Suchergebnisse

Актуальність. У нинішню добу глобалізації одним з найважливіших напрямів сучасного бібліотекознавства є теоретичне осмислення проблем та практичного досвіду інтернаціоналізації публічних бібліотек.Мета статті — на прикладі Данії розглянути специфіку набуття нового досвіду та здійснення інституційних змін у процесі міжнародної співпраці.Методологія. У статті використано аналітичний, емпіричний та порівняльний методи дослідження.Результати. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, виконаного у 2016–2018 рр. в рамках урядового проекту співпраці малих і середніх бібліотек Данії з відповідними зарубіжними закладами. Зазначено, що вибір того чи іншого шляху співпраці визначається, насамперед, такими факторами, як культурна політика країни, культурне оточення і розмір бібліотеки, а також міжнародними зобов'язаннями співробітників і керівництва. Історично діяльність бібліотек Данії була орієнтована на внутрішнього користувача. Протягом останніх 40 років міжнародна співпраця бібліотек Данії розвивалася переважно новим для країни шляхом участі в міжнародних проектах і залучення мігрантів до користування бібліотеками. Нині зусилля данських бібліотекарів спрямовані на інституціоналізацію проектно-орієнтованої міжнародної співпраці. Новизна. Уперше здійснено докладний аналіз історичного розвитку, сучасного стану та перспектив розвитку інтернаціоналізації публічних бібліотек Данії.Практичне значення. Ознайомлення з досвідом інтернаціоналізації бібліотек Данії, безперечно, може бути корисними для бібліотекарів-практиків та бібліотекознавців України під час міжнародної співпраці. ; This article deals with the question of how public libraries are facing the process of internationalization. In an empirical study, carried out between 2016 and 2018 as part of a government-funded project, the cooperation of small and medium-sized Danish libraries with corresponding foreign institutions was examined. Based on the concept of the path dependency of organizational decisions, the article investigates how strategic and structural measures as well as knowledge sharing and organizational learning support transnational cooperation. Initial results indicate that Danish libraries have taken very different paths to internationalization. The different paths they have taken are above all determined according to the local cultural policy, the institutional environment, the size of the library and the international commitment of staff and management.

Актуальність. У нинішню добу глобалізації одним з найважливіших напрямів сучасного бібліотекознавства є теоретичне осмислення проблем та практичного досвіду інтернаціоналізації публічних бібліотек.Мета статті — на прикладі Данії розглянути специфіку набуття нового досвіду та здійснення інституційних змін у процесі міжнародної співпраці.Методологія. У статті використано аналітичний, емпіричний та порівняльний методи дослідження.Результати. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, виконаного у 2016–2018 рр. в рамках урядового проекту співпраці малих і середніх бібліотек Данії з відповідними зарубіжними закладами. Зазначено, що вибір того чи іншого шляху співпраці визначається, насамперед, такими факторами, як культурна політика країни, культурне оточення і розмір бібліотеки, а також міжнародними зобов'язаннями співробітників і керівництва. Історично діяльність бібліотек Данії була орієнтована на внутрішнього користувача. Протягом останніх 40 років міжнародна співпраця бібліотек Данії розвивалася переважно новим для країни шляхом участі в міжнародних проектах і залучення мігрантів до користування бібліотеками. Нині зусилля данських бібліотекарів спрямовані на інституціоналізацію проектно-орієнтованої міжнародної співпраці. Новизна. Уперше здійснено докладний аналіз історичного розвитку, сучасного стану та перспектив розвитку інтернаціоналізації публічних бібліотек Данії.Практичне значення. Ознайомлення з досвідом інтернаціоналізації бібліотек Данії, безперечно, може бути корисними для бібліотекарів-практиків та бібліотекознавців України під час міжнародної співпраці. ; This article deals with the question of how public libraries are facing the process of internationalization. In an empirical study, carried out between 2016 and 2018 as part of a government-funded project, the cooperation of small and medium-sized Danish libraries with corresponding foreign institutions was examined. Based on the concept of the path dependency of organizational decisions, the article investigates how strategic and structural measures as well as knowledge sharing and organizational learning support transnational cooperation. Initial results indicate that Danish libraries have taken very different paths to internationalization. The different paths they have taken are above all determined according to the local cultural policy, the institutional environment, the size of the library and the international commitment of staff and management.

The article analyzes and generalises the main factors of the prerequisites for the creation of HFS (High Falk Schools) in Denmark. The purpose of the study is to analyse and generalise the basic preconditions for the formation of Danish education system in the XVIII-XIX centuries. Methods of research used: historical, involving the method of synergetics, in order to clarify the specific conditions of the development of phenomena and processes in the country in their historical sequence; theoretical and method of analysis for the purpose of studying sociological, pedagogical, psychological and philosophical sources for the purpose of generalization, comparison of received information and systematisation of the obtained results. Awareness of the aspects and features of the conditions of the emergence of special educational institutions makes it possible to understand the preconditions for the formation of a unique Danish system of education. New folk motions in Denmark in XVIII - ХІХ centuries grew «from below upwards», as transmitters of new ideas were peasants.The analysis of origin and activity of such folk motions gives an opportunity to understand pre-conditions of forming of the unique Danish system of education. At the result of the study, the main aspects and features of the prerequisites for the creation of the high-level sandstone were systematized as: the revolution in the natural sciences; the ideals of humanism and freedom that dominated the Danish society; the spirit of healthy criticism; intentions to improve the education system in general and to introduce a good adult education system in particular; democratic revolutions in Europe; a series of agrarian reforms; national movement; the transition in society from the sovereignty of the king to the sovereignty of the people). ; У статті аналізуються та узагальнюються основні чинники передумов створення ВНШ в Данії. Мета дослідження проаналізувати та узагальнити основні передумови формування данської освіти у XVIII-XIX ст. Методи дослідження: – історичний, із залученням методу синергетики, з метою з'ясування конкретних умов розвитку явищ і процесів в країні в їх історичній послідовності; − теоретичний; − аналізу з метою вивчення соціологічних, педагогічних, психологічних та філософських джерел з метою узагальнення, порівняння отриманої інформації та систематизації отриманих результатів. Усвідомлення аспектів та особливостей умов виникнення особливих освітніх закладів дає змогу зрозуміти передумови становлення унікальної данської системи освіти. В результаті дослідження систематизовано основні чинники, особливості передумови створення ВНШ, а саме (революції у природничих науках; ідеали гуманізму і свободи, що панували в данському суспільстві; дух здорової критики; наміри поліпшити систему освіти взагалі та впровадити гарну систему освіти дорослих зокрема; демократичні революції в Європі; серія аграрних реформ; національний рух; перехід у суспільстві від суверенітету короля до суверенітету народу).

У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої. ; At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities.

At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities. ; У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.

У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої. ; At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time.The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time.In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the PolishLithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories.Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities.

На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед якихбули й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, дляданського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свогоросійського союзника – Петра І і його державу.Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачалаопис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численнихпридворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогубагато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьомуджерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі.Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипнихуявлень про Російську державу ; This article deals with the concept of the periphery and its definition in the early 18th century. According to Peter Burke and his reflections in «History and Social theory», the known dichotomy «centre-periphery» (I. Wallerstein)can be employed in historical studies, not only in political or economic research. Therefore we aim to analyze thetravel diary written by the Danish ambassador Just Juel within his diplomatic mission to Muscovy (1709–1711)and outline his main impressions and conclusions on the early-modern Russian cities and other «issues» (e.g. roadinfrastructure, economy, communication systems, architecture, food market) which later contribute to the image ofRussia in the early modern epoch. This ego-narrative contains some prevailing views of Russia as the European periphery:distant, uncivilized, poorly connected with the rest of the continent, economically and politically underdevelopedcountry. Also, this travel account shapes peculiar Danish perception of the early-modern Petrine Russia and itslocation on the mental map.

The work highlights the experience of SHEI «Pereiaslav- Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» in implementing the internationalization strategy aimed at forming the multicultural competence of future educators in particular, and ensuring the effective operation and European integration of the University in general. An innovative form of introduction of qualitative education aimed at the formation and development of multicultural competence of future teachers through the international student Ukrainian-Danish summer school «Human rights, democratic changes, integration and internationalization», which operates on the basis of the pedagogical faculty of SHEI «Pereiaslav- Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University», with the support, in particular, of the Danish Helsinki Committee for Human Rights for three years (2015-2017). Practical experience is highlighted, recommendations are presented and the results of innovative activity aimed at the formation and development of multicultural competence of future teachers in the conditions of the international scientific Ukrainian- Danish summer school according to the strategy of internationalization of SHEI «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University»

Тривале й активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не лише гучними битвами та масштабними військовими кампаніями, існував ще й "дипломатичний фронт", на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав і політичних інтересів. Місія данського дипломата Юста Юля (1709–1711) є одним з епізодів не лише данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. "Щільний текст" подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити й реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі події та маловідомі події, і охарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями. ; The long and active competition among some European states for the political and economic domination in the Baltic region led to the Great Northern War, a large-scale and long-lasting military conflict that significantly influenced international relations. The course of this war was saturated not only with big battles and massive military campaigns but also a "diplomatic front," in which the rulers, with the help of diplomats, tried to win this war with more benefits to their states and political interests. The mission of Danish diplomat Just Juel (1709–1711) is one of the episodes not only of Danish diplomacy during the Northern War but also the history of international relations in the early 18th century. The "thick text" of the travel diary, written by this Danish envoy during his mission, allows us to some extent imagine and reconstruct certain peculiarities of international relations in Northeast Europe; to learn more about the known events and little-known facts; to evaluate the role of diplomats in establishing relationships between states and their rulers during the wartime period.

Теренами Східної Європи на початку XVIII ст. подорожували численні європейські мандрівники, які описували не тільки природні ландшафти чи щоденне життя місцевого населення, але також його релігійну культуру, що вражала їх своєю відмінністю та оригінальністю. Саме прикладом такої подорожньої літератури є записки данського посла Юста Юля, який із 1709 до 1711 р. очолював дипломатичну місію при російському царському дворі. Упродовж цього періоду він мав змогу подорожувати російськими, українськими та польськими теренами і детально описувати все те, що його вражало чи дивувало. Вартими уваги є його рефлексії щодо православної релігійної культури та її представників, оскільки вони відображають "протестантське" бачення православ'я на початку XVIII ст.Окрім того, ці контакти данського дипломата з іншою політичною та релігійною культурою спричинилися до виявів його "протестантської етики" на сторінках подорожніх записок. Цей концепт у зазначеній статті, окрім веберівського трактування, охоплює також морально-етичний образ людини та систему норм і цінностей, що була властива Юсту Юлю як представнику протестантської релігійної культури. ; There were many travelers who had crossed Eastern Europe in the early 18th century. They portrayed not only the natural landscapes or everyday life of the locals, but also their religious culture, which impressed them with its distinctive and original peculiarities. The travel diary of Danish ambassador Just Juel, who managed a diplomatic mission at the Russian royal court from 1709 to 1711, is a representative pattern of the early modern travel literature. Mainly this Danish diplomat travelled around the Russian, Ukrainian and Polish territories and depicted it in details. In this article we focus our attention to his reflections on the Orthodox religious culture, since they reflected "Protestant view" of Orthodoxy at the beginning of the XVIII century. Moreover, these contacts of the Danish diplomat with another political and religious culture forced him to the manifestations of his "Protestant ethics" on the pages of his travel notes. The Weber's concept in this historical context involves also moral and ethical qualities that Just Juel manifested as a typical representative of the Protestant religious culture in the 18th century.

У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас. В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої. ; At the beginning of the 18th century, Europe was a theater of war. Most of the European states were engaged in the long and large-scale military conflicts (i.e., the Spanish Heritage War and the Great Northern War). The confrontation of some European rulers and the desire to expand political influence in certain regions has led them to new ways to achieve ambitious goals. In addition to military force, they also referred to the art of diplomacy and the assistance of diplomats, who by their order often collected information about the neighboring states, which were treated both as potential allies and as opponents at the same time. The emergence of some sources written by eyewitness-diplomats and accomplices of the iconic events of the early 18th century was the result of new tactics in the foreign policy of the rulers and their secret advisers. That is why some European diplomats who were in international missions had to be in the role of a spy and an ethnographer-memoirist at the same time. In this article, we would like to focus on the materials of the diplomatic mission of the Danish diplomat Just Juel (1709–1711). Namely, we deal with the travel diary, which, in addition to the description of the journey through Eastern Europe, tells about the features of Danish diplomacy during the Great Northern War and the specifics of the international relations of the early 18th century. Particular attention is paid to Just Juel's daily life during his stay at the court of Peter the Great and trips around the Polish-Lithuanian Commonwealth and some Ukrainian territories. Our analysis of the diary casts a new light on the social aspects of the Danish diplomatic mission (1709–1711) and its micro-level. We show how vital was the abundance of food, convenient living conditions, life safety, transportation, leisure time for the early-modern diplomats and their diplomatic activities.

The purpose of the publication is to analyse the collective ideas about Rus and the territories of Eastern Europe through the prism of the popular myth of the famous Viking leader Ragnar Lothbrok. Our goal is to understand how these images developed in different periods and different local environments. The outlined myth was an important component of the formation of the politics of memory in the XII–XIV c. Exactly at this time centralized states began to form and the processes of creating early modern identities began to appear. The result is the crystallization of Origo Gentis in the Scandinavian kingdoms. Rus was a part of this narrative. However, its coverage in various works depended on political and cultural factors. Scientific novelty. This work is the first study on the place of Rus in the context of the myth of Ragnar Lodbrok's «empire». The result is not only conclusions about the specifics of the perception of Eastern Europe in the collective ideas of the Scandinavians about the past. Through the prism of these results, we can better understand how the historical narratives of the time were formed in Scandinavia and better understand the environment in which these texts were created. Conclusions. Studies of works on the myth about the state of Ragnar show that they grew up based on collective memory, which existed in the form of oral tradition. Their analysis demonstrates that Rus and Eastern Europe are most fully depicted in the work of the Danish historian Saxon Grammar. A characteristic feature of this text is that it emphasizes the heredity of the rights of Danish rulers in Rus. In other works that had a similar purpose, Eastern Europe is mentioned only fluently and does not affect the context. The «Ragnars saga loðbrókar», which mentions the war of Ragnar's son in the Eastern lands, does not pay attention to the subordination of Rus. The same goes for another key text called the «Ragnarssona þáttr». It does not contain any mention of the seizure of these lands. The author of this work does not ...

На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника – Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу. ; This article deals with the concept of the periphery and its definition in the early 18th century. According to Peter Burke and his reflections in «History and Social theory», the known dichotomy «center-periphery» (I. Wallerstein) can be employed in historical studies, not only in political or economic research. Therefore, we aim to analyze the travel diary written by the Danish ambassador Just Juel within his diplomatic mission to Muscovy (1709–1711) and outline his main impressions and conclusions on the early-modern Russian cities and other «issues» (e.g. road infrastructure, economy, communication systems, architecture, food market) which later contribute to the image of Russia in the early modern epoch. This ego-narrative contains some prevailing views of Russia as European periphery: distant, uncivilized, poorly connected with the rest of the continent, economically and politically underdeveloped country. Also, this travel account shapes the peculiar Danish perception of the early-modern Petrine Russia and its location on the mental map.

У статті викладено провідні ознаки й особливості функціонування данської системи освіти. Проаналізовано основні етапи її розвитку та становлення. Викладено аспекти роботи освітніх закладів різних рівнів від початкової обов'язкової школи до вищих освітніх закладів. Зроблено акцент на ефективні методи та принципи роботи шкіл, училищ і університетів. Також приділено увагу особливостям життя громадян в Данії. ; The educational system of Denmark is unique. The first thing you notice, exploring this problem is the existence of an absolutely unique education for children and adults. Denmark is able to prove that in fact no matter what is taught at schools, it is important what knowledge they have after finishing them. Back in 1814, the Danish monarchy first adopted the Education Act, according to which all children have the right to get 7-year education. It should be noted that law free boarding schools began to open all over the country in all cities. In addition, the colleges for teacher training were established. The purpose of schooling was to prepare a worthy and useful member of the society. The students studied religion, reading, writing and mathematics. The Education Act changed several times, but when making the last edition in 1993, the Danish Parliament has considered more than 800 projects submitted from various schools of the country. This indicates that the law was passed with the requirements of that society put forward the education system. And this approach to the election of the new directions of the system of education in the country made it possible to provide the knowledge and skills that will enable the students to become a full member of the society in future. According to the law all have to be educated from 7 to 16 years. It does not matter where the child receives education – at a state («traditional») school or at a private school or even at home. The only criterion is that you need to learn some compulsory subjects in accordance with the standards of education. It means that children should gain knowledge but not to go to school. Most children attend public schools («Folkeskole»). «People's School» is a public school, which includes kindergarten and grades from the 1st to 10th form. In addition, the school has a group of extended day for primary school children. Danish «public schools» are very diverse. The Education Act defines the purpose of education, certain requirements and local authorities, together with the management of the school and parents are choosing not only the objects but also the teaching methods and means to achieve an aim. The students automatically, regardless of success in learning are transferred from form to form. All students have the opportunity to receive the same knowledge till the 9th form, and the last 2 years they can learn in another - an alternative school («Efterskole») or in the youth schools or high folk schools. The law defines the following tasks to help the students to gain knowledge, skills, the ways of expressing themselves and comprehensively promote the personal development of each student and create the conditions for the realization of usefulness of studying, make it possible to believe in their own strength for further active and independent participation in the society. They learn the history, culture and traditions not only of their own people and other nations as well. They get good knowledge about the relationship and interaction between man and nature. The schools teach the basics of democracy in order to prepare decent citizens. The teachers teach the students to be responsible members of the society, the rights and duties of each to society based on democracy. That is why education is based on freedom, equality and democracy.

In article the concept of an objective form of expression of a work in copyright law is analyzed in connection with the approaches of the European Union and Ukraine. On the basis of the analysis of judicial practice, the topical issues of the possibility of legal protection of works that are perceived not only by human sight and hearing, but also taste and olfactory receptors are considered. Perception and reproducibility are defined as the key elements of the objective form of the expression of a work in the copyright law of Ukraine. The inability of legal protection of the taste of a food product by copyright is conductedbased on the practice of the European Court of Justice. The preciseness and objectivity of perception are determined as the criteria of the form of expression of the work in the sense of the EU Court. The legal protection of the smell is carried out on the basis of the positive practice of the Danish Supreme Court in protecting the smell. A comparison is made with the position of the European Court of Justice regarding the protection of olfactory trademarks. It is concluded that the objective form of expression is revealed through precise and clear perception of a particular work. ; Статья посвящена исследованию понятия объективной формы выражения произведения в авторском праве с точки зрения подходов Европейского Союза и Украины. На основании анализа судебной практики рассматриваются актуальные вопросы возможности правовой охраны произведений, которые воспринимаются не только зрением и слухом человека, а также вкусовыми и обонятельными рецепторами. ; Стаття присвячена дослідженню поняття об'єктивна форма вираження твору в авторському праві з точки зору підходів Європейського Союзу та України. На підставі аналізу судової практики розглядаються актуальні питання можливості правової охорони творів, що сприймаються не лише зором та слухом людини, а й смаковими та нюховими рецепторами.