Suchergebnisse

Evaluation of the current government by voting is a key element in the mechanism of political responsibility. Consequently, democratic governance is normatively attractive because elections are an effective tool for enhancing public welfare. In recent years, there has been a renaissance in the field of voter explanation, largely driven by unexpected election outcomes. Over the past five years, scholars have learned a lot about how voters actually make decisions and what their behavior implies for democratic accountability and public welfare. However, these advances in knowledge have also generated more open questions than answers. Retrospective voting is a concept in American political science, the essence of which boils down to the fact that society can evaluate the past political activities of the government. Voters view government performance on criteria such as economic efficiency, criminal justice systems, social stability, environmental and health outcomes within the election deadline (2-4 years), and then, through voting in elections, citizens formulate more successful governments. The models are based on the fact that the coalition in power does influence the results by which it is judged. Political results are adequate indicators of the credibility and effectiveness of the choice of officials. The stand-alone idea is that civil powers have the right to selectively punish and reward politicians based on performance indicators.If voter decisions do not provide adequate incentives for elected officials or distort these incentives altogether, democracy can lead to ineffective policies. Like the classic problems of collective action, individually rational voter behavior can sometimes lead to bad results for society, because the essence of the state is that all citizens pay for the mistakes of the top leadership. Thus, modern American scientists believe that retrospective voting does not automatically provide the correct messages, especially if the authorities interpret them erroneously. In Ukraine, this topic has almost never been covered. The purpose of this article is to provide a systematic assessment of the theory of retrospective voting, as the leading theory of modern electoral democracies. The purpose of the article was achieved using the method of systems analysis. ; В последние годы в области объяснения поведения избирателей произошел ренессанс, в значительной степени обусловленный неожиданными исходами выборов. За минувшие пять лет ученые многое узнали о том, как избиратели на самом деле принимают решения и что их поведение подразумевает для демократической ответственности и общественного благосостояния. Тем не менее, эти достижения в области знаний также породили больше открытых вопросов, чем ответов. Ретроспективное голосование – это концепция в американской политической науке, суть которой сводиться к тому, что общество может оценивает прошлую политическую деятельность правительства. Избиратели рассматривают деятельность правительства по таким критериям как эффективность экономики, системы уголовного правосудия, социальной стабильности, экологические и медицинские результаты в сроки, установленные выборами (2-4 года), а потом через голосование на выборах граждане формулируют более успешные правительства.В Украине данная тема практически никогда не была освещена. Цель этой статьи дать системную оценку теории ретроспективного голосования, как ведущей теории современных электоральных демократий. Цель статьи была достигнута с помощью метода системного анализа. ; В останні роки в області пояснення поведінки виборців стався ренесанс, в значній мірі обумовлений несподіваними наслідками виборів. За минулі п'ять років вчені багато дізналися про те, як виборці насправді приймають рішення і що їх поведінка має на увазі для демократичної відповідальності і суспільного добробуту. Проте, ці досягнення в галузі знань також породили більше відкритих питань, ніж відповідей. Ретроспективне голосування - це концепція в американській політичній науці, суть якої зводиться до того, що суспільство може оцінювати минулу політичну діяльність уряду. Виборці розглядають діяльність уряду за такими критеріями як ефективність економіки, системи кримінального правосуддя, соціальної стабільності, екологічні та медичні результати в терміни, встановлені виборами (2-4 роки), а потім через голосування на виборах громадяни формулюють більш успішні уряди. В Україні дана тема практично ніколи не була освітлена. Мета цієї статті дати системну оцінку теорії ретроспективного голосування, як провідної теорії сучасних електоральних демократій. Мета статті була досягнута за допомогою методу системного аналізу.

The study is devoted to the analysis of the main normative legal acts, regulating the holding of elections within the European Union, linked to the evolution of Ukrainian Constitutionalism and the integration of Ukrainian law into the European legal space. It has been proved, that the correct choice of an electoral system creates a suitable environment for the citizens to exercise one of the fundamental democratic rights, namely to elect their authorized representative who in their turn represent their interests. The article states that despite the growing role of the European Parliament, the election procedure has been only partially coordinated due to the lack of the universal election procedure for all EU members. At present some fundamental principles, regulating this procedure, are stipulated by the 1976 Election Law, however a lot of aspects are regulated by the national legal systems. The lack of universal election law for all EU members potentially deprives European elections of a real European dimension. The recent years have witnessed several attempts to reform the EU election system. However not all of them have led to the adoption of relative Directives. In particular, there are disputes regarding the transnational constituency. The supporters believe it to be the step in the right direction, while the opponents express fears that it will increase the distance between the public and its elected representatives. The author points out that the outcomes of the spring 2019 European Parliamentary elections have common features with the outcomes of Parliamentary and local elections in Ukraine. Problems, related to the European Parliament elections in 2019 and existing in Ukraine, have been identified, such as restrictions for the exercise of voting rights by persons with disabilities due to various reasons, the use of digital technologies and related cybersecurity issues in the election process, protection of personal data and so on

The study is devoted to the analysis of the main normative legal acts, regulating the holding of elections within the European Union, linked to the evolution of Ukrainian Constitutionalism and the integration of Ukrainian law into the European legal space. It has been proved, that the correct choice of an electoral system creates a suitable environment for the citizens to exercise one of the fundamental democratic rights, namely to elect their authorized representative who in their turn represent their interests. The article states that despite the growing role of the European Parliament, the election procedure has been only partially coordinated due to the lack of the universal election procedure for all EU members. At present some fundamental principles, regulating this procedure, are stipulated by the 1976 Election Law, however a lot of aspects are regulated by the national legal systems. The lack of universal election law for all EU members potentially deprives European elections of a real European dimension. The recent years have witnessed several attempts to reform the EU election system. However not all of them have led to the adoption of relative Directives. In particular, there are disputes regarding the transnational constituency. The supporters believe it to be the step in the right direction, while the opponents express fears that it will increase the distance between the public and its elected representatives. The author points out that the outcomes of the spring 2019 European Parliamentary elections have common features with the outcomes of Parliamentary and local elections in Ukraine. Problems, related to the European Parliament elections in 2019 and existing in Ukraine, have been identified, such as restrictions for the exercise of voting rights by persons with disabilities due to various reasons, the use of digital technologies and related cybersecurity issues in the election process, protection of personal data and so on ; Исследование посвящено анализу основных нормативно-правовых актов, регламентирующих проведение выборов в Европейском Союзе, что обусловлено проблемами практического и теоретического характера, связанных с развитием украинского конституционализма и интеграции национального правопорядка в европейское правовое пространство. Отмечено, что правильный выбор избирательной системы создает среду, в которой граждане реализуют один из основных принципов демократии – голосуют за своих демократически уполномоченных представителей, а как политические представители отстаивают их интересы. Установлено, что, несмотря на возрастающую роль Европарламента, регулирования проведения выборов в него остается согласованным только частично, поскольку нет общего избирательного процесса для всех государств-членов. Сейчас некоторые фундаментальные принципы, по которым происходит этот процесс, закреплены в Акте о выборах 1976 года, но многие аспекты регулируются национальным законодательством. Отсутствие общего, единого для всех государств-членов ЕС избирательного законодательства потенциально лишает европейские выборы действительно европейского измерения. За прошедшие годы было сделано несколько попыток реформирования избирательной системы ЕС, но не все они привели к принятию соответствующих директив. В частности, вызывает значительные споры вопрос введения транснационального избирательного округа. Так, сторонники их образования считают, что создание транснационального избирательного округа является шагом к настоящей «европеизации» выборов, а те, кто это отрицают, считают, что подобное решения может увеличить дистанцию между общественностью и избранными представителями. установлено, что выборы в Европейский Парламент 2019 года, их результаты в некоторых вопросах перекликаются с результатами парламентских и местных выборов в Украине. Определен ряд проблем, связанных с выборами в Европарламент в 2019 году и которые имеют место в Украине, в частности, ограничение из-за различных причин реализации своих избирательных прав лицами с ограниченными возможностями, использование в избирательном процессе цифровых технологий и связанных с этим вопросов кибербезопасности, защиты персональных данных ; Дослідження присвячено аналізу основних нормативно-правових актів, які регламентують проведення виборів у Європейському Союзі, що обумовлено проблемами практичного та теоретичного характеру, пов'язаних із розвитком українського конституціоналізму та інтеграції національного правопорядку до європейського правового простору. Наголошено, що правильний вибір виборчої системи створює належне середовище, в якому громадяни реалізують одне з основних засад демократії – голосувати за своїх демократично уповноважених представників, в той же час як політичні представники репрезентують їх інтереси. Встановлено, що незважаючи на зростаючу роль Європарламенту, регулювання проведення виборів до нього залишається узгодженим лише частково, оскільки немає загального виборчого процесу для всіх держав-членів. Нині деякі фундаментальні принципи, за якими відбувається цей процес, закріплені в Акті про вибори 1976 року, але багато аспектів регулюються національним законодавством. Відсутність загального, єдиного для усіх держав-членів ЄС виборчого законодавства потенційно позбавляє європейські вибори справді європейського виміру. У період 2015-2020рр. було зроблено декілька спроб реформування виборчої системи ЄС, але не всі вони привели до прийняття відповідних директив. Зокрема, викликає значні дискусії питання введення транснаціонального виборчого округу. Так, прихильники їх утворення вважають, що створення транснаціонального виборчого округу є кроком до справжньої «європеїзації» виборів, а ті, що заперечують, вважають, що це може збільшити дистанцію між громадськістю та обраними представниками. Встановлено, що вибори до Європейського Парламенту, які відбулися навесні 2019 року, їх результати у деяких питаннях перегукуються із результатами парламентських та місцевих виборів в Україні. Визначено низку проблем, пов'язаних із виборами до Європарламенту у 2019 році та які мають місце в Україні. Зокрема обмеження внаслідок різних причин реалізації своїх виборчих прав особами з обмеженими можливостями, використання у виборчому процесі цифрових технологій та пов'язаних з цим питань кібербезпеки, захисту персональних даних тощо

The study is devoted to the analysis of the main normative legal acts, regulating the holding of elections within the European Union, linked to the evolution of Ukrainian Constitutionalism and the integration of Ukrainian law into the European legal space. It has been proved, that the correct choice of an electoral system creates a suitable environment for the citizens to exercise one of the fundamental democratic rights, namely to elect their authorized representative who in their turn represent their interests. The article states that despite the growing role of the European Parliament, the election procedure has been only partially coordinated due to the lack of the universal election procedure for all EU members. At present some fundamental principles, regulating this procedure, are stipulated by the 1976 Election Law, however a lot of aspects are regulated by the national legal systems. The lack of universal election law for all EU members potentially deprives European elections of a real European dimension. The recent years have witnessed several attempts to reform the EU election system. However not all of them have led to the adoption of relative Directives. In particular, there are disputes regarding the transnational constituency. The supporters believe it to be the step in the right direction, while the opponents express fears that it will increase the distance between the public and its elected representatives. The author points out that the outcomes of the spring 2019 European Parliamentary elections have common features with the outcomes of Parliamentary and local elections in Ukraine. Problems, related to the European Parliament elections in 2019 and existing in Ukraine, have been identified, such as restrictions for the exercise of voting rights by persons with disabilities due to various reasons, the use of digital technologies and related cybersecurity issues in the election process, protection of personal data and so on ; Исследование посвящено анализу основных нормативно-правовых актов, регламентирующих проведение выборов в Европейском Союзе, что обусловлено проблемами практического и теоретического характера, связанных с развитием украинского конституционализма и интеграции национального правопорядка в европейское правовое пространство. Отмечено, что правильный выбор избирательной системы создает среду, в которой граждане реализуют один из основных принципов демократии – голосуют за своих демократически уполномоченных представителей, а как политические представители отстаивают их интересы. Установлено, что, несмотря на возрастающую роль Европарламента, регулирования проведения выборов в него остается согласованным только частично, поскольку нет общего избирательного процесса для всех государств-членов. Сейчас некоторые фундаментальные принципы, по которым происходит этот процесс, закреплены в Акте о выборах 1976 года, но многие аспекты регулируются национальным законодательством. Отсутствие общего, единого для всех государств-членов ЕС избирательного законодательства потенциально лишает европейские выборы действительно европейского измерения. За прошедшие годы было сделано несколько попыток реформирования избирательной системы ЕС, но не все они привели к принятию соответствующих директив. В частности, вызывает значительные споры вопрос введения транснационального избирательного округа. Так, сторонники их образования считают, что создание транснационального избирательного округа является шагом к настоящей «европеизации» выборов, а те, кто это отрицают, считают, что подобное решения может увеличить дистанцию между общественностью и избранными представителями. установлено, что выборы в Европейский Парламент 2019 года, их результаты в некоторых вопросах перекликаются с результатами парламентских и местных выборов в Украине. Определен ряд проблем, связанных с выборами в Европарламент в 2019 году и которые имеют место в Украине, в частности, ограничение из-за различных причин реализации своих избирательных прав лицами с ограниченными возможностями, использование в избирательном процессе цифровых технологий и связанных с этим вопросов кибербезопасности, защиты персональных данных ; Дослідження присвячено аналізу основних нормативно-правових актів, які регламентують проведення виборів у Європейському Союзі, що обумовлено проблемами практичного та теоретичного характеру, пов'язаних із розвитком українського конституціоналізму та інтеграції національного правопорядку до європейського правового простору. Наголошено, що правильний вибір виборчої системи створює належне середовище, в якому громадяни реалізують одне з основних засад демократії – голосувати за своїх демократично уповноважених представників, в той же час як політичні представники репрезентують їх інтереси. Встановлено, що незважаючи на зростаючу роль Європарламенту, регулювання проведення виборів до нього залишається узгодженим лише частково, оскільки немає загального виборчого процесу для всіх держав-членів. Нині деякі фундаментальні принципи, за якими відбувається цей процес, закріплені в Акті про вибори 1976 року, але багато аспектів регулюються національним законодавством. Відсутність загального, єдиного для усіх держав-членів ЄС виборчого законодавства потенційно позбавляє європейські вибори справді європейського виміру. У період 2015-2020рр. було зроблено декілька спроб реформування виборчої системи ЄС, але не всі вони привели до прийняття відповідних директив. Зокрема, викликає значні дискусії питання введення транснаціонального виборчого округу. Так, прихильники їх утворення вважають, що створення транснаціонального виборчого округу є кроком до справжньої «європеїзації» виборів, а ті, що заперечують, вважають, що це може збільшити дистанцію між громадськістю та обраними представниками. Встановлено, що вибори до Європейського Парламенту, які відбулися навесні 2019 року, їх результати у деяких питаннях перегукуються із результатами парламентських та місцевих виборів в Україні. Визначено низку проблем, пов'язаних із виборами до Європарламенту у 2019 році та які мають місце в Україні. Зокрема обмеження внаслідок різних причин реалізації своїх виборчих прав особами з обмеженими можливостями, використання у виборчому процесі цифрових технологій та пов'язаних з цим питань кібербезпеки, захисту персональних даних тощо