Suchergebnisse

У статті вивчається роль соціокультурних чинників у формуванні музичних преференцій студентської молоді у сучасному суспільстві, з-поміж яких обрано наступні: тип суспільства, зміни в полях економіки, політики, культури, техніка, студентська молодь, музична парадигма. Виявлено зв'язок між певним типом суспільства та формуванням музичних преференцій, опосередкований відповідними умовами та можливостями, згідно з яким у тоталітарному суспільстві формувались офіційно-державні, або формальні музичні преференції студентів, нав'язані та рекомендовані «зверху», натомість у демократичному суспільстві на основі індивідуально обраних траєкторій формувались плюралістичні, або мозаїчні, фрагментарні, музичні преференції студентів. Охарактеризовано значення соціальних змін, відповідно до яких зрушення у полі економіки, наприклад у контексті нової економічної політики, непу, привели до послаблення контролю за практиками споживання музичного мистецтва та створили можливості вибору нерекомендованих до споживання зразків джазової музики. Виявлено зміну музичної парадигми в умовах «перебудови», як одного з наслідків суспільних зрушень у полі культури, в контексті якої зникнення «старого» музичного жанру, радянської масової пісні, та поява нових музичних форм у полях української популярної та масової культури визначили й конфігурації музичних преференцій. Охарактеризовано зміну суспільної ролі студентської молоді, яка стала активним суб'єктом, спроможним не лише засвоювати зразки та норми культури, але й створювати цінності молодіжної субкультури. Проаналізовано зв'язок між формуванням музичних преференцій та технікою, використання ресурсів якої розширило можливості формування музичних преференцій та способи задоволення потреб і запитів студентської молоді. Розглянуто результати емпіричних соціологічних досліджень музичних преференцій та чинників, що вплинули на їх формування та зміни, які виявили переваги сучасних студентів щодо користування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та значне зменшення застосування традиційних технічних засобів із метою слухання музики. Крім того, музичні преференції практик взаємодій із улюбленими виконавцями та музичними групами показали різницю між вибором реального спілкування в ситуаціях концертної комунікації щодо опитаних студентів столичних вузів та віртуальним спілкуванням у межах Інтернет - практик опитаних студентів вузів обласного центру Східного регіону України, що пояснюється впливом чинника типу поселення, широкими можливостями доступу до культурних благ в умовах навчання у вузах столиці. ; The impact of social and cultural factors on the musical preferences of students in Ukraine has been analysed in the article. The following factors have been selected: the type of society and social change in the polical fields of economy, culture, technology, students, musical paradigm. The urgency of the analysis of the genesis, development and change of musical preferences of students has been proven, the necessity to study the influence of sociocultural factors on the formation of musical preferences in modern society has been grounded. This allowed characterising the musical preferences as a socio-cultural phenomenon that present signs and society, and culture of the society. It has been found that the development of technology, such as the invention and use of the gramophone, phonograph, cinema, radio, television, and later a tape recorder, computer, Internet, mobile communications and the latest gadgets, has enhanced the formation of musical preferences.It has contributed meeting the needs and inquiries of students, which are studying musical art, the use of individual trajectories of formation of formal and informal musical preferences. Formal preferences are associated with the activities of social institutions and social organizations. In this context, the musical preferences and those recommended "from above" have been considered to be two different ways of formation of musical preferences in a totalitarian society. The variety of musical preferences has been determined. State-formed musical preferences have been identified and characterized by a second method of forming a musical preferences, which is based on the perception of diversity and is not approved by the musical culture of the individually selected samples, "from below" groups, which are defined as individual and personal, or informal, musical preferences. The musical preferences of students, related to situations of social changes that have occurred in the spheres of economy, politics, culture, have been analyzed. For example, during transformational years, musical preferences differed greatly due to the transitional nature of the necessity to choose between the old musical genres and intonations, and the new, which were not formed. As a result of the change of musical paradigm, the "withering away" genre of Soviet mass song disappeared and variety of Ukrainian song genres was created. The change in the role of students in the post-war period has been described. Students were the object of influence and became an active subject, which not only mastered the values and cultural patterns, but also became the founder of the youth culture and youth subcultures. Finally, the formation of the musical preferences of students in a transitional society has been described, which were characterized by the diversification of opportunities, first of all, by the access to information and communication technologies aimed at different musical forms, styles, genres. Such musical preferences have been defined as "pluralistic" or "mosaic, fragmentary". As a result, the following conclusions have been formulated, which presented the results of sociological-historical changes of students' musical preferences studies, caused by socio-cultural factors. The configuration of musical preferences in different types of societies has been shown. The results of empirical sociological studies of musical preferences have been presented. Factors that influenced their formation and changes have been described. The advantages of the use new information and communication technologies by modern students have been grounded and a significant decrease in the use of traditional technical means for the purpose of listening to music has been based. In addition, musical preferences practics and interactions with favorite artists and bands have shown the difference between the choice of real concert communication situations and virtual communication within the Internet. These practics allowed university students from different regions, such as Central and Eastern region, to broad access to cultural occasions during their education in high schools of the capital. ; В статье изучается влияние социокультурных факторов на формирование музыкальных преференций студенческой молодежи в современном обществе, среди которых выбраны следующие: тип общества, изменения в полях экономики, политики, культуры, техника, студенческая молодежь, музыкальная парадигма. Выявлена связь между определенным типом общества и формированием музыкальных преференций, опосредованная соответствующими условиями и возможностями, согласно которым в тоталитарном обществе формировались официально- государственные или формальные, музыкальные преференции студентов, навязанные и рекомендованные «сверху», а в демократическом обществе на основе индивидуально выбранных траекторий формировались плюралистические или мозаичные, фрагментарные, музыкальные преференции студентов. Охарактеризовано значение социальных изменений, согласно которым сдвиги в поле экономики, например в контексте новой экономической политики, нэпа, привели к ослаблению контроля за практиками потребления музыкального искусства и создали возможности выбора нерекомендованных к употреблению образцов джазовой музыки. Выявлено изменение музыкальной парадигмы в условиях «перестройки», как одного из последствий общественных сдвигов в поле культуры, в контексте которой исчезновения «старого» музыкального жанра, советской массовой песни и появление новых музыкальных форм в полях украинской популярной и массовой культуры определили и конфигурации музыкальных преференций. Охарактеризовано изменение общественной роли студенческой молодежи, которая стала активным субъектом, способным не только усваивать образцы и нормы культуры, но и создавать ценности молодежной субкультуры. Проанализирована взаимосвязь между формированием музыкальных преференций и техникой, использование ресурсов которой расширило возможности формирования музыкальных преференций и способы удовлетворения потребностей и запросов студенческой молодежи. Рассмотрены результаты эмпирических социологических исследований музыкальных преференций и факторов, повлиявших на их формирование и изменения, которые обнаружили преимущества современных студентов по использованию новейших информационно-коммуникационных технологий и значительное уменьшение применения традиционных технических средств с целью прослушивания музыки. Кроме того, музыкальные преференции практик взаимодействия с любимыми исполнителями и музыкальными группами показали разницу между выбором реального общения в ситуации концертной коммуникации по отношению к опрошенным студентам столичных вузов и виртуальным общением в рамках Интернет-практик респондентов вузов областного центра Восточного региона Украины, что объясняется влиянием фактора типа поселения, широкими возможнстями доступа к культурным благам в условиях обучения в вузах столицы.

A series of three experiments was conducted to compare alternate configurations for a new kind of camera for amateur photographers. Cluster analysis and multidimensional scaling techniques were used to provide an understanding of the configuration factors that influence preference. The results from each experiment were used to generate an improved set of models for testing in the subsequent experiment.

MUSIC AS A MEANS OF SOCIALIZATION & AN AUDIENCE ATTITUDE ANALYSIS MEDIUM IS INVESTIGATED UNDER ASSUMPTIONS THAT: (1) FOLK MUSIC PREFERENCE WOULD INDICATE GREATEST POLITICAL ALIENATION, HIGHEST SOCIAL ALIENATION, GREATEST REJECTION OF TRADITION SEX-ROLE ORIENTATIONS, & LESS MATERIALISTIC VALUES, (2) COUNTRY/WESTERN PREFERENCE WOULD INDICATE ANTIPODAL ATTUTUDES ON ALL MEASURES, & (3) ROCK MUSIC PREFERENCE WOULD FALL BETWEEN FOLK & COUNTRY/WESTERN ATTITUDE INDICATIONS. 131 M'S & 101 F'S FROM PSYCHOLOGY & POLITICAL SCIENCE CLASSES AT THE U OF ARIZONA WERE GIVEN A QUESTIONNAIRE MEASURING ATTITUDES & TYPES OF PREFERRED MUSIC, AGE, SEX, ACADEMIC CLASS STANDING, MAJOR, & GRADE POINT AVERAGE. AT THE TURN OF THE 1970'S SIGNIFICANT RELATIONSHIPS DID EXIST BETWEEN MUSIC PREFERENCE & ATTITUDINAL ORIENTATIONS BUT THE DIRECTION OF THE RELATIONSHIP WAS OBSCURE. 'SELECTIVE REINFORCEMENT' & 'SYMBOLIC' HYPOTHESES FOR MUSIC PREFERENCE MIGHT SEE CHOICE AS AN INDICATOR OF ATTITUDES WHILE THE 'CAUSATION' & '2 WAY FLOW' HYPOTHESES SAW CHOICE AS A SOCIALIZER. FURTHER TESTING INDICATED THAT MOST MUSIC FANS DO NOT CHOOSE SONGS FOR LYRIC CONTENT. A LATER CONTENT ANALYSIS OF THE 'TOP 40' & 'TOP 20 ALBUMS' INDICATED THAT BY 1974 LYRICAL CONTENT WAS SHIFTING AWAY FROM ALIENATION & THEMES PREVIOUSLY ASCRIBED TO FOLK, ROCK, OR COUNTRY/WESTERN WERE NOW BLURRED ACROSS CATEGORIES. A THIRD ANALYSIS SIMILAR TO THE 1ST WAS MADE EXPECTING THAT SINCE LYRIC CONTENT NO LONGER ASCRIBED ATTITUDES, THE ORIGINAL SET OF HYPOTHESES WOULD BE DISCONFIRMED. MUSIC PREFERENCES & ATTITUDES ARE PROBABLY: (A) NOT DUE TO CHANGE, (B) NOT SOLELY DUE TO SEARCH FOR LYRIC CONTENT THAT REINFORCES EXISTING ATTITUDES, & (C) NOT SOLELY DUE TO SYMBOLIC ATTACHMENT TO CERTAIN FORMS OF MUSIC PERCEIVED AS CONSISTENT WITH HELD ATTITUDES. 2 TABLES. T. BABITSKY.

The present study was aimed at investigating whether, because of a differential sensitivity between the upper and the lower visual fields, in a visual preference task newborns would orient more frequently and look longer at patterns with a great number of high–contrast areas in the upper or lower visual field. Newborns were presented with three pairs of geometrical stimuli, each composed of a pattern with a greater number of elements in the upper part or a pattern with more elements in the lower part. The results showed a reliable preference for the stimuli that had more elements in the upper than in the lower part. The evidence obtained suggests the possibility that, at birth, the visibility of a stimulus depends not only on its sensory properties, but also on its structural characteristics.

SUMMARYThe article focusses on a methodology for revealing policy preference functions pertaining to the subjective trade‐off between unemployment and price stability. Community group indifference maps are constructed by a method of policy pairwise comparison. An empirical application is envisaged in a Canadian context with reference to the preference functions of business and tradeunion groups. Optimal group policy configurations are derived by maximizing the preference functions subject to the relations of the 'trade‐off zone'. The effects on unemployment and inflation are analysed in terms of parametric variations of the preference function and the Phillips curve. The underlying policy implications are discussed.

Mapping the association between social position and cultural disposition—"patterns of cultural choice"—is a long-standing practice in sociological research. These maps, often read in terms of "brow level," concern primarily the question of what people choose, neglecting that of how they choose. I extend the analytic focus to take into account the co-constitutive roles played by classifying operations. Using the weighted multidimensional scaling (WMDS) method, I examine the musical preference data and show that it is not only what type of music the respondents choose but also how they choose that distinguish them. I find that varying combinations of multiple evaluation-distinction criteria are appropriated by different status groups, coalescing into three distinct clusters of sensibility. The findings and the elaboration of the notion of dual basis of taste help to put some of the theoretical as well as empirical issues in the field in perspective.

Music as a mechanism for social distinction is well established. Yet, perhaps more than any other form of cultural expression, it is music which has been systematically transformed by emerging technologies. From the gramophone, radio, cassette and CD, through to portable devices and shared through social media, music is in constant flux. To separate taste for music from its various acquisitional forms is to undermine its role in society. In this article, our aim is to integrate within taste and cultural consumption analysis a salient dimension, such as technologies to acquire music, conceptualized as modes of musical exchange and formats used to listen to music. We argue that these are components of musical consumption practices which enhance our understanding on how symbolic boundaries are shaped today. Using multiple factor analysis, this study provides a simultaneous analysis of musical tastes and technological engagement in Chile. We find that uses of technologies share a unique relationship to musical taste. Musical taste remains a relevant process of distinction, but modes of exchange prove to be an emerging property. They, however, do not create new symbolic boundaries; rather, they are important in reinforcing those that exist.