Suchergebnisse

The article defines the essence and content of the principles of openness and transparency in criminal proceeding, connected with criminal proceeding organization, as well as problems of enforcement of named principles in criminal trial procedure. By comparison of the relevant articles of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Law of Ukraine "On the Judiciary and Status of Judges of Ukraine", three intrinsic components of the transparency and openness of criminal justice can be distinguished. Firstly, it is the duty of the court to ensure transparency and openness of court proceedings, which is implemented by placing an announcement on the time, date and place of the court session, allowing the parties to the criminal process to familiarize themselves with the materials of the criminal proceedings, etc. Secondly, it is the right of the parties to a public and open trial, which consists of their rights to vowels and open court proceedings, awareness of the content of the claims and the opposition of the parties, familiarization with the materials of the criminal proceedings, to be heard in the court session, etc. Thirdly, it is the right of those who wish to be present at open court hearings, including the media, to disseminate and receive information on the activities of the court. In this regard, the subject of publicity in the criminal proceedings is not only information on the progress of the trial and its final results, but also information on the interim results of such activities. Also, the open consideration of cases enables individuals to directly familiarize themselves with the work of the court, and this increases his responsibility for the legitimate and correct resolution of the problem. In particular, it contributes to the reduction of the subjectivity of judges and allows all those who wish to ensure compliance with the legal procedures established in the procedural law of the case. At the same time, it should be noted that Ukrainian legislation in the constitutional norm and legislation on ...

Undoubtedly, the effectiveness of combating drug trafficking crimes, in particular their smuggling, depends on the extent to which current legislation is in line with current realities of life and how it is applied in the judicial practice. It should be noted that the situation with regard to the spread of drug addiction in the country is explained not only by crisis phenomena in different spheres of public life, deterioration of socio-economic and socio-psychological state of a number of population groups, but also by significant shortcomings in the work of customs and law enforcement agencies. bodies, their material, technical, informational and legal support for counteracting drug smuggling. Despite the urgency and importance of the issue under consideration, no special dissertation studies on the criminal-law characterization of drug smuggling as a crime, as well as its counteraction by domestic scientists, were conducted. Part of the work being investigated has been covered in the work of researchers in the fields of criminal law and criminology, who have, to one degree or another, addressed the issue of criminal liability for drug offenses and counteracting drug trafficking. The foregoing testifies to the expediency and relevance of the in-depth study of the concept of drug smuggling under domestic and foreign legislation, its social dangers, a deeper study of objective and subjective features, which to some extent will help to increase the effectiveness of counteraction. Analyze the process of forming criminal and legal counteraction to drug smuggling in the historical and legal aspect. Statements regarding the public danger of drug smuggling for the purpose of disclosure in a modern manner. To carry out comparative legal analysis of the criminal legislation of foreign countries on establishing responsibility for drug smuggling. To carry out a legal analysis of the composition of the crime provided for in Article 305 of the Criminal Code of Ukraine. Identify ways to improve the fight against drug ...

The article deals with specific controversial issues concerning features of using videoconferencing in criminal proceedings in general as well as at its specific stages; also own conclusions and propositions are justified which are aimed at further development of criminal procedural legislation of Ukraine with the regard to the questions raised. The essence, meaning, advantages, current state, and perspectives of using videoconferencing in criminal proceedings of Ukraine and the area of international cooperation among the states in criminal justice are examined. The state of legal regulation of using videoconferencing in criminal proceedings is analyzed. Code of Criminal Procedure of Ukraine provides for using videoconferencing both in criminal proceedings of Ukraine and criminal proceedings with a foreign element. Based on the analysis of grounds and procedure of video-conferencing features of its usage both in criminal proceedings of Ukraine and in the area of international cooperation among the states in criminal justice are identified. Videoconferencing can be used based on the decision of an investigator, prosecutor, investigative judge, or court in each case taking into account circumstances of criminal proceedings and subject to grounds provided for by the Code of Criminal Procedure of Ukraine. Before the start of investigative (search) action or court session using video-conferencing one shall ensure that nothing prevents a person from giving testimony, making motions, providing evidence, etc. This fact is essential for the admissibility of evidence used in criminal proceedings obtained using videoconferencing. Conducting requested procedural actions by video-conferencing ensure that an accused person, a victim, and other participants have an opportunity to express themselves on the raised issues, make arguments aimed to rebut the conclusions of the opposing party, provide evidence and make motions during pre-trial investigation or trial. Specificities of conducting a questioning using videoconferencing in the area of international cooperation as well as advantages of obtaining testimony from individuals put into custody or serving a sentence in a foreign state using video-conferencing compared to traditional means are formulated. The issue of interrelation between videoconferencing and principles of criminal proceedings is examined and it is showed that using videoconferencing is fully consistent with principles of criminal proceedings. Videoconferencing is one of the procedural forms of using information technologies in criminal proceedings and is used to conduct an action, participants of which are geographically separated one from another and thus communication among them are conducted using the communication technologies that support realtime image and voice transmission. ; У статті розглядаються окремі дискусійні питання, пов'язані з особливостями використання відеоконференції у кримінальному провадженні в цілому та на окремих його стадіях, а також обґрунтовуються власні висновки та пропозиції, спрямовані на подальше вдосконалення кримінального процесуального законодавства України в частині розглянутих питань. Досліджено сутність, значення, переваги, сучасний стан та перспективи використання відеоконференції у кримінальному провадженні України та сфері міжнародного співробітництва держав у кримінальному судочинстві. Проаналізовано стан правового регулювання використання відеоконференції у кримінальному провадженні. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає використання відеоконференції, як у кримінальному провадженні України, так і у кримінальних провадженнях ускладнених іноземним елементом. Проаналізовано підстави, процесуальний порядок та сформульовано особливості використання відеоконференції у кримінальному провадженні України та сфері міжнародного співробітництва держав у кримінальному судочинстві. Відеоконференція може застосовуватися за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кримінального провадження та наявності підстав передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Перед початком проведення слідчої (розшукової) дії або судового засідання за допомогою відеоконференції необхідно переконатися, що ніщо не перешкоджає особі вільно давати показання, заявлятиклопотання, надавати докази тощо. Ця обставина має суттєве значення для допустимого використання в кримінальному провадженні доказів, отриманих за допомогою відеоконференції. Проведення запитуваних процесуальних дій шляхом відеоконференції забезпечує обвинувачуваному, потерпілому та іншим учасникам можливість під час досудового розслідування або судового розгляду за умови дотримання змагальності висловлюватися з розглянутих питань наводити доводи для спростування висновків протилежної сторони, надавати докази та заявляти клопотання. Сформульовано особливості проведення допиту за допомогою відеоконференції у сфері міжнародної правової допомоги, а також переваги одержання показань від осіб, які тримаються під вартою або відбувають покарання в іноземній державі за допомогою відеоконференції в порівнянні з традиційними способами їх одержання. Розглянуто питання про співвідношення відеоконференції із засадами кримінального провадження та доведено, що застосування відеоконференції цілком узгоджується із засадами кримінального провадження. Відеоконференція є однією із процесуальних форм використання інформаційних технологій у кримінальному провадженні та використовується для позначення заходу, учасники якого територіально віддалені один від одного, а тому спілкування між ними відбувається з використанням технічних засобів зв'язку, що забезпечують передачу зображення і звуку в режимі реального часу.

The article presents and solves the scientific problem of identifying the legal nature and content of social justice as an integral part of the principle of justice. The theoretical and normative basis of the study were scientific works of domestic and foreign scientists in the field of jurisprudence, philosophy, political science, sociology, history. They are devoted to the general problems of the essence of the principle of justice, its value and normative content, social and legal nature of the principle of justice, issues of legal certainty and stability of legal regulation, specific problems of implementation of the constitutional principle of justice. The problem of justice, namely social justice becomes especially relevant in the context of globalization. The practice of the Constitutional Court of Ukraine shows that the Constitution of Ukraine does not enshrine the principle of social justice in a direct form, but the entire legal system is based on the idea of justice. It is established that justice essentially reflects the realities of a society, the level of its cultural and legal maturity. It can manifest itself at different social levels, in different spatial and temporal dimensions. Thus, correlating the concepts of justice and law, justice can be considered as a legal standard with which the real socio-economic, political, financial, moral and ideological relations. Justice is not only a moral, philosophical category, but, first of all, a legal one. Justice is a legal phenomenon that relates to the very essence of law and is the distinguishing feature between law and the principles of law. In addition, it is a phenomenon of morality, because it is an idea that determines the moral principles of society. It should be noted that in some cases the application of the principle of justice is complicated, for example, when it conflicts with the principle of legality. Attention is drawn to the fact that in our state the principle of justice is not fully implemented. Social justice is the most important social value, a creative phenomenon that contributes to the reform of society on the basis of democ-racy and humanism. ; Стаття поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослі-дження склали научние праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юріспруденціі, філософії, політо-логії, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципа справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації консти-туційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальностіу контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвід-носячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості усклад-нюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму.

The article presents and solves the scientific problem of identifying the legal nature and content of social justice as an integral part of the principle of justice. The theoretical and normative basis of the study were scientific works of domestic and foreign scientists in the field of jurisprudence, philosophy, political science, sociology, history. They are devoted to the general problems of the essence of the principle of justice, its value and normative content, social and legal nature of the principle of justice, issues of legal certainty and stability of legal regulation, specific problems of implementation of the constitutional principle of justice. The problem of justice, namely social justice becomes especially relevant in the context of globalization. The practice of the Constitutional Court of Ukraine shows that the Constitution of Ukraine does not enshrine the principle of social justice in a direct form, but the entire legal system is based on the idea of justice. It is established that justice essentially reflects the realities of a society, the level of its cultural and legal maturity. It can manifest itself at different social levels, in different spatial and temporal dimensions. Thus, correlating the concepts of justice and law, justice can be considered as a legal standard with which the real socio-economic, political, financial, moral and ideological relations. Justice is not only a moral, philosophical category, but, first of all, a legal one. Justice is a legal phenomenon that relates to the very essence of law and is the distinguishing feature between law and the principles of law. In addition, it is a phenomenon of morality, because it is an idea that determines the moral principles of society. It should be noted that in some cases the application of the principle of justice is complicated, for example, when it conflicts with the principle of legality. Attention is drawn to the fact that in our state the principle of justice is not fully implemented. Social justice is the most important social value, a creative phenomenon that contributes to the reform of society on the basis of democ-racy and humanism. ; Стаття поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослі-дження склали научние праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юріспруденціі, філософії, політо-логії, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципа справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації консти-туційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальностіу контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвід-носячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості усклад-нюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму.

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

У статті досліджується загальний розвиток філософської думки щодо питання справедливості, звернуто увагу на роль справедливості як основоположної цінності права, проаналізовано такий вид справедливості, як соціальна, зокрема в межах трудового права; наведено приклади нормативного закріплення соціальної справедливості в трудовому законодавстві різних країн, порівняно з Україною; розкрито основні положення діяльності Європейського Союзу та Міжнародної організації праці у сфері реалізації ідеї соціальної справедливості. ; The article deals with the general development of philosophical thought on the question of justice; attention is drawn to the role of justice as the fundamental value of law; analyzed the type of justice such as social, in particular within labor law; provided examples of normative consolidation of social justice in the labor law of different countries, in comparison with Ukraine; the main provisions of the activities of the European Union and the International Labor Organization in the realization of the idea of social justice are described.The research has shown interest to studying justice by both philosophers and scholars. Including that justice is an all-encompassing category, it is not surprising to have a stable connection with the law, for which it serves the value or orientation. Category of "social justice" becomes more popular nowadays, especially in labor law. We can state that social justice in labor law creates opportunities for the distribution of social benefits, produces the desire of members of society to be involved in the process of labor. And, finally, its implementation in labor relations is a guarantee of the highest level of their effectiveness, which implies unconditional compliance with safeguards and the realization of labor rights.It is mentioned that social justice cannot exist without its legislative consolidation and control over implementation by the state. The direct formulation of social justice as a goal is possible both at the consti- tutional level and at the level of labor legislation. In addition to national legislation, an important role in the development of the idea of social justice plays supranational legislation; in particular, the article analyzes the activities of the European Union and the International Labor Organization. The value of their activities lies not only in the fact that their normative documents operate with social justice as a prerequisite and purpose of their activity, but also through continuous monitoring and recommendations they provide to the states. Thus, within the framework of the European Union, a special social justice criterion (Social Justice Index) has been developed. That makes possible to evaluate and compare the level of social justice in the EU member states. Therefore, we propose to recognize and consolidate social justice as the underlying value, on which modern labor law is based.

The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated. The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law – are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law.

The paper outlines some particular characteristics of the phenomenon of freedom as a necessary principle of social justice, determines essential features of freedom and the area of its functioning. The author stresses that all the modern directions in the analytic political philosophy, being based on the key ideas of Enlighteners, pay considerable attention to the formulation of the conditions of freedom and methods of its practical realization. ; В статтi окреслюється специфiка феномену свободи як необхiдного принципу соцiальної справедливостi, визначаються сутнiснi характеристики свободи, встановлюється сфера її функцiонування. Автор стверджує, що всi сучаснi напрямки аналiтичної полiтичної фiлософiї, багато в чому спираючись на соцiально-фiлософськi iдеї просвiтникiв, велику увагу придiляють формулюванню умов досягнення свободи та знаходженню методiв її практичного втiлення.

The research demonstrated the limitedness of Kant's and Rawls' approaches to the understanding of correlation of responsibility and justice. For Rawls, as well as for Kant, responsibility first of all relates to individual's freedom (and with existence of just political institutions). In other words, the American philosopher concentrates on the problem of justice of institutes and individual actions. But the questions of human responsibility for environment, responsibility for realization of the principles of justice, at last, the problem of collective responsibility stay outside this approach. It is demonstrated that responsibility is determined not only and not so much by individual's autonomy. Responsibility is connected with a feeling of guilt for the actions of community (to which the individual identifies himself), with a necessity of realization of the principles of justice through transformation of institutes and practices. At last, responsibility can be anthropologically determined in the case when we speak about the preservation of life on the earth. Interpretations of the sphere of responsibility and sphere of justice as coinciding ones were also refuted in the work. It was established, that the bounds of the former are wider at least because they include practices which are not regulated by the principles of justice. ; ***

In the article some of the social, political and economic problems occurring in European and other foreign countries are considering. In the context of these problems the ways to improve domestic legislation are given. ; В статье рассматриваются некоторые социальные, политические и экономические проблемы, имеющие место в европейских и других зарубежных государствах. В контексте этих проблем приводятся пути совершенствования отечественного законодательства. ; У статті розглядаються деякі соціальні, політичні й економічні проблеми, що мають місце в європейських та інших зарубіжних державах. У контексті цих проблем наводяться шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства.

In the article some of the social, political and economic problems occurring in European and other foreign countries are considering. In the context of these problems the ways to improve domestic legislation are given. ; В статье рассматриваются некоторые социальные, политические и экономические проблемы, имеющие место в европейских и других зарубежных государствах. В контексте этих проблем приводятся пути совершенствования отечественного законодательства. ; У статті розглядаються деякі соціальні, політичні й економічні проблеми, що мають місце в європейських та інших зарубіжних державах. У контексті цих проблем наводяться шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства.

The article considers the introduction of electronic justice in Ukraine. It is stated that the provision of effective information resources of administrative proceedings guarantees compliance with the principles of publicity, openness and transparency of consideration and resolution of public disputes. It is concluded that some steps have already been taken in this direction. And it was the pandemic that became, so to speak, a "push" for faster development in this direction, as the parliament, having passed the "anti-coronavirus" law, gave the parties more opportunities to participate in the processes remotely. Previously, this possibility was also available, but the party had to appear at the nearest court, where his identity was identified and his remote participation in the trial, which took place in another court, was ensured. Now the procedure has been simplified. And with the help of various video conferencing programs, the parties have more opportunities to hold remote hearings, and the courts have more tools to identify the parties. It was stated that European experts have repeatedly stressed that the four levels of electronic interaction between citizens and government, developed in the EU, namely: the first level: online information on public services; second level: one-way interaction: downloading forms from sites; third level: two-way interaction: form processing (including authentication), procedural actions in digital form; fourth level: transaction: work with the case, decision-making and announcement, payment, etc., the key to the effectiveness of any system, including judicial. It is concluded that despite the fact that the crisis caused by the pandemic has revealed problems related to imperfect legal regulation, technical unpreparedness of courts to move to e-justice, which is an urgent need of the time, the state strongly supports and develops this area. In particular, the Ministry and the Committee for Digital Transformation have been established, and a working group on the digitalization of the judiciary has been set up in the Verkhovna Rada Committee on Legal Policy to discuss innovations for the launch of the EITC. ; У статті розглянуто питання впровадження електронного судочинства в Україні. Вказано, що забезпечення дієвих інформаційних ресурсів адміністративного судочинства гарантує дотримання принципів гласності, відкритості й транспарентності розгляду й розв'язання публічно-правових спорів. Зроблено висновок, що окремі кроки на цьому шляху вже зроблено. І саме пандемія стала, можна сказати, «поштовхом» для швидшого розвитку в цьому напрямі, оскільки парламент, ухваливши «антикоро-навірусний» закон, надав сторонам більше можливостей брати участь у процесах дистанційно. Раніше ця можливість також була, але учасник процесу мав з'являтися до найближчої судової установи, де ідентифікували його особу й забезпечували його віддалену участь у процесі, що відбувся в іншому суді. Зараз процедуру спростили. І за допомогою різних програм відеоконфе-ренцзв'язку сторони отримали більше можливостей на проведення дистанційних засідань, а суди - більше інструментів для ідентифікації сторін. Констатовано, що європейські експерти неодноразово наголошували, що чотири рівні електронної взаємодії між громадянами й владою, що розроблені в Європейському Союзі, є запорукою ефективності будь-якої системи, в тому числі й судової. Це такі рівні: перший -онлайнова інформація про загальнодоступні послуги; другий - одностороння взаємодія: завантаження форм із сайтів; третій - двостороння взаємодія: обробка форм (у тому числі аутентифікація), процесуальні дії в цифровій формі; четвертий - транзакція: робота зі справою, прийняття та оголошення рішення, оплата тощо. Підсумовано, що незважаючи на те, що криза, викликана пандемією, виявила проблеми, пов'язані з недосконалістю правового регулювання, технічною неготовністю судів переходити до електронного судочинства, що є нагальною потребою часу, держава потужно підтримує та розвиває цей напрям. Зокрема створено Міністерство й Комітет цифрової трансформації, а також у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики створено робочу групу із цифровізації судочинства, де обговорюються питання інновацій для запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

The article researches the term "criminal influence" which was introduced to the Criminal Code of Ukraine (hereinafter – the CC of Ukraine) by the Law of Ukraine "On amendments to the Criminal Code of Ukraine regarding liability for crimes committed by criminal community", and its correlation with the institute of complicity in a crime, in particular with objective elements of accomplices in a crime, as well as with illegal influence. The author concludes that there may be one narrow and two broad types of understanding of this term. Moreover, criminal influence may be considered not only from the criminal legal but also from the criminological point of view. Criminal influence is a part of the broader term of illegal influence. However, in contrast to other types of illegal influence, criminal influence, due to its social danger, is limited by the state specifically by the means of criminal law.The term of criminal influence introduced to the Ukrainian criminal legislation has serious gaps, so that it is extremely poor and practically inapplicable. Moreover, not only this term defined in the note to Art. 255 of the CC of Ukraine, but also corpus delicti provided for in Art. 255-1 of the CC of Ukraine (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society) should be substantially revised. The usage of general formulations and abstract concepts in the disposition of Art. 255-1 of the CC of Ukraine, as well as non-exhaustive lists of objective and subjective elements in the definition of the term of criminal influence violates the principle of legal certainty as a part of a broader rule of law principle. Bringing individuals to the criminal liability for committing crimes related to the criminal influence (intentional establishment or dissemination of the criminal influence in society and request for its application) or conviction of individuals for these crimes with a high probability will cause substantial violations of fundamental principles of criminal law and human rights. ; Статтю присвячено дослідженню поняття «злочинний вплив», яке було введено до Кримінального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», та його співвідношення з інститутом співучасті у вчиненні злочину, зокрема з об'єктивними ознаками співучасників у вчиненні злочину, а також із протиправним впливом. Автор доходить висновку про можливість вузького та двох форм широкого розуміння цього поняття, до того ж злочинний вплив можна розглядати не тільки в кримінально-правовому, але й у кримінологічному контекстах. Зазначено, що злочинний вплив є частиною ширшого поняття протиправного впливу, однак, на відміну від інших видів протиправного впливу, злочинний вплив через свою суспільну небезпечність обмежується державою саме за допомогою норм кримінального права.Визнано, що поняття злочинного впливу, введене до вітчизняного кримінального законодавства, має серйозні недоліки, а тому є вкрай невдалим та практично не застосовним. Не тільки поняття злочинного впливу, викладене в примітці до ст. 255 КК України, але й склад злочину, передбачений ст. 255-1 КК України (умисне встановлення або поширення злочинного впливу у суспільстві), є такими, що потребують суттєвого доопрацювання з боку законодавця.