Basic principles of businessman ethic code are considered in the article, main descriptions of etiquette, providing the increase of his image in the business world are distinguished; important description of businessman ethics is his fight against a corruption, observance of current legislation; it is shown that for a successful economic collaboration abroad, a businessman must know and observe the national features of etiquette of business commonunication; ethics and etiquette a businessman is necessary to observe not only on the formal meeting and negotiations but also at a subsequent commonunication in informal terms. ; В статье рассмотрены основные принципы этического кодекса бизнесмена, выделены главные характеристики этикета, обеспечивающие повышение его имиджа в деловом мире; отмечено, что важной характеристикой этики бизнесмена является его борьба с коррупцией, соблюдение действующего законодательства; показано, что для успешного экономического сотрудничества за рубежом, бизнесмену необходимо знать и соблюдать национальные особенности этикета делового общения; отмечено, что этику и этикет бизнесмену следует соблюдать не только на официальных встречах и переговорах, но и при последующем общении в неформальных условиях.
Basic principles of businessman ethic code are considered in the article, main descriptions of etiquette, providing the increase of his image in the business world are distinguished; important description of businessman ethics is his fight against a corruption, observance of current legislation; it is shown that for a successful economic collaboration abroad, a businessman must know and observe the national features of etiquette of business commonunication; ethics and etiquette a businessman is necessary to observe not only on the formal meeting and negotiations but also at a subsequent commonunication in informal terms. ; В статье рассмотрены основные принципы этического кодекса бизнесмена, выделены главные характеристики этикета, обеспечивающие повышение его имиджа в деловом мире; отмечено, что важной характеристикой этики бизнесмена является его борьба с коррупцией, соблюдение действующего законодательства; показано, что для успешного экономического сотрудничества за рубежом, бизнесмену необходимо знать и соблюдать национальные особенности этикета делового общения; отмечено, что этику и этикет бизнесмену следует соблюдать не только на официальных встречах и переговорах, но и при последующем общении в неформальных условиях.
The author explores ethics in the process of international economic relations regulation. Special attention to ethical aspects of legal regulation of these economic relations research is given. In this examples of business ethics in national and international legislation are analyzed. The fact of ethics impact to international economic relations efficiency is emphasized. The steps of ethical international economic relations forming are shown. ; Автор досліджує етику в процесі регулювання міжнародних економічних відносин. Спеціальна увага приділяється дослідженню етичних аспектів правового регулювання цих відносин. При цьому аналізуються приклади ділової етики у національному та міжнародному законодавстві. Підкреслюється факт впливу етики на ефективність міжнародних економічних відносин. Показані шляхи формування етичних міжнародних економічних відносин.
The introduction of the national socio-economic system into the phase of development of post-industrial society puts forward a number of new approaches to its functioning, based primarily on the possibility of introducing creative ideas as the primary source of competitiveness. The institutional orientation of creative management to address socio-priority socio-economic development goals is worth noting. The transformation of knowledge into science-intensive technologies and products stimulates the rapid growth of labour productivity, reduces its resource consumption, and allows the national economy to reach the competitive level of social production, increase the pace of accumulation of public goods, and refine the motivational principles of activity. The decisive feature of creative management is the direct correlation of the success of creative activity with the democratization of management, taking into account creative potential and the level of professional training, and creating conditions for self-realization. The stimulation of creative development is intended to provide optimal cooperation between performers of different qualifications, with different life settings and psychological peculiarities. The motivation for creative activity is based on the ability of a creative worker to work independently, using his own potential and inspiration, based on a high level of interest. The diversity of organizational factors of creative management is determined by the plurality of socio-technical types of organizations, the complexity and dynamism of their interaction with the external environment, the lack of relevant information. Understanding the uniqueness of creative management requires consideration of mental processes of the head, whose thinking should be absolutely practical and applied. Given the transformational challenges of a globalized society, the issues of ethics of scientific and technical creativity and creative economic development, which are based on the philosophical aspects of responsibility, become an inalienable priority of creative management. The ethics of creative management is differentiated on the basis of the orientation towards the internal (in relation to the customer of the creative project, the leaders, members of the creative interaction) and external, which evaluates the social consequences of the results of creative activity (including the price of errors or unwanted technological, environmental and legal effects) for society as a whole. ; Досліджено соціальні аспекти креативного менеджменту з позицій платформи соціально-економічної парадигми національної економіки та побудови соціально орієнтованого суспільства, заснованого на знаннях. Зазначено, що креативний менеджмент є багатокомпонентним управлінським впливом, пов'язаним із процесами генерування і впровадження у соціально-економічний простір нових ідей, заснованих на постійно оновлюваному знанні. Показано, що завданням інституційної підтримки креативного менеджменту є сприяння розвитку високотехнологічних галузей та інтеграція національної економіки у світове науково-інноваційне співтовариство. Креативність керівника проявляється у творчому ставленні до справи, вмінні критично бачити проблему та формулювати нові задачі перед підлеглими. Доведено, що наявність антагоністичних умов вимагає поєднання жорсткості та гнучкості в управлінні, дотримання принципів "обмежувального фактора" для забезпечення конструктивного вирішення проблеми. Зазначено, що в етичному контексті завданням креативного менеджменту стає управління кумулятивним накопиченням технологічних перетворень та постійний моніторинг можливості їх позитивного, негативного (зокрема, і небажані технологічні, екологічні, інформаційно-правові ефекти) чи різновекторного впливу на безперервне оновлення вихідних умов для подальших трансформацій.
Introduction. . Economic and environmental issues in the context of globalization, active integration and enlargement of the scale enterprises in all economic sectors, is particularly relevant for understanding the limited natural resources and rapid reduction of assimilative capacity of the environment. Purpose. The main purpose of this article is to study the peculiarities of ensuring the economic and ecological safety of the regions of Ukraine. Methods. The methodological basis of the study is a set of methods of cognition: generalization, cross-comparisons, historical-logical and retrospective methods, factor analysis, statistical methods: mass observation.Results. In the article the features of providing of economic-ecological safety of regions of Ukraine are investigated. Theoretical approaches to definition of concepts "economic safety" and "ecological safety" are given; the author's definition of the definition "economic-ecological safety" is proposed; defined and analyzed the main objectives of economic-ecological safety; the place of Ukraine in the world rankings of the world in terms of environmental efficiency in 2018; principles of economic and ecological safety of the region; defined participants who must implement and control the implementation of tasks of economic and environmental security; the directions of development of economic-ecological safety are offered.Originality. The question of substantiating the peculiarities of economic and ecological safety in the regions of Ukraine remains relevant in connection with the development of markets, economics, use of resources and management peculiarities.Conclusion. Priority features of the economic and ecological safety of the region, which consist in forming a positive image of the region in the conditions of increased intensity of economic development, markets and growth of production volumes by enterprises of all sectors and fields of activity, should take into account: structural environmental-oriented restructuring; change of investment policy taking into account environmental priorities; transition to resource conservation policy; formation of ecological ethics and culture of society.All these features in one way or another affect the development of the region. An important role in shaping the economic and ecological security of the region is played by the levers of the economic mechanism. The transition of the economy to the ecological principles should be carried out in conditions of changing the legislative field in order to promote the ecologization of the economy
Актуальність професійного розвитку кадрів системи державного управління обумовлена динамікою і специфікою політичної та соціально-економічної обстановки в країні, а також реальним станом самої системи державного управління. Найважливішим фактором успішного реформування системи державного управління є подолання проблеми професійно-етичного розвитку його суб'єктів. Професійна етика державного службовця повинна відповідати не тільки Конституції нашої держави, її чинному законодавству, а й моральним принципам і нормам.Професійні вимоги, які висуваються до державних службовців, залежать від органу, де працює державний службовець та характерних особливостей виконуваної ним роботи. Та беззаперечним залишається той факт, що ряд вимог до професійної поведінки державних службовців стосується всієї системи державного управління. Специфіка професійної етики державного службовця полягає передусім в особливостях професійної діяльності, які безпосередньо пов'язані із правовим статусом чиновника, в можливостях, наданих Конституцією, здійснювати владні повноваження від імені держави, в здатності приймати суб'єктивні рішення, керуючись власними моральними та вольовими принципами.Виконання покладених на посадову особу професійних функцій у межах професійної діяльності потребує від особи наявності певних якостей з метою ефективного державного управління. Дотримання та розвиток якостей дозволить удосконалити процес державного управління в частині забезпечення системи державного управління якісними кадрами, а також дасть можливість представлення України у взаємодії з іноземними партнерами на високому рівні. ; The urgency of the professional development of the public administration system personnel is determined by the dynamics and specificity of the political and socio-economic situation in the country, as well as the actual state of the system of public administration itself. The most important factor in the successful reformation of the public administration system is overcoming the problem of the professional and ethical development of its subjects. The professional ethics of the civil servant must comply not only with the Constitution of our state, its current legislation, but also with moral principles and norms.The professional requirements for civil servants depend on the authority where the civil servant works and the peculiarities of the work performed by him. However, the fact remains that the number of requirements for the professional conduct of civil servants relates to the entire system of public administration. The specificity of the professional ethics of a civil servant is, first of all, in the peculiarities of professional activity that are directly related to the legal status of the official, in the possibilities provided by the Constitution, to exercise authority on behalf of the state, in significant opportunities to make subjective decisions guided by their own moral and volitional principles.The performance of professional functions entrusted to an official requires from the person to possess certain qualities for the purpose of effective public administration. Adherence to and development of qualities will allow to improve the process of public administration in terms of ensuring the system of public administration with high-quality personnel as well as the possibility of representing Ukraine in cooperation with foreign partners at a high level.
Max Weber's last in his life publications give grounds to correct the traditional notions of the ethics of responsibility as purely calculative and one that subordinates the ethical goal to the right means of achieving it and the strictness of its observance. For Weber devotion to certain values is ultimately the basis of any possible ethics: in the ethics of conviction, this devotion is contrasted with taking into account all the results of the ethical act, and in the ethics of respon- sibility these results seek to take into account what should make certain values more reliable. Passionate commitment to political goals that express the interests of the community, rather than the selfish and vain intentions of the politician is a solid basis for the responsibility of the politician. The passionate pursuit of truth directs the scientist's well-thought-out research pro- gram. In economics, the pursuit of personal gain, which is inherent for the "economic man", requires consideration of the common economic good both for those with whom the man makes his business and for the community, which is his lifeworld and creates the necessary con- ditions for any possible economic activity. In any social sphere, each social system has its own logic of calculating success, but each time this calculation involves respecting and protecting the basic values for this system. In everyday life we observe numerous deviations from this clear and transparent logic of the ethics of responsibility, which create the illusion of its dysfunction. Similarly, insincere and inconsistent adherence to declared beliefs can give the wrong impres- sion of the whole ethics of conviction. It is these deviations from the intrinsic integrity of the ethics of responsibility and the ethics of persuasion that create the false impression of them as mutu- ally exclusive behavioral strategies. In their conscientious pursuit, the ethics of conviction and the ethics of responsibility complement each other. The formalism of the ethics of responsibil- ity makes sense only for a stricter and more impartial protection of the values that are important to the adherents of this ethic. This formalism is a denial only of all other, irrelevant values, and not a designation of responsibility for a particular ethical commitment as a value-empty, indiffe- rent form. Weber points to the prospect of recognition as a path to a collective ethic of responsi- bility in its positive sense — as a conscious commitment by a community of like-minded people to commit to values that are significant to them. ; Останні прижиттєві публікації Макса Вебера дають підстави скоригувати традиційні уяв- лення про етику відповідальності як суто калькулятивну і таку, що підпорядковує етичну мету правильно підібраним засобам її досягнення та неухильності її дотримання. Відданість певним цінностям для Вебера врешті виявляється підставою будь-якої можливої етики: в етиці переконання цю відданість протиставляють врахуванню усіх результатів етичного вчинку, а в етиці відповідальності ці результати прагнуть максимально врахувати, що має зробити більш надійним досягнення певних цінностей. Пристрасна ангажованість політични- ми цілями, які виражають інтереси спільноти, а не егоїстичні та марнославні наміри діяча, є надійною основою відповідальності політика. Пристрасне прагнення істини спрямовує проду- ману науково-дослідну програму вченого. У економіці прагнення досягнути особистої вигоди, яке властиве «економічній людині», потребує врахування спільного економічного блага як для тих, з ким ця людина веде свій бізнес, так і для громади, яка являє собою її життєсвіт і ство- рює необхідні передумови для будь-якої можливої економічної діяльності. У будь-якій соціаль- ній сфері, у кожній соціальній системі є своя логіка обрахунку успіху, однак щоразу цей обраху- нок передбачає шанування та захист базових для цієї системи цінностей. У повсякденному житті спостерігаємо численні відхилення від цієї чіткої та прозорої логіки етики відповідаль- ності, які створюють ілюзію її дисфункції. Так само нещире і непослідовне слідування декларо- ваним переконанням можуть справляти хибне враження про усю етику переконання. Саме такі відхилення від внутрішньої цілісності етики відповідальності й етики переконання ство- рюють хибне враження про них як про взаємно виключні стратегії поведінки. У сумлінному їх слідуванні етика переконання і етика відповідальності доповнюють одна іншу. Формалізм етики відповідальності має сенс лише для більш строгого і безстороннього захисту цінностей, значущих для адептів цієї етики. Цей формалізм є запереченням лише для усіх інших, не реле- вантних цінностей, а не позначенням відповідальності щодо певного етичного зобов'язання як ціннісно пустої, байдужої форми. Вебер позначає перспективу здобуття визнання як шлях до колективної етики відповідальності у позитивному її значенні — як свідомого прийняття на себе спільнотою однодумців зобов'язання досягнути утвердження значущих для них цінностей.
Institution of economic culture is a part of homeostatic system. The importance of economic culture to understand economic behavior of a man and conceptual foundations of institutionalism paradigm implies its study as a whole system. The place of economic culture as a system institution in the context of a single paradigm formation of modern institutionalism is investigated in the article.The author emphasizes the necessity of the theory and methodology in the system approach to institutionalism that provides a transformation from linear to nonlinear analysis, from the one-dimensional to multidimensional one, and from the research of coordination phenomena mainly to subordination and other complex forms of interaction. The study of economic culture is based on the principles of general systems theory (consistency and isomorphism).As economic culture is a relatively independent system enough from the point of culture system, with its own component and structure as a form of communication between them; it differs in its functions of elements and integrity, the unity of the inner and outer environment; it is subjected to certain laws of development as a whole and its components as well; but analyzed system-wide features of economic culture are integrity, hierarchical and integrative.The decomposition patterns of economic culture in the context of economic regulation of economic behavior as a part of the institutional approach are provided. The importance of value in economic activities and isolation levels of economic culture on the basis of economic interactions is presumed.The structural analysis of the main elements of economic culture based on the value-normative approach proposed by D. Nortom according to the institution separation in terms of formalization standards of laws to formal and informal. Institutions that provide informal restrictions in social and economic activities of the individual or group implies customs, traditions, morals, myths, religious and political norms, ethics; and institutions that set up certain formal rules emphasize corporate standards.The author comes into conclusion that structure analysis of basic components shows the imperfection of the principle of methodological individualism in the conceptual approaches of neoinstitutionalism. Thus, the acceptance of ontological priority for the individual under the formation of the institutional constraints of economic behavior is insufficient, and it requires the consideration of the restrictions imposed on the individual by economic culture as a part of paradigm institutionalism. ; Інституція економічної культури є складною гомеостатичною системою. Важливість економічної культури для розуміння господарської поведінки людини і для концептуальних засад парадигми інституціоналізму передбачає її вивчення у площині системного підходу. У статті з'ясовується місце економічної культури як системної інституції в контексті формування єдиної парадигми сучасного інституціоналізму.Автор підкреслює необхідність теорії і методології системного підходу в інституціоналізмі, що забезпечує перехід від лінійного аналізу до нелінійного, від одновимірного — до багатомірного, від дослідження переважно явищ координації до вивчення субординації та інших складних форм взаємодії. Дослідження економічної культури здійснюється на основі принципів загальної теорії систем (системності та ізоморфізму).Оскільки економічна культура є відносно самостійною системою у площині системи культури, що має власний склад елементів, структуру як форму зв'язків між ними; вирізняється функціями елементів і цілісності, єдністю внутрішнього і зовнішнього середовища; підпорядковується певним законам розвитку як цілісності, так і її складових, то проаналізовані загальносистемні властивості економічної культури: цілісність, ієрархічність та інтегративність.Здійснено декомпозицію структури економічної культури в розрізі регулювання господарської поведінки людини, що найкраще відповідає інституційному підходу. Підкреслено вагомість цінності у господарській діяльності людини та виокремлення рівнів економічної культури на основі економічних взаємодій.На основі ціннісно-нормативного підходу проведено структурний аналіз основних елементів економічної культури в площині запропонованого Д.Нортом поділу інституцій за рівнем їх формалізації у нормах права на формальні й неформальні. Серед інституцій, що створюють неформальні обмеження у соціально-економічній діяльності індивіда чи групи, виокремлено: звичаї, традиції, норови, міфи, релігійні та політичні норми, мораль; а серед тих інституцій, що встановлюють формальні правила, підкреслюються корпоративні норми.Автор приходить до висновку, що структурний аналіз основних елементів економічної культури розкриває недосконалість принципу методологічного індивідуалізму в концептуальних підходах неоінституціоналізму. А тому, визнання онтологічного пріоритету за індивідом у формуванні інституційних обмежень господарської поведінки є недостатнім та вимагає у парадигмі інституціоналізму враховувати обмеження, що накладає на індивіда економічна культура.
The main purpose: The main purpose of the article is to substantiate the basic approaches to the interpretation of political ethics and to explore their visualization and interpretation in the cinema. Methodology: The framework of this article consist comprehensive multidisciplinary approach and methodological tools developed by M. Mamardashvili, А. Badiou, S. Zizek, C. Schmitt, M. Nussbaum, P. Sloterdijk, and R. Taller. The scientific novelty of the research is founded on distinguishing the ethics of individual and political ethics, which is conceptualized through interaction with other people, on the one hand, and institutions, on the other hand. The ethics of duty, the ethics of human rights, the ethics of economic necessity, bioethics, ethics of public opinion, ethics of institutions were found out. Conclusion: It was proved that ethics as a universal concept does not exist. It is concretized in clear situations and dilemmas while gaining a political definition. Therefore, all ethics can be considered as a political ethics. Several types of political ethics, including ethics of duty, ethics of human rights, economic necessity ethics, bioethics, ethics of public opinion, institutions ethics have been described in the research. The article explained how ethics can be transformed into political ethics on the ground of visualization in cinema. Eventually, several variations of political ethics have been interpreted on the basis of cinema, have been formed the boundaries of privacy inthem. ; Цель статьи – обосновать основные подходы к толкованию политической этики и показать ее визуали-зацию и интерпретацию в кино. Методология. В статье применен комплексный междисциплинарный подход с использованием методологического инструментария, разработанного в трудах М. Мамардашвили, А. Бадью, С. Жижека, К. Шмитта, М. Нуссбаум, П. Слотердайка, Р. Талера. Научная новизна работы заключается в разг-раничении этики личности и политической этики, которая концептуализируется за счет взаимодействия с другими людьми и институтами. Выделено этику долга, этику прав человека, этику экономической необходимости, биоэ-тику, этику общественного мнения, этику институтов. Выводы. Как универсального понятия этики несуществует – она конкретизируется в четких жизненных ситуациях и дилеммах, при этом приобретая политическое опреде-ление. Поэтому любая этика может рассматриваться как политическая этика. В исследовании обосновано неско-лько разновидностей политической этики, в частности долга, прав человека, экономической необходимости, био-этику, общественного мнения, институтов. Исследованием на основе визуализации в кино показано, как этика трансформируется в политическую этику. На основании кино проинтерпретировано несколько вариаций полити-ческой этики, сформированы пределы приватности вних. ; Мета статті – обґрунтувати основні підходи до тлумачення політичної етики та показати її візуалізацію та інтерпретацію у мистецтві кіно. Методологія. У статті застосовано комплексний міждисциплінарний підхід із ви-користанням методологічного інструментарію, розробленого у працях М. Мамардашвілі, А. Бадью, С. Жижека, К. Шмітта, М. Нуссбаум, П. Слотердайка, Р. Талера. Наукова новизна полягає у розмежуванні етики особистості та політичної етики, що концептуалізується за рахунок взаємодії з іншими людьми та інституціями. Виокремлено етику обов'язку, етику прав людини, етику економічної необхідності, біоетику, етику громадської думки , етику ін-ституцій. Висновки. Як універсального поняття етики не існує – вона конкретизується у чітких життєвих ситуаціях та дилемах, при цьому набуваючи політичного забарвлення. Тому будь-яка етика може розглядатися як політична етика. В дослідженні обґрунтовано кілька різновидів політичної етики, зокрема обов'язку, прав людини, економіч-ної необхідності, біоетику, громадської думки, інституцій. Дослідженням на основі візуалізації у кіно показано, як етика трансформується у політичну етику. На підставі кіно проінтерпретовано кілька варіацій політичної етики, сформовано межі приватності уних.
Мета статті – обґрунтувати основні підходи до тлумачення політичної етики та показати її візуалізацію та інтерпретацію у мистецтві кіно. Методологія. У статті застосовано комплексний міждисциплінарний підхід із ви-користанням методологічного інструментарію, розробленого у працях М. Мамардашвілі, А. Бадью, С. Жижека, К. Шмітта, М. Нуссбаум, П. Слотердайка, Р. Талера. Наукова новизна полягає у розмежуванні етики особистості та політичної етики, що концептуалізується за рахунок взаємодії з іншими людьми та інституціями. Виокремлено етику обов'язку, етику прав людини, етику економічної необхідності, біоетику, етику громадської думки , етику ін-ституцій. Висновки. Як універсального поняття етики не існує – вона конкретизується у чітких життєвих ситуаціях та дилемах, при цьому набуваючи політичного забарвлення. Тому будь-яка етика може розглядатися як політична етика. В дослідженні обґрунтовано кілька різновидів політичної етики, зокрема обов'язку, прав людини, економіч-ної необхідності, біоетику, громадської думки, інституцій. Дослідженням на основі візуалізації у кіно показано, як етика трансформується у політичну етику. На підставі кіно проінтерпретовано кілька варіацій політичної етики, сформовано межі приватності уних. ; Цель статьи – обосновать основные подходы к толкованию политической этики и показать ее визуали-зацию и интерпретацию в кино. Методология. В статье применен комплексный междисциплинарный подход с использованием методологического инструментария, разработанного в трудах М. Мамардашвили, А. Бадью, С. Жижека, К. Шмитта, М. Нуссбаум, П. Слотердайка, Р. Талера. Научная новизна работы заключается в разг-раничении этики личности и политической этики, которая концептуализируется за счет взаимодействия с другими людьми и институтами. Выделено этику долга, этику прав человека, этику экономической необходимости, биоэ-тику, этику общественного мнения, этику институтов. Выводы. Как универсального понятия этики несуществует – она конкретизируется в четких жизненных ситуациях и дилеммах, при этом приобретая политическое опреде-ление. Поэтому любая этика может рассматриваться как политическая этика. В исследовании обосновано неско-лько разновидностей политической этики, в частности долга, прав человека, экономической необходимости, био-этику, общественного мнения, институтов. Исследованием на основе визуализации в кино показано, как этика трансформируется в политическую этику. На основании кино проинтерпретировано несколько вариаций полити-ческой этики, сформированы пределы приватности вних. ; The main purpose: The main purpose of the article is to substantiate the basic approaches to the interpretation of political ethics and to explore their visualization and interpretation in the cinema. Methodology: The framework of this article consist comprehensive multidisciplinary approach and methodological tools developed by M. Mamardashvili, А. Badiou, S. Zizek, C. Schmitt, M. Nussbaum, P. Sloterdijk, and R. Taller. The scientific novelty of the research is founded on distinguishing the ethics of individual and political ethics, which is conceptualized through interaction with other people, on the one hand, and institutions, on the other hand. The ethics of duty, the ethics of human rights, the ethics of economic necessity, bioethics, ethics of public opinion, ethics of institutions were found out. Conclusion: It was proved that ethics as a universal concept does not exist. It is concretized in clear situations and dilemmas while gaining a political definition. Therefore, all ethics can be considered as a political ethics. Several types of political ethics, including ethics of duty, ethics of human rights, economic necessity ethics, bioethics, ethics of public opinion, institutions ethics have been described in the research. The article explained how ethics can be transformed into political ethics on the ground of visualization in cinema. Eventually, several variations of political ethics have been interpreted on the basis of cinema, have been formed the boundaries of privacy inthem.
В умовах запровадження європейського досвіду та практики в цілях реформування аудиторської діяльності в Україні, актуальним залишається питання розвитку професійної етики як однієї із складових сталого розвитку економіки. В статті досліджено особливості та вплив євроінтеграційних процесів на переосмислення значення та необхідність дотримання професійної етики в процесі надання аудиторських послуг. За результатами дослідження доведено доцільність дослідження професійної етики аудитора з точки зору науково-теоретичного та прикладного підходів. Відповідно до науково-теоретичного підходу професійну етику аудитора слід розглядати як науку про деонтологічні правила поведінки аудиторів, як представників аудиторської професії з урахуванням усталених в суспільстві етичних вимог. Відповідно до прикладного підходу професійну етику слід трактувати як систему інституційних норм та сукупність деонтологічних принципів та категорій професійної поведінки аудиторів, моральних норм, які формуються під впливом чинників професійного та економічного середовища. Впровадження міжнародного досвіду та внесення змін до основних нормативних документів, що регулюють аудиторську діяльність із декларуванням важливого значення професійної етики аудитора свідчить про підвищення ролі дотримання етичних принципів аудиторами для забезпечення високої якості аудиторських послуг. В статті виокремленні рівні регулювання професійної етики аудитора, встановлено основні нормативні документи, які визначають концептуальні засади професійної етики аудитора. Встановлені основні недоліки нормативно-правової регламентації професійної етики аудиторів, що є перепоною забезпечення захисту суспільних інтересів та поглиблення соціальної відповідальності аудитора. ; In the context of the introduction of international experience and practice for the purpose of reforming the audit activity in Ukraine, the issue of developing professional ethics as one of the components of sustainable economic development remains relevant. The article examines the peculiarities and influence of European integration processes on redefining the importance and necessity of adhering to professional ethics in the process of providing the audit services. According to the results of the study, the feasibility of studying professional ethics of the auditor from the point of view of scientific, theoretical and applied approaches has been proved. In accordance with the scientific and theoretical approach, the professional ethics of the auditor should be considered as a science of deontological rules of conduct of auditors as representatives of the audit profession, taking into account the ethical requirements established in the society. According to the applied approach, professional ethics should be interpreted as a system of institutional norms and a complex of deontological principles and categories of professional conduct of auditors, moral norms that are formed under the influence of factors of professional and economic environment. The implementation of international experience and introduction of amendments to the main regulatory documents regulating audit activity with declaration of the importance of the professional ethics of the auditor testify to an increase in the role ofcompliance with ethical principles by auditors to ensure the high quality audit services. The article highlights the levels of regulation of professional ethics of the auditor, establishes the basic normative documents that define the conceptual foundations of professional ethics of the auditor. The main drawbacks of the legal regulation of professional ethics of auditors are identified, which is an obstacle to the protection of public interests and the enhancement of social responsibility of the auditor.
The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence ; Основна економічна функція університету пов'язана іззабезпеченням організацій-суб'єктів економічної діяльності новимивисококваліфікованими кадрами. До формальних підстав виникнення професійного етосу викладача вищої школи слід зараховувати передусім: достатній рівень фахової компетентності у певній царині наукового знання, достатній рівень педагогічної майстерності, високий рівень рефлективності і особливо моральної свідомості викладача, наявність ринку педагогічних послуг, достатній рівень розвитку економіки, сформованість основних спільнот, причетних до застосування професійної компетенції викладача університету (самої професури, студентства, замовників кваліфікованих випускників університету, адміністрації університету тощо). Ринкове суспільство надало проблемі меркантильності у наданні освіти індустріальних масштабів, які не в змозі перебороти навіть постіндустріальні технології. Основний економічний ефект від діяльності університету варто оцінювати мовою обертання капіталу – але, передусім, капіталу символічного, потім вже капіталу соціального, потім економічного (у тому числі фінансового), а вже потім усіх інших форм капіталу, які можна уявити – політичного чи будь-якого ще. Університет продукує і репродукує смисли – ці смисли рухають розвиток суспільства загалом, у тому числі й економічний.Ключові слова: університет, цінності, етичні цінності, викладач вищої школи, економічна функція, професійний етос, професійна компетенція.Основная экономическая функция университета связана с обеспечением организаций-субъектов экономической деятельности новыми высококвалифицированными кадрами. К формальным основаниям возникновения профессионального этоса преподавателя высшей школы следует относить прежде всего: достаточный уровень профессиональной компетентности в определенной области научного знания, достаточный уровень педагогического мастерства, высокий уровень рефлексивности и особенно нравственного сознания преподавателя, наличие рынка педагогических услуг, достаточный уровень развития экономики, сформированность основных сообществ, причастных к применению профессиональной компетенции преподавателя университета (самой профессуры, студенчества, заказчиков квалифицированных выпускников университета, администрации университета и т.д.). Рыночное общество придало проблеме меркантильности в предоставлении образования индустриальных масштабов, которые не в состоянии преодолеть даже постиндустриальные технологии. Основной экономический эффект от деятельности университета стоит оценивать на языке обращения капитала – но, прежде всего, капитала символического, потом уже капитала социального, затем экономического (в том числе финансового), а уже потом всех форм капитала, которые можно представить – политического или какого-либо еще. Университет производит и репродуцирует смыслы – эти смыслы движут развитие общества в целом, в том числе и экономическое.Ключевые слова: университет, ценности, этические ценности, преподаватель высшей школы, экономическая функция, профессиональный этос, профессиональная компетенция.The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence
Introduction states that the condition of cardinal changes in the system of social and economic structures and transition to mechanisms of functioning of modern knowledge economy, the subject of research of theoretical and methodological bases of modern comprehension and practical application of humanitarian possibilities of the theory of the social contract and joint action within the international social experience remains undoubtedly actual. The aim of the article is to determine the development and substantiation of the concept of forming a social contract in the system of modern knowledge economy based on the recognition of the priority of universal values in the global coordinate system of the market economy. The socio-cultural approach methodology was used to demonstrate the process of expanding the content and practical application of such methodological principles as polyphony and dialogism as the creation of a semantic space of coexistence of thoughts and cognitive creativity. The methods of comparative analysis, structural, system-logical, analytical, synthetic methods were applied. Research results substantiate that the socio-philosophical analysis of the concept of free contract and fair price is carried out. Discussion deals with the research results of the philosophers and scientists such as K. Arrow, M. Gilbert, J. Buchanan, L. Mises, S. Mocherny, R. Harre. The differences between the results obtained by the author of the article and the indicated researchers are shown. Conclusion indicates that the problem of freedom of choice and necessity of existence of economic ethics, coordination of social and ethical limits of development of capitalist relations are determined. It is argued that the theory of modern capitalism must be supplemented by the theory of social genesis and the normative substantiation of the process of consumer taste formation. This is the question of social psychology and ethics as well as the theory of social institutions and the theory of political correction of certain ...
The article considers the concept of corruption, morphological origin of the term, the views of scientists on the essence of this phenomenon. The purpose of this study is to examine in more detail the approaches to understanding the essence of the concept of "corruption". The main approaches to the interpretation of the concept of "corruption", which complement each other, are described. These include approaches: traditional or normative-valuable, which defines corruption as a violation of the law, morality and ethics; modernist or classic approach, which considers corruption as an illegal act or bribery of the functionary; economic or market-centric, in which corruption appears as a shadow political and economic market; revisionist or functional, whose representatives characterize corruption as a positive phenomenon for the transition economy; politological or political, which represents corruption as a separate institution in process of realization of the public relations in the context of the power usage by its subjects in order to influence on the political processes; behavioral or socio-psychological, which sees corruption as a socio-psychological phenomenon in all its manifestations; institutional or public-administrative, which characterizes corruption as a special form of public-government relations, which supposes the illegal exchange of official powers of the functionary of the power structure for personal preferences. The characteristics of the definitions of "corruption" for each approach are given. The official or in other words legal approach (legislative or legal) to the interpretation of "corruption" based on national and international legal documents has also been studied. It is noted that, in the light of the variety of doctrinal and legal approaches to the interpretation of the concept of "corruption" it is difficult to form a universal definition that would include all the aspects of its manifestation: legal, political, economic, moral and ethical. Therefore, to clarify the definition of "corruption" the purpose of corruption and their objects have been analyzed, the subjects of corruption have been characterized, the forms of the corruption manifestation have been studied, ways to implement and spread corruption have been unfolded, and the functions of corruption in public relations have been studied. Specific, identifying features of the corruption that should be reflected in the definition have been defined. On the basis of the undertaken study the author's interpretation of the concept of "corruption" is given. ; У статті розглянуто поняття корупції, морфологічне походження терміну, точки зору науковців на суть цього явища. Мета даного дослідження полягає у детальнішому вивченні підходів до розуміння суті поняття «корупція». У роботі охарактеризовано основні підходи до трактування поняття «корупція», які доповнюють один одного. До них належать підходи: традиційний або нормативно-ціннісний, який визначає корупцію як порушення норм права, моралі та етики; модерністський або класичний, що розглядає корупцію як протиправну дію або продажність посадової особи; економічний або ринково-центристський, за якого корупція постає як тіньовий політико-економічний ринок; ревізіоністський або функціональний, представники якого характеризують корупцію як позитивне явище для транзитивної економіки; політологічний або політичний, що представляє корупцію як окремий інститут в процесі реалізації суспільних відносин щодо використання влади її суб'єктами з метою впливу на політичні процеси; біхевіористичний або соціально-психологічний, котрий вбачає в корупції соціально-психологічний феномен в усіх її проявах; інституційний або державно-управлінський, що характеризує корупцію як особливу форму державно-владних відносин, що передбачає протиправний обмін службових повноважень посадової особи владної структури на особисті преференції. Наведено характерні для кожного підходу визначення «корупції». Вивчено також офіційний або легальний підхід (законодавчий або юридичний) до трактування «корупції», що ґрунтується на вітчизняних та міжнародних юридичних документах. Зазначено, що, зважаючи на усе різноманіття підходів доктринальних та юридичних до трактування поняття «корупція», досить складно сформувати її універсальне визначення, яке б враховувало усі аспекти її прояву: правові, політичні, економічні, морально-етичні тощо. Тому, для уточнення дефініції поняття «корупція» також проаналізовано мету корупційних діянь та їх об'єкти, охарактеризовано суб'єктів корупційних взаємовідносин, вивчено форми прояву корупційних правопорушень, розкрито способи реалізації та сфери поширення корупції, а також вивчено функції корупції в суспільних відносинах Охарактеризовано специфічні, ідентифікуючі ознаки корупції, які повинні відображатись у дефініції. За результатами проведеного дослідження наведено авторське трактування поняття «корупція».
In this article the author studies the place and the role of social philosophy in the architecture of the social sciences and humanities. The article focuses on the relationship between social philosophy, theory of society, theoretical sociology and social ethics. Based upon the application of the concept of paradigm in philosophy, the author shows key trends of the development of social sciences and humanities: the turn from the philosophy of conscience to the communication philosophy and the "rehabilitation of the practical philosophy". In line with these trends, practical discourse philosophy is now playing the central role in the structure of the social sciences and humanities, the author says. By making a distinction between normative and descriptive dimensions of the so- cial sciences and humanities, the author emphasizes the issue of their normative foundation and their moral and ethical re-orientation. The article analyzes discourse as an argumentative practice of founding social norms and values and as a meta-institution legitimizing social institutions. According to this approach, the social philosophy is considered as a meta-theory of social sciences, which include general social theory and theories of social systems. In this context, practical dis- course philosophy is playing a fundamental role for legitimizing specific social institutions. Social ethics also plays an important role, as it complements individual ethics, creating a system of insti- tutional ethics, i.e. of political ethics, economic ethics, ethics of science and technology, environ- mental ethics. In this architectonics, social responsibility gets a new meaning, incorporating indi- vidual responsibility. Social responsibility is not an anonymous responsibility that neglects the in- dividual responsibility, but a common responsibility implemented according to certain rules and procedures and creating the possibility to solve current problems of the globalized humanity. ; Стаття присвячена розгляду місця та ролі соціальної філософії в архітектурі соціальних та гуманітарних наук. Автор зосереджує увагу на взаємозв'язку соціальної філософії, теорії суспільства, теоретичної соціології та соціальної етики. На підставі застосування концеп- ції парадигми у філософії автор показує ключові тенденції розвитку соціальних та гумані- тарних наук: поворот від філософії свідомості до філософії комунікації та «реабілітацію практичної філософії». Відповідно до цих тенденцій, на думку автора, філософія практичного дискурсу відіграє сьогодні центральну роль у структурі соціальних та гуманітарних наук. Проводячи розрізнення між нормативним і описовим вимірами соціальних та гуманітар- них наук, автор робить наголос на проблемі їхніх нормативних засад та морально-етичної переорієнтації. У статті дискурс аналізовано як арґументативну практику узасаднення соціальних норм і цінностей та як метаінституцію, що леґітимує соціальні інститути. Згідно з таким підходом соціальна філософія розглядається як метатеорія соціальних наук, до складу яких належить також загальна соціальна теорія та теорії соціальних систем, а практична філософія дискурсу виконує засадничу функцію щодо леґітимації конкретних соціальних інституцій. Важливу функцію виконує також соціальна етика, яка доповнює індивідуальну етику, утворюючи також систему інституційних етик: політичної, еконо- мічної етик, етики науки та техніки, екологічної етики. У такій архітектоніці нового зна- чення набуває соціальна відповідальність, яка знімає у собі індивідуальну відповідальність. Соціальна відповідальність — це не анонімна відповідальність, яка нівелює індивідуальну відповідальність, це спільна відповідальність, що здійснюється за певними правилами і про- цедурами, утворюючи можливість розв'язання сучасних проблем ґлобалізованого людства.
