Suchergebnisse

У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.

The article discusses the main aspects and forms of socio-economic inequality in today's world, such as: wealth and income inequality, gender inequality, life-level and life-quality gaps between rural and urban people and workers from various branches of the national economy, educational inequality and poverty, inequality on the labour market, wealth inequality by age, digital inequality and stratification. It is emphasized that socio-economic inequality and polarization in any economic system, both national and global ones, occur due to objective factors and have positive (stimulating) effects. Clearly, it is not proper to measure inequality only by using traditional indicators, namely, GDP per capita, Gini coefficient, Kaitz index, etc., because they do not make it possible to reveal all the forms and threats under the conditions of current political and geo-economic transformations. The integral indices have been characterized through which socio-economic gaps can be assessed for qualitative parameters, including the Social Progress Index, the Quality of Life Index, and the Inclusive Development Index as the most complete and suitable tool for identifying inequalities at the national and global levels. The author has established the fact that wealth and income inequality is an essential but not the only aspect of inequality in today's world, and that all forms of inequality are linked by cause-and-effect relationships.The research paper provides a partial comparison and an analysis of the current state in Ukraine (by forms of inequality). It is pointed out that in recent years the issues of educational inequality and digital stratification have been among the main threats for the future socio-economic development. Overcoming the challenges will be possible through national and international poverty alleviation policies, aimed at increasing the inclusive development of the world's economies and leveling the activities of extractive institutions.

Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності

Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності

Purpose. The objective of this article is to analyze the consequences of socio-economic inequality in the context of uneven global economic development.Methodology of research. There are methods were used in the process research: comparison and critical analysis (in determining the relationship between economic growth and inequality); of the SWOT analysis (in order to systematize the factors of inequality and establish the positive and negative effects of inequality on economic development); generalizations (in forming conclusions about the impact of inequality on economic development).Results. Three groups of consequences of social and economic inequality are identified: economic, social and political, which dominate in modern society. The features of the impact of inequality on economic development are demonstrated on the basis of a SWOT analysis. It has been summarized that the high income inequality in the country is not good, it does not contribute to the convergence of income and an increase in the middle class. On the contrary, it creates conditions for economic instability and socio-political upheavals.Keywords: socioeconomic inequality, economic development, uneven global development, the effects of inequality. ; Мета. Метою статті є аналіз наслідків соціально-економічної нерівності в умовах нерівномірного глобального економічного розвитку. Методика дослідження. У процесі вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: порівняння та критичного аналізу (при визначенні взаємозв'язку між економічним зростанням та нерівністю); SWOT-аналізу (при систематизації чинників нерівності та встановленні позитивного/негативного впливу нерівності на економічний розвиток); узагальнення (при формуванні умовиводів щодо впливу нерівності на економічний розвиток). Результати. Визначено, що у сучасному суспільстві домінують три групи наслідків соціально-економічної нерівності: економічні, соціальні та політичні. Продемонстровано вплив нерівності на економічний розвиток на підставі проведеного SWOT-аналізу. Резюмовано, що висока нерівність доходів у країні це не благо, вона не сприяє конвергенції доходів та збільшенню середнього класу, а навпаки створює умови для економічної нестабільності і соціально-політичних потрясінь.Ключові слова: соціально-економічна нерівність, економічний розвиток, нерівномірність глобального розвитку, наслідки нерівності

Статья посвящена исследованию причин, сущности и социальных последствий социально-экономического неравенства в современном мире. На основе экономико-социологического подхода автор исследует эволюцию данного феномена с начала реализации неолиберальных реформ до настоящего времени. В статье доказывается, что ключевой причиной усиления поляризации доходов и богатства в последние десятилетия стали коренные трансформации сферы труда и занятости, а также иные экономические и политические меры, реализуемые в рамках внедрения принципов неолиберализма в хозяйственную практику. Снижение доли трудовых доходов в национальном доходе, размывание связи между ростом производительности труда и заработной платы, демонтаж государства благосостояния и ослабление профсоюзов являются результатом неолиберализации глобальной экономической системы и ключевыми причинами дифференциации доходов и богатства и расширения неравенства в сфере труда.Особое внимание в статье отведено исследованию неравенства в условиях пандемии COVID-19 и текущего корона-кризиса. Автор приходит к заключению, что рост неравенства и иных социальных проблем в результате пандемии определялся преимущественно социально-экономической политикой государств допандемийного периода. Пандемия COVID-19 выступила социальным рентгеном, обнажившим народонаселению мира реальное состояние современных общественных институтов. ; The article is devoted to the study of the causes, essence and social consequences of socio-economic inequality in the modern world. On the basis of an economic-sociological approach, the author investigates the evolution of this phenomenon from the beginning of the implementation of neoliberal reforms to the present. The article proves that the key reason for the intensification of the polarization of income and wealth in recent decades has been the fundamental transformations of the sphere of labor and employment, as well as other economic and political measures implemented within the framework of introducing the principles of neoliberalism into economic practice. The declining share of the labor income within the national income, the blurring of the link between productivity and wage growth, the dismantling of the welfare state and weakening trade unions are the result of the neoliberalization of the global economic system and key drivers of income and wealth differentiation and our modernity of labor inequality.The article focuses on the study of inequality in the context of the COVID-19 pandemic and the current COVID-crisis. The author comes to the conclusion that the growth of inequality and other social problems as a result of the pandemic was determined mainly by the socio-economic policies of the states of the pre-pandemic period. The COVID-19 pandemic acted as a social x-ray that revealed to the worlds population the real state of modern social institutions.

Long-term trends of inequality in leading countries of the world have been analysed. Country features of economic inequality development related to the socio-economic structure of the country and social mentality, which have a significant impact on the adjustment of the financial mechanism of redistribution of income and wealth, have been identified. The current income tax rates of 42 countries, including social insurance payments have been analysed. As a result, it has been concluded that Russia is one of the few countries with a lack ofprogressive income taxation system and very low tax rates. If our society really wants to create a strong economy similar to the European Union, China or the USA, then the first step, to introduce a progressive system of income taxation, planned in 2021 should be the basis for further accelerated implementation of an effective system of progressive taxation of income, wealth and inheritance in Russia. ; Проанализированы долгосрочные тренды изменения неравенства в ведущих странах мира. Выявлены страновые особенности развития экономического неравенства, связанные с социоэкономическим укладом страны и общественным менталитетом, и оказывающими существенное влияние на настройку финансового механизма перераспределения доходов и богатства. Проанализированы действующие налоговые ставки на доходы 42 стран, включая страховые взносы в социальные фонды. В результате получен вывод, что Россия является одной из немногих стран с отсутствующей системой прогрессивного налогообложения доходов и очень низкими налоговыми ставками. Если наше общество действительно хочет создать сильную экономику по аналогу Европейского союза, Китая или США, то первый шаг по введению прогрессивной системы налогообложения доходов, планируемый в 2021 г., должен стать основой для дальнейшего ускоренного внедрения эффективной системы прогрессивного налогообложения доходов, богатства и наследства в России.

У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; В статье рассматриваются объективные и субъективные средства измерения социологического анализа социально-экономического неравенства. Среди объективных оценок обращается внимание на интегральные индексы качества жизни, которые разработаны международными организациями. Приведены данные о современном рейтинге Украины на международной арене по качеству жизни, индексу процветания, индексу благосостояния, индексу человеческого развития. Проведён анализ субъективных оценок населения Украины своего места в социальной структуре и материального положения семей. Определено, что за последние годы ситуация с социально-экономическим неравенством не испытала существенных изменений, и даже усложняется. Указывается к каким экономическим, политическим и социальным последствиям приводит неравенство. Отмечается необходимость для преодоления крайних проявлений неравенства строительства сильного государства с эффективным профессиональным управлением во всех сферах жизни. Абсолютного равенства достичь невозможно. В то же время чрезмерное неравенство создаёт много проблем для развития общества, приводит к обнищанию значительной части населения страны. Необходимо правильное определение приоритетов экономического и социального развития. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.

У статті розглядаються об'єктивні та суб'єктивні засоби виміру соціологічного аналізу соціально-економічної нерівності. Серед об'єктивних оцінок звертається увага на інтегральні індекси якості життя, що розроблені міжнародними організаціями. Наведені дані про сучасний рейтинг України на міжнародній арені по якості життя, індексу процвітання, індексу добробуту, індексу людського розвитку. Проведено аналіз суб'єктивних оцінок населення України що до свого місця в соціальній структурі та матеріального становища сімей. Визначено, що за послідні роки ситуація з соціально-економічною нерівністю не зазнала суттєвих змін, та навіть ускладняється. Указується до яких економічних, політичних та соціальних наслідків призводить нерівність. Наголошується на необхідності для подолання крайніх проявів нерівності розбудови сильної держави з ефективним професійним управлінням в усіх сферах життя. Абсолютної рівності досягти неможливо. В той же час надмірна нерівність створює багато проблем для розвитку суспільства, призводить до зубожіння значної частки населення країни. Необхідне правильне визначення пріоритетів економічного та соціального розвитку. ; В статье рассматриваются объективные и субъективные средства измерения социологического анализа социально-экономического неравенства. Среди объективных оценок обращается внимание на интегральные индексы качества жизни, которые разработаны международными организациями. Приведены данные о современном рейтинге Украины на международной арене по качеству жизни, индексу процветания, индексу благосостояния, индексу человеческого развития. Проведён анализ субъективных оценок населения Украины своего места в социальной структуре и материального положения семей. Определено, что за последние годы ситуация с социально-экономическим неравенством не испытала существенных изменений, и даже усложняется. Указывается к каким экономическим, политическим и социальным последствиям приводит неравенство. Отмечается необходимость для преодоления крайних проявлений неравенства строительства сильного государства с эффективным профессиональным управлением во всех сферах жизни. Абсолютного равенства достичь невозможно. В то же время чрезмерное неравенство создаёт много проблем для развития общества, приводит к обнищанию значительной части населения страны. Необходимо правильное определение приоритетов экономического и социального развития. ; The article discusses objective and subjective means of measuring the sociological analysis of socio-economic inequality. Among objective assessments, attention is drawn to the integral indices of the quality of life developed by international organizations. The data on the current rating of Ukraine in the international arena on the quality of life, prosperity index, welfare index, human development index. The analysis of subjective assessments of the population of Ukraine of its place in the social structure and financial situation of families. It has been determined that in recent years the situation with socio-economic inequality has not experienced significant changes, and is even becoming more complicated. It indicates what economic, political and social consequences inequality leads to. The need for overcoming the extreme manifestations of the inequality of building a strong state with effective professional management in all spheres of life is noted. Absolute equality cannot be achieved. At the same time, excessive inequality creates many problems for the development of society, leads to the impoverishment of a significant proportion of the population. The main way to overcome the extremes of inequality in Ukraine is to build a strong state with effective professional governance in all spheres of life. It is necessary to correctly define the priorities of economic and social development.

The author examines long-term changes in economic inequality in the global economy. The aim of the article is to update, analyze and systematize the long-term causes of changes in economic inequality in the global economy and identify its country specifics. The author used the methods of analysis and synthesis, systematization, classification and categorization of information from various scientific and statistical sources and databases. To illustrate the trends in economic inequality, the author applied the indicator of the share of national income among different groups of the population. The study revealed the cyclical nature of economic inequality in accordance with Kondratieff innovation waves lasting 50-60 years. Based on the data analysis of economic inequality for the period 1900-2018, the author concluded that technological progress is the priority factor in changing economic inequality. Together with the country specifics of the financial mechanism for redistributing income and wealth and various regimes of international cooperation and trade, it affects the changes in cross-country and domestic economic inequality. Understanding the nature of changes in inequality will allow for effective long-term strategies for economic development and the corresponding state regulation policy in the context of faster digitalization and robotization of the global economy. ; Автор исследует долгосрочные изменения экономического неравенства в мировой экономике. Цель работы — актуализация, анализ и систематизация долгосрочных причин изменения экономического неравенства в мировой экономике и выявление страновых особенностей его развития. Использованы методы: анализа и синтеза, систематизации, классификации и категоризации информации из различных научных и статистических источников и баз данных. Для иллюстрации трендов изменения экономического неравенства автор использует показатель доли национального дохода у различных групп населения. В результате исследования выявлена циклическая природа развития экономического неравенства в соответствии с инновационными волнами Кондратьева продолжительностью 50-60 лет. На основании анализа данных об экономическом неравенстве за период 1900-2018 г. сделан вывод, что приоритетным фактором изменения экономического неравенства является технологический прогресс, который в комплексе со страновыми особенностями финансового механизма перераспределения доходов и богатства и различными режимами международной кооперации и торговли оказывает влияние на изменение межстранового и внутристранового экономического неравенства. Понимание природы изменения неравенства позволит разрабатывать эффективные долгосрочные стратегии экономического развития и проводить соответствующую им государственную политику регулирования в условиях ускорения цифровизации и роботизации мировой экономики.

The article is devoted to the analysis of contemporary problems and peculiarities of regulating socio-economic inequality during the crisis and describes the financial crises' impact mechanism on the state financial regulation evolution of economic inequality.In times of economic crises developed countries make unconditional distributions of money transfers to households to stimulate demand. New liquidity is distributed across the world economy, launching inflationary processes against the backdrop of significant problems with the supply of raw materials and materials due to the consequences of the COVID-19 pandemic. Public interest to the problem of growing socio-economic inequality is increasing along with the rise in the number of dollar millionaires and the financial assets prices. In many ways, this phenomenon is associated with the financial regulation specifics of the economy during times of crises.As a result of the study, the specifics and paradoxes of modern state financial regulation of economic inequality during times of crises have been substantiated, recommendations for state financial regulation of socio-economic inequality during the crisis have been formulated. Regulators should pay particular attention to the top 10 % of the population, for whom there are now many opportunities for tax optimisation and avoidance, with the result that even theoretically effective progressive tax systems do not work properly in practice. Developed countries should promote international tax cooperation to solve this problem, and developing countries should focus on improving their progressive tax systems. ; Cтатья посвящена анализу современных проблем и особенностей регулирования социально-экономического неравенства в условиях кризиса, описан механизм влияния финансовых кризисов на эволюцию государственного финансового регулирования экономического неравенства.В периоды экономических кризисов в развитых странах проводятся безусловные раздачи денег домохозяйствам для стимулирования спроса. Новая ликвидность распределяется по мировой экономике, запуская инфляционные процессы на фоне существенных проблем с предложением сырья и материалов, обусловленных последствиями пандемии COVID-19. Общественный интерес к проблеме роста социально-экономического неравенства возрастает вместе с ростом количества долларовых миллионеров и ценами на финансовые активы. Во многом это явление связано со спецификой финансового регулирования экономики в периоды кризисов.В результате исследования обоснованы специфика и парадоксы современного государственного финансового регулирования экономического неравенства в периоды кризисов; сформулированы рекомендации по государственному финансовому регулированию экономического неравенства в условиях кризиса. Особое внимание регуляторам следует уделить группе верхних 10 % населения, для которых сегодня существует множество возможностей по оптимизации и избеганию налогов, в результате чего даже теоретически эффективные прогрессивные налоговые системы не работают на практике как следует. Развитым странам следует развивать международное сотрудничество в налоговой сфере для решения этой проблемы, а развивающимся странам – сфокусироваться на совершенствовании прогрессивной системы налогообложения.

One of the most dangerous risks of growing socio-economic inequality is the ability of the latter to that it can transform into political inequality, initiate the creation of extractive economic institutions and lead to the degradation of the country's development. The article provides a critical analysis of the modern classification of instruments of economic inequality regulation presented at the Peterson Institute conference in 2019. Based on this concept, an expanded and more universal classification of methods and tools is proposed, and the most relevant ones are discussed taking into account modern realities. In conclusion, we gave recommendations for the Governments of developed and developing countries concerning the priorities in choice of methods and instruments of socio-economic inequality regulation in order to avoid an increase in excessive economic inequality and subsequent socio-economic problems. ; Одним из опаснейших рисков роста социально-экономического неравенства является способность последнего трансформироваться в политическое неравенство, инициировать создание экстрактивных экономических институтов и приводить к деградации развития страны. В статье проводится критический анализ современной классификации инструментов государственного регулирования экономического неравенства, представленных на конференции института Петерсона в 2019 г. На основе этой концепции предлагается расширенная и более универсальная классификация методов и инструментов, а также обсуждаются наиболее актуальные из них с учетом современных реалий. В заключении сформулированы рекомендации о том, на какие методы и инструменты в первую очередь стоит опираться правительствам развитых и развивающихся стран для того, чтобы не допустить увеличения избыточного экономического неравенства и следующих за ним проблем социально-экономического характера.

The evolution of the socio-economic systems is a non-linear process and it contains periods with smooth changes and subsequent periods of sharp jump transformation. The general design of new prospects opens at a stage of the birth of evolutionary processes, their forecasting requires the analysis of the historical prerequisites and risks, which are closely integrated to the change of moods in society. With the collapse of the Soviet Union, the newly independent states have passed the transformational and evolutional stage of development from the regional economy (they actually were the regions) to the economy of the state; the Central and Eastern European countries have experienced a dramatic "drift" to the European Union. In the article, the results of almost 25 years' transformation of these states are considered. New states, formed as a result of the collapse of the USSR, passed throughout three types of transformation. Firstly, it is the transformation at the ideological level. The transformation of the second type was purely economic. The third type can be characterized as the institutional (including structural and financial) transformation. It is shown that one of the important reasons for the modest economic performance in the post-Soviet space is that newly independent states ignore and do not use in the practice the principles of regional policy and regional modernization. One of the important characteristic of the social and economic evolution of the countries of Eastern Europe after 1990 became the process of stratification and social differentiation of society with an insufficiently strong middle class and the polarization in income levels between the different regions. The increasing polarization in the income levels of the various regions acts as the dominating trend of the growing economic inequality. ; Рассмотрена экономическая эволюция постсоветского пространства. Представлены положительные и отрицательные стороны постсоветского трансформационного периода. Проанализированы региональное развитие и экономическое неравенство регионов в странах с низким уровнем доходов и догоняющим типом развития. Выявлены причины и последствия расширения Европейского союза. ; The research has been supported by the Russian Science Foundation (Research project No 14-28-00065 "Structural and cyclical paradigm of economic and technological renovation of macro-systems (World and Russia in the first half of the XXI century)".

Introduction. Modern trends in recent decades indicate that a society, that makes a scientific search of effective use of achievements of technological progress, generates inequality in a significant scale. This situation requires a detailed study of the concept and the determinants of inequality within the countries and between them in terms of financial instability, economic imbalances and the need for sustainable development.Purpose. Detailing the nature of inequality and identifying its determinants for forming the basis of reducing inequalities in practice in terms of sustainable development.Results. The research has shown that inequality has a layered structure, it can be seen at the global, regional, national and micro levels. Inequality is a multifaceted phenomenon and is manifested in all spheres of society. It is also argued, that inequality - is the existence of people in a situation in which they have unequal access to resources. Economic inequality has increased significantly over the past 30 years inside the countries and between countries. The imbalance in the world is increasing and every year the wealth is concentrated in a smaller part of the population. Wide inequality is the socio-economic inequality, which is a situation where people are living in conditions in which they have limited or unequal access to resources, have unequal life chances and opportunities to meet the needs. In modern terms determinants of inequality are: social stratification and polarization of society; different income levels; wealth; power; prestige; political, legal and socio-cultural differences; level of social capital; ethnic differences; social, spatial mobility and others. If there is an equal access to social, economic, cultural, educational and technological opportunities for all people, all nations can have the same potential to achieve socio-economic status.Originality. Used an evolutionary approach to the study of the nature of inequality and covered the views of scientists from Plato to the present. Based on the prevalence of determinants there are defined types of inequality and there is also given their author's interpretation taking into the account the specific development. There is also a grounded necessity to address the causes of inequality to sustain equal opportunities for socio-economic development and avoid conflicts and terrorism.Conclusion. Inequality in all systems existed and excited people in all ages. Socio-economic heterogeneity of the society and unequal distribution of resources is one reason for assigning by some people power, property, prestige, and the absence of these determinants in others reduces the possibility of full development. The general trend, which is observed in the world and in almost all countries in recent decades - a growing inequality in the various segments of public life, which naturally affects the quality of economic development.

Цель – отразить рост социально-экономического неравенства как фактора деконсолидации общества в депрессивном регионе.Методы исследования – сравнительно-сопоставительный анализ, статистические методы, массовый опрос населения.Результаты – изучены особенности риска развития социальной структуры в регионе; представлены новые материалы, свидетельствующие о нарастании социально-экономического неравенства и социального напряжения в обществе: высокие разрывы в дифференциации доходов, уровне и качестве жизни обеспеченного и бедного населения; обозначены социальные слои, наиболее подверженные современным угрозам; отражены последствия социального неравенства, ведущие к дезинтеграции общества.Выводы – у социума региона имеется определенный запас прочности для выживания, но угроза его деконсолидации постепенно нарастает вследствие низкой эффективности системы управления, отчуждения власти от общества, сокращения «поля деятельности» населения из-за стагнации экономики региона, «бегства капитала» и др. ; The article's aim is a study the aspects of social inequality as a factor of society's consolidation in the depressed region.In the article has been used the statistical method and mass surveys.The main results – features of risk of development of social structure in the region are studied; the new materials demonstrating increase of a social and economic inequality and social tension in society are presented: deep gaps in differentiation of the income, level and quality of life of the rich and poor population; social groups, which are mostly subjected to modern threats, are defined; the consequences of a social inequality, which conduct to disintegration of society are reflected.The main conclusions – the region's society has a certain underlying strength for a survival, but the threat of the society deconsolidation gradually increases as a consequence of the poor effectiveness of the governmental system, the estrangement of the authorities from the society, the reduction of the population "field of activity" because of the economic stagnation in the region, "capital flight" and other reasons.