Suchergebnisse

The article discusses the analysis of reconstruction of typical residential houses in the historically formed environment of European countries. Analyzing the zoning plans of European cities, it is possible to identify the main territorial areas, namely: the historic district, adjacent to the historic district and the outskirts of the city. All urban areas are formed from compositional solutions formed from residential and public buildings.The era of industrialization and typification has led to mass construction of model dwellings and these houses are the main building blocks of European cities such as: Czech Republic, Germany former GDR, Poland, Slovakia, Russia. Typical houses had stages in their development, reflecting the age of the time, politics, development of science and technology, and they are the historical environment. Industrial residential houses had stages in their development, each stage made adjustments with each decade improved planning solutions, increased floors, changed frontal and volumetric composition of the building. To date, the operational qualities of typical dwellings have become unusable and the need for reconstruction has come to an end. In order to learn about methods and techniques for improving the quality of reconstruction, the authors made an analysis of European cities: Czech Republic and Germany. The article analyzes reconstructed dwellings, techniques and methods by which the quality of volume-spatial and planning solutions was improved.The main techniques that were used in the reconstruction were identified: floor superstructure, extension of loggias and terraces, balconies; installation of additional volumes between apartment houses, re-planning of entrance group, the device of the elevator; warming of facades; replacement of window and door blocks; use of supergraphics. The article also proves that reconstruction and modernization is the only method by which it is possible to improve the quality of dwellings. ; У статті висвітлюється аналіз європейського досвіду реконструкції типових житлових будинків в історично сформованому середовищі, авторами доводиться, що історично сформоване середовище відображає історичну епоху часу і має різни етапи та тенденції розвитку, як у Україні так і в європейських країнах. Кожне середовище формується з житлових та громадських будинків. В Україні, а також: в Чеській Республіці, Німеччині(ГДР), Польщі, Росії, Білорусії типові житлові будинки є головною складовою містобудівної забудови, що створюють історичне середовище. Термін експлуатації типових житлових будинків вичерпано і сьогодні стає необхідність у проведенні реконструкції та модернізації. У статті проводиться аналіз реконструкції та модернізації типового житлового фонду в Чеській Республіці та Німеччині, та доводиться що за допомогою реконструкції та модернізації можливо покращити якість типової житлової забудови.

У статті досліджується правова природа володіння як юридично закріпленої можливості використання житла, аналізується практика Європейського суду з прав людини щодо можливості застосування виселення на підставі рішення суду, а також досліджуються умови та підстави виселення особи із гуртожитку без надання іншого житла за відсутності правових підстав для його використання. ; The article explores the legal nature of ownership in the context of the realization of the right to housing, in particular, based on the European Court of Human Rights's case law that housing loss is the most extreme form of interference with the right to respect for housing, accordingly, should be applied only as a last resort. Studying the reasons for evictions from the hostel, the author analyzed the current legislation of Ukraine for the last year and found that the overwhelming majority of claims is to recognize persons who have lost their right to use their homes and to withdraw from their registration at the place of residence or removal from their premises without providing a different home or the recognition of the right to use and permanent residence on legal grounds and the obligation not to obstruct the use and residence.Also, the article investigates the possession as a legally secured use of housing for the provision of housing, and analyzes cases when a person who has been internally immersed in the hostel on legal grounds, but uses housing in the absence of legal grounds. Accordingly, it was concluded that when considering the courts of this category of cases, it is necessary to take into account not only the fact of the lawful introduction, but also the fact of lawful use of the accommodation provided in the hostel. In addition, it is necessary to confirm the presence of grounds for eviction from the hostel without the provision of other housing at the court's decision, which must meet the criteria set out in paragraph 2 of Art. 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.

У статті досліджується правова природа володіння як юридично закріпленої можливості використання житла, аналізується практика Європейського суду з прав людини щодо можливості застосування виселення на підставі рішення суду, а також досліджуються умови та підстави виселення особи із гуртожитку без надання іншого житла за відсутності правових підстав для його використання. ; The article explores the legal nature of ownership in the context of the realization of the right to housing, in particular, based on the European Court of Human Rights's case law that housing loss is the most extreme form of interference with the right to respect for housing, accordingly, should be applied only as a last resort. Studying the reasons for evictions from the hostel, the author analyzed the current legislation of Ukraine for the last year and found that the overwhelming majority of claims is to recognize persons who have lost their right to use their homes and to withdraw from their registration at the place of residence or removal from their premises without providing a different home or the recognition of the right to use and permanent residence on legal grounds and the obligation not to obstruct the use and residence.Also, the article investigates the possession as a legally secured use of housing for the provision of housing, and analyzes cases when a person who has been internally immersed in the hostel on legal grounds, but uses housing in the absence of legal grounds. Accordingly, it was concluded that when considering the courts of this category of cases, it is necessary to take into account not only the fact of the lawful introduction, but also the fact of lawful use of the accommodation provided in the hostel. In addition, it is necessary to confirm the presence of grounds for eviction from the hostel without the provision of other housing at the court's decision, which must meet the criteria set out in paragraph 2 of Art. 8 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.

The article highlights the features of the living conditions of St. Vladimir University students during 1834-1863 years. The types of the housing of two main groups of students (who were educated and maintained by the state and from charitable givings and students who studied at their own expense) are analyzed in the article. A lot of attention was paid to the living conditions of students who were educated from state budget money. The location of the houses and estates in which they lived was defined in the article. It also was found that the living conditions of students who were educated and maintained by the state had a proper level of housing and were generally comfortable for them to live. At the same time, these types of dormitories for poor students were specially designed as a form of control with strict regulation of their everyday life. The habitats of students who were educated and maintained by the state were comfortable for students living and had a proper level of living conditions in general. At the same time, these habitats served as a form of control over university students. The habitats of students who studied at their own expense were significantly different in terms of living conditions. They usually rented accommodation from Kyiv burghers. Typically students rented one room for a few of them because it was cheaper. The poorest students of the university lived in uninhabited rooms (basements, attics). Often, poor living conditions caused a negative impact on students' health and learning progress. Students usually settled near university buildings and formed a compact quarter, mostly inhabited by university students. At the initial stage of the university existence (1834-1842), the students' dwellings were mainly located at Lypky and Pechersk, near the university's leased buildings. During the next period (1842-1863), students mostly settled not far from the main building of the university (red building) or near other buildings of the university, for example, near the anatomical theatre or the military hospital. The features of living conditions of students (heating, lighting, water supply, sanitary and hygienic conditions) are also described in the publication. These factors were very important in shaping student everyday life and influenced the creation of a special students' lifestyle. ; У статті висвітлені особливості житлових умов студентів Університету св.Володимира упродовж 1834-1863 рр. Проаналізовано типи помешкань двох головних груп студентів. Казеннокоштних, «незаможних» студентів (рос. ‒ недостаточных студентов), які забезпечувалися за рахунок державного бюджету чи приватних пожертв і своєкоштних, які навчалися за власний кошт. Детально описано умови проживання студентів, які знаходилися на державному забезпеченні. Локалізовано місце розташування будинків і садиб в яких вони мешкали. Встановлено, що приміщення для спільного проживання для казеннокоштних і «незаможних» студентів мали необхідне облаштування та в цілому були комфортними для проживання студентів. Водночас спільне проживання вихованців університету, у спеціально відведених для цього будинках, було своєрідною формою контролю з чіткою регламентацією житлового побуту. З'ясовано, що помешкання своєкоштних студентів суттєво різнилися за рівнем побутових умов. Зазвичай студенти винаймали житло у київських міщан. Найчастіше це була одна кімната, яку іноді могли орендувати декілька студентів Найбідніші вихованці університету мешкали у нежитлових приміщеннях (підвалах, горищах), які не були пристосовані до проживання. Часто неякісні умови помешкання негативно позначалися на успішності студентів і стані їхнього здоров'я. Встановлено, що зазвичай студентські помешкання розташовувалися поруч з університетськими будівлями, утворюючи компактні квартали, переважно заселені вихованцями університету. На початковому етапі функціонування навчального закладу (1834-1842) помешкання студентів переважно розташовувалися на Липках і Печерську, поруч з орендованими будівлями університету. Упродовж наступного періоду (1842-1863) вихованці університету здебільшого оселялися неподалік від головної будівлі навчального закладу або ж поруч з іншими будівлями університету, наприклад, поряд з анатомічним театром чи військовим госпіталем. Значна увага у публікації присвячена особливостям побутових умов життя студентів (опаленню, освітленню, водопостачанню, санітарно-гігієнічним умовам) як казеннокоштних, так і своєкоштних студентів. Зазначені фактори мали важливе значення у формуванні студентського повсякдення на рівні побуту і впливали на створення особливого студентського стилю життя.

Досліджується правове регулювання процесуальних прав і обов'язків особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук. Проаналізовано правозастосовну практику України та Європейського суду з прав людини, зарубіжне кримінальне процесуальне законодавство, з'ясовано недоліки нормативного врегулювання правового статусу особи, що можуть перешкоджати реалізації права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Розроблено пропозиції щодо доповнення чинного законодавства положеннями про добровільну видачу об'єктів, зазначених в ухвалі, або вказання місця знаходження розшукуваної особи; оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора під час проведення обшуку; обов'язкової участі адвоката в обшукові. ; Исследуется правовое регулирование процессуальных прав и обязанностей лица, в жилище или ином владении которого производится обыск. Проанализированы правоприменительная практика Украины и Европейского суда по правам человека, зарубежное уголовное процессуальное законодательство, выяснено недостатки нормативного урегулирования правового статуса лица, которые могут препятствовать реализации права на неприкосновенность жилища или иного владения лица. Высказаны предложения о дополнении действующего законодательства положениями о добровольной выдаче объектов, указанных в постановлении, или указании места нахождения разыскиваемого лица; обжалование решений, действий и бездействия следователя или прокурора при проведении обыска; обязательного участия адвоката в обыске. ; The article is devoted to legal regulation of procedural rights and obligations of persons in a dwelling or other private property of which the search is carried out. Analyzed enforcement practice of Ukraine and the European court of human rights, foreign criminal procedure law, clarified the shortcomings of the normative regulation of the legal status of the individual, which can interfere with the right to inviolability of the home or other private property of a person. Suggestions to amend the current legislation with the provisions of the voluntary disclosure of the objects specified in the resolution, or the indication of the location of the person sought.

Досліджується правове регулювання процесуальних прав і обов'язків особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук. Проаналізовано правозастосовну практику України та Європейського суду з прав людини, зарубіжне кримінальне процесуальне законодавство, з'ясовано недоліки нормативного врегулювання правового статусу особи, що можуть перешкоджати реалізації права на недоторканність житла чи іншого володіння особи. Розроблено пропозиції щодо доповнення чинного законодавства положеннями про добровільну видачу об'єктів, зазначених в ухвалі, або вказання місця знаходження розшукуваної особи; оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора під час проведення обшуку; обов'язкової участі адвоката в обшукові. ; Исследуется правовое регулирование процессуальных прав и обязанностей лица, в жилище или ином владении которого производится обыск. Проанализированы правоприменительная практика Украины и Европейского суда по правам человека, зарубежное уголовное процессуальное законодательство, выяснено недостатки нормативного урегулирования правового статуса лица, которые могут препятствовать реализации права на неприкосновенность жилища или иного владения лица. Высказаны предложения о дополнении действующего законодательства положениями о добровольной выдаче объектов, указанных в постановлении, или указании места нахождения разыскиваемого лица; обжалование решений, действий и бездействия следователя или прокурора при проведении обыска; обязательного участия адвоката в обыске. ; The article is devoted to legal regulation of procedural rights and obligations of persons in a dwelling or other private property of which the search is carried out. Analyzed enforcement practice of Ukraine and the European court of human rights, foreign criminal procedure law, clarified the shortcomings of the normative regulation of the legal status of the individual, which can interfere with the right to inviolability of the home or other private property of a person. Suggestions to amend the current legislation with the provisions of the voluntary disclosure of the objects specified in the resolution, or the indication of the location of the person sought.

The rules of the civil legislation, which regulate the issue of the rent of a dwelling with the redemption, are analyzed and proposals for their improvement are justified. ; Анализируются нормы гражданского законодательства, регулирующие отношения аренды жилища с выкупом, обосновываются предложения, направленные на их усовершенствование ; Аналізуються норми цивільного законодавства, що регулюють відносини оренди житла з викупом, обґрунтовуються пропозиції щодо їх удосконалення.

The rules of the civil legislation, which regulate the issue of the rent of a dwelling with the redemption, are analyzed and proposals for their improvement are justified. ; Анализируются нормы гражданского законодательства, регулирующие отношения аренды жилища с выкупом, обосновываются предложения, направленные на их усовершенствование ; Аналізуються норми цивільного законодавства, що регулюють відносини оренди житла з викупом, обґрунтовуються пропозиції щодо їх удосконалення.

The rules of the civil legislation, which regulate the issue of the rent of a dwelling with the redemption, are analyzed and proposals for their improvement are justified. ; Анализируются нормы гражданского законодательства, регулирующие отношения аренды жилища с выкупом, обосновываются предложения, направленные на их усовершенствование ; Аналізуються норми цивільного законодавства, що регулюють відносини оренди житла з викупом, обґрунтовуються пропозиції щодо їх удосконалення.

The article is devoted to the controversially regulated by the legislation of Ukraine question of the eviction of the inhabitants from the dwellings, apartments, and other hebitable dwellings that are foreclosed by the creditor-mortgagee in connection with the debtor's infraction of the obligation ensured by mortgage of this property. It is emphasized, that courts on the execution of the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» when foreclosure by the creditor of such mortgaged property as housing, counting upon Part 2 of Art. 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, taking into account amendments by the laws of Ukraine «On Mortgage» and «On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine on Regulation of Relations between the Lender and Consumers of Financial Services», refuse to evict persons living in mortgaged housing having no possibilities to fulfill the requirement established by the legislator – to point out in the court decision the permanent accommodation provided to the persons being evicted. The availability of such a legal mechanism as making the eviction of citizens impossible without the provision of other habitable dwelling, which should be specified in the court's decision, contrary to the interests of the new home owner of dwelling, to which foreclosure has been levied. It is proved that the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» are counted on regulation of relations in the conditions of the market economy, where dwelling houses and apartments being owned by the persons on the right of their ownership, are the subject of mortgage and, accordingly, such property in the case of infraction by the debtor provided with mortgage obligation foreclosured. The provisions of the Housing Code of the Ukrainian SSR (with the exception of Chapters 5 and 6 of Section III) are counted on the regulation of distributive relations, that is, regulation of relations in the state housing stock between the state as the owner of the housing stock and citizens as persons entitled to receive free housing for the permanent residence there as tenants and family members of the tenant. It is emphasized that the provisions of Article 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, which is entitled «Evictions from the Habitable Dwelling», are set out in Ch. 2 of Section III of the Housing Code of the Ukrainian SSR, namely,«Use of Residential Premises of the State and Public Housing Stock» and are designed to evict tenants from the state housing stock. In connection with this, the latter cannot be applied to the housing that has a different legal regime. Only housing owned by the mortgagor under private property rights can be transferred to mortgage and therefore belongs to a private housing stock ; Статья посвящена проблемам обращения взыскания на такое ипотечное имущество, как жилые дома и квартиры, принадлежащие физическим лицам на праве частной собственности. Подчеркивается противоречивое законодательное регулирование вопроса о выселении жильцов из такого жилья. Акцентируется внимание на том, что положения статьи 109 Жилищного кодекса Украинской ССР могут применяться исключительно при выселении нанимателей из жилых домов и квартир государственного жилищного фонда ; Стаття присвячена проблемам звернення стягнення на таке іпотечне майно, як житлові будинки та квартири, що належать фізичним особам на праві приватної власності. Підкреслюється суперечливе законодавче регулювання питання про виселення мешканців із такого житла. Наголошується, що положення статті 109 Житлового кодексу Української РСР можуть застосовуватися виключно при виселенні наймачів із житлових будинків та квартир державного житлового фонду

The article is devoted to the controversially regulated by the legislation of Ukraine question of the eviction of the inhabitants from the dwellings, apartments, and other hebitable dwellings that are foreclosed by the creditor-mortgagee in connection with the debtor's infraction of the obligation ensured by mortgage of this property. It is emphasized, that courts on the execution of the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» when foreclosure by the creditor of such mortgaged property as housing, counting upon Part 2 of Art. 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, taking into account amendments by the laws of Ukraine «On Mortgage» and «On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine on Regulation of Relations between the Lender and Consumers of Financial Services», refuse to evict persons living in mortgaged housing having no possibilities to fulfill the requirement established by the legislator – to point out in the court decision the permanent accommodation provided to the persons being evicted. The availability of such a legal mechanism as making the eviction of citizens impossible without the provision of other habitable dwelling, which should be specified in the court's decision, contrary to the interests of the new home owner of dwelling, to which foreclosure has been levied. It is proved that the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» are counted on regulation of relations in the conditions of the market economy, where dwelling houses and apartments being owned by the persons on the right of their ownership, are the subject of mortgage and, accordingly, such property in the case of infraction by the debtor provided with mortgage obligation foreclosured. The provisions of the Housing Code of the Ukrainian SSR (with the exception of Chapters 5 and 6 of Section III) are counted on the regulation of distributive relations, that is, regulation of relations in the state housing stock between the state as the owner of the housing stock and citizens as persons entitled to receive free housing for the permanent residence there as tenants and family members of the tenant. It is emphasized that the provisions of Article 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, which is entitled «Evictions from the Habitable Dwelling», are set out in Ch. 2 of Section III of the Housing Code of the Ukrainian SSR, namely,«Use of Residential Premises of the State and Public Housing Stock» and are designed to evict tenants from the state housing stock. In connection with this, the latter cannot be applied to the housing that has a different legal regime. Only housing owned by the mortgagor under private property rights can be transferred to mortgage and therefore belongs to a private housing stock ; Статья посвящена проблемам обращения взыскания на такое ипотечное имущество, как жилые дома и квартиры, принадлежащие физическим лицам на праве частной собственности. Подчеркивается противоречивое законодательное регулирование вопроса о выселении жильцов из такого жилья. Акцентируется внимание на том, что положения статьи 109 Жилищного кодекса Украинской ССР могут применяться исключительно при выселении нанимателей из жилых домов и квартир государственного жилищного фонда ; Стаття присвячена проблемам звернення стягнення на таке іпотечне майно, як житлові будинки та квартири, що належать фізичним особам на праві приватної власності. Підкреслюється суперечливе законодавче регулювання питання про виселення мешканців із такого житла. Наголошується, що положення статті 109 Житлового кодексу Української РСР можуть застосовуватися виключно при виселенні наймачів із житлових будинків та квартир державного житлового фонду

The article is devoted to the controversially regulated by the legislation of Ukraine question of the eviction of the inhabitants from the dwellings, apartments, and other hebitable dwellings that are foreclosed by the creditor-mortgagee in connection with the debtor's infraction of the obligation ensured by mortgage of this property. It is emphasized, that courts on the execution of the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» when foreclosure by the creditor of such mortgaged property as housing, counting upon Part 2 of Art. 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, taking into account amendments by the laws of Ukraine «On Mortgage» and «On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine on Regulation of Relations between the Lender and Consumers of Financial Services», refuse to evict persons living in mortgaged housing having no possibilities to fulfill the requirement established by the legislator – to point out in the court decision the permanent accommodation provided to the persons being evicted. The availability of such a legal mechanism as making the eviction of citizens impossible without the provision of other habitable dwelling, which should be specified in the court's decision, contrary to the interests of the new home owner of dwelling, to which foreclosure has been levied. It is proved that the provisions of the Law of Ukraine «On Mortgage» are counted on regulation of relations in the conditions of the market economy, where dwelling houses and apartments being owned by the persons on the right of their ownership, are the subject of mortgage and, accordingly, such property in the case of infraction by the debtor provided with mortgage obligation foreclosured. The provisions of the Housing Code of the Ukrainian SSR (with the exception of Chapters 5 and 6 of Section III) are counted on the regulation of distributive relations, that is, regulation of relations in the state housing stock between the state as the owner of the housing stock and citizens as persons entitled to receive free housing for the permanent residence there as tenants and family members of the tenant. It is emphasized that the provisions of Article 109 of the Housing Code of the Ukrainian SSR, which is entitled «Evictions from the Habitable Dwelling», are set out in Ch. 2 of Section III of the Housing Code of the Ukrainian SSR, namely,«Use of Residential Premises of the State and Public Housing Stock» and are designed to evict tenants from the state housing stock. In connection with this, the latter cannot be applied to the housing that has a different legal regime. Only housing owned by the mortgagor under private property rights can be transferred to mortgage and therefore belongs to a private housing stock ; Статья посвящена проблемам обращения взыскания на такое ипотечное имущество, как жилые дома и квартиры, принадлежащие физическим лицам на праве частной собственности. Подчеркивается противоречивое законодательное регулирование вопроса о выселении жильцов из такого жилья. Акцентируется внимание на том, что положения статьи 109 Жилищного кодекса Украинской ССР могут применяться исключительно при выселении нанимателей из жилых домов и квартир государственного жилищного фонда ; Стаття присвячена проблемам звернення стягнення на таке іпотечне майно, як житлові будинки та квартири, що належать фізичним особам на праві приватної власності. Підкреслюється суперечливе законодавче регулювання питання про виселення мешканців із такого житла. Наголошується, що положення статті 109 Житлового кодексу Української РСР можуть застосовуватися виключно при виселенні наймачів із житлових будинків та квартир державного житлового фонду

The urgency of the topic of establishing the types of housing is due to the fact that none of the regulatory act does not contain a clear definition of the types of housing, in particular, a complete classification of housing according to its possible types has not been established. The lack of a unified approach to the types of housing makes it impossible to establish the legal regime of a particular housing at the legislative level. The author has offered the classification of housing according to the following criteria: 1) by designation; 2) according to planned and technical construction; 3) by the level of comfort and social orientation; 4) according to the type of housing stock. Housing by designation is divided into permanent and temporary. Permanent housing is a dwelling that is suitable and intended for permanent residence of a person. Temporary housing is a dwelling intended for a person to reside for a term up to one year and has minimum eligibility conditions that ensure the safe residence of a person. Housing according to planned and technical construction is divided into residential buildings, parts of residential buildings, apartments, residential premises. Commercial and social housing are called as types of housing according to the level of comfort and social orientation. Commercial housing is a dwelling with a high level of comfort, due to the size of the living space, housing design, location, infrastructure level. Social housing is a dwelling that meets architectural and planning, technical norms and sanitary-hygienic requirements established by the state building norms for such housing, and that is suitable for living. The types of housing have been also determined in accordance with the relevant classification of the housing stock. ; Запропоновано класифікацію житла за такими критеріями: 1) за призначенням (постійне, тимчасове проживання); 2) за планово-технічною конструкцією; 3) за рівнем комфорту та соціальної спрямованості; 4) за видами житлових фондів. Визначено також види житла згідно з відповідною класифікацією житлового фонду.

The article discusses the analysis of reconstruction of typical residential houses in the historically formed environment of European countries. Analyzing the zoning plans of European cities, it is possible to identify the main territorial areas, namely: the historic district, adjacent to the historic district and the outskirts of the city. All urban areas are formed from compositional solutions formed from residential and public buildings.The era of industrialization and typification has led to mass construction of model dwellings and these houses are the main building blocks of European cities such as: Czech Republic, Germany former GDR, Poland, Slovakia, Russia. Typical houses had stages in their development, reflecting the age of the time, politics, development of science and technology, and they are the historical environment. Industrial residential houses had stages in their development, each stage made adjustments with each decade improved planning solutions, increased floors, changed frontal and volumetric composition of the building. To date, the operational qualities of typical dwellings have become unusable and the need for reconstruction has come to an end. In order to learn about methods and techniques for improving the quality of reconstruction, the authors made an analysis of European cities: Czech Republic and Germany. The article analyzes reconstructed dwellings, techniques and methods by which the quality of volume-spatial and planning solutions was improved.The main techniques that were used in the reconstruction were identified: floor superstructure, extension of loggias and terraces, balconies; installation of additional volumes between apartment houses, re-planning of entrance group, the device of the elevator; warming of facades; replacement of window and door blocks; use of supergraphics. The article also proves that reconstruction and modernization is the only method by which it is possible to improve the quality of dwellings. ; У статті висвітлюється аналіз європейського досвіду реконструкції типових житлових будинків в історично сформованому середовищі, авторами доводиться, що історично сформоване середовище відображає історичну епоху часу і має різни етапи та тенденції розвитку, як у Україні так і в європейських країнах. Кожне середовище формується з житлових та громадських будинків. В Україні, а також: в Чеській Республіці, Німеччині(ГДР), Польщі, Росії, Білорусії типові житлові будинки є головною складовою містобудівної забудови, що створюють історичне середовище. Термін експлуатації типових житлових будинків вичерпано і сьогодні стає необхідність у проведенні реконструкції та модернізації. У статті проводиться аналіз реконструкції та модернізації типового житлового фонду в Чеській Республіці та Німеччині, та доводиться що за допомогою реконструкції та модернізації можливо покращити якість типової житлової забудови.

The article discusses the analysis of reconstruction of typical residential houses in the historically formed environment of European countries. Analyzing the zoning plans of European cities, it is possible to identify the main territorial areas, namely: the historic district, adjacent to the historic district and the outskirts of the city. All urban areas are formed from compositional solutions formed from residential and public buildings.The era of industrialization and typification has led to mass construction of model dwellings and these houses are the main building blocks of European cities such as: Czech Republic, Germany former GDR, Poland, Slovakia, Russia. Typical houses had stages in their development, reflecting the age of the time, politics, development of science and technology, and they are the historical environment. Industrial residential houses had stages in their development, each stage made adjustments with each decade improved planning solutions, increased floors, changed frontal and volumetric composition of the building. To date, the operational qualities of typical dwellings have become unusable and the need for reconstruction has come to an end. In order to learn about methods and techniques for improving the quality of reconstruction, the authors made an analysis of European cities: Czech Republic and Germany. The article analyzes reconstructed dwellings, techniques and methods by which the quality of volume-spatial and planning solutions was improved.The main techniques that were used in the reconstruction were identified: floor superstructure, extension of loggias and terraces, balconies; installation of additional volumes between apartment houses, re-planning of entrance group, the device of the elevator; warming of facades; replacement of window and door blocks; use of supergraphics. The article also proves that reconstruction and modernization is the only method by which it is possible to improve the quality of dwellings. ; У статті висвітлюється аналіз європейського досвіду реконструкції типових житлових будинків в історично сформованому середовищі, авторами доводиться, що історично сформоване середовище відображає історичну епоху часу і має різни етапи та тенденції розвитку, як у Україні так і в європейських країнах. Кожне середовище формується з житлових та громадських будинків. В Україні, а також: в Чеській Республіці, Німеччині(ГДР), Польщі, Росії, Білорусії типові житлові будинки є головною складовою містобудівної забудови, що створюють історичне середовище. Термін експлуатації типових житлових будинків вичерпано і сьогодні стає необхідність у проведенні реконструкції та модернізації. У статті проводиться аналіз реконструкції та модернізації типового житлового фонду в Чеській Республіці та Німеччині, та доводиться що за допомогою реконструкції та модернізації можливо покращити якість типової житлової забудови.