The study of phraseology in media discourse focuses on the individual linguistic worldview of the author represented by lexical and phraseological means that reflect the uniqueness of the author's vision of national-cultural traditions. The scientific research paradigm draws on the principles of anthropocentrism. The purpose of the research is to analyze the features of the common idioms and transformed phraseological units use as a stylistic device to reflect social reality and to determine their pragmatic potential in media discourse. The methods of descriptive, contextual-interpretive, and transformational analysis have been applied to achieve the research goals. In media discourse, stable and transformed phraseological units are active linguistic and expressive means of social reality representation. Among the methods of transformation, the most productive are contamination, substitution, and syncopation, which have the strongest effect on the addressee. The pragmatic potential of phraseology as a means of speech influence is revealed in the individual-authorial features of world perception, processing of the received information, and, accordingly, reaction to it. Journalists, politicians, researchers using a certain PhU demonstrate exactly their personal interpretation of the events. In media discourse, phraseology is used as a communicative strategy to achieve a specific goal. Further research is needed to analyze the linguistic and pragmatic, structural, and semantic aspects of the Ukrainian language phraseological units functioning in media discourse. ; У статті проаналізовано особливості репрезентації соціальної дійсності засобами фразеології української мови в медійному дискурсі. Розглянуто види структурно-семантичних трансформацій фразеологізмів: контамінація, субституція, розширення компонентного складу. У медійному дискурсі узуальні й трансформовані фразеологізми влучно характеризують актуальні суспільно-політичні події сьогодення. Прагматичний потенціал фразеологізмів як засіб мовленнєвого впливу на комуніканта, посилення емоційності мовлення реалізовано індивідуально-авторськими трансформаціями.
Research methodology. The following methods were used in this research: general scientific methods (descriptive, analysis, synthesis, comparison) and special (structural, hermeneutic, narrative, method of content analysis). We identified words related to the concept of the enemy and determined the context in which they are used by the authors of the collectionsResults. The formats of reflection of military reality in collections of military documentaries are investigated. It is emphasized that the authors-observers of events as professional communicators form a vision of events based on categories understandable to the audience – «own» and «others». Instead, the authors-participants go events have more creative space and pay more attention to their own emotional state and reflections. It is defined how the enemy is depicted and what place he occupies in the military reality represented by the authors. It is emphasized that the authors reflect the enemy in different ways. In particular, the authors-observers of the events tried to form a comprehensive vision of the events, and therefore paid much attention to the opposite side of the military conflict. Authors-participants of the events tend to show the enemy as a mass to be opposed. In such collections, the enemy is specified only in the presence of evidence confirming the presence of Russians or militants.Novelty. The research for the first time investigates the methods of representation of military activity in the collections of Ukrainian military documentaries. The article is devoted to the analysis of how the authors represent the enemy.Practical importance. The analysis of collections of military documentaries will allow to study the phenomenon of war and to trace the peculiarities of the authors' representation of military reality.Keywords: war, enemy, military documentaries, author's strategy. ; У дослідженні представлено аналіз української воєнної документалістики, зокрема увагу сконцентровано на способах опису воєнної дійсності авторами збірок. Визначено, що спосіб репрезентації воєнних дій залежить від статусу авторів – як спостерігачів за подіями й учасників подій – та особливостей індивідуального осмислення обставин. Зауважено, що автори вдаються до різних форм зображення протилежної сторони воєнного конфлікту і тому формують різні образи ворога.Ключові слова: війна, ворог, воєнна документалістика, авторська стратегія.
Strykalova T., Hudoshnyk O. Viral communication as a method of conflict discourse distribution The article deals with the main technologies for the prolongation of the conflict discourse; viral communications and techniques are provided through the analysis of the political content of social networks. The main characteristics and features of hollywar, hype, network aggression and memetics in the process of conflict deployment are presented. The purpose of the scientific work is to distinguish the main types of the conflict discourse technologies. The study was conducted using two methods: descriptive and the method of systematization. The first one was to highlight different variants of conflict discourse technologies and their main characteristics, functions in foreign and Ukrainian information space. The second method was to study the specific features of conflict discourse technologies based on common features and characteristics. The research has shown that conflict discourse and its technologies are an aggressive form of manipulation. Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2020. Вип. 13 ______________________________________________________________________________ 117 However, aggressive content is a dangerous technology that is rapidly spreading due to its viral communication. Scientific novelty of the publication can be explained by the fact that in the article the basic characteristics of the conflict discourse, explored features of its development and representation at different levels of communication, distinguished genres and subspecies were generalized. The practical significance of the study is in its relevance because this kind of "anticommunication" is rapidly spreading through networks due to its viciousness, what is more, hype always attracts attention. As a result, conflict discourse in various genres is prolonged on social networks: comments, blogs and forums.
У статті розглядається один із актуальних трендів розвитку сучасної журналістики, пов'язаних із дигіталізацією та конвергенцією медіа, а саме – появою мобільної журналістики, яка базується на синтезі новітніх інформаційних технологій і характеризується оперативністю, актуальністю та демократичністю. Нові форми подання та поширення новин за допомогою мобільних комунікацій зумовили об'єктивну потребу в стандартизації процедури презентації новин у мобільних додатках, теоретичному обґрунтуванні та побудові нових моделей даних. Метою статті є аналіз компонентів моделі даних за стандартом подання новин в JSON (текстовому форматі обміну даними на JavaScrip), розробленим Міжнародною радою з питань преси та телекомунікацій. Стандарт визначає ключові властивості та структури презентації новин та публікації інформації в JSON для мобільних додатків, прикладних програмних інтерфейсів, баз даних тощо. Проаналізовано модель даних, центральним компонентом якої є новинне повідомлення, пов'язане з чотирма блоками об'єктів, як-от: описові та адміністративні метадані, контент та інші об'єкти, наведено характеристики атрибутів усіх компонентів моделі. ; The article deals with a one of the current trends in the development of modern journalism related to the digitalization and convergence of media, in particular the emergence of mobile journalism based on the synthesis of new information and communication technologies, efficiency, actuality and democracy. Mobile communications is called technology that will ensure the renaissance of the newspaper industry and offers a number of benefits: provide a new channel for gathering information and expanding knowledge about readership needs and interests, serving as a bridge to a new generation of audience, allow to significantly reduce administrative and organizational costs. Mobile applications are becoming more and more popular versions of online media. New forms of presentation and distribution of news via mobile communications have led to an objective need for standardization of the procedure for representation news in mobile applications and application programming interfaces, theoretical justification, creation and development of new data models. Today, new professional standards of news journalism are implemented in the Ukrainian information space. The introduction of international professional standards in domestic journalism practice remains an extremely important issue. The purpose of the article is to analyze the components of the Ninjs data model according to the standard of news representation in JSON (textual data-interchange format in JavaScrip) developed by the International Press Telecommunications Council. The standard defines key properties and structures required to represent news and publishing information in JSON for application programming interfaces, mobile applications, database etc. The Ninjs data model is analyzed. The central component of model is a News item related with four blocks of objects, such as: Descriptive metadata, Administrative metadata, Content and Associations. The main characteristics of all component attributes of the model are given.
Background. The renaming of population areas in Ukraine within the framework of the "decommunization law" took place with distinct features of the mental confrontation, which was caused by the duality of ideological categories, in particular, the category "own – alien". Therefore, the same events and the facts depending on the ideological views of the speaker were represented by different names. The peculiarities of the choice and use of these names and their ability to reflect the evaluative attitude of the opponent are of special interest to the researchers and determine the relevance of the chosen direction of the study.Purpose. The purpose is to investigate the psycholinguistic peculiarities of the linguo-mental representation of the evaluative attitude towards the opponent in the context of the renaming discourse.Methods. Among the general scientific methods, the method of direct observation was chosen during the research, which helped to identify the main extralingual factors of the renaming discourse. Contextual-interpretative and descriptive methods were selected from the main philological ones, which provided an opportunity to identify lexemes used to express the evaluative attitude to the opponent and to make the description of them.Results. The renaming campaign was mainly based on the confrontation "new – old". The "new" is introduced by the concept "Ukrainian", while the "old" is represented by two categories – a) the preservation of the Soviet name; b) the return of the imperial one. The first category is represented by markers, expressed with the help of such lexemes as "holiness", "patronage of the saint", "patronage", "guard", "Christianity". The second category includes the lexemes that in the speaker's consciousness have only negative connotations: "war", "Russian world", "aggression", "terrorism", "weapon", "occupation", "murder", "death", "automatic weapons", "separatism", "empire", "cruelty", "captivity", "imperial trace".Discussion (conclusions and perspectives). Thus, linguistic units become an active means of manipulating human consciousness during socio-political confrontation; language actively reacts to the political processes by the appearance of a significant number of neologisms and occasionalisms, as well as an increase in the number of lexical meanings of ready-made nominative units. ; У статті йдеться про особливості мовного віддзеркалення взаємного ставлення учасників дискусії в умовах обговорення суспільно-політичної ситуації. У ході аналізу окреслено основні психологічні прийоми маніпуляцій суспільною думкою за допомогою мовних одиниць. Встановлено екстра- та інтралінгвальні чинники, що впливають на вибір того чи того номінатива.
Background. The renaming of population areas in Ukraine within the framework of the "decommunization law" took place with distinct features of the mental confrontation, which was caused by the duality of ideological categories, in particular, the category "own – alien". Therefore, the same events and the facts depending on the ideological views of the speaker were represented by different names. The peculiarities of the choice and use of these names and their ability to reflect the evaluative attitude of the opponent are of special interest to the researchers and determine the relevance of the chosen direction of the study.Purpose. The purpose is to investigate the psycholinguistic peculiarities of the linguo-mental representation of the evaluative attitude towards the opponent in the context of the renaming discourse.Methods. Among the general scientific methods, the method of direct observation was chosen during the research, which helped to identify the main extralingual factors of the renaming discourse. Contextual-interpretative and descriptive methods were selected from the main philological ones, which provided an opportunity to identify lexemes used to express the evaluative attitude to the opponent and to make the description of them.Results. The renaming campaign was mainly based on the confrontation "new – old". The "new" is introduced by the concept "Ukrainian", while the "old" is represented by two categories – a) the preservation of the Soviet name; b) the return of the imperial one. The first category is represented by markers, expressed with the help of such lexemes as "holiness", "patronage of the saint", "patronage", "guard", "Christianity". The second category includes the lexemes that in the speaker's consciousness have only negative connotations: "war", "Russian world", "aggression", "terrorism", "weapon", "occupation", "murder", "death", "automatic weapons", "separatism", "empire", "cruelty", "captivity", "imperial trace".Discussion (conclusions and perspectives). Thus, linguistic units become an active means of manipulating human consciousness during socio-political confrontation; language actively reacts to the political processes by the appearance of a significant number of neologisms and occasionalisms, as well as an increase in the number of lexical meanings of ready-made nominative units. ; У статті йдеться про особливості мовного віддзеркалення взаємного ставлення учасників дискусії в умовах обговорення суспільно-політичної ситуації. У ході аналізу окреслено основні психологічні прийоми маніпуляцій суспільною думкою за допомогою мовних одиниць. Встановлено екстра- та інтралінгвальні чинники, що впливають на вибір того чи того номінатива.
The article deals with modern rites of premarital and marriage ceremonialism, their functioning in Odessa area. Respondents with different intervals of residence in this area were taken in to the attention; all of them have with higher education, mostly pedagogical and medical. Based on the field study the analysis was made of what ceremonies were still kept in the XX century and what new cultural and spiritual legacy were formed. The cultural identity of Odessa residents was described, which testifies to the keeping of the elements of the traditional rites.The partial representation of everyday life as an element of the national integrity and identity leads to attempts to describe and track changes in the lives of citizens upon the beginning of the XXI century. The objective involves discovering the customary law in a modern Ukrainian family, exploring household activities. These elements of life cannot be imagined without the customs and rituals that have a direct impact on the environment in which they have their place.The article highlights contemporary ceremonies of premarital and marriage rituals, their functioning in Odessa area. Based on field research, the analysis was made as to what ceremonies the XX century kept intact, what new cultural and spiritual heritage it formed, what of the past is preserved in our days and what is not. The article reveals details of the premarital interaction ritual of the young people at the turn of the XX-XXI centuries that can be used for further research. The wedding town rituals and how they differ from the traditional ones are highlighted in their entirety. The author examines the cases that are peculiar to Odessa and which are accounted for by the multinational nature of the city. A descriptive method that was used gives the representation of the state of modern urban family with its way of life, social and domestic problems and the struggle for life, a continuous race that has not left any place and time for ethics, spirituality, culture, wisdom or morality, which was the reason for leveling the traditions. The make-up and perception of reality is changing due to the impact of globalization, the development of technology and science, political and religious changes, the influence of other cultures on all aspects of life in Ukraine. The respondents with different intervals of residence in Odessa were taken to the attention; all of them are with mostly pedagogical and medical college education. The cultural identity of residents of Odessa has been characterized, which demonstrates that elements of traditional rituals are kept intact under conditions of the transforming time. ; В статье рассмотрено современную добрачную и свадебную обрядность и их функционирование в Одессе. Опрошены респонденты с разными терминами проживания в городе, с высшим образованием – в основном педагогическим или медицинским. На основе полевого исследования проанализировано, какие обряды сохранил ХХ век и что внес нового в культурно-духовном плане. Охарактеризовано культурную идентичность жителей Одессы, которая свидетельствует о сохранении элементов традиционной обрядности в условиях трансформаций. ; У статті висвітлено сучасну дошлюбну та весільну обрядовість та їх функціонування в Одесі. До уваги взято спогади респондентів із різними термінами проживання в місті, з вищою освітою – в основному педагогічною чи медичною. На основі польового дослідження проаналізовано, які обряди зберегло ХХ століття та які нові культурно-духовні надбання воно сформувало. Охарактеризовано культурну ідентичність жителів Одеси, яка свідчить про зберігання елементів традиційної обрядовості в умовах трансформацій.
Purpose of the study. The article explores the socio-pedagogical prerequisites and the main stages in the development of student self-management as a socio-cultural phenomenon and as a special form of initiative, independent public activity of students aimed at solving important issues of life activity of the university, developing social activity, supporting civic initiatives of student youth. During the research a number of general scientific methods were used: historical, descriptive and comparative. With the help of the historical method, the main stages of the development of student self-government, the features of its transformation in the educational space, were analyzed. The descriptive method made it possible to single out and systematize the features of the functioning of bodies of student government at all stages of its development. The application of the comparative method helped to identify the main differences and general characteristics in the structures of student self-government and procedurally provided a comparison of the implementation of the rights and competencies of student self-government bodies. Scientific novelty. For the first time, the main stages of the formation and development of student self-government in the Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovina State Medical University" are systematically presented, the understanding of the essence and functions of student self-government in the higher educational institution was deepened, and ideas for attracting students as competent, active and constructive partners in creation and formation of the European Higher Education Area. Conclusions. It is proved that student self-government is a form of self-organization of students, a mechanism for representation and assertion of one's rights, the possibility of self-realization. It is student self-management that is called upon to protect the rights of students and be their representative in the administrations of universities. Student self-government is determined by the law and the real ability of the student community to independently resolve issues within the framework of the current legislation and the university statute. The authors analyzed the development of student self-government in the historical aspect, which made it possible to determine the direct relationship between the essential features of its development and socio-political tendencies in the state. ; But de l'étude L'article examine le contexte social et éducatif, et les principales étapes du développement de l'autogestion des étudiants en tant que phénomène social et culturel et comme une forme particulière d'initiative, les activités d'auto-sociale des étudiants pour faire face aux questions importantes de l'université de la vie, le développement de l'activité sociale, le soutien des initiatives civiles des étudiants. Au cours de la recherche, un certain nombre de méthodes scientifiques générales ont été utilisées: historique, descriptive et comparative. En utilisant la méthode historique ont été analysés par étapes principales étudiants de l'auto en particulier sa transformation en espace éducatif. méthode descriptive a permis d'identifier et de systématiser les caractéristiques de fonctionnement des organes d'autonomie gouvernementale des étudiants à tous les stades de son développement. L'utilisation de la méthode comparative a permis d'identifier les principales différences et caractéristiques communes dans la structure du gouvernement étudiant et la procédure a fourni une comparaison des droits et des compétences du gouvernement étudiant. Nouveauté scientifique. Pour la première fois présente systématiquement les principales étapes de la formation et le développement de l'autonomie des étudiants dans le Suprême « State Medical University Bucovine » établissements d'enseignement publics de l'Ukraine, en profondeur la compréhension de la nature et les fonctions du gouvernement étudiant à l'université, a été développé pour attirer les étudiants en tant que partenaires compétents, actifs et constructifs dans la création et la formation de l'espace européen de l'enseignement supérieur. Conclusions Il est prouvé que l'autonomie gouvernementale des étudiants est une forme d'auto-organisation des étudiants, un mécanisme de représentation et d'affirmation de leurs droits, la possibilité de réalisation de soi. Ce gouvernement étudiant destiné à protéger les droits des étudiants et d'être leur représentant dans les administrations des universités. Le gouvernement étudiant est déterminé par le droit et la communauté étudiante la capacité de résoudre des problèmes de façon indépendante dans le cadre de la législation en vigueur et le statut universitaire. Les auteurs ont analysé le développement de l'autonomie des élèves dans l'aspect historique, permettant de déterminer une corrélation directe entre les caractéristiques essentielles de son développement et les tendances socio-politiques du pays. ; Цель исследования. В статье исследованы социально-педагогические предпосылки и основные этапы развития студенческого самоуправления как социокультурного феномена и как особой формы инициативной, самостоятельной общественной деятельности студентов, направленной на решение важных вопросов жизнедеятельности вуза, развитие социальной активности, поддержку гражданских инициатив студенческой молодежи. При проведении исследования были использованы ряд общенаучных методов: исторический, описательный и сравнительный. С помощью исторического метода были проанализированы основные этапы развития студенческого самоуправления, особенности его трансформации в образовательном пространстве. Описательный метод дал возможность выделить и систематизировать особенности функционирования органов студенческого самоуправления на всех этапах его развития. Применение сравнительного метода способствовало выявлению основных различий и общих характеристик в структурах студенческого самоуправления и процедурно обеспечило сравнение реализации прав и компетенций органов студенческого самоуправления. Научная новизна. Впервые системно представлены основные этапы становления и развития студенческого самоуправления в Высшем государственном учебном заведении Украины «Буковинский государственный медицинский университет», углубленно понимания сущности и функций студенческого самоуправления в высшем учебном заведении, получили дальнейшее развитие идеи по привлечению студентов как компетентных, активных и конструктивных партнеров в создании и формировании Европейского пространства высшего образования. Выводы. Доказано, что студенческое самоуправление является формой самоорганизации студентов, механизмом представительства и отстаивания своих прав, возможностью самореализации. Именно студенческое самоуправление призвано защищать права студентов и быть их представителем в администрациях вузов. Студенческое самоуправление определяется правом и реальной способностью студенческой общины самостоятельно решать вопросы в рамках действующего законодательства и устава университета. Авторами проведен анализ развития студенческого самоуправления в историческом аспекте, что позволило определить прямую зависимость между сущностными особенностями его развития и общественно-политическими тенденциями в государстве. ; Мета дослідження. У статті досліджено соціально-педагогічні передумови та основні етапи розвитку студентського само- управління як соціокультурного феномену та як особливої форми ініціативної, самостійної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності вузу, розвиток соціальної активності, підтримку громадянських ініціатив студентської молоді. При проведенні дослідження були використані ряд загальнонаукових методів: історичний, описовий та порівняльний. За допомогою історичного методу було проаналізовано основні етапи розвитку студентського самоврядування, особливості його трансформації в освітньому просторі. Описовий метод дав можливість виділити і систематизувати особливості функціонування органів студентського самоврядування на всіх етапах його розвитку. Застосування порівняльного методу сприяло виявленню основних відмінностей та спільних характеристик в структурах студентського самоврядування та процедурно забезпечило порівняння реалізації прав і компетенцій органів студентського самоврядування. Наукова новизна. Вперше системно представлені основні етапи становлення та розвитку студентського самоврядування у Вищому державному навчальному закладі України «Буковинський державний медичний університет», поглиблено розуміння сутності і функцій студентського самоврядування у вищому навчальному закладі, отримали подальший розвиток ідеї щодо залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у створенні і формуванні Європейського простору вищої освіти. Висновки. Доведено, що студентське самоврядування є формою самоорганізації студентів, механізмом представництва і відстоювання своїх прав, можливістю самореалізації. Саме студентське самоврядування покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях ВНЗ. Студентське самоврядування визначається правом і реальною здатністю студентської громади самостійно вирішувати питання в рамках чинного законодавства і статуту університету. Авторами проведено аналіз розвитку студентського самоврядування в історичному аспекті, що дозволило визначити пряму залежність між сутнісними особливостями його розвитку і суспільно-політичними тенденціями в державі.
Purpose of the study. The article explores the socio-pedagogical prerequisites and the main stages in the development of student self-management as a socio-cultural phenomenon and as a special form of initiative, independent public activity of students aimed at solving important issues of life activity of the university, developing social activity, supporting civic initiatives of student youth. During the research a number of general scientific methods were used: historical, descriptive and comparative. With the help of the historical method, the main stages of the development of student self-government, the features of its transformation in the educational space, were analyzed. The descriptive method made it possible to single out and systematize the features of the functioning of bodies of student government at all stages of its development. The application of the comparative method helped to identify the main differences and general characteristics in the structures of student self-government and procedurally provided a comparison of the implementation of the rights and competencies of student self-government bodies. Scientific novelty. For the first time, the main stages of the formation and development of student self-government in the Higher State Educational Institution of Ukraine "Bukovina State Medical University" are systematically presented, the understanding of the essence and functions of student self-government in the higher educational institution was deepened, and ideas for attracting students as competent, active and constructive partners in creation and formation of the European Higher Education Area. Conclusions. It is proved that student self-government is a form of self-organization of students, a mechanism for representation and assertion of one's rights, the possibility of self-realization. It is student self-management that is called upon to protect the rights of students and be their representative in the administrations of universities. Student self-government is determined by the law and the real ability of the student community to independently resolve issues within the framework of the current legislation and the university statute. The authors analyzed the development of student self-government in the historical aspect, which made it possible to determine the direct relationship between the essential features of its development and socio-political tendencies in the state. ; But de l'étude L'article examine le contexte social et éducatif, et les principales étapes du développement de l'autogestion des étudiants en tant que phénomène social et culturel et comme une forme particulière d'initiative, les activités d'auto-sociale des étudiants pour faire face aux questions importantes de l'université de la vie, le développement de l'activité sociale, le soutien des initiatives civiles des étudiants. Au cours de la recherche, un certain nombre de méthodes scientifiques générales ont été utilisées: historique, descriptive et comparative. En utilisant la méthode historique ont été analysés par étapes principales étudiants de l'auto en particulier sa transformation en espace éducatif. méthode descriptive a permis d'identifier et de systématiser les caractéristiques de fonctionnement des organes d'autonomie gouvernementale des étudiants à tous les stades de son développement. L'utilisation de la méthode comparative a permis d'identifier les principales différences et caractéristiques communes dans la structure du gouvernement étudiant et la procédure a fourni une comparaison des droits et des compétences du gouvernement étudiant. Nouveauté scientifique. Pour la première fois présente systématiquement les principales étapes de la formation et le développement de l'autonomie des étudiants dans le Suprême « State Medical University Bucovine » établissements d'enseignement publics de l'Ukraine, en profondeur la compréhension de la nature et les fonctions du gouvernement étudiant à l'université, a été développé pour attirer les étudiants en tant que partenaires compétents, actifs et constructifs dans la création et la formation de l'espace européen de l'enseignement supérieur. Conclusions Il est prouvé que l'autonomie gouvernementale des étudiants est une forme d'auto-organisation des étudiants, un mécanisme de représentation et d'affirmation de leurs droits, la possibilité de réalisation de soi. Ce gouvernement étudiant destiné à protéger les droits des étudiants et d'être leur représentant dans les administrations des universités. Le gouvernement étudiant est déterminé par le droit et la communauté étudiante la capacité de résoudre des problèmes de façon indépendante dans le cadre de la législation en vigueur et le statut universitaire. Les auteurs ont analysé le développement de l'autonomie des élèves dans l'aspect historique, permettant de déterminer une corrélation directe entre les caractéristiques essentielles de son développement et les tendances socio-politiques du pays. ; Цель исследования. В статье исследованы социально-педагогические предпосылки и основные этапы развития студенческого самоуправления как социокультурного феномена и как особой формы инициативной, самостоятельной общественной деятельности студентов, направленной на решение важных вопросов жизнедеятельности вуза, развитие социальной активности, поддержку гражданских инициатив студенческой молодежи. При проведении исследования были использованы ряд общенаучных методов: исторический, описательный и сравнительный. С помощью исторического метода были проанализированы основные этапы развития студенческого самоуправления, особенности его трансформации в образовательном пространстве. Описательный метод дал возможность выделить и систематизировать особенности функционирования органов студенческого самоуправления на всех этапах его развития. Применение сравнительного метода способствовало выявлению основных различий и общих характеристик в структурах студенческого самоуправления и процедурно обеспечило сравнение реализации прав и компетенций органов студенческого самоуправления. Научная новизна. Впервые системно представлены основные этапы становления и развития студенческого самоуправления в Высшем государственном учебном заведении Украины «Буковинский государственный медицинский университет», углубленно понимания сущности и функций студенческого самоуправления в высшем учебном заведении, получили дальнейшее развитие идеи по привлечению студентов как компетентных, активных и конструктивных партнеров в создании и формировании Европейского пространства высшего образования. Выводы. Доказано, что студенческое самоуправление является формой самоорганизации студентов, механизмом представительства и отстаивания своих прав, возможностью самореализации. Именно студенческое самоуправление призвано защищать права студентов и быть их представителем в администрациях вузов. Студенческое самоуправление определяется правом и реальной способностью студенческой общины самостоятельно решать вопросы в рамках действующего законодательства и устава университета. Авторами проведен анализ развития студенческого самоуправления в историческом аспекте, что позволило определить прямую зависимость между сущностными особенностями его развития и общественно-политическими тенденциями в государстве. ; Мета дослідження. У статті досліджено соціально-педагогічні передумови та основні етапи розвитку студентського само- управління як соціокультурного феномену та як особливої форми ініціативної, самостійної громадської діяльності студентів, спрямованої на вирішення важливих питань життєдіяльності вузу, розвиток соціальної активності, підтримку громадянських ініціатив студентської молоді. При проведенні дослідження були використані ряд загальнонаукових методів: історичний, описовий та порівняльний. За допомогою історичного методу було проаналізовано основні етапи розвитку студентського самоврядування, особливості його трансформації в освітньому просторі. Описовий метод дав можливість виділити і систематизувати особливості функціонування органів студентського самоврядування на всіх етапах його розвитку. Застосування порівняльного методу сприяло виявленню основних відмінностей та спільних характеристик в структурах студентського самоврядування та процедурно забезпечило порівняння реалізації прав і компетенцій органів студентського самоврядування. Наукова новизна. Вперше системно представлені основні етапи становлення та розвитку студентського самоврядування у Вищому державному навчальному закладі України «Буковинський державний медичний університет», поглиблено розуміння сутності і функцій студентського самоврядування у вищому навчальному закладі, отримали подальший розвиток ідеї щодо залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у створенні і формуванні Європейського простору вищої освіти. Висновки. Доведено, що студентське самоврядування є формою самоорганізації студентів, механізмом представництва і відстоювання своїх прав, можливістю самореалізації. Саме студентське самоврядування покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях ВНЗ. Студентське самоврядування визначається правом і реальною здатністю студентської громади самостійно вирішувати питання в рамках чинного законодавства і статуту університету. Авторами проведено аналіз розвитку студентського самоврядування в історичному аспекті, що дозволило визначити пряму залежність між сутнісними особливостями його розвитку і суспільно-політичними тенденціями в державі.
Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.
Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.
Introduction. Poetic discourse refers to the lingual continuum, which clearly explicates the language style of the author, and grammaticalizes intellectual-spiritual world of an individual, that, in fact, determines the relevance of our study. In poetic discourse, which is characterized by rhythmical-prosodic organization, specific lexical content, the presence of figurative-rhetorical constructions and implementation of a number of intentions, among which are cognitive mental intentions with regard to the more complex phenomena of human existence, to conceptosphere of an individual, his/her intellect and psyche and which are most clearly embodied in the poetic discourse of V. Stus, a Ukrainian writer, translator, and literary critic. Extralinguistic factors of the writer's language style influenced his creative activity filling it with awareness of inner freedom, a willingness to fight for the better future for Ukraine. Purpose ‒ to determine the communicative-intentional potential of the binary opposition ?assertion / objection' in the poetic discourse of Vasyl Stus, to characterize means of verbalizing intentions of assertion and intentions of objection, to outline the functionality of the affirmative and negative statements in poetic communication as a relevant continuum of the author's attitudes verbalization. Methods. To define the communicative content of the intentions of assertion and objection, the following methods are used in the article to find out the peculiarities of their verbalization in the poetic discourse of Vasyl Stus: descriptive method with cross-checking and systematization; contextual-interpretive method - for the identification of linguistic and extra-linguistic factors of poetic communication, structural method - for analyzing the means of verbalizing communicative intentions against the background of predicative semantics; transformational analysis is used to express the functional potential of different utterances (incomplete elliptic, nominative, genitival, antiphrasis) as the main representatives of the author's intentions.Results. Intentions of assertion and intentions of objection form the essential manifestations of the category of communicative intentions:guided by of his/her knowledge and communicative competence, the subject of communication develops speech activity aimed at acknowledging certain facts or their denial. Intentional binary opposition ?assertion/ objection' under the influence of verse architectonic acquires emotional-expressive overtones while transmissing the content, implementating a particular thought, creating the aesthetics of what is being conveyed. It is relevant both to cognitive-mental base of the speaker and to the language representation of the speech intentions and plays an important role in the process of learning about the world, in interpreting and structuring empirical knowledge and in conveying the speaker's interior. In the poetic discourse of V. Stus assertive intention is implemented through narrative statements, differentiated according to the expression of predicativeness into one-member and two-member groups, which explicate predicates of action, process, state, quality, locative predicates and predicates of quantity as a major area in the predicative-positional structure of a sentence and verbalize intentions of assertion. The intention of assertion is implemented through on-member nominative utterances that are figurative and rhetorical, syntax structures and ascertain the objective reality, existence of man, convey the dynamics of impressions and thoughts, that allow to concisely describe everything in sight, to fix the contours of the surrounding objects, to emphasize a temporal or locative characteristics. Intentions of objection reflect the speaker's desire to object to a particular phenomenon or a fact of life, to convey contradictory views, to express disagreement and protest against the oppressive moral and political atmosphere of society.The typical syntactic means of verbalizing intentions of objection include a variety of modal-intentional utterances with the negative particle as the main marker of negation; non-parcelled communicative units; one-member impersonal sentences, quasidialogues with an imaginary addressee, autocommunication that defines the semantics of misunderstanding, doubt, hesitation. Originality. For the first time terminological apparatus relating to the notion intentional opposition ?assertion/ objection' is introduced, the means of its explication in the poetic discourse of V. Stus are characterized. It is indicated that binary opposition ?assertion/ objection' implements a wide range of the author's intentions (to stimulate thinking, to show the unfathomable philosophy of human existence, which manifests itself in the polarity of good and evil, black and white, good and bad, light and dark, material and divine) and determinates the poetic discourse of Vasyl Stus. With the help of well-matched research methodology it was found that verbalization of intentions of assertion/ objection in the poetic discourse of V. Stus is a specific way of perceiving and understanding the social epoch in which the writer lived and worked, the act of assertion of truths, declaration of non-compliance, denial and rejection of everything that prevented Vasyl Stus, him, the great intellectual and patriot, from creating the better future for Ukraine. Conclusion. In the poetic discourse of V. Stus intentions of assertion and intentions of objection that reflect a universal way of learning about the world, transmit an individual perception of certain realities of life, ascertain some facts or deny them, stress out the inconsistency and dialogueness of thoughts, mould the intentional opposition of contrasted notions. Intentional range of the binary opposition ?assertion / objection' is verbalized through modal-intentional statements (affirmative and negative) with different types of predicates, one-member nominal constructions (nominative, genitival, quantitative-genitival), impersonal sentences, incomplete elliptic communivative units etc., a detailed study of which in close liason with extrainguinal parameters of communication, with regard to certain discursive manifestations of the Ukrainian language shapes the subject of our subsequent scientific studies. ; У статті проаналізовано змістовий обшир інтенцій ствердження та інтенцій заперечення, які відображають універсальний спосіб пізнання світу й особистісне сприйняття життєвих реалій, стверджують інформацію або заперечують її, вказують на суперечливість та діалогічність думок. На багатому ілюстративному матеріалі, дібраному з поетичних текстів Василя Стуса, схарактеризовано засоби вербалізації інтенційної опозиції ствердження / заперечення, визначено низку синтаксичних конструкцій (стверджувальних і заперечних модально-інтенційних висловлень з різними типами предикатів, односкладних конструкцій іменного типу (номінативних, ґенітивних, квантитативно-ґенітивних), безособових, неповних еліптичних комунікатів та ін.), які увиразнюють контраст людського буття, передають найтонші порухи душі, психоемоційний стан людини, виокремлюють життєві пріоритети, посилюють експресію, іронію й естетику поетичного дискурсу. За допомогою вдало підібраної методології дослідження з'ясовано, що вербалізація інтенцій ствердження / заперечення в поетичному дискурсі В. Стуса ‒ особливий спосіб сприйняття та осмислення тієї суспільної доби, у якій жив і творив письменник, акт ствердження життєвих істин і непокори, непогодженості, заперечення і відкидання того, що заважало йому, великому інтелектуалу і патріотові, творити світлу будучність України.
