Suchergebnisse

The authors carried out the investigation dealt with the influence of the educational system on schoolchildren's subject academic motivation. The intrinsic and extrinsic motivations of the study of mathematics and Russian language in elementary schoolchildren enrolled in the Elkonin – Davydov system of developmental education (N = 337) and the so-called traditional education (N = 669) are analyzed. The children enrolled in the developmental education classes showed significantly higher rates of intrinsic motivation and identified motivation, which are two most beneficial types of academic motivation. This means that learning activities in the developmental education classes are more based on interest, desire for self-development and understanding the value of the educational process, than ones in the so-called traditional classes are. Another meaningful and independent contribution to the quality of academic motivation (especially children's intrinsic motivation and identified moti- vation) is made by children's satisfaction with their teachers' personality. Features of developmental education that contribute to student motivation are discussed.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

The article focuses on the Russian epos as well as Russian fairy tales: the images that are frequently there tend to be projected on the contemporary political discourse. The author assumes that the analysis of the folklore stories might allow defining the archetypes, which in a certain manner affect the contemporary political thought in Russia. The author demonstrates the way in which the national cultural archetypes relate to the common cultural ones (Greek myths), on the one hand, and, on the other hand, contain their specific national modification. Thus, the Hero Archetype in Russian epos appears to be nationally marked (its Russianness is particularly stressed) as well as the image of an enemy, filling in the Shadow Archetype. Russian 'bogatyr' is traditionally on a state service and remains faithful to his grand duke, notwithstanding the injustice of the latter. The characters of fairy tales wage "preventive wars" in which they become the winners. The contemporary Russian political discourse inherits, to a certain extent, the value as well as the worldview aspects of the Russian epos.

The article focuses on the Russian epos as well as Russian fairy tales: the images that are frequently there tend to be projected on the contemporary political discourse. The author assumes that the analysis of the folklore stories might allow defining the archetypes, which in a certain manner affect the contemporary political thought in Russia. The author demonstrates the way in which the national cultural archetypes relate to the common cultural ones (Greek myths), on the one hand, and, on the other hand, contain their specific national modification. Thus, the Hero Archetype in Russian epos appears to be nationally marked (its Russianness is particularly stressed) as well as the image of an enemy, filling in the Shadow Archetype. Russian 'bogatyr' is traditionally on a state service and remains faithful to his grand duke, notwithstanding the injustice of the latter. The characters of fairy tales wage "preventive wars" in which they become the winners. The contemporary Russian political discourse inherits, to a certain extent, the value as well as the worldview aspects of the Russian epos.

The article focuses on the Russian epos as well as Russian fairy tales: the images that are frequently there tend to be projected on the contemporary political discourse. The author assumes that the analysis of the folklore stories might allow defining the archetypes, which in a certain manner affect the contemporary political thought in Russia. The author demonstrates the way in which the national cultural archetypes relate to the common cultural ones (Greek myths), on the one hand, and, on the other hand, contain their specific national modification. Thus, the Hero Archetype in Russian epos appears to be nationally marked (its Russianness is particularly stressed) as well as the image of an enemy, filling in the Shadow Archetype. Russian 'bogatyr' is traditionally on a state service and remains faithful to his grand duke, notwithstanding the injustice of the latter. The characters of fairy tales wage "preventive wars" in which they become the winners. The contemporary Russian political discourse inherits, to a certain extent, the value as well as the worldview aspects of the Russian epos.

The article focuses on the Russian epos as well as Russian fairy tales: the images that are frequently there tend to be projected on the contemporary political discourse. The author assumes that the analysis of the folklore stories might allow defining the archetypes, which in a certain manner affect the contemporary political thought in Russia. The author demonstrates the way in which the national cultural archetypes relate to the common cultural ones (Greek myths), on the one hand, and, on the other hand, contain their specific national modification. Thus, the Hero Archetype in Russian epos appears to be nationally marked (its Russianness is particularly stressed) as well as the image of an enemy, filling in the Shadow Archetype. Russian 'bogatyr' is traditionally on a state service and remains faithful to his grand duke, notwithstanding the injustice of the latter. The characters of fairy tales wage "preventive wars" in which they become the winners. The contemporary Russian political discourse inherits, to a certain extent, the value as well as the worldview aspects of the Russian epos.

The need for a person on a daily basis to build a line of conduct armed with their own kind (social environment) inevitably gives rise to an assessment of himself and his environment. In the first approximation, this consciousness of freedom of action in carrying out his wishes and goals. Hence the source of the problem and responsibility, which in our time has become one of the criteria of political doctrines of humanism and legal responsibility for the actions and achievements. Freedom inevitably raises the question how a person's behavior in the implementation of his tracings and goals coincide with certain social or contradicts them. Correctly emphasizing external conditionality behavior natural and social environment and not paying enough attention to the relation of his freedom and opportunities for self-realization of his personal plans, we consciously or unconsciously underestimate the problem of personal responsibility, the value of willpower in the actions and deeds of a person. It should be explained in the theory and practice of the individual evaluations why she willingly takes responsibility for his motives and places the blame for the negative consequences of its activities to external circumstances. The social theory of freedom and responsibility is still a lot of «white spots». ; Необходимость для человека каждодневно выстраивать линию своего поведения в окружении себе подобных (социальная среда) неизбежно порождает оценку себя и это-го окружения. В первом приближении это - сознание меры свободы в осуществлении желаний и целей индивида. Отсюда исток проблемы и ответственности, которая в наше время стала одним из критериев гуманизма политических доктрин и правовой ответственности за свершенные деяния. Свобода неизбежно порождает вопрос: насколько поведение человека в реализации его намерений и целей совпадает с опре-деленными общественными идеалами или же противоречит им. Акцентируя внимание каждый раз на внешней обусловленности поведения людей природной и общественной средой и не уделяя должного внимания соотношению их свободы и возможностей в са-мореализации личных планов, мы вольно или невольно недооцениваем проблему от-ветственности личности, значение волевых усилий в поступках и деяниях человека. Теоретическая и практическая потребность объяснить такую модель поведения, ко-гда личность охотно берет на себя ответственность за мотивы своих поступков, но вину за негативные последствия своей деятельности возлагает на внешние об-стоятельства, является актуальной задачей современной социальной теории. ; Необхідність для людини щодня вибудовувати лінію своєї поведінки в оточенні собі подібних (соціальне середовище) неминуче породжує оцінку себе і цього оточення. У першому наближенні це ‒ усвідомлення міри свободи в здійсненні бажань і цілей індивіда. Звідси витікає й проблема відповідальності, яка в наш час стала одним з критеріїв гу-манізму політичних доктрин і правової відповідальності за звершення діянь. Свобода неминуче породжує питання: наскільки поведінка людини в реалізації її намірів і цілей збі-гається з певними суспільними ідеалами або ж суперечить їм. Акцентуючи увагу кожно-го разу на зовнішній обумовленості поведінки людей природним та суспільним середо-вищем і не приділяючи належної уваги співвідношенню їх свободи і можливостей в само-реалізації особистих планів, ми мимоволі недооцінюємо проблему відповідальності осо-бистості, значення вольових зусиль у вчинках і діяннях людей. Теоретична і практична потреба пояснити таку модель поведінки, коли особистість охоче бере на себе відпо-відальність за мотиви своїх вчинків, але провину за негативні наслідки своєї діяльності покладає на зовнішні обставини, є актуальним завданням сучасної соціальної теорії

The article analyzes the main stages of personality's politicization. The main types of political subject have been treated. Determined that agreement basically has everyone's desire to be part of a group, team, company, and disagreement basically contains a human being's desire to leave the team, to oppose it. ; В статье проанализированы основные этапы политизации личности. Рассмотрены основные типы субъектов политики. Определено, что согласие в своей основе имеет стремление каждого человека быть частью группы, коллектива, общества, а несогласие в своей основе несёт стремление человека выделиться из коллектива, противопоставить себя ему.

This article considers the question of human motivation in the process of achieving goals and objectives. The article describes the main stages of motivation formation. A survey was conducted among the students. The main theoretical material on this issue is also considered. The conclusion has shown that this topic will always be relevant. A person should strive to achieve his goals and desires.

Анализируются причины и мотивация перехода отдельных советских граждан на сторону нацистской Германии в период Великой Отечественной войны. Основным источником для написания данной статьи послужили материалы архивно-уголовных дел Управления КГБ СССР по Белгородской области в отношении лиц, которые в период временной оккупации региона добровольно поступили в гражданские и репрессивные органы власти, созданные немецкими захватчиками и их союзниками. Выяснено, что основными причинами, подтолкнувшими отдельных советских граждан перейти на службу нацистской Германии, явились ненависть к советской власти, желание отомстить за родных и близких, стремление выслужиться перед оккупационными властями, авантюристические и преступные наклонности. Установлено, что при назначении на начальствующие должности в репрессивные органы (городскую, районную полицию, жандармерию), коллаборационистские органы гражданского управления (городские головы, бургомистры, начальники отделов, старшины) на территории юго-восточных районов Курской области руководством немецких оккупационных властей и разведывательных органов во внимание принималось искреннее желание служить интересам гитлеровской Германии.DOI 10.14258/izvasu(2016)2-05 ; The article analyzes the reasons and motivation for some Soviet citizens' desertion to Nazi Germany in the Great Patriotic War. The article is based on archival materials of criminal cases of the KGB of the USSR in the Belgorod region in relation to persons who in the period of temporary occupation of the region volunteered to the civil and repressive bodies established by the German invaders and their allies. It was found that the main reasons which prompted some Soviet citizens to serve for Nazi Germany were hatred of the Soviet regime, the desire to avenge their relatives and friends, the desire to curry favor with the occupation authorities, reckless and criminal propensities. It was stated that in the appointment for the chief of positions in repressive bodies (city, district police, gendarmerie) collaborationist organs of civil government (mayor, mayors, heads of departments, foremen) in the south-eastern districts of the Kursk region, the leadership of the German occupation authorities and intelligence authorities took into consideration the sincere desire to serve the interests of Nazi Germany.DOI 10.14258/izvasu(2016)2-05

The article presents the philosophical and anthropological explication of personality in the context of human existential freedom. Existential freedom as a basis for understanding an integral personality and the sociocultural determinants of the constituting of human freedom are analyzed. It is shown that personal freedom can be realized either in the direction of greater satisfaction of one's natural inclinations or towards overcoming these same inclinations and desires, but can be based on the search for a balance between the first and second determinants of human existence.

Древняя Греция и Византия ; В статье показывается, что реорганизация местных обрядов в праздники общегреческого значения была вызвана не только военными причинами, но в большей степени стремлением полисов обозначить свое эллинское единство, сохранить старые связи в условиях новых эллинистических государств. ; The article proves that the reorganization of local rituals in the holidays of general Greek significance was caused not only by military reasons, but to a greater extent by the desire of the polis to designate their Hellenic unity, to maintain old ties in the conditions of the new Hellenistic states.

This historiographic essay discusses the book Seksualnaja revalucyja ŭ Savieckaj Biełarusi, 1917-1929 by Alaksandr Hužałoŭski (Minsk, 2017). Valodzin confronts archival and printed sources on same-sex desire and gender ambiguity with Hužałoŭski's treatment of these very sources. It turns out that Hužałoŭski's interpretation of his sources is too far away from the text of the source; at times, he distorts sources in order to fit them to his own politically conservative and sexophobic position. At the same time, sources found by Hužałoŭski are extremely interesting and important for writing Belarusian history of sexuality in 1920s.