead to the implementation of global norms of equality. It is when we consider climate catastrophes in the context of justice that the question arises of whether existing patterns of inequality and vulnerability are fair and we leave the discourse of "how to manage our risks" behind. It is when we focus on the mechanisms of creation and dissemination of the negative effects that we will see the movements which are typically invisible to everyday perception. Our scientific perspective will combine what is nationally and geographically divided, becoming "the cosmopolitan perspective".Moving from theoretical to practical, Beck acknowledges that in the (in)human conditions of existence in the early 21st century, the imperialist interconnectedness of radically unequal worlds still dominates. The reality and prospects of the metamorphosis make possible the emergence of a new imperialist order and 'climate colonialism' against the background of the continued existence of colonial patterns. There is a fundamental distinction between decision makers and risk generators, and those who suffer from these decisions and risks. However, according to Beck, we can only see this imperialist structure if we change the optics of the nation-state to a cosmopolitan perspective in the socio-political rethinking of climate change in relation to the climate justice horizon for those already living in the global world and for those who are yet to be born into it. The main change Beck proposes is to see in people and communities not the victims of the effects of climate change, but citizens whose rights must be protected.We conclude that Beck's theoretical explorations and conclusions on socio-political understanding of climate change are of utmost importance for Ukraine, where rethinking climate change has not yet become a first-order issue on the socio-political agenda. Any country's lack of attention to the major issue of climate change can be abused. Global climate risks threaten, according to Beck, both the lives of individual citizens and the sovereignty of nation states.Key words: Beck U., climate justice, climate colonialism, socio-political rethinking of climate change, the theory of the metamorphosis. ; Стаття присвячена аналізу спроби соціально-політичного переосмислення глобальних кліматичних змін у теорії метаморфозісу У. Бека. Доводиться значення теорії метаморфозісу щодо з'ясування взаємозалежності людини, суспільства, природи в умовах глобалізації і відповідним змінам у сфері політики. Наголошується, що тільки з позиції соціально-політичного аналізу кліматичних змін можна визначити нормативний горизонт кліматичної справедливості для глобального світу, побачити загрози кліматичного колоніалізму.Ключові слова: Бек У., кліматична справедливість, кліматичний колоніалізм, соціально-політичне переосмислення кліматичних змін, теорія метаморфозісу. Статья посвящена анализу попытки социально-политического переосмысления климатических изменений в теории метаморфозиса У. Бека. Доказывается значение теории метаморфозиса для выяснения взаимозависимости человека, общества, природы в условиях глобализации и соответствующим изменениям в сфере политики. Подчеркивается, что только с позиции социально-политического анализа климатических изменений можно определить нормативный горизонт климатической справедливости для глобального мира, увидеть угрозы климатического колониализма.Ключевые слова: Бек У., климатическая справедливость, климатический колониализм, социально-политическое переосмысление климатических изменений, теория метаморфозиса. The article analyses the attempt of socio-political rethinking of global climate change within Ulrich Beck's theory of the metamorphosis. Socio-political analysis of climate change requires clarification of its methodological foundations. This article states that at the beginning of the new millennium, the social sciences have come to a point of a deep methodology crisis. Without a new methodology, the social sciences would have to declare bankruptcy in the face of the tumult of the environment which surrounds us, where what was unthinkable yesterday is real and possible today. In this critical situation, Beck sets himself the ambitious task of developing a fundamentally new methodological basis for the analysis of the modern world - the theory of the metamorphosis of the world.It is emphasized that the concept of the metamorphosis is a landmark change in the focus of our attention and our worldview. It destabilizes all the definitions of modernity. Beck calls our attention to unintentional events and processes that go largely unnoticed, mostly outside the domains of politics and democracy, as side effects of radical technical and economic modernization. They are triggers for a fundamental shock that undermines the anthropological constants of our existence in the world and our understanding of the world. The distinction between nature and society has ceased to exist.The article notes that Beck explained the significant difference between the theoretical foundations of the theory of world risk society and the new theory of the metamorphosis of the world. Where the theory of world risk society had analysed the negative side effects of the good, the new theory focuses on the positive side effects of the bad, which do not, however, automatically create a better world. Beck is constantly focusing his attention on the lack of predetermined course of events: the metamorphosis is a process that has no end. It is an open, irreversible and highly ambivalent process.Stubbornly refusing the temptation to create a new horrific scenario of climate apocalypse, Beck proposes his own analytical approach of seeking to answer the question of how climate change affects society and politics. It is necessary to set free our political and social imagination, which now faces the daunting task of encompassing the interaction and interdependence of the human, society and nature in the conditions of globalization, and the corresponding changes in the political sphere.In terms of socio-political analysis, we are faced with situations of lack of understanding, because climate change can have different and possibly opposing impacts on people's lives even within a single region, let alone between geographically remote ones. Someone wins and someone loses in different ways (including ways as yet unknown today). Accordingly, a complex multilevel model of the metamorphosis of the world emerges, which takes into account the interaction of local, regional, national and global conditions which create specific structures as a consequence of social inequalities and power relations. In order to face the challenges and risks of climate change, global society needs a large-scale, cosmopolitan, planetary-level POLITICS in the face of powerlessness of the national-international politics.The open nature of the future gives reason to speak of the particular importance of political decisions taken in response to climate threats. Choosing cooperation between countries with different levels of development, we must distinguish between the theory of dependency and the theory of cosmopolitanisation in the context of socio-political rethinking of climate change. Indeed, both theories describe global forms of historical transcontinental inequalities and asymmetric power relations. However, cosmopolitanisation forms the normative horizon of equality and justice, including climate justice. Obviously, the new horizon does not automatically reduce the asymmetry in relations between countries (Beck emphasizes that global inequality may even increase), but it would lead to the implementation of global norms of equality. It is when we consider climate catastrophes in the context of justice that the question arises of whether existing patterns of inequality and vulnerability are fair and we leave the discourse of "how to manage our risks" behind. It is when we focus on the mechanisms of creation and dissemination of the negative effects that we will see the movements which are typically invisible to everyday perception. Our scientific perspective will combine what is nationally and geographically divided, becoming "the cosmopolitan perspective".Moving from theoretical to practical, Beck acknowledges that in the (in)human conditions of existence in the early 21st century, the imperialist interconnectedness of radically unequal worlds still dominates. The reality and prospects of the metamorphosis make possible the emergence of a new imperialist order and 'climate colonialism' against the background of the continued existence of colonial patterns. There is a fundamental distinction between decision makers and risk generators, and those who suffer from these decisions and risks. However, according to Beck, we can only see this imperialist structure if we change the optics of the nation-state to a cosmopolitan perspective in the socio-political rethinking of climate change in relation to the climate justice horizon for those already living in the global world and for those who are yet to be born into it. The main change Beck proposes is to see in people and communities not the victims of the effects of climate change, but citizens whose rights must be protected.We conclude that Beck's theoretical explorations and conclusions on socio-political understanding of climate change are of utmost importance for Ukraine, where rethinking climate change has not yet become a first-order issue on the socio-political agenda. Any country's lack of attention to the major issue of climate change can be abused. Global climate risks threaten, according to Beck, both the lives of individual citizens and the sovereignty of nation states.Key words: Beck U., climate justice, climate colonialism, socio-political rethinking of climate change, the theory of the metamorphosis.

Analysis of climate change as the latest threat to the beginning of ХХІ сentury which complicates existing dangers and enhances environmental stress and is therefore an integral part of national and international security programs. As the climate changes and their effects are characterized by a complex interplay of natural, environmental, technological, economic, political and social processes, this perspective is largely subject of Natural and economic discourse. However, today there is insufficient social and political work in which the impact of climate change on the security of world society would be considered. Climatic changes are interpreted by the author as changes directly or indirectly related to human activity, which changes the composition of the world atmosphere and complements the natural climate variability over comparable periods of time. Several ways of influencing security have been analyzed: increasing competition for access to natural resources; increasing the frequency of climatic extreme weather events and disasters, pushing people to migration on a large scale or getting illegal sources of income; violation of food production and rising food prices; reduction of energy efficiency; an increase in demand for water resources and an irregular supply of them. The focus is on individual national and international security programs that directly or indirectly relate to climate change.Key words: threats; climate change; climate security; international security; climate system; national security; weather. ; Проаналізовано зміну клімату як новітню загрозу початку ХХІ ст., що ускладнює існуючі небезпеки та посилює екологічний стрес, отож є невід'ємним елементом національних та міжнародних програм безпеки. Оскільки кліматичні зміни і їхні наслідки характеризуються складною взаємодією природничих, екологічних, технологічних, економічних, політичних і соціальних процесів, ця проблематика є предметом переважно науково-природничого та економічного дискурсу. Проте сьогодні вкрай недостатньо соціально-політичних праць, в яких розглядають впливи кліматичних змін на безпеку світового суспільства. Кліматичні зміни автор трактує як зміни, що прямо або побічно пов'язані з діяльністю людини, яка змінює склад світової атмосфери і доповнює природну мінливість клімату протягом порівнянних періодів часу. Проаналізовано декілька способів впливу на безпеку: збільшення конкуренції за доступ до природних ресурсів; зростання частоти кліматичних екстремальних погодних явищ і лих, підштовхування людей до міграції у великих масштабах або до незаконних джерел доходу; порушення технології виробництва продуктів харчування і підвищення цін на продовольство; зниження ефективності виробництва енергії; зростання попиту на водні ресурси та нерегулярне їхнє постачання. Акцентовано увагу на окремих національних та міжнародних програмах безпеки, що прямо або побічно пов'язані з кліматичними змінами.Ключові слова: загрози; кліматична безпека; кліматична дипломатія; кліматичні зміни; міжнародна безпека; кліматична система; національна безпека.

The article examines the current state of the Association Agreement implementation in terms of national legislation on climate change and the protection of the ozone layer compliance with the requirements of the EU legal acts listed in Annex XXX to Chapter 6 "Environment" of that Agreement. Under the Association Agreement, such harmonization entails the need to bring national legislation into line with Directive № 2003/87/EC establishing a Community greenhouse gas emissions trading scheme by September 1, 2019 and amending Directive № 96/61/EC ~ 18 ~ ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817 as amended by Directive № 2004/101/EC; Regulation (EC) № 842/2006 on certain fluorinated greenhouse gases; Regulation (EU) № 2037/2000 on substances that deplete the ozone layer, as amended and the amendments made by the Regulation (EU) №№ 2038/2000, (EU) 2039/2000, (EU) 1804/2003, (EU) 2077/2004, (EU) 29/2006, (EU) 1366/2006, (EU) 1784/2006, (EC) 1791/2006 and (EC) 2007/899, and Decisions №№ 2003/160 /EC, 2004/232/EC and 2007/54 /EC. The analysis of the national legislation shows that Ukraine as a whole fulfilled its obligations to adapt national legislation to the EU legislation in terms of setting up a monitoring system, reporting and verification of greenhouse gas emissions. The Law of Ukraine "On the Basics of Monitoring, Reporting and Verification of Greenhouse Gas Emissions" was adopted on 12 December 2019. The law comes into force on 1 January 2021. At the same time, it is necessary to adopt by-laws to ensure the effectiveness of the provisions of the aforementioned Law, since as of 1 April 2020 no legislative act has been adopted in its development. Ukraine has also fully fulfilled its obligations to implement the provisions of Regulation (EC) № 2037/2000 on substances that deplete the ozone layer and the provisions of Regulation (EC) № 842/2006 of the European Parliament and of the Council on certain fluorinated greenhouse gases. The Law of Ukraine "On Regulation of Economic Activity with Ozone-Depleting Substances and Fluorinated Greenhouse Gases" was adopted on 12 December 1 2019. The law comes into force on 27 June 2020. The article proves that the legal acts, necessary to introduce internal greenhouse gas emission allowance trading scheme and other market and non-market greenhouse gas emission reduction instruments of these gases in accordance with Ukraine's obligations under the Association Agreement have not yet been adopted. Also there is the necessity to make amendments to the Regulation on the Interagency Commission on Implementation of the United Nations Framework Convention on Climate Change, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine Decree № 583 of April 14, 1999, to extend its tasks in accordance with the provisions of the Paris Agreement. Keywords: the Association Agreement; climate and ozone protection; fluorinated greenhouse gases; monitoring of greenhouse gas emissions; ozone-depleting substances; reporting of greenhouse gas emissions; verification of greenhouse gas emissions.

У статті аналізується динаміка людського розвитку у розрізі адміністративних областей України упродовж 2004-2019 рр. Визначені основні просторо-часові особливості розподілу значень індексу людського розвитку та його компонент. За допомогою кластерного аналізу визначені області із однотипним розподілом значень ІЛР. На підставі визначених особливостей ідентифіковано найвразливіші регіони за соціально-економічним та фізикогеографічним районуванням Інтерпретовані кліматичні зміни для регіонів з різним рівнем людського розвитку та його динаміки. Визначено, що до найнестабільніших регіонів відносно до динаміки ІЛР та кліматичної мінливості належать області у межах Українських Карпат та південностепової підзони. На підставі кліматичних прогнозів глобальних і регіональних моделей ідентифіковано можливі наслідки глобальних кліматичних змін на соціальну і економічну складову розвитку українського суспільства. ; Global climate change is a guiding factor for the further development of the country and most economic sectors. The climate change assessment of impacts on the economic sphere, including agriculture and health, that directly or indirectly affect human development indicators is prerequisite to timely adaptation and finding alternative ways to address them. Though a greater adaptability in recent years is characteristic of Ukraine, according to IPCC reports, natural hazards and climate change can affect the economy of the country and the regions. According to the results of the study, The HDI dynamics is shaped by socio-economic and indirect influence of natural factors both that determine the environment for the human development. The impact of socio-economic and political factors can be traced in the HDI decrease after the occupation of Crimea and ATO in Donetsk and Luhansk oblasts, as well as changes in the components of HDI, including education enrollment (in 2014 in Donetsk oblast − almost 82%, and in 2015 − only 38%, in Luhansk oblast it changed from 82% to 28%), GRP per person and life expectancy. The results of spatio-temporal analysis of HDI values indicate the absence of significant regional features. Alongside, the lowest indicators and trends to lower values are found to be characteristic of the regions of the Ukrainian Carpathians; in the steppe zone, lower indicators are typical for the southern steppe subzone, in particular for Kherson and Mykolayiv oblasts; the highest values (mostly more than 0.700) are observed in the forest-steppe region. Accordingly, the effects of climate change will primarily affect the human development of these regions. First, in the regions of the Ukrainian Carpathians, given the frequency and significant variability of extreme natural events of hydrothermal genesis, most sectors of the region's economy, as well as health care, will be vulnerable. Second, the increase of average air temperature in the southern regions of Ukraine, identified as the most vulnerable, will contribute to more droughts, which may lead to lower yields and, consequently, the share of agriculture in GDP and the need for reorientation and change of sown areas. Third, urban geosystems, given the overpopulation and associated risks of food and water availability, and higher air temperatures due to the urban heat island effect, are also vulnerable, even in the mixed forests and forest-steppe regions with relatively stable and high HDI values. Climate change scenarios point to divergent changes in climate indicators in the near future until 2030 and the next 20 years in the regions of Ukraine. Accordingly, such changes in sustainable development planning should be addressed in regional and even local contexts, given the peculiarities of the HDI dynamics, its components and variability of meso- and local-climatic characteristics of regions and communities

Introduction. The issue of the climate impact on the life insurance market in the European Union has been little researched so far. Previous research is mainly focused on non-life insurance, which is directly linked to environmental changes, since the business's and the public losses from natural disasters and catastrophes are more direct and immediate. However, climate change also affects people's quality and life expectancy. Although over the past decades, the duration of life in the world has increased, during the same period there have been no catastrophic changes in nature. However, over time, the connection between natural disasters and human life may increase.Purpose. The aim of this study is to access the tendencies of the EU life insurance market in the conditions of climate change.Results. The panel model results show the substantial positive relations between the size of premiums and greenhouse gas emissions for life insurance contracts.Originality. This article contributes to the scientific literature and fills the gap in the investigation of the climate change impact on the life insurance market in the EU.Conclusions. Despite the paucity of data on the impact of climate change on the level and duration of human life in the long term, the results of our study indicate the growing interest in life insurance. It seems that this is not related to the people's desire to reduce the risk of premature death or with the understanding that climate change can increase the risk of death, but with the desire and ability to save money at a later time, thus increasing their financial security in future periods. ; Зміни клімату є суттєвою проблемою, яка спричиняє як загрози, так і можливості в різних сферах життєдіяльності людини. Фінансовий сектор, як одна з найбільш чутливих галузей економіки, реагує на всі тенденції й зміни в навколишньому середовищі. Результати його діяльності безпосередньо залежать від змін факторів впливу на діяльність господарюючих суб'єктів, тому його завданням є відслідковування як ...

In the scientific publication the concepts and types of administrative and legal means of ensuring a positive in-vestment climate in Ukraine are analyzed. It is noted that administrative means as a type of legal means are distin-guished by the fact that they are created and used by the bodies of public authority of public administration for the purpose of regulating public (administrative-legal) rela-tions. Administrative means are used by citizens and le-gal entities in relations with public administration bodies in order to exercise and protect their rights and freedoms.The administrative and legal means of ensuring a pos-itive investment climate in Ukraine include: the norms of the Constitution of Ukraine; international agree-ments, among which the Association Agreement between Ukraine and the EU holds the leading position; relevant national legislation; departmental regulatory acts of min-istries and other bodies of public administration; acts of the judicial branch of power, among which the leading place is taken by the Constitutional Court of Ukraine, Conclusions (legal positions) of the Supreme Court; stand-ard investment contracts and accompanying documents that result from established legal practice in the field of investment activity; methodological recommendations of the doctrinal level on the procedure and means of invest-ment activities; individual economic and legal consulta-tions of experts in the sphere of investment activity; in-formation resources of the Internet of economic and legal nature that contain information about the objects of in-vestment activity.It is stated that in order to improve the system of ad-ministrative and legal means of ensuring a positive in-vestment climate in Ukraine, it is advisable to carry out the systematization of regulatory material in the field of investment and investment activities in the form of con-solidation and to create a single regulatory act that will regulate the issues investment activities, means of stim-ulating and developing them, contain typical types of in-vestment agreements. ; У науковій публікації досліджуються поняття та види адміністративно-правових засобів забезпечення позитивного інвестиційного клімату в Україні. Зазна-чається, що адміністративно-правові засоби як різно-вид правових засобів вирізняються тим, що створюють-ся та застосовуються суб'єктами владних повноважень органів публічної адміністрації з метою регулювання публічних (адміністративно-правових) відносин. Ад-міністративно-правові засоби використовуються гро-мадянами та юридичними особами у відносинах з ор-ганами публічної адміністрації з метою реалізації та захисту свої прав і свобод. До адміністративно-правових засобів забезпечення позитивного інвестиційного клімату в Україні зарахо-вано: норми Конституції України; міжнародні дого-вори, ратифіковані Верховною Радою України, серед яких провідне місце посідає Угода про асоціацію між Україною та ЄС; відповідне національне законодавство; відомчі нормативно-правові акти міністерств та інших органів публічної адміністрації; акти судової гілки влади, серед яких провідне місце займають Рішення Конституційного Суду України, Висновки (правові по-зиції) Верховного Суду; типові інвестиційні договори та супровідні документи, які є результатом усталеної юридичної практики у сфері інвестиційної діяльності; методичні рекомендації доктринального рівня щодо порядку та засобів здійснення інвестиційної діяльно-сті; індивідуальні економіко-юридичні консультації фахівців у сфері інвестиційної діяльності; інформацій-ні ресурси мережі Інтернет економічного та юридич-ного характеру, які містять інформацію про об'єкти інвестиційної діяльності.Формулюється висновок, що з метою удосконален-ня системи адміністративно-правових засобів забез-печення позитивного інвестиційного клімату в Укра-їні доцільним вбачається проведення систематизації нормативно-правового матеріалу у сфері інвестицій та інвестиційної діяльності у формі консолідації та ство-рення єдиного нормативно-правового акта, який буде регулювати основні питання інвестиційної діяльності, засобів її стимулювання та розвитку, містити типові види інвестиційних угод.

The problem of bilingualism is not solved in Ukraine on the level of state authorities that is stipulated by a considerable political potential of a language as a means of uniting a community. National monolingual official status does not question a bilingual individual use if the level of spirituality of a society is high and culture of coexistence is oriented towards its harmonization. Key words: statehood, harmony, spirituality, nation forming potential of a language, psycholinguistics, sociolinguistics, split personality, bilingualism. ; Не вичерпується проблема двомовності в Україні на державному рівні, що зумовлене величезним політичним потенціалом мови як засобом згуртування спільноти. Національна одномовність не заперечує індивідуальної двомовності, якщо рівень духовності суспільства високий і якщо культура співжиття орієнтована на його гармонізацію. Ключові слова: державність, гармонійність, духовність, націєтворчий потенціал мови, психолінгвістика, соціолінгвістика, роздвоєння особистості, двомовність і диглосія.

The climatic problems of human development in modern conditions are analyzed in the article. It is proved that the warming of the climate is a major climatic threat to modern world civilization, therefore it is necessary to maintain its level within 1.5 degrees (according to the terms of the Paris Agreement), which can not be achieved yet. It has been discovered that the solution of this problem can not be in transfer of «dirty production» in the climatic plan from developed countries to less developed, since their emissions of greenhouse gases lead to global warming of the planet. It has been found that it is necessary to find new approaches to solving global climate change problems and to identify financial resources for this interstate, state, regional, local level, as well as at household level. One of the directions of international cooperation in combating climate change should be the restriction of the use of toxic (environmentally-harmful and workers) investments from the developed countries to less developed countries and negatively affect the ecology of these countries. It is substantiated that toxic investments represent such investments that cause significant damage to the environment, climate and workers' health. According to different classification grounds, it is expedient to divide them into several groups and subgroups: 1) environmental and social plus combined (ecological and social); 2) foreign and domestic; 3) state and private; 4) antihuman (or immoral). It is proved that combating climate change requires the use of a comprehensive financial climate mechanism that should include a range of financial incentives and fines: international climate investments and innovations, carbon tax, carbon quotas, «green» tariffs, «warm» loans, «green» bonds, loans from «green» banks, etc. In Ukraine, it is expedient to attract free funds from households that are still outside banks and other financial institutions and to direct them to the development of local energy cooperatives (example of developed countries). It was revealed that an important direction in overcoming the shortcomings in the use of the green tariff in Ukraine could be the restriction of monopoly in the field of production and use of renewable energy sources and the transition to the auctioning of green energy. It is substantiated that the Ukrainian authorities need to develop a system of incentives to attract foreign and domestic climatic investments, primarily to the development of renewable energy sources. But an unstable political and economic situation in the country, a complicated legislative framework are not conducive to this. ; В статті аналізуються кліматичні проблеми розвитку сучасної цивілізації; виявлені основні економічні причини невиконання умов Паризької кліматичної угоди; запропоновані фінансові шляхи їх вирішення на основі дослідження досвіду провідних країн світу, який доцільно застосувати й в Україні. Одним із напрямів міжнародної співпраці у боротьбі зі змінами клімату повинно стати обмеження світовим товариством використання токсичних (шкідливих для довкілля та працівників) інвестицій, які спрямовуються з розвинутих країн світу у менш розвинуті, негативно впливаючи при цьому на екологію цих країн. Взявши до уваги різні ознаки, автор поділив їх на наступні групи: екологічні, соціальні, еколого-соціальні; іноземні та внутрішні; державні й приватні; антигуманні.

The problem of global climate change is among the most urgent global issues in modern world. It is quite difficult to find ways to solve global climate change problem at the international level. This is due to the specificity of the problem, considering various impacts of climate change in different countries and regions, different levels of economic development and levels of greenhouse gas emissions in different countries, connection and dependence between climate change and economic development, the complexity of energy issues, etc. Therefore, a new direction of international diplomacy, so-called climate diplomacy, appeared in the second half of the 20th century, aiming at the development of decisions to tackle global climate change problem, concerning account and balancing of the interests of all participants and global interest in climate change mitigation and adaptation to climate change. Firstly, the main international environmental agreements on climate change, as well as documents in the field of climate diplomacy in the EU, are analyzed. The specifics of international negotiation process at the Conferences of the Parties to the United Nations Framework Convention on Climate Change, the complexity of the formation of the common agreed policy on climate change at the global level are highlighted. Ukraine's participation in international negotiation process on climate change is considered. The issues of development of environmental and economic policy on climate change in Ukraine, Ukraine's commitment to reduce greenhouse gas emissions and key regulatory acts in the field of climate change in Ukraine are analyzed. Secondly, some recommendations on the development of climate change policy in Ukraine are formulated. The emphasis is made on the need for greening of Ukrainian economy, transition to low carbon development and real reduction of greenhouse gas emissions in Ukraine. As the EU is a leader in the development and implementation of mechanisms and instruments of climate change policy at the international and national levels, and unlike the EU, Ukraine does not pay sufficient attention to climate change problem, the authors stress the importance of taking into account by Ukraine the EU experience in developing climate change policy. Thus, the compliance of Ukraine's climate change policy with the international agreements signed and ratified by Ukraine, taking into account the conclusions of scientific experts concerning the need to reduce anthropogenic influence on climate system are necessary key issues to be considered during developing and implementing climate change policy in Ukraine. ; Проанализированы основные международные экологические соглашения по изменению климата, а также документы в сфере климатической дипломатии в ЕС. На международном уровне достаточно сложно разработать пути решения проблемы изменения климата, учитывая специфику глобальной проблемы изменения климата, различное влияние изменения климата на различные государства, разный уровень экономического развития, выбросов парниковых газов в различных государствах, связь проблемы изменения климата с экономикой, сложность решения энергетических вопросов и т. п. Поэтому проиллюстрированы особенности международного переговорного процесса на Конференциях Сторон Рамочной конвенции ООН об изменении климата, сложности формирования общей согласованной политики по изменению климата на глобальном уровне. Рассмотрено участие Украины в международных переговорах по вопросам изменения климата. Проанализированы вопросы формирования эколого-экономической политики по вопросам изменения климата в Украине, обязательства Украины по сокращению выбросов парниковых газов и основные нормативно-правовые акты в сфере изменения климата в Украине. Сформулированы рекомендации по разработке политики по вопросам изменения климата в Украине. Акцентировано внимание на необходимости экологизации экономики Украины, перехода к низкоуглеродному развитию и реальному сокращению выбросов парниковых газов в Украине. Указано на важность учета опыта ЕС при разработке политики по вопросам изменения климата в Украине, соответствия политики в сфере изменения климата международным договоренностям Украины и выводам научных экспертов, которые указывают на необходимость уменьшения антропогенной нагрузки на климатическую систему. ; Проаналізовано основні міжнародні екологічні угоди у сфері зміни клімату, а також документи у сфері кліматичної дипломатії в ЄС. На міжнародному рівні досить складно розробити шляхи вирішення проблеми зміни клімату, враховуючи специфіку глобальної проблеми зміни клімату, різний вплив зміни клімату на різні держави, різний рівень економічного розвитку, викидів парникових газів у різних державах, тісний зв'язок проблеми зміни клімату з економікою, складність вирішення енергетичних питань тощо. Тому звернено увагу на особливості міжнародного переговорного процесу на Конференціях Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, складності формування загальної узгодженої політики щодо зміни клімату на глобальному рівні. Розглянуто участь України у міжнародних переговорах з питань зміни клімату. Проаналізовано питання формування еколого-економічної політики з питань зміни клімату в Україні, зобов'язання України щодо скорочення викидів парникових газів та основні нормативно-правові акти у сфері зміни клімату в Україні. Сформульовано рекомендації щодо розроблення політики з питань зміни клімату в Україні. Акцентовано увагу на нагальній потребі екологізації економіки України, переходу до низьковуглецевого розвитку та реального скорочення викидів парникових газів в Україні. Звернено увагу на важливість врахування досвіду ЄС під час розроблення політики з питань зміни клімату в Україні, відповідність політики у сфері зміни клімату відповідно до міжнародних домовленостей України та висновкам наукових експертів, які свідчать про необхідність зменшення антропогенного навантаження на кліматичну систему.

To overcome the warming of the planet is important to use such a new tool of climate finance as climateinvestments and its innovative component - «green bonds». The problem is the uncertainty of the content of thefollowing economic categories: climate finance, investment climate, climate innovations that makes them difficult touse. This article is devoted to solve this problem.Climate investments are means of the international climate funds (primarily Green Climate Fund, EU funds andother international organizations), the budget means of individual states and their regions and particular communitiesand means of particular businesses and citizens that are used to maintain and improve the climate on the planet.In recent years «green bonds», which are used primarily by the international financial institutions, have emergedas innovative form of climate finance. «Green Bonds» are bonds, funds from the placement of which are primarilydirected at developing renewable energy sources. «Green Bonds» are located not by only international financialinstitutions, banks and private companies, but also governments, municipal and local authorities.Overall, the government of Ukraine needs to develop the system of incentives to attract foreign and domesticinvestments, especially in the development of renewable energy sources (RES) associated with the use of wind, water,solar, biomass and more. This is prevented by the following issues: the unstable political and economic situation in thecountry, leading to a rise in the cost of renewable energy projects in Ukraine. ; У статті розглянуто зміст та структуру такої нової економічної категорії, як кліматичні інвестиції; з'ясовано їхроль у подоланні потепління у світі та в Україні; проаналізовано особливості використання коштів Зеленогокліматичного фонду ООН і «зелених облігацій» для розвитку відновних джерел енергії й покращення клімату вокремих країнах.

On the basis of accounting the climate changes in the world, an analysis of changes in the temperature of atmospheric air and rainfall has been carried out and the forecast of climate change in the territory of Khmelnytskyi region (Ukraine) by 2025 has been made. For the analysis of changes in meteorological elements, archival data of meteorological stations of Khmelnytskyi region have been used, namely: the meaning of annual, maximum and minimum temperature of the average annual rainfall, taking into account the number of days with precipitation. The use of obtained data allowed us to determine the trend of climatic changes in the average annual temperature and average annual precipitation for Khmelnytskyi region for the period up to 2025. In order to verify the reliability of the calculations, the average annual temperature and rainfall data for 2018 have been used, which, in general, confirmed our forecast for the territory of Khmelnytskyi region by 2025. Based on this, it was concluded that the average annual temperature data will not change significantly in the region by 2025, but a slight decrease may be possible, and the average annual rainfall can decrease significantly. At the same time, the trend for sharp changes in temperature indicators will continue and may still spread, and the amount of precipitation can still decrease. In addition, climatic changes in the north and south of the region, which are slightly different from those of the center of the region, require more careful consideration. In our opinion, the main manifestations of climate change in Khmelnytskyi region in the period under study will be: short-term significant increase (decrease) in air temperature; change of thermal regime; change in the structure and amount of precipitation; increase in the number of natural meteorological phenomena and extreme weather conditions. The use of the developed climate change forecast in Khmelnytskyi region will allow government officials, heads of relevant institutions and authorities to make informed management decisions, and meteorically dependent residents of the region to monitor their health more closely. ; На підставі проведених досліджень з урахуванням кліматичних змін, що зараз відбуваються в усьому світі, визначено особливості цього впливу на територію Хмельницької області. Конкретне визначення й урахування на регіональному рівні параметрів метеорологічних елементів дасть змогу більш уважно ставитись до кліматичних змін, що відбуваються, та приймати обґрунтовані рішення щодо охорони навколишнього природного середовища та убезпечення життєдіяльності мешканців. Для визначення прогнозу кліматичних змін на території області використано архівні дані метеорологічних станцій, що визначають стан погоди на території області, за параметрами температури (середньорічної, максимальної та мінімальної) та кількість опадів за саме такими значеннями з 2005по 2017рр. Це дало нам змогу визначити тренд кліматичних змін за середньорічними значеннями температури та кількості опадів на період до 2025р.Вірогідність зробленого прогнозу перевірено за метеорологічними показниками середньорічної температури та кількістю опадів за 2018р., що підтвердило правильність нашого прогнозу. На підставі цього було визначено вплив зміни цих метеоелементів на навколишнє середовище і населення області та надано відповідні рекомендації щодо їх врахування. Доцільним, на наш погляд, є їх урахування як органами влади, керівниками установ під час прийняття відповідних рішень, так і мешканцями області, стан здоров'я яких залежить від відповідних метеорологічних змін.

У статті проведено аналіз сучасного стану адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері навколишнього середовища, а також визначено особливості інтеграції природоресурсного законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері зміни клімату.Виявлено, що наявна нормативна база України у сфері навколишнього середовища не є достатньою та потребує значного вдосконалення, особливо врегулювання питання зміни клімату на рівні законів. Позитивний досвід європейської спільноти має стати прикладом для України. Саме тому, слід запозичувати такий досвід країн-членів Європейського Союзу і Співтовариства в цілому, що стосується раціонального використання і збереження природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення права на безпечне для життя та здорове довкілля.При цьому, питання інтеграції природоресурсного законодавства України до законодавства Європейського Союзу набуває нині особливої актуальності у силу того, що проблема адаптації складається вже не тільки зі створення нових нормативно-правових актів національного законодавства, які враховують досвід Європейського Союзу, але і в упорядкуванні та гармонізації існуючих та в усуненні протиріч і правових прогалин, що виникли вже на новітньому етапі.Ключові слова: природоресурсне законодавство, законодавство ЄС з навколишнього середовища, зміна клімату, адаптація законодавства, інтеграція законодавства ; The article analyzes the current state of adaptation of the environmental legislation of Ukraine to the legislation of the European Union in the field of the environment, as well as specifies the peculiarities of integration of Ukrainian natural resources legislation with the legislation of the European Union in the field of climate change.It is revealed that the existing normative base of Ukraine in the field of the environment is not sufficient and needs considerable improvement, especially the regulation of climate change at the level of laws. The positive experience of the European community should be an example for Ukraine. That is why it is necessary to borrow such experience from the European Union member states and the Community as a whole, concerning the rational use and conservation of natural resources, environmental protection and the right to a safe and healthy living environment.At the same time, the issue of the integration of Ukraine's natural resources legislation into the legislation of the European Union is now of particular relevance due to the fact that the problem of adaptation is not only the creation of new legal acts of the national legislation, which take into account the experience of the European Union, but also in order and harmonization of existing and in eliminating contradictions and legal gaps that have arisen already at the latest stage.Keywords: natural resource law, EU legislation on the environment, climate change, adaptation of legislation, integration of legislation

The article defines the essence of the socio-psychological climate, in accordance with the vision of modern scholars, and proposes a proper interpretation of the socio-psychological climate in the modern conditions of society's development. It is noted that the characteristic feature of the socio-psychological climate of the staff is its being a synergistic result of the interaction of workers of the same team. Two types of socio-psychological climate are revealed: favorable and unfavorable. The author broadens the norms that determine the socio-psychological climate in the labor collective. The most important signs of a favorable socio-psychological climate in the staff are divided into subjective and objective (sufficient knowledge of each member of the team about the situation in the team; trust and mutual respect in the team between the members of the team and the leadership; presence of a high level of labor discipline; absence of conflicts in the team). The main factors influencing the state of the socio-psychological climate in the team are listed (content of work and degree of satisfaction of people with work, working conditions and living conditions, satisfaction with them, degree of satisfaction with the nature of interpersonal relationships with employees). It is determined that depending on the style of management (authoritarian, democratic, liberal), the content and formal aspects of the style of management are distinguished, that influence the state of the socio-psychological climate in the team, the characteristics of which are given in the article. The classification of socio-psychological methods of enterprise management is presented. Characterized were positive and negative manifestations of methods of socio-psychological influence on human resources. The basic conditions necessary for formation of favorable socio-psychological climate in the staff are determined. ; В статті визначено сутність соціально-психологічного клімату, згідно точок зору сучасних науковців, та запропоновано власне тлумачення соціально-психологічного клімату у сучасних умовах розвитку суспільства. Зазначено, що особливістю соціально-психологічного клімату трудового колективу є те, що він є синергетичним результатом взаємодії працівників одного колективу. Розкрито два види соціально-психологічного клімату: сприятливий та несприятливий. Автором розширено норми, які визначають соціально-психологічний клімат трудового колективу. Наведено найважливіші ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату колективу, які поділяються на суб'єктивні й об'єктивні (достатня обізнаність кожного члену колективу про стан справ у колективі; довіра та взаємоповага у колективі між членами колективу та до керівництва; наявність високого рівня трудової дисципліни; відсутність конфліктів у колективі). Перераховано основні фактори, які впливають на стан соціально-психологічного клімату в колективі (зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; умови праці та побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками). Визначено, що в залежності від стилю управління (авторитарного, демократичного, ліберального) виділяють змістовну і формальну сторони стилю управління, які впливають на стан соціально-психологічного клімату в колективі, характеристика яких наведена в статті. Представлено класифікацію соціально-психологічних методів управління підприємством. Охарактеризовано позитивні і негативні прояви методів соціально-психологічного впливу на людські ресурси. Визначено основні умови, необхідні для формування сприятливого соціально-психологічного клімату трудового колективу.