Suchergebnisse

The paper presents analysis of some cases of typically culture studies' notion "renaissance/revival" applying to political science.It is accentuated, that broad applying of the mentioned concept to humanities and social studies began in the last half of the 19th century and since that time its geographical and disciplinary areal had extended exceptionally and now it could be seen as a usual element of its "native" historic and art studies, but economic, political, social researches and state-building activity as well.Worldview, political and historiosophy are considered as the main factors that contributed to the process of the concept gaining such a popularity.Cases of concept applying as purely instrumental means are considered using the examples of slogans proposed by political leaders in USA and Russia during the pre-election period in the end of the 20thbeginning 21st centuries (R.Reagan, B.Clinton, D.Trump, B.Yeltsyn, V.Putin).Examples of B.Mussolini' epoch and state activity of count S.Uvarov in Russia of the first half of the 19th century, as non-programme revival − Ukrainian national one (19th century), are proposed as the cases of renaissance/revival conceptual applying.The concept as well as the idea derived from it are impressive and attractive for profane society members that made possible for different political forces to use it to achieve their goals. Both concept and idea are indefinite, have no strict borders and possibilities to serve as a model and don't presuppose conscious goal-setting. It means that an attempt of its realization provokes to latent violation of causal relationship that has to provide sustainable historic development. So it looks much more constructive for modern society and political leaders to strive to build future, and do not pay attention to call back to past even if the past looks very charming. ; Стаття присвячена аналізу досвіду застосування культурологічного поняття «ренесанс/відродження» у політологічній сфері.Наголошується, що історія широкого застосування концепта відродження у гуманітарному та суспільному знанні розпочалася у другій половині ХІХ ст. Застосування згаданого концепту по тому набуло вкрай широкого як географічного, так і галузевого ареалу, і тепер він є звичним елементом не тільки мистецтвознавчих та історичних, а й економічних, політологічних, соціальних студій та державотворчої діяльності.Виокремлено світоглядний, політологічний та історіософський чинники набуття концептом відродження такої значної популярності.Випадки суто інструментального застосування концепту розглядаються на прикладах гасел, що їх політичні діячі використовували у передвиборчих перегонах, які мали місце у США та Росії наприкінці ХХ − на початку ХХІ ст. (Р.Рейган, Б.Клінтон, Д.Трамп, Б.Єльцин, В.Путін).Як досвід концептуального застосування ідеї відродження наведено приклади, пов'язані з добою Б.Муссоліні, діяльністю графа С.Уварова у Росії (І половина ХІХ ст.), як приклад непрограмного відродження − українське національне відродження ХІХ ст.Як концепт, так і похідна від нього ідея відродження наділені певною ефектністю, привабливістю для профанних кіл суспільства, що істотно полегшує їхнє використання різноманітними політичними силами. Концепт та ідея постають як украй невизначені, позбавлені як чітких меж, так і можливостей до моделювання, такі, що важко надаються до свідомого цілепокладання, отже, спроба їхньої реалізації провокує до більш-менш очевидного порушення причинно-наслідкових зв'язків, що визначають поступальний характер історичного процесу. Тому суттєво конструктивнішим видається прагнення до руху у майбутнє, без закликів до повернення у минуле, яким би яскравим воно не здавалося.

The paper presents analysis of some cases of typically culture studies' notion "renaissance/revival" applying to political science.It is accentuated, that broad applying of the mentioned concept to humanities and social studies began in the last half of the 19th century and since that time its geographical and disciplinary areal had extended exceptionally and now it could be seen as a usual element of its "native" historic and art studies, but economic, political, social researches and state-building activity as well.Worldview, political and historiosophy are considered as the main factors that contributed to the process of the concept gaining such a popularity.Cases of concept applying as purely instrumental means are considered using the examples of slogans proposed by political leaders in USA and Russia during the pre-election period in the end of the 20thbeginning 21st centuries (R.Reagan, B.Clinton, D.Trump, B.Yeltsyn, V.Putin).Examples of B.Mussolini' epoch and state activity of count S.Uvarov in Russia of the first half of the 19th century, as non-programme revival − Ukrainian national one (19th century), are proposed as the cases of renaissance/revival conceptual applying.The concept as well as the idea derived from it are impressive and attractive for profane society members that made possible for different political forces to use it to achieve their goals. Both concept and idea are indefinite, have no strict borders and possibilities to serve as a model and don't presuppose conscious goal-setting. It means that an attempt of its realization provokes to latent violation of causal relationship that has to provide sustainable historic development. So it looks much more constructive for modern society and political leaders to strive to build future, and do not pay attention to call back to past even if the past looks very charming. ; Стаття присвячена аналізу досвіду застосування культурологічного поняття «ренесанс/відродження» у політологічній сфері.Наголошується, що історія широкого застосування концепта відродження у гуманітарному та суспільному знанні розпочалася у другій половині ХІХ ст. Застосування згаданого концепту по тому набуло вкрай широкого як географічного, так і галузевого ареалу, і тепер він є звичним елементом не тільки мистецтвознавчих та історичних, а й економічних, політологічних, соціальних студій та державотворчої діяльності.Виокремлено світоглядний, політологічний та історіософський чинники набуття концептом відродження такої значної популярності.Випадки суто інструментального застосування концепту розглядаються на прикладах гасел, що їх політичні діячі використовували у передвиборчих перегонах, які мали місце у США та Росії наприкінці ХХ − на початку ХХІ ст. (Р.Рейган, Б.Клінтон, Д.Трамп, Б.Єльцин, В.Путін).Як досвід концептуального застосування ідеї відродження наведено приклади, пов'язані з добою Б.Муссоліні, діяльністю графа С.Уварова у Росії (І половина ХІХ ст.), як приклад непрограмного відродження − українське національне відродження ХІХ ст.Як концепт, так і похідна від нього ідея відродження наділені певною ефектністю, привабливістю для профанних кіл суспільства, що істотно полегшує їхнє використання різноманітними політичними силами. Концепт та ідея постають як украй невизначені, позбавлені як чітких меж, так і можливостей до моделювання, такі, що важко надаються до свідомого цілепокладання, отже, спроба їхньої реалізації провокує до більш-менш очевидного порушення причинно-наслідкових зв'язків, що визначають поступальний характер історичного процесу. Тому суттєво конструктивнішим видається прагнення до руху у майбутнє, без закликів до повернення у минуле, яким би яскравим воно не здавалося.

Wie sind die Entwicklungen der Gender Studies vor dem Hintergrund ihrer Historie zu verstehen? Die Beiträger*innen des Bandes diskutieren diese Frage in drei thematischen Blöcken: Biografische Reflexionen treffen auf politische, künstlerische sowie wissenschaftliche Interventionen und stellen so das Potential der Disziplin heraus. Die einzelnen Beiträge entsprechen Schlaglichtern, die sowohl Dis- als auch Kontinuitäten der Diskurse beleuchten. Die dadurch entstehenden Synergieeffekte bestätigen die Notwendigkeit eines entgrenzenden Dialogs im Fach, transdisziplinär wie transnational.

Which theoretical and methodological approaches of contemporary cultural criticism resonate within the field of disability studies? What can cultural studies gain by incorporating disability more fully into its toolbox for critical analysis? Culture - Theory - Disability features contributions by leading international cultural disability studies scholars which are complemented with a diverse range of responses from across the humanities spectrum.This essential volume encourages the problematization of disability in connection with critical theories of literary and cultural representation, aesthetics, politics, science and technology, sociology, and philosophy.It includes essays by Lennard J. Davis, Rosemarie Garland-Thomson, Dan Goodley, Robert McRuer and Margrit Shildrick.

'Dem auf kognitive Bestände und Wertorientierungen abzielenden Konzept von politischer Kultur steht entgegen, daß Einstellungen zur Politik oft nur geringe Stabilität besitzen. Die Studie von Einzelfällen zeigt zudem ein Bild der lebensweltlichen Einbettung von Politik, das die simple Bewertung politischer Objekte problematisch erscheinen läßt. Es wird vorgeschlagen, sich bei der Erkundung demokratischer Kultur in verstärktem Maß auf die Suche nach demokratischen Prinzipien der Problemlösung im Alltag zu begeben.' (Autorenreferat)

Auslandsstudien wird im Allgemeinen und nicht zuletzt ein bedeutender ökonomischer Wert zugeschrieben. Studierende werden ermutigt, durch internationale Erfahrung wichtige berufliche Referenzen und Kompetenzen zu erwerben, ihre sozialen und interkulturellen Skills, ihre employability zu entwickeln. Doch welcher Wert wird in einem Auslandsstudium von den Beteiligten selbst gesehen? Die vorliegende Studie untersucht anhand von 50 Leitfadeninterviews mit Erasmus-Studierenden, welche Wertzuschreibungen vorgenommen und wie diese diskursiv arrangiert werden. Vor dem Hintergrund theoretischer Überlegungen zum Wert von Auslandsstudien (Michael Byram) und zu Tendenzen des Fremdverstehens (Mario Erdheim und Jürgen Kramer) werden hierbei lediglich geringe Spuren neoliberaler Subjektivität im Sprechen über die Auslandserfahrung nachgewiesen, die deutlich von persönlichkeitsbildenden, interkulturellen und sozialen Aspekten überlagert werden.