Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the ...
An insightful look through the history of punishment and prisons offers a new perspective on the changes that have been undergone or would occur in the Romanian penitentiary system. In the last instance the Romanian punishment and prisons have not displayed the same functions from their origin till now. The study of documents, old chronics and writings of various historians unveil huge differences in thinking the punishment and the role of prison in different historic ages. There were times when the prisons were situated either in the center of society (in country's Principe or boyars' courts) or times when they were placed at society's periphery. The execution was public or hidden. A trip in the history of the Romanian detention system opens a wide window toward the future of this social system.
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
Actuality. Management as a phenomenon of culture and an exclusively unique object of scientific knowledge occupies a special place in the life of society. As historical development of mankind is complicated as organizational structures, as well as the culture of management and a set of theories that describe them. However, modern science does not take into account that radical changes in organizational reality occur not continuously, but during the bifurcation of civilization. A specific culture that arose precisely in such conditions is mechanistic management, the study of which is devoted to this article. Purpose and methods. The purpose of the article is a theoretical and historical analysis of the culture of mechanistic management, the identification of the basic determinants of the genesis of this management culture and the formation of the main directions of its development in conditions of industrialism. The methodological basis of the research is the dialectical principle of cognition, systemic, civilization, historical approaches to the study of social phenomena and processes, and the fundamental provisions of the theory of management. Results. The objective preconditions of the formation of a culture of mechanistic management are determined: European science and mechanism arising from the Newtonian picture of the world – the presentation of organizational reality as a machine, as well as atomism, rationalism and social Darwinism as a "natural law" about inter-species struggle; Protestant ethics as a justification of profit; political economy, which introduced the economy in the form of a machine operating under the laws of Newtonian mechanics; great scientific and technical discoveries, demanding new forms of organization of production. The essence of the article is given, comparative characteristics are given and prospects of further application of the main directions of culture of mechanistic management: scientific organization of labor and management are outlined; administrative management; the bureaucracy. Conclusions and discussion. Scientific novelty of the obtained results consists in identifying the key determinants of the genesis of the culture of mechanistic management and generalization of the peculiarities of the independent trends of this culture, and practical significance is seen in expanding the perceptions of the theory and history of world culture, including in them previously practically not explored in the cultural-historical context ideas, thoughts, views and concepts of mechanistic management. ; Актуальность. Менеджмент как феномен культуры и исключительно уникальный объект научного познания занимает особенное место в жизнедеятельности общества. По мере исторического развития человечества усложняются как организационные структуры, так и культура менеджмента и набор теорий, которые их описывают. Однако современная наука не учитывает того, что кардинальные изменения организационной реальности происходят не постоянно, а во время бифуркации цивилизации. Специфической культурой, возникшей именно в таких условиях, является механистический менеджмент, исследованию которого посвящена эта статья. Цель и методы. Цель статьи – теоретико-исторический анализ культуры механистического менеджмента, выявление базовых детерминант генезиса этой культуры управления и формирование основных направлений ее развития в условиях индустриализма. Методологической основой исследования являются диалектический принцип познания, системный, цивилизационный, исторический подходы к изучению общественных явлений и процессов и фундаментальные положения теории менеджмента. Результаты. Определены объективные предпосылки становления культуры механистического менеджмента: европейская наука и механицизм, вытекающий из ньютоновской картины мира – представление организационной реальности как машины, а также атомизм, рационализм и социальный дарвинизм как «естественный закон» о межвидовой борьбе; протестантская этика как оправдание наживы; политэкономия, представившая хозяйство в виде машины, действующей по законам ньютоновской механики; великие научно-технические открытия, потребовавшие новых форм организации производства. Раскрыта сущность, предоставлены сравнительные характеристики и очерчены перспективы последующего применения основных направлений культуры механистического менеджмента: научной организации труда и управления; административного менеджмента; бюрократии. Выводы и обсуждение. Научная новизна полученных результатов заключается в выявлении ключевых детерминант генезиса культуры механистического менеджмента и обобщении особенностей самостоятельных направлений этой культуры, а практическое значение усматривается в расширении представлений о теории и истории мировой культуры, включив в них ранее практически не исследуемые в культурно-историческом контексте идеи, мысли, взгляды и концепции механистического менеджмента. ; Актуальність. Менеджмент як феномен культури й виключно унікальний об'єкт наукового пізнання займає особливе місце в життєдіяльності суспільства. У міру історичного розвитку людства ускладнюються як організаційні структури, так і культура менеджменту та набір теорій, які їх описують. Проте сучасна наука не враховує того, що кардинальні зміни організаційної реальності відбуваються не постійно, а під час біфуркації цивілізації. Специфічною культурою, яка виникла саме в таких умовах, є механістичний менеджмент, дослідженню якого присвячена ця стаття. Мета і методи. Мета статті – теоретико-історичний аналіз культури механістичного менеджменту, виявлення базових детермінант генезису цієї культури управління та формування основних напрямів її розвитку в умовах індустріалізму. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, цивілізаційний, історичний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів та фундаментальні положення теорії менеджменту. Результати. Визначено об'єктивні передумови становлення культури механістичного менеджменту: європейська наука і механіцизм, що випливає із ньютонівської картини світу – уявлення організаційної реальності як машини, а також атомізм, раціоналізм і соціальний дарвінізм як «природний закон» про міжвидову боротьбу; протестантська етика як виправдання наживи; політекономія, яка представила господарство у вигляді машини, що діє за законами ньютонівської механіки; великі науково-технічні відкриття, що вимагали нових форм організації виробництва. Розкрито сутність, надано порівняльні характеристики й окреслено перспективи подальшого застосування основних напрямів культури механістичного менеджменту: наукової організації праці та управління; адміністративного менеджменту; бюрократії. Висновки та обговорення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні ключових детермінант генезису культури механістичного менеджменту й узагальненні особливостей самостійних напрямів цієї культури, а практичне значення вбачається у розширенні уявлень про теорію та історію світової культури, включивши в них раніше практично не досліджувані в культурно-історичному контексті ідеї, думки, погляди й концепції механістичного менеджменту
